МЕТОД РИВІНА І ДЯЧЕНКА

Матеріал з TIMO Wiki

Перейти до: навігація, пошук

МЕТОД РИВІНА І ДЯЧЕНКА — колективний спосіб навчання, що дозволяє учню бути суб'єктом процесу пізнання, плідно розвивати самостійність і комунікативні вміння, розроблений на початку XX ст. О.Г. Ривіним, інженером за фахом. Ривін називав цей метод «талгенізмом» (від слова «талант», «геній»), організованим діалогом, поєднальним діалогом або методом діалогічних поєднань. У його основі лежить пізнавальна діяльність учнів шляхом спілкування одного з одним у динамічних парах (змінного складу), коли один навчає іншого на основі співробітництва. Це було не новим і досить відомим у педагогічній теорії та практиці, але М. Р. — не відродження белл-ланкастерської системи і не бригадна форма організації навчальної роботи. Учні працювали не в сталих парах — їх склад постійно змінювався, а групові заняття займали не більше як 20% часу. Особистий досвід і вся попередня практика переконали Ривіна в такому: учень засвоює швидко і якісно лише те, що одразу ж після отримання нової інформації застосовує в діяльності або передає іншим. Отже, провідний принцип цієї методики: дізнався про щось — відразу розкажи, поясни іншому, застосуй на практиці (кожен навчає всіх, усі навчають кожного).

Багато прийомів і методик було розроблено вже після розповсюдження досвіду Ривіна, але модернізував цю систему навчання відомий педагог Дяченко, який пішов дещо іншим шляхом у розвитку його ідей. На його думку, класно-урочна система не повною мірою дає можливість здобувати навички колективізму, співробітництва, взаємодопомоги, самостійності, а отже, стримує процеси розвитку учнів. Не применшуючи значущість досвіду Ривіна, Дяченко конструює нову методику, що побудована на принципі безперервної та невідкладної передачі знань і пройшла випробування ним самим у декількох загальноосвітніх школах. Головною відмінністю його методу від традиційного навчання, заснованого на відношенні «дитина — дорослий», є те, що «кожний учень включається в систематичну роботу з навчання інших школярів».

Осмислення результатів вивчення та узагальнення досвіду Ривіна і Дяченка, накопиченого в педагогічній науці, дозволяє характеризувати методику взаємонавчання як важливий структурний компонент діяльності школи, що допомагає учням реалізувати свої можливості під час здійснення суб'єкт-суб'єктної взаємодії в процесі пізнання. Відтак серед прогресивних ідей, що можуть бути спрямовані на покращення системи сучасної освіти в Україні, є розробка технологій взаємонавчання, які повинні включати в себе елементи співпраці в груповій, парній, фронтальній, колективній роботі, що потребують подальшого теоретичного та практичного дослідження, оскільки їх упровадження дозволить значно підвищити якість освітнього процесу.

Особисті інструменти
Простори назв
Варіанти
Дії
Навігація
Словник
Інструменти