Рейтингові підсумки 2011 року

 

Рейтингові підсумки 2011 року

 

Д. М. Бахматюк, директор Калуської гімназії, заслужений працівник освіти України

 

Освіта, освіченість, інтелект нації як фундамент успішного розвитку держави і… безкінечні розмови на ці теми, як і довгограючий процес «реформування» системи освіти, давно стали «притчею во язицех». Сперечаються журналісти, письменники, рідко — економісти, зовсім рідко — учителі-практики, а представники педагогічної науки скромно відмовчуються. Принаймні не знайшов більш-менш обґрунтованих і переконливих аргументів щодо суттєвих змін — уведення 12‑бальної шкали оцінювання, переходу на 12‑річне навчання та його відміни тощо. Усе це зроблено, що називається, «з коліс». Як і навчання 6‑річок у школах, за відсутності спальних та ігрових приміщень. А це вже нехтування вимог санітарних правил щодо особливих умов їхнього навчання. Кінця цьому не видно, позитивних результатів — теж. В усіх цих дискусіях, як правило, переважають емоції, популізм, необізнаність і дуже мало аналітики. А без аналітики щось путнє важко спрогнозувати і, тим більше, розробити якусь стратегію розвитку.

За 20 років зроблено лише два справжні реформаторські кроки. Перший крок (початок 1990 р.) — розширення мережі селективної освіти. Іншими словами — існуючі в радянську добу спеціалізовані школи доповнилися мережею гімназій, ліцеїв, колегіумів (за даними МОНМС України) та невеликим числом приватних шкіл. Загалом же, нинішня українська школа, по своїй суті, так і залишилася радянською уніфікованою школою. Незалежно від типу навчального закладу маємо однаковий термін навчання, ту ж саму жорстку управлінську вертикаль з боку держави при повній відсутності впливу громадськості, той самий обов’язковий набір навчальних дисциплін. А є ще «рекомендовані» предмети. Інколи все це не «влазить» у гранично-допустимі санітарні часові норми. Через це з’явились одногодинні, навіть півгодинні курси, хоча, як уважають дидакти, одна тижнева година — це пуста трата навчального часу.

Крок другий (2006—2008 роки), до речі, дуже потужний, — уведення ЗНО. Випускники 2008—2009 років, їхні батьки та широка громадськість переконалася в корисності цього кроку, оскільки вперше реалізовано чесний і справедливий доступ до вищої освіти. У цьому мав можливість особисто переконатися ще 2006 року, коли 35 (із 40) випускників гімназії стали учасниками масового експерименту з упровадження ЗНО і показали, вважаю, гарні результати (рис. 1).

 

Рис. 1.   ЗНО-2006.    Калуська гімназія

 

На рис. 2 представлено діаграму результатів загальноосвітніх шкіл України, яку взято з доповіді Міністра освіти і науки С. Ніколаєнка на підсумковій колегії МОН України у серпні 2006 р. [С. Ніколаєнко. Освіта в інноваційному поступі суспільства // Освіта України. —Київ. —2006. —14 серпня]. Як на мене, це був чи не перший серйозний аналітичний документ, у якому всебічно висвітлено стан освіти. У доповіді, зокрема, був аналіз першого експерименту із незалежного оцінювання та йшлося про подальші перспективи його масового впровадження. Надалі подібної загальної аналітики не зустрічав, якщо не рахувати публікації на сторінках журналу «Вісник ТІМО», але це переважно наукові виклади теорії та практики незалежного оцінювання за форматом «науковець — науковцю», які малозрозумілі шкільному педагогу-практику.

Доповідь міністра, власне, й підштовхнула до аналізу результатів своїх випускників. Виявилося, що результати окремих учнів навіть перевищили річні оцінки. Практично всі отримані оцінки за бажанням дітей були виставлені в атестат як оцінки за державні підсумкові атестації (ДПА). Також виявив, що результати гімназистів перевищили загальнодержавний показник, відображений на рис. 2.

 

 

Рис. 2.   ЗНО-2006.    Результати ЗОШ України

 

В експерименті 2007 року взяло участь лише 13 випускників. Хотіли всі, але 10‑відсоткова квота не дала цього зробити. Результати також були високі, і всі оцінки діти згодилися зарахувати як оцінки ДПА.

