Офіційні звіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

 

 

ОСВІТА УКРАЇНИ – 2011

 

IНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНІ МАТЕРІАЛИ ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ЗА 2011 РІК

 

 

2011- рік освіти та інформаційного суспільства

 

 

 

Київ-2012

 

 

 


Укладачі: О.А. Удод, доктор історичних наук, професор, К.М. Левківський, кандидат історичних наук, професор; В.П. Погребняк, кандидат технічних наук, професор; О.В. Дашковська, кандидат хімічних наук, доцент, Д.Б. Панасевич, кандидат технічних наук, доцент, А.К. Солоденко, магістр менеджменту освіти.

За загальною редакцією Табачника Д.В., Міністра освіти і науки, молоді та спорту України.

 

Укладено за матеріалами структурних підрозділів та організацій Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України:

- загальної середньої та дошкільної освіти – Єресько О.В.;

- позашкільної освіти, виховної роботи та захисту прав дітей – Середницька А.Д.;

- професійно-технічної освіти – Супрун В.В.;

- вищої освіти – Болюбаш Я.Я.;

- наукової діяльності та ліцензування – Якименко О.В.;

- персоналу та керівних кадрів – Некрасса І.А.;

- атестації наукових кадрів – Бондаренко В.Д.;

- міжнародного співробітництва та європейської інтеграції – Божков А.Д.;

- економіки та фінансування – Даниленко С.В.;

- управління справами – Ворошиловський О.В.;

- інтелектуальної власності – Паладій М.В.;

- Державної інспекції навчальних закладів – Гончаренко М.Ф.

- Інституту інноваційних технологій та змісту освіти – Удод О.А.;

- Комітету з фізичного виховання та спорту – Гамов В.Г.;

- Українського центру оцінювання якості освіти – Зайцева І.П.;

- Українського державного центру міжнародної освіти – Тимохін В.В.;

- відділу взаємозв’язків із засобами масової інформації та зв’язків з громадськістю – Костевська І.П.

 

Аналізується діяльність Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, його структурних підрозділів і організацій щодо розв’язання ключових проблем функціонування і розвитку національної системи освіти.

Акцент зроблено на пріоритетні напрями діяльності міністерства, визначені Програмою економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», направлені на підвищення якості і доступності освіти, активізацію інтеграційних процесів і пов’язаних з цим удосконалення структури підготовки і змісту освіти, розвиток наукових досліджень у вищій школі та підвищення їх конкурентоздатності, впровадження нових економічних і управлінських механізмів і демократизацію освітньої галузі.

Розраховано на працівників міністерств і відомств, які мають навчальні заклади, органів місцевого самоврядування, керівників навчальних закладів та науковців.

 

 

 

Освіта України — 2011: Інформаційно-аналітичні матеріали про діяльність Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України у 2011 році / Уклад.: О.А. Удод, К.М. Левківський, В.П. Погребняк, О.В. Дашковська, Д.Б. Панасевич, А.К. Солоденко.

 

 

За загальною редакцією Табачника Д.В., Міністра освіти і науки, молоді та спорту України.

 

 

ЗМІСТ

1.Вступ                                                                                                                                                           5

2. Законодавчо-нормативна діяльність                                                                                                           6

2.1 Перелік чинних актів Верховної Ради України, Президента України,

Кабінету Міністрів України та розпорядчих документів МОН, які визначали

освітню політику в Україні у 2011 році                                                                                                            6

2.2 Перелік законодавчо-нормативних актів та їх проектів, розпорядчих документів

та методичних рекомендацій, розроблених у 2011 році                                                                                 11

3. Розвиток галузі у 2011 році                                                                                                                       25

3.1 Дошкільна освіта                                                                                                                                    25

3.2 Загальна середня освіта                                                                                                                         36

3.2.1. Початкова загальна освіта                                                                                                                  38

3.2.2. Базова та повна середня освіта                                                                                                           45

3.2.3 Забезпечення права на освіту дітей з особливими потребами                                                               65

3.2.4 Задоволення освітніх потреб представників національних меншин                                                       76

3.2.5 Моніторингові дослідження у сфері загальної середньої освіти                                                          111

3.2.6 Інтелектуальні змагання серед учнівської молоді                                                                               130

3.3 Професійно-технічна освіта                                                                                                                   155

3.4 Позашкільна освіта                                                                                                                                177

3.5 Вища та післядипломна освіта                                                                                                               215

3.6 Незалежне оцінювання знань вступників до вищих навчальних закладів                                               242

4. Виховна робота, фізичне виховання і спорт                                                                                             246

4.1 Виховна робота                                                                                                                                      246

4.2 Фізичне виховання і спорт                                                                                                                     273

5 Наукова, науково-технічна, інноваційна діяльність та інтелектуальна власність                                       283

5.1 Наукова і науково-технічна діяльність                                                                                                   283

5.2 Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освіті і науці                                                 294

5.3 Інноваційна діяльність                                                                                                                           295

5.4 Інтелектуальна власність                                                                                                                       298

6. Інформатизація та матеріально-технічне забезпечення навчально-виховного процесу                             308

6.1 Оснащення комп'ютерною технікою, програмним продуктом та іншими засобами навчання                    308

6.2 Інформаційне забезпечення управлінської діяльності                                                                            318

6.3 Забезпечення підручниками, навчальними посібниками, іншою

навчально-методичною літературою                                                                                                            337

7. Ліцензування, акредитація і нострифікація                                                                                             340

8. Робота з персоналом та керівними кадрами                                                                                            346

