Національний звіт України про впровадження положень Болонського процесу

1. Опишіть важливі вдосконалення стосовно Болонського процесу, включно із законодавчими реформами, починаючи з Бергена.

Освітній сектор, включаючи вищу освіту, вважається сферою діяльності стратегічного значення і пріоритетного розвитку суспільства та держави Україна.

Починаючи з Бергена (травень, 2005), в системі вищої освіти України запроваджено важливі кроки з реалізації положень Болонського процесу та підготовлено План дій щодо їхнього впровадження до 2010 року.

При Міністерстві науки і освіти за розпорядженням Уряду України було створено Міжвідомчу комісію з впровадження положень Болонського процесу.

В 2006 році створено Національну групу промоутерів Болонського процесу в Україні (National Team of Bologna Promoters), до якої залучені фахівці провідних університетів України. Вони беруть участь в навчальних тренінгах з актуальних проблем вищої освіти на Європейському освітньому просторі і відповідно проводять в Україні навчальні тренінги за такими основними напрямами:

-          забезпечення якості вищої освіти;

-          трициклова система освіти;

-          система кваліфікацій європейського освітнього простору.

Створена при Міністерстві освіти і науки України, Всеукраїнська студентська рада стала кандидатом в члени Національних спілок студентів Європи (The National Union of Students in Europe (ESIB)).

В 2006/2007 навчальному році у всіх ВНЗ України III-IV рівнів акредитації запроваджено кредитно-трансферну систему ECTS. Підготовлено відповідний Пакет інноваційних нормативних документів ECTS, розроблено рекомендації та здійснюються організаційні заходи із запровадження Додатку до диплома європейського зразка (Diploma Supplement).

В 2006 році проведено два семінари за ініціативою Ради Magna Charta Universitatum з проблем конвергенції вищої освіти на шляху створення Європейського освітнього простору.

Розширено систему інформування і мотивації суб’єктів діяльності вищих навчальних закладів з проблем інтеграції української системи вищої освіти в європейську. З цією метою розширено контакти з робочими групами Європейського Союзу.

2. Опишіть будь-які зміни, починаючи з Бергена, в структурі органів державної влади, відповідальних за вищу освіту, основні агенції/установи у вищій освіті та їхні ролі.

Будь ласка, зазначте:

• чи підзвітні вищі навчальні заклади (ВНЗ) різним міністерствам;
• як фінансові ресурси розподіляються між ВНЗ;
• сфери, у яких ВНЗ є автономними та самостійними.

Підготовлено проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Деякі питання управління навчальними закладами», яке передбачає передачу всіх вищих навчальних закладів у сферу управління Міністерства освіти і науки (окрім МОЗ, які планується передати в сферу управління Міністерства освіти і науки з 2008 року). На даний момент вищі навчальні заклади підпорядковуються 27 міністерствам і відомствам.

3. Опишіть будь-які зміни, починаючи з Бергена, в інституційній структурі.

Будь ласка, зазначте:

• кількість державних/приватних ВНЗ;
• чи існують різні типи закладів, що надають вищу освіту (академічні/професійні, університетські/не університетські, тощо);
• кількість/відсоток студентів, що були зараховані на 2006/2007 навчальний рік до кожного з типів закладів;
• до якої міри різні типи закладів регулюються одними правилами.
• Інституційна структура України представлена 232 державними та 113 приватними вищими навчальними закладами.
• У системі освіти існують такі типи закладів, що надають вищу освіту: технікуми, училища, коледжі, університети, академії, інститути.
• Відсоток студентів, які були зараховані до кожного з типів закладів у 2006/2007 навчальному році, складає:

- технікуми – 12,4%;                                - училища – 3,3%;

- коледжі – 8,9%;                                     - університети – 55,9%;

- академії – 12,5%;                                  - інститути – 7,0%.

• Різні типи інституцій регулюються одними правилами і законами, окрім питань фінансування для державних і приватних навчальних закладів. Також діють одні і ті самі основні правила для ВНЗ відповідних типів:

а) для університетів, академій, інститутів,

б) для технікумів, коледжів та училищ.

Вищі навчальні заклади здійснюють прийом на навчання відповідно до «Умов прийому до вищих навчальних закладів в Україні», затверджених наказом Міністерства освіти і науки України. Приймальна комісія вищого навчального закладу діє згідно з «Примірним положенням про приймальну комісію вищого навчального закладу», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України.