2007—2008 навчальний рік — рік страшенного ажіотажу довкола масового впровадження незалежного оцінювання. Але завдяки добрій підготовці як у плані створення інфраструктури, так і в плані навчання інструкторів та обслуговуючого персоналу саме незалежне оцінювання 2008 року пройшло майже ідеально. Найважливіший результат — реалізовано рівний доступ до вищої освіти. Таки реалізовано — попри всілякі численні пільги, «телефонне право» та інші, може й занадто гіперболізовані, але «звичні» для нашого корумпованого суспільства процеси вступу до ВНЗ. Абсолютно переконаний, що лише завдяки ЗНО здібні та обдаровані діти з бідних сімей змогли вступити на престижні спеціальності деяких університетів, та ще на місця держзамовлення. Виключно завдяки ЗНО!

Проте чи не всі дискусії щодо ЗНО впродовж 2006—2011 років точилися навколо проблем корупції, характеру тестів на предмет перевірки знань чи здібностей, здатності до засвоєння знань тощо. При цьому не було помічено ще один величезний плюс — результати ЗНО по кожній школі! Звіт УЦОЯО — це справді унікальні матеріали, аналоги яких стають доступними не в кожній державі. Це, по суті, зріз знань наших випускників або висвітлення результатів діяльності кожної школи і її вчителів зокрема. Це той самий моніторинг шкільної освіти чи його складова або один із варіантів, причому приведений до спільного знаменника єдиними для всіх умовами (одночасність, однакові завдання і умови проведення і т. д.).

Першу спробу аналізу результативності ЗНО зроблено в 2008 році журналістами київської газети «Дело». Вони вивели найкращі результати з української мови серед столичних шкіл та «провінції» — шкіл обласних центрів, що власне й спонукало мене копнути глибше й ширше. Мета — знайти місце Калуської гімназії серед інших подібних закладів. Для цього довелося переглянути результати практично всіх шкіл України. Принагідно отримав загальне уявлення про якість освіти випускників наших шкіл. Дещо з побаченого шокувало. Дослідження повторив у наступних роках. Висновки із цих досліджень опубліковані в перших номерах журналу «Вісник ТІМО» за 2010 та 2011 роки.

Але в 2008 році авторитетні педагоги твердили, що «сьогодні результати зовнішнього незалежного оцінювання ще не є засобом оцінювання якості освіти», «аналізувати результати ЗНО — це все одно, що реанімувати труп» тощо. Можливо, але на нинішній день уже очевидно, що ці твердження були не цілком коректними. Тим більше, що тести 2008 року таки були солідними. Також висловлювалася думка, що аналізувати результати пізно, бо діти школу закінчили і поліпшити їх знання вже неможливо. Особисто цих суджень не сприймав, а після чотирирічних досліджень остаточно переконався в їхній хибності.

Що дають знання результатів ЗНО? Почну із самого низу освітянської вертикалі.

Адміністрація школи має можливість звірити ці результати з річними оцінками і зробити виснов­ки щодо об’єктивності останніх, подивитись і порівняти результати випускників шкіл міста, району зі своїми. При бажанні можна скласти таблицю результатів своїх випускників з усіх предметів (табл. 1). Якщо захочеться скласти рейтинг шкіл (місто, район, область, держава), то береться до уваги тільки діапазон 173—200 балів. Звісно, що бажано обговорити ці дослідження на педагогічній раді й прийняти певне рішення. Хоча б зі сподіваннями, що в наступному році випускники покажуть кращі знання. Напевне, ґрунтовна розмова з педагогами, якщо і не допоможе усунути всі недоліки, то однозначно — не зашкодить. Не секрет, що база знань випускників закладається не у випускному класі. І не лише репетиторами, а повсякденною працею вчителів та учнів школи. Між іншим, цьогорічні випускники — учні, які в 2008 році закінчили 8 клас. Їхня результативність, на жаль, залишилася на рівні попередніх років, хоча складність тестових завдань, порівняно з 2008 роком, таки знизилася.

