5-річчя зовнішнього незалежного оцінювання: здобутки, недоліки, очікування

Автор: 
Дмитро Бахматюк, директор Калуської гімназії, заслужений працівник освіти України.
Дата публикации: 
Tue, 10/30/2012 (Весь день)
Источник: 
"Вісникю. ТІМО"
Картинка: 

 

5-річчя зовнішнього незалежного оцінювання: здобутки, недоліки, очікування

 

Дмитро Бахматюк, директор Калуської гімназії, заслужений працівник освіти України.

 

Цьогоріч сплило п’ять років від моменту масового впровадження зовнішнього незалежного оцінювання в освітню систему України. Попри всі численні спротиви, незалежне оцінювання не лише прижилось, але й отримало масове суспільне визнання. Особливо серед учнів та їх батьків. Найбільший позитив – воно відкрило доступ до вищої освіти розумним дітям, котрі можуть і хочуть вчитись. У першу чергу це стосується дітей із незаможних сімей. Тим самим започатковано реалізацію в нашому суспільстві широко рекламованого принципу «рівний доступ до якісної освіти». Ефект від впровадження ЗНО був дуже помітним в 2008 – 2009 роках. Особливо в 2009 році, коли вступ до вузів відбувся виключно за сертифікатом Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО).  Це був єдиний рік, коли підготовчі курси не надавали ніяких бонусів абітурієнтам, а про середній бал атестата на офіційному рівні ще не йшлося. 

Від наших випускників-2008, які  сіли на студентські лави без будь-яких вступних екзаменів, випробувань, співбесід тощо, доводилось чути, що на початках навчання викладачі не дуже довіряли їхнім знанням. Що ж, викладачів можна зрозуміти, адже це справді було дуже незвично для вихідців із недалекого радянського минулого. Варто відзначити, що згодом ті ж таки викладачі відзначали гарну результативність їх першої екзаменаційної сесії.

У 2008 році мав місце ще один експеримент, щоправда мимовільний. Випускники, отримали право зараховувати результати ЗНО як результати державних підсумкових атестацій, чим в повній мірі й скористались випускники з гарними балами в сертифікатах УЦОЯО, зокрема і калуські гімназисти. Зарахувавши свої, скажемо так, дуже непогані результати (п’ять 200-бальних оцінок, з трьох предметів 100 відсоткова якість, третє місце в Україні за загальними результатами) як оцінки ДПА, отримали місяць канікул  й добре відпочили до початку вступної кампанії.

 

На моє глибоке переконання введення зовнішнього незалежного оцінювання – єдиний і найпотужніший реформаторський крок реалізований в освітній галузі України. Найважливіше, що самим фактом появи незалежного тестування Україна отримала НЕЗАЛЕЖНИЙ механізм вимірювання рівня освіченості свого молодого покоління! Може не цілком незалежний, але цілком надійний і достатній, як для виявлення реального стану речей в системі шкільної освіти, так і для усунення негативних явищ вступної кампанії, бо через пукти тестування у 2008-2009 роках пройшли ВСІ випускники України! Подальше обмеження функцій ЗНО виключно відбором студентів-першокурсників уважаю кроком назад.  А врахування середнього балу атестата, бонусів за так звані підготовчі курси, сертифікатів попередніх років тощо, при вступі до вишів – ще один крок назад.

 Не секрет, що результати ЗНО,  на відміну від оцінок в атестаті, змінити ніхто не може. Вони доступні всім, на відміну від середнього балу атестата, оцінок за підготовчі курси та якихось інших вступних випробовувань. Завдяки процесу й процедурі  проведення (одночасність, однакові завдання і умови проведення) вияснилось, що ЗНО дає зріз знань наших випускників або висвітлення результатів навчальної діяльності кожної школи і її вчителів зокрема. Отже, може виконувати функцію одного з найпотужніших інструментів моніторингу стану шкільної освіти взагалі, якості освіченості випускників кожної школи, зокрема й конкретно з основних предметів. Результати ЗНО дозволяють оцінити кількість випускників з гарною шкільною освітою, що дає можливість прогнозувати набір студентів і, відповідно, кількісно оцінити оптимальне число  ВНЗ.

Особисто мені п’ятирічний перегляд результатів практично всіх шкіл України дав можливість отримати пристойну уяву про стан шкільної освіти всієї держави. Наразі можу впевнено стверджувати, що навіть побіжний перегляд сторінок регіонального звіту УЦОЯО дає повне уявлення, як про рівень та якість освіченості випускників кожної конкретної школи зокрема,  чи всіх шкіл певного населеного пункту, так і всіх шкіл України. Кожна сторінка звіту є таблицею результатів з конкретного предмету і охоплює всі школи адміністративної одиниці. Чим вищі показники відсотків учасників у правій половині таблиці результатів (п’ять позицій, 173-200 балів рейтингової шкали або 9,2-12 балів шкільної системи оцінок) з якогось предмету, тим більше випускників проявили добрі знання. Наявність нулів фіксує відсутність результатів. Стає сумно, коли бачиш нулі в усіх  п’яти позиціях правої частини таблиці. А таких «чистих» половинок, на жаль, надто  багато. За матеріалами звіту можна оцінити чисельність учасників тестування з будь-якого предмету в кожному із 10 діапазонів рейтингової шкали, число випускників з 200-бальними оцінками, вирахувати середній бал результатів ЗНО з кожного предмету (СБР ЗНО) та загальний середній бал (ЗСБР ЗНО) й порівняти його із середнім балом кожного випускника, як по предметно, так загальним середнім балом атестата (ЗСБА) всіх випускників школи. За гарними результатами можна вичислити  і добрих учителів. І це може зробити будь-хто, бо проблем з доступом до Інтернету вже не існує.

У даній публікації, продовжуючи ділитись своїм досвідом дослідження результатів незалежного оцінювання, спробую зробити певні висновки. Надіюсь, що вони будуть корисними всім, хто є небайдужим до процесів в освітній галузі.

Почати хочу з доброго, як на мене,  висновку. За роки незалежності в Україні таки є позитивні зрушення в освітній галузі. Відбулась відмова від традиційної для радянського періоду  уніфікації шкільної освіти у вигляді загальноосвітньої трудової і політехнічної школи. Наразі маємо, міцні й чітко виражені, основи так званої селективної освіти. Відроджено і створено заново традиційні для нас гімназії і колегіум, успішно прижились ліцеї, відроджено приватні школи, розширюється мережа існуючих ще з радянських часів  спеціалізованих шкіл, виникли нові навчальні заклади – навчально-виховні комплекси (НВК). Але найкращу якість освіти забезпечують виключно гімназії та ліцеї. В цьому можна переконатись, переглянувши  рейтинг «100 кращих шкіл України за результатами ЗНО-2012», поданий у Таблиці 1. У перелік потрапили 43 гімназії, 37 ліцеїв, 12 спеціалізованих шкіл, 7 НВК та один колегіум. (Відповідні рейтинги 2009-2011можна знайти в журналі «Вісник ТІМО»: № 1 за 2009-2010 роки та № 11-12  за 2011р. З рейтингом-2011також можна ознайомитись у журналі «Директор школи» № 4, за 2012 рік). У цьогорічному рейтингу введено додаткову колонку з числом 200-бальних оцінок. Найкращі 100 шкіл дали 304 найвищих оцінок у 200 балів! У середньому – по три оцінки на школу. На другу сотню припало 116 таких оцінок. Ще 48 оцінок припало на школи, які зайняли 200-255 позиції. Разом це складає 468 оцінок. Якщо не помиляюсь, це майже половина всіх 200-бальних оцінок, отриманих у 2012 році. Загалом, до вибірки-2012 увійшли 262 школи або 1,2 % від числа шкіл України.