4. Опишіть структуру, яка супроводжує впровадження Болонського процесу у вашій державі.

Будь ласка, зазначте:

• членство та роль будь-якої національної Болонської групи (наприклад, офіційний урядовий комітет, група промоутерів);
• членство та роль студентів, штатних профспілок, бізнес- та соціальних партнерів у будь-якій національній Болонській групі.

При Міністерстві освіти і науки України створено відомчу робочу групу супроводу Болонського процесу у вищій освіті України (розпорядження Міністерства освіти і науки України від 24.05.2006 № 93-р) та, за розпорядженням Кабінету Міністрів України, міжвідомчу робочу групу з впровадження Болонського процесу (наказ Міністерства освіти та науки України від 7.03.2006 № 164).

У 2006 році створено Національну групу промоутерів Болонського процесу в Україні (National Team of Bologna Promoters), до якої залучено фахівців провідних університетів України. Вони проводять тренінги за такими напрямами:

• забезпечення якості вищої освіти;
• трициклова система освіти;
• система кваліфікацій європейського освітнього простору.

5. Опишіть заходи щодо залучення студентів та штатних профспілок/представницьких органів в управлінні ВНЗ.

Будь ласка, зазначте:

• точні посилання (бажано з Інтернет-посиланнями) на будь-яке законодавство (або його еквівалент) щоб довести, що студенти представлені в управлінні ВНЗ;
• роль студентів в управлінні ВНЗ;
• роль штатних профспілок/представницьких органів в управлінні ВНЗ.

• Положення про вищий навчальний заклад та доповнення до Закону України „Про вищу освіту” передбачають:

- створення органів студентського самоврядування на рівні університету і факультету;

- представництво студентів у складі вченої ради університету.

• В цих документах виписані повноваження органів студентського самоврядування:

- участь у прийнятті рішень щодо організації навчання;

- участь у вирішенні питань контролю якості освітніх послуг;

- участь у вирішенні питань організації побуту, дозвілля та сприяння працевлаштуванню.

•  Студентські профспілки опікуються питанням стипендіального забезпечення, підтримки студентів із малозабезпечених сімей, покращення умов проживання в студентських гуртожитках.

У разі виключення студента з університету за причин, не пов’язаних з невиконанням навчальної програми, ректор повинен отримати погодження на це студентської профспілки.

6. Опишіть заходи, які гарантують співробітництво бізнес- та соціальних партнерів у рамках Болонського процесу.

Підготовлено проект Закону України «Про залучення роботодавців до підготовки та перепідготовки кадрів, освітніх і наукових процесів» та проект постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів».

Стадія запровадження першого та другого циклів

7. Опишіть прогрес, досягнутий на шляху запровадження першого та другого циклів.

Будь ласка, зазначте:

• відсоток від загальної кількості студентів нижче докторського рівня, які залучені у двоциклові системи освітніх ступенів у 2006/07.
• 100 відсотків студентів вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації залучено у двоциклову систему підготовки, яка відповідає Болонським принципам. За винятком підготовки в сфері медицини і ветеринарії.

Стадія запровадження третього циклу

8. Опишіть прогрес, досягнутий на шляху запровадження докторського навчання як третього Болонського циклу.

Будь ласка, зазначте:

• відсоток студентів третього циклу відповідно до структурованих докторських програм;
• стандартну тривалість стаціонарного докторського навчання;
• елементи, які включено в докторські навчальні програми, в т.ч. чи включають вони лекційні курси чи тільки незалежні дослідження;
• процедури контролю та оцінювання докторського навчання;
• чи включене докторське навчання до системи кваліфікацій вашої держави та чи пов’язане воно з результатами навчання;
• чи є інтегрованими у докторське навчання міждисциплінарне навчання та розвиток взаємозамінних умінь;
• чи використовуються кредити для вимірювання навчального навантаження в докторському навчанні.

Розробляються механізми запровадження докторського навчання як третього Болонського циклу:

• відсоток студентів третього циклу відповідно до структурованих докторських програм до кількості випускників другого циклу становить 2,2;
• стандартна тривалість стаціонарного докторського навчання становить 3 роки;
• докторські навчальні програми включають лекційні курси та незалежні наукові дослідження;
• створюються процедури контролю та оцінювання докторського навчання;
• ведеться робота щодо узгодження принципів включення докторського навчання до системи національних кваліфікацій;
• докторське навчання є інтегрованим у міждисциплінарне навчання та сприяє розвитку взаємозамінних умінь. Поступово реалізуються принципи неперервності та наступності програм підготовки на другому та третьому циклах навчання;
• передбачається запровадження кредитів ECTS для вимірювання навчального навантаження студентів в докторському навчанні.