Управління чи відділи освіти могли б зробити подібне в масштабах своїх адміністративних повноважень. Але закладів багато — і варто визначити мету дослідження. Найпростіше — «витягнути» в Ексель усі листи з усіх предметів і обчислити суму відсотків якості по школах. Опісля, крім зазначеного вище, можна порахувати число шкіл і число учнів, які виявили дуже гарні знання або зовсім не виявили. Як приклад — таблиці 2—5 зі статті Д. М. Бахматюка «Якість шкільної освіти: аналіз результатів ЗНО-2010» (Вісник ТІМО. — 2011. — № 1. — С. 16).

На відміну від другої частини Звіту УЦОЯО, який містить загальні дані, означені вище дослідження розкривають реальну картину освіченості випуск­ників будь-якої школи з кожного предмета. Це бачення зсередини, але воно, як свідчить життя, майже нікого не цікавить. На жаль…

І виникає цілком логічне запитання: а чому подібними дослідженнями не цікавляться інституції, які безпосередньо «виписують» освітню політику України (розробляють освітні концепції, державні стандарти, навчальні програми, замовляють підручники тощо), і ті, які відповідають за її втілення і, що найголовніше, за кінцеві результати цієї освітньої політики? Не секрет, що втілення в життя будь-якої ідеї в масштабах держави обходиться їй у дуже солідну копієчку. А скільки вже тих «копієчок» витрачено за роки так званих реформ лише у шкільній освіті?

Якщо говорити про цьогорічні дослідження, то нічого нового додати не можу. Як і в попередні роки, до рейтингу, зрештою як і до всієї вибірки, в основному, увійшли гімназії та ліцеї. У переліку
100 кращих шкіл є 49 гімназій (8,63 % від загальної кількості), 39 ліцеїв (11,05 %), 6 спеціалізованих шкіл та 5 навчально-виховних комплексів (НВК). Тішить, що серед 100 кращих є представники із малих міст (не обласного підпорядкування). Із задоволенням їх представляю. Це гімназії з Бережан, Збори, Чорткова, Заліщиків (Тернопільська обл.), Городенки (Івано-Франківська обл.), Сокаля (Львівська обл.) та Долинський і Надвірнянський ліцеї з Івано-Франківщини. І жодної звичайної школи. Претендувала одна-єдина — Сімферопольська ЗОШ № 4, але опинилася на 102 місці. У другу сотню увійшли ще три звичайні ЗНЗ. Це Калуські ЗОШ № 3 (173 місце), ЗОШ № 7 (180 місце) та Лапаївська ЗОШ (181 місце) Пустомитівського р-ну Львівської області. 180 позиції відповідає середній показник якості десь на рівні 30 %. Найкращі результати з трьох основних предметів наведено в Таблиці 2, а найкращі результати з предметів за вибором у Таблиці 3.

Найголовніший висновок за результатами чотирирічних досліджень: ґрунтовні знання демонструють виключно учні гімназій, ліцеїв та, у дуже малій кількості, спеціалізованих шкіл. На жаль, таких успішних гімназій та ліцеїв мало.

Найменш оптимістичний висновок: після вибірки майже 200 закладів — рівень освіченості абсолютної більшості випускників, м’яко кажучи, бажає бути кращим, бо в діапазоні 183—200 балів рейтингової шкали з усіх винесених на ЗНО предметів маємо повне переважання нулів (повну відсутність абітурієнтів із високими оцінками). І це тоді, коли рівень складності тестових завдань поступово йде на спад. До речі, про це говорять не лише вчителі, причому досвідчені, на рахунку яких не одна перемога на державних етапах олімпіад, а й високопосадовці, — цитую: «Рівень знань абітурієнтів, що складали зовнішнє незалежне оцінювання, був невисоким…» Це заявила директор Українського центру оцінювання якості освіти Ірина Зайцева. І далі — вона: «Потішитися деякими результатами написання ЗНО не можна. Незважаючи на те, що більшість ректорів вищих навчальних закладів України вважають тести з математики занадто простими, ми маємо декілька гірких прикладів, що доводять протилежне. Із завданням на визначення теореми Піфагора не впоралося 30 % тих, хто складав тести. А розв’язати елементарне рівняння: 2 поділити на X дорівнює 5 не вдалося 32 % абітурієнтів». [http://education.unian.net/ukr/detail/191132].