У Таблиці 2 представлено вибірку навчальних закладів, котрі були  в десятці найкращих шкіл за результатами ЗНО впродовж 2008-2012 років.

Отже, «мандруючи» сторінками звіту п’ять років поспіль можу впевнено сказати, що знаю всі найкращі школи з усіх регіонів.

Термін «найкращі» не означає, що йдеться не лише про  результативність учнів цих шкіл у незалежному оцінюванні. Вони відомі ще й успіхами своїх вихованців в предметних олімпіадах  різного рівня, в томі числі й міжнародних. Проте, не маючи конкретних і повних даних про міжнародні олімпіади, обмежусь лише незалежним оцінюванням. При цьому зауважу, що добути відомості про переможців олімпіад ІV (державного) етапу на офіційних сайтах доволі складно. Видається, що є велика доцільність щорічного  оприлюднення у масових ЗМІ рейтингів шкіл України за результатами предметних олімпіад ІV етапу. Принаймні, першу десятку найкращих шкіл. А чому б не публікувати прізвища дітей, котрі зайняли перші місця на цьому етапі олімпіад, адже вони отримуватимуть стипендії Президента України  і стипендію ім.Тараса Григоровича Шевченка? Публікація таких і подібних їм результатів на державному рівні, як на мене, виражала б пошану й повагу до учня, вчителя, школи і стала би гарним стимулом покращення якості й престижу шкільної освіти взагалі.

Тим не менше, інтерес до освітньої галузі деякі видання таки проявляють. Що стосується теми результатів ЗНО, то це зробило єдине масове видання «Фокус», вивівши свій рейтинг «ТОП-50 лучших школ Украины за результатами ЗНО-2011». Це була інформаційна бомба! Щиро вдячний редакції журналу і журналістам  цього видання за цю, ПЕРШУ в українському масовому виданні публікацію, подібного характеру. У цьому рейтингу Калуська гімназія посіла шосту позицію, а за моїми дослідженнями – п’яту. Результати практично співпали, хоча методики доволі різні. До речі, із 50 шкіл, перелічених у зазначеному рейтингу, лише декілька не потрапили у мій рейтинг «100 кращих шкіл України за результатами ЗНО-2011» («Вісник ТІМО», 2011, №11-12). Це профільне видання, яке не публікується в Інтернеті, тому й не має не має масового читача. Як наслідок, з результатами незалежного оцінювання 2008-2011 років суспільство не ознайомлене, зрештою як й переважна більшість освітян. Зокрема, й неодноразово, був свідком того, що директор школи, в момент атестації свого закладу, нічого не може сказати про результати тестування своїх випускників. Де-факто ЗНО визнано суспільством як засіб справедливого доступу до вищої освіти, а де і як забезпечують якісний і кількісний результат цього доступу суспільство не відає. І цьому є прямі підтвердження, подаю один із коментарів до зазначеної вище публікації [мова і стилістка оригіналу – Авт.]: «Львовские результаты или там киевские я не подвергал бы особому сомнению, но село микитенцы и всякий прочий калуш – таки да». [http://forum.maidan.org.ua]».

Вихід із ситуації є. І він в тому, що керівники шкіл мають самі поширювати інформацію про досягнення своїх вихованців та їх наставників. Зрештою, одним із основних обов’язків адміністрації будь-якого навчального закладу є створення позитивного іміджу своєї установи. Звичайно складові цього іміджу можуть бути різними, проте однією із найголовніших була, є і, надіюсь, буде надалі –  це якість навчання. Тоді  громадськість, зокрема учні та їх батьки, матимуть можливість переконатись, що гарні знання, а не медалі і високий бал атестату є запорукою вступу на престижну  спеціальність до престижного університету. Та ще на місця державного замовлення.

Інколи гарний імідж може приносити й користь. Знаю директора гімназії, котрий за перемогу в конкурсі «100 кращих керівників шкіл України 2007», проведеному редакцією газети «Директор школи», отримав від місцевої влади премію в розмірі місячного окладу. Таку ж премію отримали всі педагоги Калуської гімназії за перше  місце, здобуте нашими випускниками в ЗНО-2009. Підстава – публікація в журналі «Вісник ТІМО рейтингу «100 кращих шкіл України за результатами ЗНО-2009». Але такі випадки радше є випадками ніж системою.

Як палкий прихильник незалежного оцінювання хочу продовжити розмову, почату в попередніх публікаціях, про використання його результатів для аналізу стану освітньої галузі. Для прикладу, хочу поговорити про фізику, як шкільний предмет. Фізика, як наука, була, є і буде основною базою  та основним рушієм науково-технічного прогресу (НПТ) людської цивілізації! Зниження рівня НТП автоматично призводить до економічно регресу і, здається, цей процес вже досягає критичної межі. На превеликий жаль, фізика, як шкільний предмет, скоріше вже не жива, як жива! Фізика чи найменш затребуваний  шкільний предмет серед усіх природничих дисциплін. Початок занепаду престижу природничих наук, зокрема фізики, датується першими роками нашої незалежності. Склалось так, що вектор реформації шкільної освіти на український лад, під назвою «гуманізація освіти», виявився дещо хибним. Мудрі люди попереджали про грядущі проблеми, проте їх не почули.

Зокрема, ще на перших роках нового тисячоліття видатний український вчений-астрофізик, доктор фізико-математичних наук Леонід Шульман попереджав: «Середню освіту пропонується спростити так, щоб молодь не мала стартових знань для отримання професій природознавців, інженерів тощо, для роботи в наших продуктивних галузях. Йде наполеглива агітація за перехід на переважно гуманітарну освіту. Час від часу Україні закидають, що маємо зайву кількість інженерів та природознавців, що в США та Європі домінує вища гуманітарна освіта. Іноземна допомога нашим ученим і викладачам спрямована майже виключно в непродуктивні галузі. Нові приватні університети готують бухгалтерів, перекладачів, юристів, фахівців з менеджменту, бізнесу та рекламної справи, а також соціологів, політологів, журналістів і т.п….».

Що ж, передбачення вченого справдились, на жаль. Фізичні факультети не можуть набрати студентів. Мені, як вчителю фізики із 40-річним досвідом викладання предмета, дуже прикро почути від університетського професора-викладача фізики: «Нас влаштовує, якщо абітурієнт знає хоча  б  математику. А фізику будемо вчити самі». Або прочитати в газеті оголошення, що на фізичний факультет національного університету (одного з кращих в Україні!), абітурієнтам можна подавати сертифікати УЦОЯО з фізики або англійської  мови!?

Давайте спробуємо оцінити кількість випускників-2012 та їхній рівень знань з фізики в школах м.Києва. Це, все-таки столиця, де, скажемо так, є чи не найкращі можливості для забезпечення навчального процесу.

