МЕТОДИ ЕКСПЕРТНОЇ ОЦІНКИ ЯКОСТІ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ
Матеріал з TIMO Wiki
МЕТОДИ ЕКСПЕРТНОЇ ОЦІНКИ ЯКОСТІ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ. Є два методи оцінки якості тестових завдань: 1) проведення експертної оцінки якості передтестових завдань; 2) аналіз статистичних показників кожного завдання після проведення пробного тестування.
Нижче наведено кілька поширених методів експертної оцінки завдань.
Метод Агноффа — дає можливість визначити прохідний бал для кожного тестового завдання. Група експертів визначає характеристики «пограничного тестованого», тобто учня/студента, навичок якого достатньо саме для того, щоб скласти екзамен. Експерти групують завдання на «необхідні», «важливі» та «індикаторні», визначають число тестових завдань у кожній категорії, на які зможе правильно відповісти «пограничний тестований». Критерій «склав — не склав» розраховують як сумарний процент можливих балів «пограничного тестованого».
Метод Д. Міллмана — кілька незалежних фахівців із предмета присвоюють кожному тестовому завданню рейтинг (ступінь відповідності або конгруентності певному елементу змісту). Необхідні показники для оцінки конгруентності тестового завдання, отримані за результатами рейтингу, — це середнє і/або медіанне значення рейтингового бала, обчислені за даними групування оцінок. Дані рейтингу можна аналізувати й без застосування статистичних процедур, тому його можуть використовувати вчителі/викладачі-практики.
Метод Л. Недєльського — передбачає винесення експертом судження щодо кожної можливої неправильної відповіді. Завдання експерта полягає в тому, щоб проаналізувати завдання на вибір відповіді й визначити, які з неправильних відповідей не будуть привабливими для непідготовленого учня/студента.
Метод Пофама (Popham W. J.) — експертам пропонують ознайомитися зі змістом двох списків: один — із тестовими завданнями, а другий — з елементами змісту й метою тестування. Завдання експертів — з’ясувати, який елемент змісту вимірює кожне завдання, тобто якому елементу змісту яке завдання відповідає (якщо завдання взагалі конгруентне будь-якому елементу змісту списка). Підрахувавши кількість відповідностей «завдання — елемент змісту» для кожного експерта, автор тесту заповнює таблицю. Навіть візуальний аналіз цієї таблиці надасть інформацію про кількість збігів/неузгодженостей в експертних оцінках.