І чи не цим можна пояснити тривогу ректора одного з найпрестижніших технічних університетів України — НТУУ «Київський політехнічний інститут», — М. Згуровського, який зазначає, що протягом останніх двох років більше 50 % тих, хто прийшов у КПІ із досить високими балами — від 180 до 200, ставши студентами, не витримують вимог із математики і понад 65 % — із фізики.

Видається, що ситуацію можна окреслити коротко — «приїхали…» Зрештою, винна в цьому не теорема Піфагора, уже згадувана в пресових релізах УЦОЯО попередніх років, а наша система освіти
в цілому і шкільна зокрема, вибудувана, на основі чужих досвідів, причому запозичених без аналітики та апробацій.

Ускладює ситуацію потреба системи вищої школи в абітурієнтах, яка перевищує число випускників шкіл, ПТНЗ, коледжів тощо. Тобто в Україні вже йдеться не про масовість, а про поголовність вищої освіти. Доступність і масовість вищої освіти вже настільки знизила «планку» рівня шкільної освіти, що в недалекому майбутньому може звести нанівець і вищу. Статистика попереджає, що в недалекому майбутньому матимемо великі проблеми з працівниками сфери фізичної праці, оскільки переважання числа молодих людей із повною вищою освітою над числом потенційних представників робітничих професій уже зараз більше ніж у 6 разів. А святе місце порожнім не буває, і ким заповнюватимуться ці професійні «ніші» — дуже важливе політичне питання. До речі, у США число громадян із повною вищою освітою стабільно втримується десь на рівні 10 відсотків.

Лише декілька українських університетів пробують утримати вступну планку на пристойній висоті, проте віднайти «свого» студента і для них стає великою проблемою, особливо для технічних ВНЗ.

Зниженню якості шкільної освіти сприяє і врахування середнього бала атестата при вступі до вишів. До речі, середній бал атестата неодноразово вводили ще в радянські часи, причому з найшляхетнішою метою — підвищення якості загальної середньої освіти, але цього так і не сталось. Переконаний, що не стало краще й тепер. І це підтверджується дослідженнями В. Ковтунця й О. Ковтунець, викладеними в статті «Підсумки вступної кампанії 2010 року — за даними інформаційної системи «Конкурс» («Вісник ТІМО», 2010, № 11). У зазначеній публікації наведено інформацію про число поданих заяв, загальний конкурс, конкурс на місця держзамовлення, середній бал ЗНО та атестата вступників 435 ВНЗ України, переважно ІІІ—ІV ступенів акредитації. Для абсолютної більшості абітурієнтів цих ВНЗ значення середнього бала атестата переважає середнє значення результатів ЗНО десь на 10—15 і більше балів. Абітурієнти тільки 19 невеликих регіональних ВНЗ мали середній бал атестата нижчий від середнього бала ЗНО, причому середні значення результатів ЗНО менші 160 балів. І лише в 60 великих університетах різниця середніх значень балів ЗНО й атестатів менша 10 балів, але на користь атестатів. Із них тільки в абітурієнтів 10 ВНЗ ця різниця була менша 5 і лише у двох вона складала 0,9 і 0,71 бала відповідно. Із цих даних однозначно випливає, що атестат остаточно отримав перевагу над сертифікатом УЦОЯО.

Завершити хочу на оптимістичній ноті і привітати педагогічні колективи першої сотні кращих шкіл України. Сподіваюсь, що вони підтримують думку про доцільність використання ЗНО в системі моніторингу стану шкільної освіти. Принаймні тішить, що зростає число колег-директорів, які цікавляться результативністю своїх випускників і місцем свого закладу серед інших шкіл. Багатьом із них уже надіслав свої матеріали. Цікаво, що відносно попередніх публікацій претензій не було як із боку колег-директорів, так і з боку науковців. Були дзвінки щодо методики досліджень, були і подяки. Це тішить, але турбує мовчання представників педагогічної науки. Хотілось би почути критику методики досліджень, незгоду з висновками… Навіть повний розгром.