Таблиця  3.               Результативність ЗНО-2012 з фізики випускників шкіл м.Києва

 

 

Райони міста

 

Загальне число

учасників

Число учасників та шкіл за відсотком якості в діапазонах

100-50

%

50-30

%

менше 30%

0 %

Учас-

ників

 

шкіл

Учас-

ників

 

шкіл

Учас-

ників

 

шкіл

Учас-

ників

 

шкіл

Голосієвський

247

142

11*

33

4

45

7

27

10

Дарницький

238

112

10*

55

7

22

2

49

14

Деснянський

237

39

7

61

7

65

8

75

21

Дніпровський

364

188

12*

40

6

49

9

87

22

Подільський

122

45

6

11

2

43

7

23

11

Печерський

313

147

8*

31

5

108

5*

27

11

Оболонський

205

29

6

59

8

76

7

41

11

Святошинський

231

27

6

64

5

64

7

76

18

Солом’янський

531

322

13*

91

3*

63

9

56

14

Шевченківський

367

43

12

65

7

209

9*

50

13

Заг. число учасн. з української мови - 14907

 

2855

 

 

 

 

 

 

 

 

Школи, що відзначились масовістю учасників:

*   Український фізико-математичний ліцей (91);

*  Ліцеї «Наукова зміна» (27) і «Інтелект» (23);

*  Технічний ліцей (86), ліцей № 208 (33) та Русанівський (37);

*  Випускники ліцеїв «Лідер» (30) і ліцею № 145 (85);

*  Військовий ліцей ім. Івана Богуна (85);

*  Політехнічний ліцей при НТУУ «КПІ» (113), ліцей № 142 (65), ; Технічний ліцей при НТУУ «КПІ» (90),

*  Ліцей № 142 (65), гімназія № 178 (18), Авіакосмічний ліцей КНАУ (77);

*  Український медичний ліцей (149).

У Таблиці 3 (Результативність ЗНО-2012 з фізики випускників шкіл м.Києва) зведено результати ЗНО-2012 з фізики. З неї видно, що із 14 907 учасників тестування лише 2 855 осіб вибрали предмет. Також видно, що випускники-шанувальники предмету становлять явно малу частину від загальної кількості учасників тестування, визначеного за числом учасників тестування з української мови та літератури. Лише 19,15%. У принципі, такий результат ще терпимий для загальноосвітніх шкіл. Проте з таблиці видно, що в більшості районів міста чисельність учасників доволі висока. Вона забезпечується наявністю 14 чисельних ліцеїв (див. примітки), із яких випробовували свої знання фізики 929 випускників! До потужних ліцеїв відношу: Український фізико-математичний ліцей (91, 93,91% ); Політехнічний (113; 73,45%) і Технічний (90; 78,89%) ліцеї ліцей при НТУУ «КПІ»; ліцеї № 142 (65; 76,72% ), «Наукова зміна» (27; 86,97%), «Інтелект» (23; 88,89%), Києво-Печерський ліцей №171 «Лідер» (30; 96,67%)  та ліцей № 145 (85; 82,35%); Технічний ліцей (86; 63,96%), ліцеї № 208 (33; 69,7%) та Русанівський (37; 81,08%) Дніпровського району [в дужках зазначено число учасників та відсоток якості з предмету – Авт.]. Упевнений, що зазначені ліцеї забезпечили 695 гарних абітурієнтів для київських університетів. Для решти київських шкіл кількість учасників, зрештою як і якість, така сама як і в регіонах. Один-два, рідко п’ять  учасників і більше – це явно мало.  Навіть дуже мало. Великі проблема очікують нас у недалекому майбутньому, якщо не будуть прийняті якісь конкретні й ділові міри. Бажано якомога скоріше.

Взагалі, в звітах УЦОЯО можна багато чого побачити. У попередніх статтях писав, що дещо із побаченого шокує. Ще у 2008 році виявив ліцей, у якого всі 52  випускники показали нульові результати в діапазоні 173-200 балів (діапазон якості) з усіх 8 предметів. У наступні роки цей заклад більше не зустрічається в звітах. Уже п’ятий рік бачу результати однієї дуже рекламованої авторської школи з гучною назвою. Середній відсоток якості в випускників цього закладу вельми скромний (по роках: 2008 – 25,97%; 2009 – 33,36%; 2010 – 30,75%; 2011 – 35,92% і 2012 – 20,61%), жоден випускник за всі роки тестування не заробив 200-бальної оцінки, але  щороку є оцінки нижче 124 балів. У 2012 їх отримали десять осіб із 59 учасників тестування. Це при непоганій масовості випускників у тестуванні з предметів за вибором. Але такі результати показують діти із звичайних шкіл, навіть із сільських районів, проте ці школи не є експериментальними, ні  спеціалізованими і, тим більше, не  авторськими. В останні часи цю школу подають, як новий тип навчального закладу, в якому в першу половину дня школа державна, а другій половині є платною. Абсолютно спокійно сприймаю сам факт появи  такого «нового» типу школи, але ніяк не збагну в чому ця новизна проявляється. Одне чітко проглядається, що не в якості освіти.

Як на мене, то з найменуванням навчального закладу вартує бути обережнішим. Стає якось не по собі, коли в школі імені знаної людини, рівень освіти оцінюється словами: «Так собі…». Навіть простіші назви, на кшлтат «Спеціалізована школа з поглибленим вивченням…» мали б показувати  якість освіти, принаймні, з предмета (предметів), зазначених у назві школи. Не вважаючи себе «експертом» з освіти, все таки наберусь сміливості зауважити, що лише незначна кількість, із великого числа давно діючих спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням англійської мови показують якість, більшу за 60%. Зауваження відносно якості знань також стосується багатьох ліцеїв та гімназій. Назва є, а сутті нема. До речі, в останні роки появились навчальні заклади, випускники яких демонструють добрі знання лише з хімії і біології. Неважко вгадати їхню освітню орієнтацію, але постає риторичне питання: «А який у цих випускників середній бал атестата?». Зрештою, це теж не важко вгадати.

Не вважаючи себе «експертом» з освіти, все таки наберусь сміливості зауважити, що лише незначна кількість, із доволі великого числа спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням англійської мови, які функціонують ще з 60-70 років минулого століття, показують якість, більшу за 60%. Зауваження відносно якості знань також стосується багатьох ліцеїв та гімназій. Назва є, а сутті нема. До речі, в останні роки появились навчальні заклади, випускники яких демонструють добрі знання лише з хімії і біології. Неважко вгадати їхню освітню орієнтацію, але постає риторичне питання: «А який у цих випускників середній бал атестата?». Зрештою, це теж не важко вгадати.

Не можу обминути й приємний момент. Є в Україні школа під назвою «Кіровоградський обласний НВК гуманітарно-естетичного профілю». Чув і читав про успіхи цього навчального закладу в плані естетично-художнього спрямування, але не менше приємно дивують результати незалежного оцінювання випускників школи, котра  вже  втретє потрапляє у перелік 100 кращих шкіл. До того ж,  випускники показують чудові результати з природничих дисциплін. Жаль, що ця школа не є Авторською школою А.Є. Короткова. Ма мій погляд, авторська школа – це школа, яка реально забезпечує всебічний розвиток своїх учнів, зокрема і в плані навчання. 

Джозефу Редьяру Кіплінгу належать слова: «Освіта – найважливіше із земних благ, якщо вона якісна. Інакше вона абсолютно даремна». Абсолютно переконаний, що школа будь-якого спрямування має, перш за все, забезпечити якість освіти своїх вихованців, бо якраз ступінь освіченості молодої людини визначає її подальшу долю. Враховуючи, що в школі прийнято оцінювати знання учнів певними балами, то основним обов’язком адміністрації школи якраз і є забезпечення об’єктивного оцінювання знань своїх учнів як невід’ємна складова навчально-виховного процесу. Звісно, що перед цим треба належним чином організувати навчальний процес.

Таблиця 4.