Допуск до наступного циклу

9. Опишіть заходи, які вжито для поєднання першого і другого та другого і третього циклів.

Будь ласка, зазначте:

• відсоток кваліфікацій першого циклу, що дає допуск до другого циклу;
• якщо доречно, відсоток кваліфікацій першого циклу, що дає допуск до третього циклу;
• відсоток кваліфікацій першого циклу, що дає допуск до обох: другого та третього циклів;
• відсоток кваліфікацій другого циклу, що дає допуск до третього циклу;
• вкажіть кваліфікації першого циклу, що не дають допуску до другого циклу;
• вкажіть кваліфікації другого циклу, що не дають допуску до третього циклу;
• наведіть приклади, коли перевідні курси необхідні для переходу між циклами однієї предметної галузі;
• будь-які заплановані заходи, щоб ліквідувати перешкоди між циклами.

Усі кваліфікації першого циклу дають доступ до кількох програм другого циклу і всі наступні дають доступ, як мінімум, до однієї програми третього циклу практично без будь-яких брідж-програм.

Запровадження національної системи кваліфікацій

10. Опишіть стадію запровадження національної системи кваліфікацій для узгодження із основною Системою Кваліфікацій Європейського простору вищої освіти (ЄПВО).

Будь ласка, зазначте:

• стадію розвитку вашої національної системи кваліфікацій (наприклад, чи включена ваша національна система кваліфікацій до законодавства, чи узгоджена між зацікавленими сторонами; чи було створено робочу групу; чи були підготовлені наочні описи основних типів національних кваліфікацій, що ґрунтуються на результатах навчання; чи було узгоджено графік запровадження);
• до якої міри ваша національна система кваліфікацій відповідає  системі кваліфікацій ЄПВО;
• роль зацікавлених сторін у розвитку вашої національної системи кваліфікацій.

Міністерством освіти і науки України зроблено такі кроки з формування і запровадження системи національних кваліфікацій. Цей процес планується завершити поетапно до 2010 року з виконанням зобов’язань, прийнятих в Бергені 2005 року. Основою цих дій є узгодження національної системи кваліфікацій з системою кваліфікацій Європейського простору вищої освіти.

Зокрема, здійснюються такі заходи:

- розроблено і затверджено на рівні Уряду перелік програм підготовки бакалаврів, у якому враховано досвід європейських країн. Зараз розпочато формування національної структури кваліфікацій бакалавра, яка відповідає цьому переліку і буде представлена в Групу супроводу Болонського процесу (BFUG) для адаптації в загальноєвропейську систему кваліфікацій;

- у 2006/2007 навчальному році студенти всіх ВНЗ III-IV рівнів акредитації залучені у двоциклову систему підготовки, що відповідає Болонським принципам.

Стосовно програм другого циклу, вивчається проблема диверсифікації програм за критеріями академічності та професійності. Зараз в Україні пропонується післябакалаврська програма магістр наук і програма, що має умовну назву «спеціаліст», яка більше зорієнтована на практичну діяльність.

Сьогодні вищі навчальні заклади і роботодавці обговорюють питання еволюції таких програм. Пропонуються два варіанти:

1. Залишити на другому циклі тільки програму підготовки магістра (але тоді загострюється проблема працевлаштування бакалавра і значної кількості осіб, що будуть мати доступ до магістерських програм).

2. Розробити два варіанти магістерських програм – магістра академічного і професійного профілю. Як приклад для технічних спеціальностей – магістр наук, магістр інженерії. Остання програма більше зорієнтована на практичну діяльність. За окремими напрямами планується створити програми підготовки інтегрованих магістрів на базі повної середньої школи.

Такі програми вже пропонуються при підготовці фахівців за окремими напрямами освіти. Це стосується медицини і ветеринарії. Можливе розширення і для спеціальностей філософії та мистецтва.

