ДЕМОКРАТИЗАЦІЯ ОСВІТИ

Матеріал з TIMO Wiki

ДЕМОКРАТИЗАЦІЯ ОСВІТИ — одне з ключових положень нового часу. Це галузь вирішення багатьох проблем, що постали перед українським суспільством. Це опорне поняття і для школи — середньої загальноосвітньої, професійної і вищої. Проте часто це поняття тлумачиться спрощено, зводиться в основному до виборності керівників навчальних закладів, до створення рад освітніх установ і регіональних рад із народної освіти. Між тим проблеми демократизації освіти значно глибші й складніші. Вони охоплюють усі без винятку аспекти життя навчальних закладів. Це тривалий і болючий процес перетворень із метою нормалізації відносин між суспільством, державою і навчальними закладами, між керівництвом усіх рангів й педагогами, між педагогами й учнями та студентами, між самими учнями та студентами.

До основних принципів Д. о. можна віднести такі: рівних можливостей, співробітництва, різноманітності, відкритості, регіоналізації, громадсько-державного чи державно-громадського управління, самоорганізації. Виокремлюють їх на основі рівнів управління: учень або студент (самоорганізація), вчитель чи викладач як керівник учнів чи студентів (співробітництво), освітній заклад чи установа (відкритість), система загальноосвітніх шкіл, професійних училищ, ВНЗ (різноманітність), регіон (регіоналізація), суспільство (принцип рівних можливостей) і держава (принцип громадсько-державного управління).