 

Таблиця 1

Найкращі результати з трьох основних предметів
Навчальні предмети	бали	100– 123,5	124–135,5	136– 150	150,5– 161,5	162– 172,5	173– 183	183,5– 190	190,5– 195	195,5– 199,5	200	% якості з окремих предметів	Середній % якості
	відсотки	%	%	%	%	%	%	%	%	%	%
	Учасники
укр. мова і література	54	0	0	0	0	11,11	35,19	25,93	16,67	11,11	0	88,9
історія України	38	0	0	0	0	13,16	28,95	21,05	10,53	26,32	0	86,85
математика	39	0	0	0	2,56	7,69	20,51	25,64	23,08	12,82	7,69	89,74
фізика	9	0	0	0	0	22,22	33,33	11,11	33,33	0	0	77,77
хімія	13	0	0	0	0	7,69	23,08	46,15	23,08	0	0	92,31
біологія	7	0	0	0	0	14,29	14,29	14,29	14,29	42,96	0	85,83
географія	11	0	0	0	9,09	18,18	18,18	36,36	9,09	9,09	0	72,72
англійська мова	25	0	0	0	0	16	52	12	20	0	0	84
												678,12	84,77

 

Таблиця 2

Найкращі результати з трьох основних предметів
Заклад	Загальне число учасників	Число учасників із предмета	Навчальний предмет	Місце	Відсоток із якості  ( %)
Калуська гімназія	19	19	Українська мова та л-ра	І	94,74
Гуманітарний ліцей при КНУУ ім. Т. Г. Шевченка	84	84	Українська мова та л-ра	ІІ	89,28
Луцька гімназія № 21	59	59	Українська мова та л-ра	ІІІ	88,13
Калуська гімназія	19	11	Історія України	І	100
Гуманітарний ліцей при КНУУ ім. Т. Г. Шевченка	84	66	Історія України	ІІ	92,43
Заліщицька гімназія Тернопільської обл.	42	31	Історія України	ІІІ	80,64
Надвірнянський ліцей Івано-Франківської обл.	57	51	Математика	І	100
ЗОШ № 232 Оболонського р-ну м. Києва	21	20	Математика	І	100
Обласний ФМ ліцей м. Дніпропетровська	18	8	Математика	І	100
Ліцей «Інтелект» м. Києва	27	6	Математика	І	100
Ліцей науково‑природничого навчання м. Жовті Води	18	18	Математика	ІІ	96,4
Ліцей № 142 Солом’янського р-ну м. Києва	44	44	Математика	ІІІ	95,46

 

Таблиця 3

Найкращі результати з предметів за вибором
Заклад	Загальне число учасників	Число учасників із предмета	Навчальний предмет	Місце	Відсоток якості ( %)
Калуська гімназія	19	11	Англійська мова	І	91,66
Гімназія «Академія» Святошинського р-ну м. Києва	15	8	Англійська мова	ІІ	87,5
НВК «ЗОШ-гімназія № 1 ім. Пирогова» м. Вінниці	12	11	Англійська мова	ІІІ	81,81
Ліцей «Інтелект» м. Києва	27	20	Фізика	І	100
Черкаський фізико-математичний ліцей	27	15	Фізика	І	100
ФМ ліцей при КНУУ ім. Т. Г. Шевченка	97	88	Фізика	ІІ	95,45
Харківський ФМ ліцей № 27	43	43	Фізика	ІІІ	95,35
Українська гімназія м. Івано-Франкіська	51	10	Хімія	І	90
Гімназія № 143 Оболонського р-ну м. Києва	71	10	Хімія	І	90
ФМ ліцей при КНУУ ім. Т. Г. Шевченка	97	10	Хімія	І	90
ФМ ліцей при ЛНУУ ім. І. Франка	111	74	Хімія	ІІ	83,87
Природничо-науковий ліцей № 145 м. Києва	50	12	Хімія	ІІІ	83,43
Зборівська гімназія Тернопільської обл.	12	4	Біологія	І	100
Луцька гімназія № 21	59	19	Біологія	ІІ	94,73
Дніпропетровський обласний медичний ліцей	30	30	Біологія	ІІ	93,33
Ліцей м. Славутича	19	6	Географія	І	100
Гуманітарний ліцей при КНУУ ім. Т. Г. Шевченка	84	21	Географія	ІІ	95,24
Державний ліцей м. Біла Церква	27	9	Географія	ІІ	88,88