Пропозиція щодо узгодження національної системи кваліфікацій з системою кваліфікацій Європейського простору вищої освіти обговорювалась усіма зацікавленими сторонами на національному рівні і було узгоджено терміни для її запровадження.

11. Які заходи було вжито для збільшення можливості працевлаштування випускників з бакалаврськими кваліфікаціями?

Будь ласка, зазначте, де можливо:

• відсоток випускників першого циклу, які знайшли роботу після випуску у 2005/2006;
• відсоток випускників першого циклу, які продовжили навчання на другому та третьому циклах у 2005/2006;
• до якої міри очікується зміна цих результатів у 2006/2007.

• Випускники першого циклу, які знайшли роботу після випуску у 2005/2006, становлять 13,9 відсотка;
• випускники першого циклу, які продовжили навчання на другому та третьому циклах у 2005/2006, становлять 81,8 відсотка;
• у 2006/2007 очікується збільшення працевлаштування бакалаврів.

Запровадження національних стандартів та рекомендацій для забезпечення якості (ЗЯ) в ЄПВО

12. Наскільки ваша національна система ЗЯ на даний момент відповідає стандартам та рекомендаціям ЗЯ в ЄПВО?

Будь ласка, зазначте:

• стадію запровадження національної системи забезпечення якості відповідно до Стандартів і Рекомендацій для ЗЯ в ЄПВО;
• будь-які дії, які застосовувались для забезпечення відповідності національної системи ЗЯ стандартам і рекомендаціям ЗЯ в ЄПВО;
• будь-які встановлені терміни для прийняття рішень щодо забезпечення відповідності національної системи забезпечення якості стандартам і рекомендаціям ЗЯ в ЄПВО;
• будь-які дії, заплановані для приведення національної системи ЗЯ відповідно до стандартів і рекомендацій ЗЯ в ЄПВО.

Проводяться заходи щодо адаптації національної системи із забезпечення якості до стандартів і рекомендацій для забезпечення якості в ЄПВО.

З метою співробітництва і вивчення досвіду діяльності ENQA в державній акредитаційній комісії створено спеціальний відділ.

Міністерством освіти і науки України підготовлено плани та встановлено терміни для вдосконалення і узгодження національної системи забезпечення якості вищої освіти відповідно до стандартів і рекомендацій щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти.

Міністерство освіти і науки планує провести в квітні наступного року семінар у м. Ялті з проблем забезпечення якості за участю представників (ENQA). Метою проведення семінару є подальше створення методології щодо системи забезпечення якості вищої освіти відповідно до вимог Європейської мережі забезпечення якості (ENQA), вивчення передового досвіду цієї структури та країн-учасниць Болонського процесу, представлення свого досвіду і отримання його належної оцінки та сертифікації наших агенцій із забезпечення якості. Цей досвід буде корисним для розробки нормативно-правової бази з даної проблеми. (Мається на увазі внесення змін до законів, положень тощо).

Зараз в Україні формується система моніторингу і визначення рейтингу ВНЗ, яка використовує при оцінюванні діяльності міжнародні показники, водночас існує національна система моніторингу і визначення рейтингу ВНЗ з метою прийняття управлінських рішень.

Стадія розвитку зовнішньої системи забезпечення якості

13. Опишіть систему забезпечення якості, яка діє у вашій державі.

Будь ласка, зазначте:

• стадію запровадження вашої зовнішньої системи забезпечення якості;
• масштаби вашої зовнішньої системи забезпечення якості: чи діє вона на національному рівні; чи покриває всю вищу освіту;
• які з наступних елементів включені до вашої зовнішньої системи забезпечення якості:

• внутрішнє оцінювання;
• зовнішня перевірка;
• публікація результатів;
• чи були встановлені процедури для детальної перевірки національних агенцій відповідно до стандартів та рекомендацій ЄПВО.

Національна система забезпечення якості реалізується через системи ліцензування і акредитації.

Зовнішня система забезпечення якості охоплює всі вищі навчальні заклади України і поширюється на діючі в Україні філіали іноземних навчальних закладів.

Система гарантії якості, що існує, включає в себе:

- внутрішнє оцінювання (самоаналіз навчального закладу з подальшою підготовкою документів на ліцензування або при проведенні акредитації);

- зовнішню експертизу (експертне оцінювання діяльності вищого навчального закладу).

Створюється відповідна система інформування суспільства про результати акредитації.