Порівняння ЗСБР ЗНО і ЗСБА випускників Калуської гімназії

рік

ЗСБР ЗНО

(0-200 балів)

ЗСБА

(0-200 балів)

відхилення

в балах

2001

-

179,1

-

2008

184,01

177,3

+ 6,71

2009

184,19

178,9

+ 5,29

2010

183,6

182,9

+ 0,7

2011

182,01

183,5

- 1,49

2012

179,3

181,5

- 2,2

Виходячи із сказаного, хочеться показати, як можна порівняти результати незалежного оцінювання з середнім балом атестата (Таблиця 4. Порівняння ЗСБР ЗНО і ЗСБА випускників Калуської гімназії). У таблиці, по роках, занесло загальний середній бал атестатів випускників (ЗСБА), обчислений як середнє арифметичне значення середніх балів атестатів (СБА) окремих випускників. У матеріалах УЦОЯО подано відсотки учасників (абітурієнтів), що набрали певні бали у певних діапазонах рейтингової шкали оцінок. Так як бали і відсоток є несумірними величинами, то потрібно конвертувати відсотки у число учасників. Тобто вирахувати число абітурієнтів у кожній позиції рейтингової таблиці з кожного предмету зокрема. На листі ЕКСЕЛЬ  (Таблиця 5. Обчислення СБР і ЗСБР ЗНО-2012 випускників Калуської гімназії) робиться вибірка результатів з усіх предметів  з інтервалом у 4 рядки. В перший рядок заносимо число учасників. За їх числом знаходимо мінімальне та максимальне значення балів даного діапазону і вписуємо ці значення в окремі рядки. Сумуємо ці дані по рядках (функція ∑  ЕКСЕЛЬ). Додаємо отримані значення. Отриманий результат ділимо  на подвоєне число учасників і знаходимо середнє значення середнього балу результатів  ЗНО  з даного предмету (СБР ЗНО). Обчисливши таким же чином СБР ЗНО з усіх предметів, вираховуємо загальне середнє значення (ЗСБР ЗНО). Отже, конвертувавши значення відсотків абітурієнтів, у їх конкретне число і конкретні оцінки 200 бальної шкали, можна зробити аналіз співвідношення шкільних оцінок та результатів незалежного оцінювання, себто самоаналіз навчальної діяльності школи.

До речі, вирахуваний ЗСБР ЗНО випускників Української гімназії №1 м. Івано-Франківська, постійних лідерів за результатами ЗНО впродовж п’яти років (181,1 бала) практично співпав з даними, люб’язно представленими адміністрацією  закладу (181,9 балів), що надає певної достовірності моїм розрахунками. Як  висновок, можна припустити, що пропонована методика може слугувати інструментом оцінки об’єктивності шкільного оцінювання.

Звісно, що для якихось більш-менш серйозних висновків потрібно якомога більше даних. Тому  вирахував ЗСБР ЗНО попередніх років, зокрема ЗНО-2008 (див. порівняльну таблицю). Як бачимо, СБА випускників гімназії 2008 р. переважав СБР найбільше (+6,71 балів), бо ще ніхто  навіть не заїкався про середній бал атестата при вступі до вузів.  У наступні роки вже точились серйозні  розмови відносно СБА і різниця дещо зменшилась. Але середній бал результатів ЗНО таки переважав середній бал атестата. У 2010 р. – році чергового відновлення врахування атестата при вступі до ВНЗ, СБА наших випускників теж дещо покращився.  Контрольне обчислення ЗСБА наших випускників-2001 – року переходу на 12-бальну шкільну систему оцінювання, – дало 179,1 балів рейтингової шкали. Це надає певної достовірності нашим дослідженням. До речі, середній результат ЗНО 2008-2009 років обчислено безпосередньо за оцінками із сертифікатів.

Обчислення будуть точнішими, якщо обчислювати середній бал результатів ЗНО по кожній позиції таблиці звіту, а ЗСБР ЗНО вирахувати як середнє арифметичне отриманих середніх значень. У нашому випадку різниця склала всього 2,8 балів у сторону зменшення. Видається, що для оцінки ситуації з об’єктивністю шкільного оцінювання  це не є суттєвим. Перший метод простіший, бо потребує менше операцій.

У дослідженні результатів ЗНО-2011 скористався  даними вступної кампанії 2010 року, що охопили 435 ВНЗ України («Вісник ТІМО»,  2010, № 11). Виявив, що для абсолютної більшості абітурієнтів цих ВНЗ, значення середнього балу атестатів переважає середнє значення результатів ЗНО десь на 10-15 і більше балів. Абітурієнти тільки 19 невеликих ре­гіональних ВНЗ мали середній бал атестата нижчий від середнього бала ЗНО, причому середні значення результатів ЗНО нижче 160 балів. І лише в 60 великих університетах різниця середніх значень балів ЗНО й атестатів менша 10 балів, але на користь атестатів. Із них тільки в абітурієнтів 10 ВНЗ ця різниця була менша 5 і лише у двох вона складала 0,9 і 0,71 бала відповідно. Із цих даних однозначно випливає, що атестат остаточно отримав перевагу над сертифіка­том УЦОЯО, нівелювавши самі поняття «якість освіченості» та «об’єктивність оцінювання».

А найбільшої шкоди середній бал атестата наносить тим небагатьом загальноосвітнім навчальним закладам, яким ще вдається бути принциповим відносно об’єктивності оцінок, а відтак, бути успішними в плані надання якісної освіти. Так щороку, відколи почались розмови про середній бал атестата, певна частина випускників 9-х класів Калуської гімназії переходить до сусідніх шкіл. Це роблять навіть 11-класниники, зокрема в другому семестрі, себто під кінець навчального року. А цього року мали безпрецедентний випадок. Учениця – претендент на нагородження медаллю, після шести років навчання у гімназії перейшла до звичайної школи. Однозначно, що ніхто в гімназії не збирався «різати» медаль, але й не гарантувались якісь полегшення в навчанні.

На моє глибоке переконання, за нинішньої ситуації маємо єдиний спосіб суттєвого  покращення якості нашої  освіти і ситуації в освітній галузі взагалі – повернення до початкових функцій зовнішнього незалежного оцінювання – зарахування результатів ЗНО як результати державних підсумкових атестацій та відбір до ВНЗ, як це було задумано при введенні ЗНО та робилось у 2008-2009 роках. І ніяких пільг при вступі до ВНЗ. Зрештою, практично всі випускники й так стають студентами. Якщо не за  сертифікатом УЦОЯО, то через різноманітні «коледжі», як правило - платні, що плодяться як засіб обходу ЗНО.

Цьогоріч випускники 2008 року стали бакалаврами наук. Здається, що саме зараз було варто провести паралель між якістю шкільної освіти та якістю навчання випускників-2008 у ВНЗ. Цим кроком можна остаточно зняти ряд суперечливих питань вступної кампанії: роль середнього бала атестата, підготовчих курсів та якихось інших, скажемо відверто, не цілком зрозумілих для суспільства моментів. Зрештою, як і питання, що стосуються самого проведення ЗНО. Йдеться про якість тестів, які грішать надмірністю фактажу (спеціальні терміни, уривки з художніх творів, безліч дат, іншомовні сленги) й не зовсім дають уявлення про готовність випускника до здобуття вищої освіти за конкретною спеціальністю. А великий об’єм завченого напам’ять матеріалу ще ніяк не гарантує розуміння того що вчать.