 

 

Таблиця 4

100 кращих шкіл України за результатами ЗНО-2011		Середній  % якості (173—200 балів)	Загальне число учасників
1	Ліцей «Інтелект» Дарницького р-ну м. Києва	91,85	27
2	Донецький санаторно-інтернатний ліцей «Ерудит»	82,64	55
3	НВК-ЗОШ І ст. — гімназія № 1 ім. Пирогова м. Вінниці	80,5	12
4	Українська гімназія № 1 м. Івано-Франківська	80,1	51
5	Калуська гімназія Івано-Франківської обл.	79,25	19
6	НВК «Школа І ст. — гімназія» Личаківського р-ну м. Львова	78,67	28
7	Фізико-математичний ліцей при ЛНУ ім. І. Франка	78,42	111
8	Гімназія «Академія» Святошинського р-ну м. Києва	78,02	15
9	Гімназія № 153 ім. О. С. Пушкіна Шевченківського р-ну м. Києва	76,82	40
10	Русанівський ліцей Дніпровського р-ну м. Києва	75,85	29
11	Технічний ліцей НТУУ «Київський політехнічний інститут»	75,83	46
12	Луцька гімназія № 21 ім. М. Кравчука	73,3	59
13	Природничо-науковий ліцей № 145 Печерського р-ну м. Києва	73,1	50
14	Гімназія «Ерудит» Солом’янського р-ну м. Києва	72,93	20
15	Ліцей м. Славутича	72,8	19
16	Ліцей «Наукова зміна» Дарницького р-ну м. Києва	72,66	49
17	Кіровоградський обласний НВК гуманітарно-естетичного профілю	71,26	77
18	Ковельська гімназія Волинської обл.	70,81	17
19	Гімназія № 191 ім. П. Г. Тичини Дніпровського р-ну м. Києва	70,23	63
20	Приватна ЗОШ «АІСТ» м. Вінниці	69,97	12
21	Український фізико-математичний ліцей при КНУ ім. Т. Г. Шевченка	69,95	97
22	Гімназія № 4 ім. Модеста Левицького м. Луцька	68,38	57
23	Запорізький класичний ліцей	67,44	31
24	Черкаський фізико-математичний ліцей	67,31	27
25	Дніпропетровський ліцей інформаційних технологій при ДнНУ	67,05	64
26	Спеціалізована школа № 155 Шевченківського р-ну м. Києва	66,28	41
27	Дніпропетровський Україно-Американський ліцей	66,26	42
28	Гімназія № 143 Оболонського р-ну м. Києва	65,34	71
29	Волинський ліцей обласної ради м. Луцька	64,67	68
30	Рівненська українська гімназія	64,37	41
31	Гімназія «Києво‑Могилянський колегіум» м. Києва	64,02	48
32	Хмельницька гімназія № 1 ім. Володимира Красицького	64,02	61
33	Перша міська гімназія м. Черкаси	63,7	19
34	Технічний ліцей Жовтневого р-ну м. Запоріжжя	63,56	20
35	Ліцей науково‑природничого навчання м. Жовті Води	62,89	18
36	Харківська гімназія № 116	62,54	56
37	Львівська гімназія «Престиж» із поглиб. вивч. іноземних мов	62,41	69
38	Дніпропетровський обласний ліцей фізико-математичного профілю	62,41	37
39	Гімназія «Троєщина» Дніпровського р-ну м. Києва	61,62	76
40	Ліцей «Поділ» м. Києва	61,58	71
41	Ліцей № 142 Солом’янського р-ну м. Києва	62,18	44
42	Технічний ліцей Дніпровського р-ну м. Києва	61,49	56
43	Гімназія «Надія» м. Бердянська	60,7	18
44	Заліщицька державна гімназія Тернопільської обл.	61,4	42
45	Гімназія № 178 Солом`янського р-ну м. Києва	60,25	35
46	ЗНЗ «Слов’янська гімназія» Дарницького р-ну м. Києва	59,86	43
47	Гімназія № 315 Дарницького р-ну м. Києва	59,82	71