Окрім системи акредитації, здійснюється внутрішня оцінка із забезпечення якості вищого навчального закладу через систему ректорських контрольних робіт і систему державних екзаменаційних комісій.

В Україні функціонує також незалежна державна інспекція.

До участі в оцінці якості вищої освіти залучаються студенти і громадськість.

В усіх регіонах при обласних управліннях створено громадські акредитаційні комісії.

Таким чином, на національному рівні діє система забезпечення якості, яка застосовується до всієї вищої освіти і включає всі елементи оцінки якості вищої освіти: внутрішню і зовнішню оцінку та публікацію результатів.

На шляху створення процедури щодо детальної перевірки національної агенції(й) із забезпечення якості відповідно до стандартів та рекомендацій забезпечення якості у Європейському просторі вищої освіти.

Рівень участі студентів

14. Опишіть рівень участі студентів у вашій національній системі забезпечення якості.

Будь ласка, зазначте:

• чи залучені студенти до таких аспектів системи забезпечення якості:
• управління національних агенцій із ЗЯ;
• як повноправні члени чи спостерігачі у командах, сформованих для зовнішньої перевірки;
• як частина процесу прийняття рішень щодо зовнішньої перевірки;
• у консультаційному процесі під час зовнішньої перевірки (наприклад, домовленість зовнішніх наглядачів щодо консультування із студентами);
• у внутрішньому оцінюванні.
  • Студенти залучені до таких аспектів системи забезпечення якості:
  • з 2007 року представник органів студентського самоврядування буде включений до складу управління національної агенції із ЗЯ;
  • як повноправні члени та спостерігачі у командах, сформованих для зовнішньої перевірки;
  • як респонденти соціологічних опитувань щодо зовнішнього оцінювання;
  • у внутрішньому оцінюванні.

Рівень міжнародної участі:

15. Опишіть рівень міжнародної участі у вашій зовнішній системі забезпечення якості.

Будь ласка, зазначте:

• чи присутня міжнародна участь у таких аспектах забезпечення якості:
• управління національних агенцій забезпечення якості;
• зовнішнє оцінювання національних агенцій забезпечення якості;
• команди для зовнішньої перевірки, члени чи спостерігачі;
• членство у Європейській мережі забезпечення якості (ЄМЗЯ);
• членство у будь-якій іншій міжнародній мережі.

З метою співробітництва, вивчення досвіду Європейської мережі забезпечення якості (ENQA) в управлінні ліцензування, акредитації та нострифікації Міністерства освіти і науки створено спеціальний відділ.

Окремі університети самостійно звертаються до міжнародних агенцій з акредитації. На сьогодні це орієнтовно дев’ять вищих навчальних закладів.

Стадія запровадження Додатку до Диплому

16. Опишіть стадію запровадження Додатку до Диплому у вашій державі.

Будь ласка, зазначте:

• відсоток студентів, які закінчать університети у 2007 і отримають додаток до Диплому;
• що із наступного застосовано при видачі Додатку до Диплому у вашій державі:
• видається широко поширеною європейською мовою;
• безкоштовно;
• автоматично;
• відповідає формату Додатку до Диплому EU/CoE/UNESCO

      (Європейського Союзу/Ради Європи/ЮНЕСКО).

• Розроблено рекомендації і здійснюються організаційні заходи щодо  запровадження Додатку до Диплому, який отримає кожен студент-випускник у 2008/2009 навчальному році:
• широко поширеною європейською мовою;
• безкоштовно;
• автоматично;
• формату Додатку до Диплому EU/CoE/UNESCO

(Європейського Союзу/Ради Європи/ЮНЕСКО).

Національне запровадження принципів Лісабонської конвенції з визнання

17. Опишіть стадію запровадження основних принципів та пізніше прийнятих додаткових документів Лісабонської конвенції.