 

Надмірною кількістю фактажу грішать усі шкільні підручники і хоча про це вже давно говорять, віз і нині там. До того ж, у школах «гуляють» різні підручники, по два-три з кожного предмета. Часто не ті, за якими хотіли б працювати вчителі, а ті, які завезуть. Але проблема не у самій варіативності підручників, а в тому, до прикладу, що в різних підручниках з історії України наше минуле трактуються по різному. Та й учителі часто трактують історичні події по своєму. Як наслідок, для вдалого проходження тестування учень випускного класу має вивчити, принаймні прочитати всі діючі підручники. М’яко кажучи, ситуація трохи абсурдна. Зрештою про це теж давно й багато говориться…

У Таблиці 6 подано найкращі результати з основних предметів, а в Таблиці 7 – з предметів за вибором. Із предметів за вибором чи не найпопулярнішим є англійська мова. Проте про якість знань з англійської мови  говорити поки що рано. Нарахував лише  20 шкіл, в яких середній відсоток якості перевищує 60%. Мої дослідження, підтверджують факт втрати інтересу до природничих наук. Важко віднайти школи, випускники яких масово вибрали такі предмети, як хімія, біологія та географія. З географії виявив лише одну школу, третина випускників якої вибрали цей предмет і при цьому показали гарні знання.

До найменш чисельних  предметів за вибором відносяться ново введені дисципліни: російська мова (5888 уч.), всесвітня історія (8332 уч.), французька (996 уч.) та іспанська (195) мови. До прикладу, чисельність учасників ЗНО з російської мови складає, в середньому, 1-2  осіб на школу. Переважно –по одному. Рідко 5 і більше учасників. Максимальне число на школу – 15 осіб.

За ідеєю, найбільш російськомовним регіоном є АРК Крим. Так лише від однієї школи Сімферополя  було 15 учасників. Ще дві школи представили по 14 і 11 учасників відповідно та дві – по  13 і 10 учасників. По дев’ять учасників представили ще 4 школи, вісім – 3 школи. По вісім учасників було із 6 шкіл. Разом – 88 випускників. Порівняння числа учасників ЗНО-2012 з української мови та літератури і російської мови подано в Таблиці 8. У Харкові, до речі, лише одна школа представила максимальну кіль кількість учасників – лише п’ять осіб. Взагалі, якщо порівняти число учасників ЗНО-2011 з російської мови (3 398 осіб) і української мови та літератури (225 098 особи), то це складе всього-навсього 1,5 відсотків. Цьогоріч, незважаючи на значний приріст числа випускників, російську мову вибрали лише 5888 осіб, що складає 1,96% відносно 299 849 учасників ЗНО з української мови та літератури. Зважаючи на значний приріст числа випускників порівняно з 2011 роком, число бажаючих брати участь у тестуванні залишається стабільно малим. Не думаю, що ситуація покращиться і наступних роках. Навіть за умови дії Закону України «Про засади мовної політики». До речі, дуже неоднозначно сприйнятий народом України.

Таблиця 8.

Порівняння числа учасників ЗНО-2012 з української мови та л-ри і російської мови

 

Число учасників ЗНО-2012

% учасників ЗНО з російської мови

 

Укр. мова та

література

Російська мова

Сімферополь

2414

258

10,69

Севастополь

1910

87

4,56

Міста обласного підпорядкування АР Крим

4588

354

7,72

Донецьк

5525

292

5,29

Міста обласного підпорядкування Донецької обл

14164

565

3,98

Харків

7645

109

1,43

Переконаний, що даний Закон не був би прийнятий Верховною Радою, якби наші високоповажні законотворці прийняли б до уваги результатами ЗНО-2011. А жаль. Видається, що наша молодь добре розуміє, що в Державі з найменням «Україна», державною мовою має бути УКРАЇНСЬКА мова! Зрештою, так є в переважній більшості держав світу. До речі, випускники шкіл російської федерації  здають ЕГЕ (единственный государственный экзамен) виключно на російській мові.

Невже для вступу на російську філологію не підійдуть добрі знання української мови? Невже випускник, котрий цікавиться історією і має гарні результати з історії України не здатний вчитись на історичному чи інших подібних факультетах? Не можу щось конкретно радити відносно іноземних мов, але доконаним фактом є те, що англійська мова  стала світовою мовою. Як в комунікативній, так,  і в науково-технічній сферах. Знаючі люди стверджують, що 95% всіх  науково-технічних публікацій у світі виходить англійською. До речі, деякі наші випускники, навчались (і навчаються) на факультетах азійських мов без вивчення цих мов в гімназії.

До зазначених предметів 2013 році долучиться світова література. Неважко передбачити, що цей предмет також буде мало затребуваний. Чи не краще таки вернутись до основних восьми предметів, а за зекономлені кошти провести контроль якості освіченості всіх випускників усіх шкіл держави. Саме державний контроль, який може забезпечити виключно Український центр оцінювання якості освіти. І саме цей контроль таки забезпечить відповідну якість освіти. Звісно, що не за один рік. Звісно, що при виконанні цілого ряду умов, але це вже окрема тема. Скажу одне, як учитель з багаторічним досвідом, учні якого ніколи не те, що не «провалювали» вступний іспит з фізики, а й не отримували на вступних екзаменах оцінки нижчі від оцінки в атестаті. Писав у попередніх публікація, що середній бал атестата губив радянську школу і може добити в українській те добре, зо в ній ще залишилось. Наразі додам, що вже добиває!!! Відновлення  ролі середнього балу атестата, як спонукального (стимулюючого) фактора в навчальному процесі є черговою фікс-ідеєю. Це ще «граблі» радянської школи, котрі благополучно стали нашими. На  жаль, ми так й навчились вчитись чужих помилках…

Узагалі, рейтинги як і різні соціологічні дослідження наразі в моді. І регіональних освітянських рейтингів побільшало. Само-собою, що вони складаються за різними методиками. Часто-густо емоції, чи якісь інші мотиви переважають факти. Якщо коротко, то вони, як правило, складаються за принципом «Свій про своє і для себе».

Об’єктивність – основна вимога до рейтингу. Досліджуючи результати ЗНО, я відкидаю емоції й стараюсь опиратись на елементи логіки і найпростіший математичний апарат. Вважаю, що оцінка в 200 балів є емоційним фактором і додавати якийсь бонус за емоції не варто. Якщо конкретно, то використовую метод середнього арифметичного, як найбільш простий й доступний для людини з будь-якою освітою. Догадуюсь, що існує теорія подібних досліджень і розрахунків, проте нею не  володію. Може й помиляюсь, але  переконаний,  що таки треба враховувати кожен результат, навіть одного учасника. Вибір учня треба поважати, бо, за ідеєю, вибирають той предмет, який знають. І якщо цей один учень, вкладеться в діапазон якості, то йому і вчителю честь та хвала. А якщо ні, то в нього або завищена  самооцінка своїх можливостей, або в школі існує проблема з вивчення даного предмету.

Не скриваю, що були і є певні зауваження до моєї методики. Основне зауваження – не враховувати результати одного учасника. Врахував зауваження й «очистив» цьогорічну вибірку від одноособових результатів. Звісно, що заклади з кількома  «одиночними» учасниками при нулі якості покращили результати, а з 100% результатами однозначно погіршили. Котрийсь заклад «постраждав» більше, котрийсь менше, проте загальна картина серйозно не змінилась. Особливо це стосується гарних шкіл. Але не це є найголовнішим. Як на мене, з втратою частини  інформації порушується повна картина стану загальних результатів випускників школи, що неминуче призведе до хибного уявлення про реальний стан навчального процесу в закладі. Стороння людина не зуміє вирізнити ці особливості.

