СТРУКТУРА ЛОГІКО-МАТЕМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
Матеріал з TIMO Wiki
СТРУКТУРА ЛОГІКО-МАТЕМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ передбачає опанування особистістю ключових компетентностей суспільства сталого розвитку, які мають три виміри: знання, уміння та ціннісні ставлення. Кожен із цих вимірів компетентностей є важливим, доповнюючи один одного згідно з визначенням місії освіти ХХІ сторіччя: УЧИТИСЯ, ЩОБ ЗНАТИ, ДІЯТИ, ЖИТИ СПІЛЬНО Й РАЗОМ, БУТИ. Опанування ключовими комптентностями є необхідною й достатньою умовою для того, щоб особистість була успішною в соціумі, який поділяє цінності суспільства сталого розвитку і тим самим сприяє його розвиткові й удосконаленню.
Відповідно до цього кожна з ключових компетентностей, зокрема математична компетентність, також має три виміри: предметний вимір (що треба знати), діяльнісний вимір (що треба вміти) і практичний вимір (як застосовувати знання та вміння відповідно до цінностей суспільства сталого розвитку).
1. Предметний вимір математичної компетентності
Опанування предметом математики — бути обізнаним у предметних галузях математики (демонструвати обізнаність у предметних галузях математики).
Когнітивний рівень — знання (володіння понятійним апаратом і фактами в предметних галузях математики).
- Арифметична обізнаність.
- Алгебраїчна обізнаність.
- Геометрична обізнаність.
- Стохастична обізнаність.
(Учитися, щоб знати, згідно зі звітом Ж. Делора «Освіта: прихований скарб».)
2. Діяльнісний вимір математичної компетентності
Опанування методом математики — володіння діяльнісними складовими математики (демонструвати спроможність розв’язувати типові й нестандартні математичні задачі в процесах внутрішнього застосування і творення математики).
Когнітивний рівень — уміння (здійснювати математичну діяльність).
- Логічна спроможність.
- лгоритмічна спроможність.
- Технологічна спроможність.
- Дослідницька спроможність.
- Методологічна спроможність.
(Учитися, щоб діяти, згідно зі звітом Ж. Делора «Освіта: прихований скарб».)
3. Практично-ціннісний вимір математичної компетентності
Опанування застосуваннями математики — здатність застосовувати математику (демонструвати здатність застосовувати математику для розв’язування задач, які є актуальними і практично значущими для особистості, соціуму, людства відповідно до цінностей суспільства сталого розвитку).
Когнітивний рівень — ціннісні ставлення стосовно математики як складової системи науки й культури суспільства сталого розвитку (усвідомлення й застосування на практиці математичних знань, математичних методів, методології застосувань математики для розв’язування практичних задач). Практично-ціннісний вимір математичної компетентності можна структурувати за складовими мислення, які визначають важливі його аспекти:
- Комунікативне мислення (здатність здобувати інформацію з різних джерел, здатність репрезентувати інформацію в різних формах, здатність вести цілеспрямований діалог відповідно до системи цінностей суспільства сталого розвитку) (Communication Thinking).
- Ініціативне мислення (здатність ініціювати постановку задач, досліджень, визначати стратегію розв’язування проблеми й утримувати мету, здатність імплементувати набуті результати у власну систему знань, що відповідає цінностям суспільства сталого розвитку) (Entrepreneurship Thinking).
- Математичне мислення (здатність застосовувати знання й уміння в галузі математики для розв’язування практично значущих задач відповідності до системи цінностей суспільства сталого розвитку: побудова та дослідження математичних моделей практично значущих задач). За сучасними уявленнями когнітивної психології таке мислення відносять до категорії формального (дедуктивного) мислення (Crystalized Thinking).
- Асоціативне (трансфертне) мислення (здатність ставити задачі, використовувати індуктивні міркування, образне мислення, системне мислення, мислення за аналогіями для постановки задач і пошуку їх ефективних рішень відповідно до системи цінностей суспільства сталого розвитку). За сучасними уявленнями когнітивної психології таке мислення відносять до категорії гнучкого мислення (Fluid Thinking).
(Учитися, щоб жити разом і спільно; учитися, щоб бути, згідно зі звітом Ж. Делора «Освіта: прихований скарб».)
Математична компетентність є латентною характеристикою особистості, тобто характеристикою, яка не може бути виміряною безпосередньо, а тільки через її прояви, зокрема через розв’язування компетентнісних математичних задач, виконання завдань компетентнісного математичного тесту.
Виявлення розмірності математичної компетентності є одним із ключових питань як теорії (усвідомлення структури математичної компетентності), так і практики (конструювання валідних і надійних тестів для виявлення рівня логіко-математичної компетентності як складової загальної навчальної компетентності).