Будь ласка, зазначте:

• чи ратифікувала ваша держава конвенцію (включно з інструментом депозитної ратифікації у Раді Європи чи у ЮНЕСКО);
• чи все відповідне законодавство узгоджується з правовою структурою конвенції та пізніше прийнятими додатковими документами;
• які з наступних принципів реалізуються на практиці:
• право заявників (аплікантів) на справедливе оцінювання;
• визнання, якщо жодних істотних розходжень не було доведено;
• демонстрація істотних розходжень, якщо визнання не було надано;
• забезпечення інформацією про програми і вищі навчальні заклади вашої  вашої держави;
  • чи маєте ви повністю розроблену ENIC;
  • будь-які дії, вжиті задля ратифікації чи повного запровадження Конвенції чи пізніше прийнятих додаткових документів.
  • Лісабонська Конвенція відповідно до Закону України „Про ратифікацію Конвенції про визнання кваліфікацій з вищої освіти в європейському регіоні” набула чинності у 1999 році.
  • Визнання кваліфікацій вищої освіти регулюється Законами України „Про освіту”, „Про вищу освіту”, постановами Кабінету Міністрів України № 1260 „Про документи про освіту та вчені звання” та № 1380 „Про ліцензування освітніх послуг”, наказом Міністерства освіти і науки України № 563 „Про затвердження Положення про визнання іноземних документів про освіту”, де визначаються правові та організаційні основи визнання іноземних освітніх документів. Ці нормативні документи встановлюють централізовану процедуру визнання, що входить до компетенції Міністерства освіти і науки України. Національні критерії оцінювання якості іноземних кваліфікацій, отриманих у різних регіонах світу, грунтуються на положеннях Лісабонської конвенції. Реалізацію цих функцій у міністерстві здійснює підрозділ – управління ліцензування, акредитації та нострифікації.
  • На практиці реалізуються всі із зазначених принципів:
    • право заявників (аплікантів) на справедливе оцінювання;
    • визнання, якщо жодних істотних розходжень не було доведено;
    • демонстрація істотних розходжень, якщо визнання не було надано;
    • забезпечення інформацією про програми підготовки й вищі навчальні заклади держави.
    • Управління ліцензування, акредитації та нострифікації формує національну  ENIC.
    • Чинне законодавство з визнання іноземних кваліфікацій не суперечить положенням і принципам Лісабонської конвенції. Україна уклала 22 міжурядові міжнародні угоди про взаємне визнання документів про освіту, наукові ступені і вчені звання. 32 проекти таких угод проходять процедуру узгодження.

Стадія запровадження ECTS

18. Опишіть кредитну та накопичувальну систему, що діє у вашій державі.

Будь ласка, зазначте:

• стадію запровадження ECTS в академічному році 2006/2007;
• відсоток програм першого та другого циклів із використанням ECTS в академічному 2006/2007 році;
• як будь-яка інша система кредитів чи накопичення, яка використовується, відповідає ECTS: чи сумісна вона з ECTS; яке співвідношення між національними та ECTS кредитами.

У 2006/2007 навчальному році запроваджено ECTS на всіх програмах підготовки фахівців першого і другого циклів, що дозволяє здійснювати трансфер (переведення) студентів та накопичувати кредити. Дана система є сумісною із ECTS. Співвідношення між національними та ECTS кредитами 1:1.

19. Чи розробила ваша держава національний план з покращення якості процесу, пов’язаного із визнанням закордонних кваліфікацій? Якщо так, коротко опишіть цей план та додайте його копію.

В Україні розроблено план з покращення та адаптації національної системи забезпечення якості вищої освіти, відповідно до стандартів та норм Європейської мережі забезпечення якості (ENQA) щодо:

- внутрішнього забезпечення якості у вищих навчальних закладах;

- зовнішнього забезпечення якості вищої освіти;

- забезпечення якості у діяльності агенцій/установ із зовнішнього забезпечення якості (копія повного змісту плану додається).

Визнання попереднього навчання

20. Опишіть заходи щодо визнання попереднього навчання, включаючи неформальне та неофіційне навчання.

Будь ласка, зазначте:

• стадію розвитку процедур або національних рекомендацій щодо визнання попереднього навчання;
• опис будь-яких процедур чи національних рекомендацій щодо оцінювання попереднього навчання як основи для доступу до вищої освіти;
• опис будь-яких процедур чи національних рекомендацій для розподілу кредитів як основи для звільнення від деяких програмних вимог.
• Створюються національні рекомендації щодо визнання попереднього навчання.
• Розроблено національні рекомендації щодо оцінювання попереднього навчання як основи для доступу до вищої освіти.
• Навчальне навантаження студентів виражається в кредитах ECTS.
• Розроблено національні рекомендації для призначення кредитів ECTS і на всіх програмах першого та другого циклів підготовки фахівців розподілено кредити ECTS.

Також ведеться відповідна робота щодо визнання неформального та неофіційного навчання в системі навчання впродовж життя.