Робити вибірки заради якогось чергового ТОПу явно не варто. Сам по собі рейтинг є вершиною айсберга, в якому узагальнено повну інформацію, що міститься в окремих вибірках, по одній на школу. Вибірка результатів однієї школи – це табличка із шести стовпчиків, а число рядків визначається числом вибраних предметів. Загальний об’єм матеріалів дослідження достатньо великий, оскільки забезпечення певної вірогідності вимагає якомога більше вибірок. На листі формату А-4 вміщаються таблички 5 шкіл. Аби видрукувати цьогорічну вибірку 262 шкіл  потрібно понад 50 листів. Звісно, що опублікувати у паперовому виданню такий  об’єм практично неможливо. В останні роки колеги-керівники ЗНТ з різних регіонів України просять поділитися результатами, що й роблю із великим задоволення.

Переконаний, що будь-які зміни в освіті (і не тільки в освіті) мають робитись на основі якихось аналізів. Бажано різнобічних і системних. І ці зміни мали би відбуватись за схемою: дослідження й вивчення процесу, системний аналіз отриманих та прогноз очікуваних  результатів. І далі, по тій же схемі… Здається, що саме за такого підходу можна очікувати конкретних й суттєвих змін, що  відповідають реальній ситуації. На превеликий жаль, в Україні так поступати  не прийнято. І знову ж таки, не лише в освіті…

Само собою зрозуміло, що вивчення стану освіти є прерогативою держави. Але, за логікою речей, найбільше  в якісній освіті має бути заінтересоване суспільство. То може, для проби своїх сил, педагоги, як громадяни України, створять робочу групу з проведення моніторингу стану шкільної освіти за результатами незалежного оцінювання з представництвом 1-3 особи від області. Сподіваюсь, що це не суперечитиме давно проголошеному, проте ніяк не діючому, принципу державно-громадського управління освітою. Першою спробою можуть бути спільні дослідження та аналіз ЗНО-2013. Само-собою, що можна спробувати що виробити єдину методику. З великою охотою поділюсь власним досвідом. Якщо від кожного регіону буде представлено вибірку бодай 30 шкіл, то буде охоплено біля тисячі шкіл. Появиться можливість детальніше заглянути в «глибинку», розділити школи за їх типами й особливостями (ліцеї, гімназії, колегіуми,  спеціалізовані школи, НВК, приватні школи, школи сільської місцевості). Мета такої діяльності – виявлення кращого, до того ж свого (!), з метою його пропаганди й поширення. Знання реального стану справ в шкільній освіті можуть слугувати бар’єром  бездумному копіюванні чужих систем освіти та різним освітнім «новаціям», навіть відвертим профанаціям, які час від часу спливають на поверхню нашого буття. Україна має глибокі традиції добротної освіти, як шкільної так і вищої. Важливо їх зберегти і примножити і в ніякому разі не втратити.

 

Дмитро Бахматюк, директор Калуської гімназії, заслужений працівник освіти України.

 

 

 

Таблиця 1.

  100 кращих шкіл України за результатами ЗНО-2012

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

кількість

 

 

 

 

 

 

 

середній

число

  200 б

 

 

 

 

 

 

 

% якості

учасників

оцінок

 

1

Кловський ліцей № 77 м.Києва

 

 

83,27

47

4

 

2

Українська гімназія №1 м.Івано-Франківська

80,24

49

2

 

3

Дніпропетровський Україно-Американський ліцей

79,31

53

9

 

4

Черкаський фізико-математичний ліцей

 

78,68

52

11

 

5

Калуська гімназія Івано-Франківської обл

 

77,91

50

2

 

6

Фізико-математичний ліцей при ЛНУ ім. І.Франка

77,05

113

16

 

7

Спеціалізований санаторно-інтернатний заклад  "Ерудит"  м. Донецька

76,92

59

11

 

8

Луцька гімназія № 21 ім М.Кравчука

 

76,67

66

5

 

9

Дніпропетровський ліцей інформаційних технологій при ДнНУ ім.О Гончара

74,92

109

12

 

10

Український фізико-математичний ліцей при КНУ ім.Т.Г.Шевченка

74,67

104

21

 

11

Природничо-науковий ліцей № 145 Печерського р-ну м.Києва

73,58

110

12

 

12

Ліцей "Інтелект" Дарницького р-ну м.Києва

72,43

99

10

 

13

Гімназія "Ерудит" Соломянського р-ну м.Києва

72,03

28

 

 

14

Гімназія ім. Тичини № 191 Дніпровського р-ну м. Києва

71,82

45

 

 

15

Гуманітарний ліцей КНУ ім.Т.Г.Шевченка

 

71,53

140

11

 

16

Ліцей "Наукова зміна" Дарницького р-ну м.Києва

69,16

83

4

 

17

Ліцей № 171 "Лідер" Печерського р-ну м. Києва

66,65

94

14

 

18

Медичний ліцей "Дніпро" м.Дніпропетровська

66,55

59

7

 

19

Русанівський ліцей Дніпровського р-ну м.Києва

66,51

45

9

 

20

Снятинська гімназія

Івано-Франківської обл

66,31

15

1

 

21

Львівська спеціалізована школа ім. Сагайдачного № 81

65,43

57

3

 

22

Білоцерківський економіко-правовий ліцей

65,22

57

 

 

23

Ліцей "Престиж" Соломянського р-ну м. Києва

65,02

29

1

 

24

Львівська академічна гімназія при ЛНУ  "Львівська політехніка"

64,7

80

2

 

25

Гімназія № 153 ім.О.С.Пушкіна Шевченківського р-ну м.Києва

64,5

36

 

 

26

Кіровоградський обласний НВК гуманітарно-естетичного профілю

63,38

88

 

 

27

Гімназія   № 178 Соломянського р-ну м.Києва

63,12

45

6

 

28

Львівська класична гімназія при ЛНУ ім. І.Франка

при ЛНУ ім.І.Франка

62,56

40

3

 

29

НВК "Школа І ст. - гімназія" Личаківського р-ну м.Львова

62,27

24

 

 

30

Каховська гімназія Херсонської обл

 

61,91

29

1

 

31

Спеціалізована школа №155 Шевченківськог р-ну м.Києва

61,57

44

4

 

32

Гімназія "Києво-Могилянський колегіум" м.Києва

61,38

60

1

 

33

Гімназія № 143 Оболоньського р-у м.Києва

61,23

56

4

 

34

Дніпропетровський обласний ліцей фізико-математичного профілю

60,74

31

7

 

35

Запорізький багатопрофільний ліцей "Перспектива"

60,46

51

2

 

36

Чортківська гімназія ім.Маркіяна Шашкевича

60,46

29

 

 

37

Тернопільська спеціалізована ЗОШ № 3 з погл. вивч. іноземних мов

60,29

79

 

 

38

Гімназія "Троєщина" Деснянського р-ну м. Києва

60,16

101

1

 

39

Севастопольська гімназія № 7 ім. В.І.Великого

59,72

24

 

 

40

Фізико-математична гімназія №17 м. Вінниці

59,69

91

2

 

41

Фізико-математичний ліцей № 27 м.Харкова

59,46

58

4

 

42

Волинський обласний ліцей-інтернат

 

59,32

63

2

 

43

Технічний ліцей НТУУ "Київський політехнічний інститут"

59,23

109

7

 

44

Ліцей при Донецькому національному університеті

58,75

141

4

 

45

Гімназія "Академія" Святошинського р-ну м. Києва

58,68

33

2

 

46

Харківська гімназія № 46 ім. М.В.Ломоносова

58,46

82

1

 

47

Перша міська гімназія м.Черкаси

 

58,44

47

1

 

48

Рівненська українська гімназія

 

 

58,25

38

1

 

49

Запорізький ліцей № 34

 

 

57,81

31

1

 

50

Ліцей м. Славутича

 

 

 

57,69

83

2

 