48	Харківський технічний ліцей № 173	59,6	26
49	Львівська гімназія «Євшан»	59,42	39
50	Державний ліцей м. Білої Церкви	59,34	27
51	Гуманітарний ліцей КНУ ім. Т. Г. Шевченка	58,98	84
52	Миколаївська гуманітарна гімназія № 2	58,98	50
53	Тернопільська українська гімназія ім. І. Франка	58,89	67
54	Рівненська гуманітарна гімназія	58,84	67
55	Луцька гімназія НВК «Гімназія № 14»	58,45	36
56	Рівненська класична гімназія «Престиж»	58,15	14
57	Дніпропетровський обласний медичний ліцей «Дніпро»	58,04	30
58	Севастопольська гімназія № 1 ім. О. С. Пушкіна	58,04	33
59	Чернівецька гімназія № 1	57,92	34
60	Кузнецовська гімназія Рівненської обл.	57,27	45
61	Ліцей митної справи ім. Г. Ващенка м. Києва	57,21	19
62	Фізико-математичний ліцей № 27 м. Харкова	57,19	43
63	Чернівецька гімназія № 4	57,18	31
64	Гімназія № 31 м. Запоріжжя	56,78	40
65	Сокальська гімназія ім. Олега Романіва Львівської обл.	56,36	38
66	Кловський ліцей № 77 м. Києва	56,34	57
67	Ліцей «Еко» Святошинського р-ну м. Києва	56,12	27
68	Івано-Франківський НВК — ліцей № 23	56,12	25
69	Спеціалізована школа № 5 м. Івано-Франківська з погл. вивч. німецької мови	56,07	46
70	Ліцей № 157 Оболонського р-ну м. Києва	55,95	71
71	Долинський природничо-математичний ліцей Івано-Франківської обл.	55,88	76
72	Заклад «Вінницький технічний ліцей»	55,33	29
73	Чортківська гімназія ім. Маркіяна Шашкевича	55,17	23
74	Технічний ліцей Дніпровського р-ну м. Києва	54,59	56
75	Краматорська ЗОШ № 35 із профільним навчанням Донецької обл.	54,56	16
76	Харківська гімназія № 47	54,27	47
77	Надвірнянський ліцей Івано-Франківської обл.	53,69	57
78	Миколаївський морський ліцей ім. М. Александрова	53,44	52
79	Білгород-Дністровський НВК «ЗОШ ІІ ст. — ліцей» Одеської обл.	53,34	52
80	Фінансовий ліцей Подільського р-ну м. Києва	52,8	17
81	Рівненський ліцей «Елітар»	52,42	55
82	Сумська гімназія № 1	51,63	35
83	Миколаївська гімназія Львівської обл.	51,51	34
84	Гімназія № 2 м. Білої Церкви	51,42	24
85	Бережанська гімназія ім. Б. Лепкого Тернопільської обл.	51,28	32
86	Конотопська гімназія Сумської обл.	50,92	45
87	Городенківська гімназія ім. Антона Крушельницького Івано-Франківської обл.	50,85	24
88	Львівська класична гімназія при ЛНУ ім. І. Франка	50,76	52
89	Коломийська гімназія ім. М. Грушевського Івано-Франківської обл.	50,4	46
90	Луцька спеціалізована школа № 1	50,4	42
91	Кам’янець-Подільський ліцей	50,24	124
92	Спеціалізована школа № 112 ім. Т. Г. Шевченка Голосіївського р-ну м. Києва	49,9	44
93	Черкаська гімназія № 31	49,81	28
94	Бориславська гімназія Львівської обл.	49,75	22
95	ЗОШ № 232 Оболонського р-ну м. Києва	49,48	21
96	Гімназія № 6 Комунарського р-ну м. Запоріжжя	49,03	49
97	Дрогобицька гімназія Львівської обл.	49	42
98	Харківський ліцей № 149	48,8	66
99	Гімназія НПУ ім. М. П. Драгоманова м. Києва	48,41	23
100	Зборівська державна гімназія ім. Романа Завадовича Тернопільської обл.	48,4	12
			4316