21. Опишіть законодавчі заходи, які приймаються у вашій державі для створення можливостей для гнучких підходів до навчання у вищій освіті.

Будь ласка, зазначте:

• будь-яку гнучкість у вимогах вступу;
• будь-які гнучкі підходи до навчання;
• будь-які модульні структури програм.
• Випускникам навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, які поступають на перший цикл навчання – бакалаврат, зараховуються модулі із попереднього навчання і, таким чином, скорочується термін навчання на даному циклі.
• При навчанні на першому і другому циклах студенти мають право обирати певну частку навчальних дисциплін.
• Спрощується процедура затвердження для університетів переліку магістерських програм. Університети можуть пропонувати окремим студентам індивідуальний навчальний план.

Запровадження та визнання спільних ступенів

22. Опишіть позицію законодавства щодо сумісних ступенів у вашій державі.

Будь ласка, зазначте:

• стадію запровадження будь-якого законодавства для запровадження спільних програм;
• чи дозволяються та заохочуються спільні ступені у законодавстві;
• чи дозволяються та заохочуються спільні ступені у всіх трьох циклах;
• визначення відсотка ВНЗ, які запровадили спільні програми та присуджують національно-визнані ступені спільно з ВНЗ інших країн;
• будь-які дії, застосовані задля заохочення чи дозволу спільних програм.
• В Україні існує законодавча база для створення та запровадження спільних програм.
• Спільні ступені дозволяються та заохочуються при обміні досвідом щодо розробки спільних програм (підтримка проектів ТЕMPUS/TASIS тощо).
• Спільні ступені дозволяються та заохочуються для всіх трьох циклів підготовки фахівців.
• Вищі навчальні заклади, які запровадили спільні програми та присвоюють національно визнані ступені спільно з вищими навчальними закладами інших країн, становлять 3 відсотки.

23. Опишіть взаємозв’язок вищої освіти та дослідницької роботи у вашій державі – який відсоток дослідницької роботи здійснюється у ВНЗ; чи було вжито якихось заходів щодо покращення синергії між ВО та іншими секторами дослідницької роботи.

До викладання у вищі навчальні заклади залучаються вчені інших науково-дослідних інституцій.

Вищі навчальні заклади спільно із науково-дослідними інституціями створюють філії кафедр, де магістри проходять наукове стажування.

В Україні щорічно проводяться регіональні та міжнародні студентські наукові конференції, на яких вони виступають з науковими доповідями.

24. Який відсоток кандидатів на отримання докторського ступеня обирають дослідницьку кар’єру; чи було вжито заходи для збільшення кандидатів на отримання докторського ступеня, які обирають дослідницьку кар’єру?

Порівняно з 2005 роком збільшилася кількість осіб, що обирають після отримання докторського ступеня дослідницьку кар’єру, і на сьогодні вона становить 90 відсотків.

У вищих навчальних закладах працює 68998 осіб, які мають науковий ступінь доктора наук, що становить 95 відсотків загальної кількості осіб в Україні, що мають науковий ступінь.

25. Опишіть будь-які заходи, які було вжито у вашій державі для поширення доступу до якісної вищої освіти.

Будь ласка, зазначте:

• будь-які фінансові чи інші заходи задля поширення доступу до вищої освіти для соціально знедолених груп;
• будь-які заходи моніторингу впливу політики на розширення доступу до вищої освіти, включно з результатами, якщо це можливо;
• будь-які подальші заходи, які плануються, виходячи з оцінювання заходів з розширення доступу до ВО, які було вжито на цей час.

• В Україні в 2006-2007 навчальному році на 3 відсотки збільшено державне замовлення на підготовку бакалаврів за всіма напрямами освіти.
• При ВНЗ створено факультети довузівської підготовки, де молодь з депресивних регіонів має можливість підготуватись до вступу на навчання.

26. Опишіть будь-які заходи для допомоги студентам для завершення їхнього навчання без перешкод, спричинених їхнім соціальним та економічним походженням.

Будь ласка, зазначте:

• будь-які послуги з управління чи надання порад та будь-які інші заходи задля покращення стану;
• будь-які заходи моніторингу впливу політики покращення стану включно з результатами, якщо можливо;
• будь-які подальші заходи, які плануються, виходячи з оцінки заходів щодо покращення стану, які було вжито на даний час.