51

Гімназія № 315 Дарницького р-ну м.Києва

57,45

90

2

 

52

Горлівська спеціалізовавна школа № 1 з погл.вивч. англійської мови

57,33

43

 

 

53

Новоград-Волинський колегіум Житомирської обл

57,81

27

1

 

54

Гімназія № 167 Дпіпровського р-ну м. Києва

56,76

46

4

 

55

Гімназія №117 ім. Л.Українки Печерського р-ну м.Києва

56,26

61

1

 

56

Львіська гімназія "Престиж" з поглибленим вивченням іноземних мов

55,97

46

2

 

57

Львівська гуманітарна гімназія

 

 

55,97

43

 

 

58

Сокальська гімназія ім.Олега Романіва Львівської обл

55,93

48

 

 

59

Чернівецька гімназія № 2

 

 

55,86

15

 

 

60

Білгород-Дністровський НВК "ЗОШ ІІ ст.-ліцей" Одеської обл

68,2

40

 

 

61

Харківська гімназія № 169

 

 

55,38

23

 

 

62

Гощанська районна гімназія Рівненської обл

54,45

29

 

 

63

Ліцей № 208 Дніпровського р-ну м. Києва

54,34

58

4

 

64

Ліцей № 142 Соломянського р-ну м.Києва

54,31

82

6

 

65

Бориславська гімназія Львівської обл.

 

54,11

47

1

 

66

Львівський НВК ім. В.Симоненка 

 

53,76

67

4

 

67

Дрогобицька гімназія Львівської обл

 

53,43

53

2

 

68

Скандинавська гімназія Дарницького р-ну м. Києва

53,29

62

1

 

69

Миколаївська гуманітарна гімназія № 2

 

53,18

76

 

 

70

Чернігівська спеціалізована школа № 1 

 

53,08

124

1

 

71

Спеціалізована школа №112 ім.Т.Г.Шевченка Голосієвського р-ну м. Києва

52,91

35

 

 

72

Мукачівська гімназія Закарпатської обл

 

52,62

21

1

 

73

Ліцей "Еко" Святошинського р-ну м. Києва

52,27

70

2

 

74

Запорізький багатопрофільний ліцей № 99

52,17

105

2

 

75

Рівненська спеціалізована школа № 15

 

52,11

38

1

 

76

Ніжинський ліцей при НДУ ім М. Гоголя

 

51,96

115

4

 

77

НВК "Школа І ст.-гімназія міжнародних відносин " м.Львова

51,93

27

 

 

78

Самбірська гімназія Львівської обл

 

51,86

15

3

 

79

Львівська лінвістична гімназія

 

 

51,63

82

9

 

80

Харківська обласна спеціалізована школа-інтернат "Обдарованість"

51,34

91

1

 

81

Політехнічний ліцей м. Ізмаїла

 

 

51,32

38

1

 

82

Заліщицька державна гімназія Тернопільської обл

50,9

42

 

 

83

Гімназія № 136 Дніпровського р-ну м. Києва

50,88

73

 

 

84

Чернівецька гімназія № 5

 

 

50,68

18

 

 

85

Гімназія № 257 "Синьозерна" Подільського р-ну м. Києва

50,67

88

4

 

86

Львіська спеціалізована школа "Надія"

 

50,54

17

 

 

87

Гімназія "Оболонь" м.Києва

 

 

50,47

15

 

 

88

Сокальський  НВК "Спеціалізована школа № 3 - колегіум" Львівської обл

50,27

31

1

 

89

Гімназія № 31 м.Запоріжжя

 

 

50,13

25

 

 

90

Ліцей "Поділ" м.Києва

 

 

49,97

88

2

 

91

Львівська спеціалізована школа № 8 з поглибленим вивченням німецької мови

49,48

44

3

 

92

Новомосковський ліцей "Самара" Дніпропетровської обл

49,41

48

 

 

93

Спеціалізована школа №5 м.Івано-Франківська з погл. вивч. німецької мови

49,37

70

3

 

94

Житомирський міський ліцей при ЖДТУ

 

48,96

136

2

 

95

Луганська спеціалізована школа №1 ім. професора Л.М.Лоповка

48,78

60

1

 

96

Львівська спеціалізована № 57 ім. Короля Данила

48,57

20

 

 

97

Фінансовий ліцей Подільського р-ну м.Києва

48,46

28

 

 

98

Політехнічний ліцей НТУУ "КПІ" Соломянського р-ну м. Києва

48,45

160

6

 

99

Донецький технічний ліцей Донецької міської ради

48,05

89

3

 

100

Харківський університетський ліцей

 

47,86

91

3

 

 

 

 

 

 

 

 

6016

304

 

 

Примітка: число учасників - число учасників тестування з української мови та літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кількість:

гімназія

 

43

 

 

 

 

 

 

ліцей

 

37

 

 

 

 

 

 

НВК

 

7

 

 

 

 

 

 

спеціаліз.школи

12

 

 

 

 

 

 

колегіум

 

1

 

 

 

 

 

 

ЗОШ

 

0

 

 

 

 

                         

 

 

 

 

Таблиця 2.           Перелік ЗНЗ України, які входили в 10 найкращих за   результатами ЗНО впродовж 2008-2012 років

 

місця по роках

 

2008

2009

2010

2011

2012

Калуська гімназія Івано-Франківської обл

3

1

2

5

5

Львівський фізико-математичний ліцей при ЛНУ ім. І.Франка

8

2

7

7

6

Донецький санаторно-інтернатний  ліцей «Ерудит»

6

3

-

2

7

Ліцей "Інтелект" Дарницького р-ну м.Києва

-

7

3

1

-

Українська гімназія № 1 м. Івано-Франківська

-

5

9

4

2

Черкаський фізико-математичний ліцей

1

-

-

-

4

Дніпропетровський обласний ліцей фізико-математичного профілю

4

-

1

-

-

Дніпропетровський Україно-Американський ліцей

-

-

4

-

3

Русанівський ліцей Дніпровського р-ну м. Києва

2

-

-

10

-

Ліцей «Наукова зміна» Дарницького р-ну м.Києва

-

6

8

-

-

Гуманітарний ліцей при КНУ ім. Т.Г.Шевченка

-

4

-

-

-

Кловський ліцей № 77 м. Києва

-

-

-

-

1

НВК-ЗОШ І ст. - гімназія № 1 ім.Пирогова м. Вінниці

-

-

-

3

-

Гімназія № 153 ім.О.С.Пушкіна Шевченківського р-ну м. Києва

-

8

-

9

-

Рівненський природничо-математичний ліцей «Елітар»

5

-

-

-

-

Львівська академічна гімназія при ЛНУ ім.І.Франка

-

-

5

-

-

НВК "Школа І ст. - гімназія" Личаківського р-ну м. Львова

-

-

-

6

-

Ліцей «Лідер» Печерського р-ну м.Києва

-

-

6

-

-

Ліцей м.Біла Церква

7

-

-

-

-

Луцька гімназія ім. М. Кравчука

-

-

-

-

8

Гімназія "Академія" Святошинського р-ну м. Києва

-

-

-

8

-

Харківський технічний ліцей № 173

9

-

-

-

-

Фізико-технічний ліцей при ІФНТУНіГ м. Івано-Франківська

-

9

-

-

-

Дніпропетровський ліцей інформаційних технологій

-

-

-

-

9

Український фізико-математичний ліцей при КНУ ім. Т.Г.Шевченка

-

-

-

-

10

Гімназія № 191 ім.П.Г.Тичини м.Києва

-

10

-

-

-

Білгород-Дністровський НВК «ЗОШ-ліцей»

-

-

10

-

-

Львіська класична гімназія

10

-

-

-

-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 5.