При виникненні перешкод у доступі до вищої освіти для студентів із соціально знедолених верств населення державою передбачено такі заходи:

• підвищуються стипендії на випускних курсах та покращуються умови проживання в гуртожитках;
• розглядаються підходи щодо створення вищих начальних закладів для малозабезпечених верств населення;
• ставиться завдання щодо створення умов для навчання студентів із фізичними вадами. В Україні діє університет «Україна», де в основному навчаються такі студенти;
• організація дистанційного навчання на дому;
• створення департаментів університетів у регіонах, в яких надаються консультації і проводяться заняття за місцем проживання.

27. Опишіть будь-які заходи, які було вжито для усунення перешкод мобільності студентів та сприяння повному використанню програм мобільності.

Будь ласка, зазначте:

• будь-які заходи для підвищення внутрішньої мобільності студентів;
• будь-які заходи для підвищення зовнішньої мобільності студентів.
• Спрощено переведення студентів з одного вищого навчального закладу до іншого за рахунок трансферу та накопичення кредитів ECTS. Бакалавр будь-якого університету може продовжувати навчання на другому циклі іншого університету.
• Міжнародній академічній мобільності значною мірою сприяють двосторонні договори обміну студентами.

Показником міжнародної академічної мобільності є контингент іноземних студентів в Україні та українських студентів за кордоном. У 2005/2006 навчальному році в Україні здобувало вищу освіту 35 тис. іноземців і близько 20 тис. молодих українців проходило навчання та стажування за кордоном, що включало в себе частковий курс навчання, повний курс навчання, дослідницьку роботу, стажування, мовні курси тощо.

28. Чи доступні портативні позики чи гранти у вашій державі? Якщо ні, опишіть будь-які заходи, вжиті для підвищення портативності грантів та позик.

В Україні досі не існує грантів та позик студентам для навчальних поїздок за кордон. Це не передбачено чинним законодавством держави. Однак зараз підготовлено проект Указу Президента про надання стипендій Президента України талановитим студентам і молодим науковцям для навчання та стажування в провідних зарубіжних університетах і дослідних центрах, яким передбачається виділення п’ятдесяти студентських стипендій щорічно.

29. Опишіть будь-які заходи, які було вжито для усунення перешкод мобільності кадрів та сприяння повному використанню програм мобільності.

Будь ласка, зазначте:

• будь-які заходи для підвищення внутрішньої мобільності кадрів;
• будь-які заходи для підвищення зовнішньої мобільності кадрів.
• Підвищенню внутрішньої мобільності кадрів сприяє:

- обмін викладачами між різними вищими навчальними закладами;

- можливість суміщення посад викладачами різних вищих навчальних закладів;

- відміна права ректорів на заборону суміщення посад.

• Підвищенню зовнішньої мобільності кадрів сприяє:

- стажування викладачів українських вищих навчальних закладів у провідних європейських університетах;

- укладення міжуніверситетських двосторонніх договорів по обміну кадрами;

- створення спільних програм підготовки фахівців із провідними європейськими університетами;

- виконання спільних наукових програм із провідними університетами європейського простору вищої освіти, країн-учасниць Болонського процесу.

30. Опишіть будь-які заходи, які було вжито у вашій державі для сприяння привабливості ЄПВО.

Проведення регіональних міжнародних конференцій, семінарів, симпозіумів з проблем імплементації Болонського процесу у вищу освіту України. Щорічно в Україні відбувається понад 20 таких заходів.

Запроваджено навчальні програми провідних європейських університетів.

Заохочується проведення в українських університетах курсів із європейських студій.

Проведено «День Європи в школах» України.

31. Визначте основні проблеми, які постають перед вашою державою.

Розробка принципів, механізмів та процедур запровадження докторського навчання як третього Болонського циклу відповідно до структурованих докторських програм із стандартною тривалістю стаціонарного докторського навчання.

Працевлаштування випускників першого циклу - бакалаврів.

Створення системи оцінки якості вищої освіти, яка відповідала б європейським стандартам і нормам.

Забезпечення мобільності студентів та професорсько-викладацького складу в міжнародному освітньому просторі.

Розширення практики соціального партнерства вищих навчальних закладів з роботодавцями, громадянами і соціальними об’єднаннями і залучення їх до процесу вироблення і прийняття рішень з проблем вищої освіти.