 

Обчислення СБР і ЗСБР ЗНО-2012 випускників Калуської гімназії

 

 

у

% абітурієнтів, які отримали відповідний результат за шкалою 100-200 балів

 

СБР

СБА

 

 

час

100 -

124 -

136 -

150,5-

162 -

173 -

183,5-

190,5-

195,5-

200

 

 

      ЗНО

2012

 

 

ни

123,5

136

150

161,5

172,5

183

190

195

199,5

 

 

 

 

 

 

 

ки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

укр. мова

 

50

0

0

0

6

12

44

20

12

6

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

6

22

10

6

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

452

972

3806

1835

1143

586,5

0

8794

 

 

 

 

 

 

 

 

 

485

1035

4026

1900

1170

598,5

0

9214

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

18008

:100=

180

188,6

іс.України

19

0

0

0

16

15,79

26,32

21,05

21,05

0

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

3

5

4

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

452

486

865

734

762

0

0

3298,5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

485

517,5

915

760

780

0

0

3457

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6755,5

: 38 =

178

182,4

математика

36

0

0

0

0

16,67

13,89

44,44

8,33

16,67

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6

5

16

3

6

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

972

865

2936

571,5

1173

0

6517,5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1035

915

3040

585

1197

0

6772

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

13290

:72=

185

174,3

фізика

 

14

0

0

0

0

21,43

42,86

21,43

7,14

0

7,14

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

6

3

1

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

162

1038

550,5

190,5

 

200

2141

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

172,5

1098

570

195

 

200

2235,5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4376,5

:28=

156

171

хімія

 

12

0

0

0

0

25

33,33

16,67

16,67

8,33

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

4

2

2

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

486

692

367

381

195,5

0

2121,5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

517,5

732

380

390

199,5

0

2219

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4340,5

:24=

181

186,7

біологія

 

13

0

0

0

0

7,69

46,15

23,08

23,08

0

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

6

3

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

162

1038

550,5

571,5

0

0

2322

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

172,5

1098

570

585

0

0

2425,5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4747,5

:26=

183

179,6

географія

10

0

0

10

0

10

30

10

20

10

10

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

1

3

1

2

1

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

136

 

162

519

183,5

381

195,5

200

1777

 

 

 

 

 

 

 

 

150

 

172,5

549

190

390

199,5

200

1851

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3628

 : 20 =

181

183,8

англійська

22

0

0

9,1

4,6

22,73

27,27

18,18

13,64

4,55

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

1

5

6

4

3

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

272

151

810

1038

734

571,5

195,5

 

3771,5

 

 

 

 

 

 

 

 

300

162

862,5

1098

760

585

199,5

 

3966,5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7738

:44=

176

185,3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

179

181,5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 6.     Найкращі результати з трьох основних предметів за результатами ЗНО-2012     

 

заклад

загальне число

учасників

число учасників

з предмету

 

навчальний предмет

 

місце

%

якості

Снятинська гімназія Івано-Франківської обл.

 

Зборівська гімназія ім. Тернопільскої обл..

15

 

7

15

 

7

Українська мова та

література

І

 

І

93,33

 

100

 

Львіська лінгвістична гімназія

40

40

Українська мова та

література

ІІ

90

Українська гімназія № 1

м. Івано-Франківська

49

49

Українська мова та

література

ІІІ

87,76

Український гуманітарний ліцей при КНУ ім. Т.Г.Шевченка

140

109

Історія України

І*

88,06

Чортківська гімназія Тернопільської обл

 

Снятинська гімназія Івано-Франківської обл

29

 

15

16

 

8

Історія України

 

ІІ

 

87,5

Чернівецька гімназія № 2

15

11

Історія України

ІІІ

81,82

Русанівський ліцей м.Києва

Дніпропетровський обласний ліцей фізико-математичного профілю

45

 

31

45

 

31

Математика

 

І

 

І

100

 

100

Львівський фізико-математичний ліцей

113

101

Математика

 

ІІ

96,03

Український фізико-математичний ліцей при КНУ ім. Т.Г.Шевченка

109

108

Математика

 

ІІІ

95,1

* Три 200-бальні оцінки з історії України

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 7.    Найкращі результати з предметів за вибором за результатами ЗНО-2012

 

заклад

загальне число

учасників

число учасників

з предмету

 

навчальний предмет

 

місце

%

якості

Львівська лінгвістична гімназія

82

71

Англійська мова

І*

85,9

Кловський ліцей № 77

47

44

Англійська мова

ІІ

84,09

Спеціалізована школа № 155 м.Києва

44

43

Англійська мова

ІІІ

83,37

Ліцей «Лідер» м.Києва

94

30

Фізика

І

96,67

Дніпропетровський обласний ліцей фізико-математичного профілю

31

28

Фізика

ІІ

96,43

Український фізико-математичний ліцей при КНУ ім. Т.Г.Шевченка

104

91

Фізика

ІІІ

93,91

Львівський фізико-математичний ліцей

113

26

Хімія

І

100

Черкаський фізико-математичний ліцей

12

50

Хімія

ІІ

91,67

Медичний ліцей «Дніпро» м. Дніпропетровська

59

59

Хімія

ІІІ

91,51

Медичний ліцей «Дніпро» м. Дніпропетровська

59

59

Біологія

І

96,51

Львівський фізико-математичний ліцей

113

23

Біологія

ІІ

95,65

Калуська гімназія

50

13

Біологія

ІІІ

92,31

Український гуманітарний ліцей

140

27

Географія

І

85,39

 Луцька гімназія № 21 ім. М.Кравчука

66

23

Географія

ІІ

73,92

*Вісім 200-бальних оцінок з англійської мови

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця  3.               Результативність ЗНО-2012 з фізики випускників шкіл м.Києва

 

 

Райони міста

 

Загальне число

учасників

Число учасників та шкіл за відсотком якості в діапазонах

100-50

%

50-30

%

менше 30%

0 %

Учас-

ників

 

шкіл

Учас-

ників

 

шкіл

Учас-

ників

 

шкіл

Учас-

ників

 

шкіл

Голосієвський

247

142

11*

33

4

45

7

27

10

Дарницький

238

112

10*

55

7

22

2

49

14

Деснянський

237

39

7

61

7

65

8

75

21

Дніпровський

364

188

12*

40

6

49

9

87

22

Подільський

122

45

6

11

2

43

7

23

11

Печерський

313

147

8*

31

5

108

5*

27

11

Оболонський

205

29

6

59

8

76

7

41

11

Святошинський

231

27

6

64

5

64

7

76

18

Солом’янський

531

322

13*

91

3*

63

9

56

14

Шевченківський

367

43

12

65

7

209

9*

50

13

Заг. число учасн. з української мови - 14907

 

2855

 

 

 

 

 

 

 

 

Школи що відзначились масовістю учасників:

*   Український фізико-математичний ліцей (91);

*  Ліцеї «Наукова зміна» (27) і «Інтелект» (23);

*  Технічний ліцей (86), ліцей № 208 (33) та Русанівський (37);

*  Випускники ліцеїв «Лідер» (30) і ліцею № 145 (85);

*  Військовий ліцей ім. Івана Богуна (85);

*   Політехнічний ліцей при НТУУ «КПІ» (113), ліцей № 142 (65), ; Технічний ліцей при НТУУ «КПІ» (90),

*  Ліцей № 142 (65), гімназія № 178 (18), Авіакосмічний ліцей КНАУ (77);

*  Український медичний ліцей (149).

 

 

Help