8.1 Кадри вищої школи і державної служби                                                                                                 346

8.2 Атестація наукових кадрів                                                                                                                     358

9. Міжнародне співробітництво                                                                                                                   370

9.1 Міжнародна діяльність                                                                                                                          370

9.2 Міжнародна освіта                                                                                                                                371

10. Фінансово-господарська діяльність                                                                                                       376

11. Робота з документами і зверненнями громадян                                                                                     381

12. Діяльність колегіальних та громадських органів при міністерстві                                                         391

13. Зв’язки з громадськістю та засобами масової інформації                                                                      393

14. Державне інспектування навчальних закладів                                                                                       399

15. Додатки                                                                                                                                                409

 

 

 

1. Вступ

2011 рік, безумовно, займе помітне місце в історії освіти України. За ініціативи Президента України Віктора Федоровича Януковича 2011 рік було оголошено роком освіти та інформаційного суспільства, що поставило освітян в епіцентр уваги громадськості та керівництва держави.

Проведення масштабних економічних і соціальних реформ, які продовжилися у 2011 році, знайшло відображення у стратегічних документах, розроблених Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України і затверджених Урядом у цьому році.

Особлива увага приділялась виконанню заходів Національного плану реалізації Програми економічних реформ на 2010-2014рр. «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», науково-методичному, організаційному та інформаційно-аналітичному супроводу актів Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, направлених на подальший розвиток вищої освіти в умовах сучасного ринку освітніх послуг і потреб ринку праці.

Визначною подією 2011 року став III Всеукраїнський з'їзд працівників освіти, підготовка і проведення якого знайшли відгук широких верств суспільства і педагогічної громадськості, а розроблені і обговорені на з’їзді Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки та проект нової редакції Закону України «Про вищу освіту» визначили орієнтири та інноваційні механізми підвищення якості та конкурентоспроможності вітчизняної освіти, досягнення європейського рівня підготовки фахівців.

Суттєвий вклад зроблено в організацію та проведення значущих для міжнародного іміджу вітчизняної освіти та її визнання за кордоном заходів: Форуму міністрів освіти європейських країн «Школа XXI століття: Київські ініціативи» та VІ Форуму творчої і наукової інтелігенції держав – учасників СНД «Історико-культурний спадок держав – учасників СНД: спільне надбання і ресурс стійкого розвитку». Розроблена та затверджена Урядом Національна рамка кваліфікацій.

Учасники Форуму міністрів, який відбувся в рамках головування України в Комітеті міністрів Ради Європи, мали можливість обговорити  перспективи та пріоритетні напрями розвитку європейської освіти через побудову спільного європейського освітнього простору. Результатом зустрічі міністрів освіти на високому європейському рівні стало підписання Київського комюніке, перевага якого у практичній спрямованості, націленості на ефективний розвиток і реформування сучасної освіти в європоцентричному аспекті.

Впродовж звітного періоду МОНмолодьспорту, його структурні підрозділи та організації при міністерстві проводили широкомасштабні заходи з реалізації державної освітньої політики в усіх секторах галузі, здійснювали нормативно-правове, організаційне та науково-методичне забезпечення навчально-виховного процесу.

Характерним для діяльності міністерства у 2011 році було широке консультування з громадськістю, висвітлення діяльності і прийнятих рішень у засобах масової інформації, використання інформаційно-комунікаційних технологій в обговоренні проблемних питань розвитку галузі. Зросла роль громадських організацій і колегіальних органів у розробці і прийнятті управлінських рішень.

 

 

2. Законодавчо-нормативна діяльність

2.1 Перелік чинних актів Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України та розпорядчих документів МОН, які визначали освітню політику в Україні у 2011 році

 

Закони України:

- «Про освіту»; Верховна Рада України; (Відомості Верховної Ради України, (ВВР) 1993, №10, ст. 76);

- «Про загальну середню освіту»; (Відомості Верховної Ради України, (ВВР) 1999, №28, ст. 230);

- «Про дошкільну освіту»; (Відомості Верховної Ради України, (ВВР) 2001, №49, ст. 259);

- «Про професійно-технічну освіту». (Відомості Верховної Ради України, (ВВР) 1998, №32, ст. 215);

- «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань професійно-технічної освіти», № 1158-IV від 11.03.2003;

- «Про вищу освіту»; (Відомості Верховної Ради України, (ВВР) 2002, №20, ст. 134);

- «Про мови в Українській РСР», № 8312-XI, 28.10.1989р.;

- «Про охорону дитинства», № 2402-III, 26.04.2001р.;

- «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей», № 20/95-ВР, 24.01.1995р.;

- «Про дитяче харчування», № 142-V, 14.09.2006р.;

- «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», № 2342-IV, 13.01.2005р.;

- «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», N 875-XII, 21.03.1991р.;

- «Про реабілітацію інвалідів в Україні», № 2961-IV, 06.10.2005р.;

- «Про національні меншини в Україні», № 2494-XII, 25.06.1992р.;

- «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин», № 802-IV, 15.05.2003р.;

- «Про ратифікацію Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин», 01.02.1995р.;

- «Про державні соціальні стандарти  та державні соціальні гарантії», № 2017-III, 05.10.2000;

- «Про статус гірських населених пунктів в Україні», № 56/95-ВР, 15.02.1995р.;

- «Про фізичну культуру і спорт»; (Відомості Верховної Ради України, (ВВР) 1994, №14, ст. 80);

- «Про звернення громадян»; (Відомості Верховної Ради України, (ВВР) 1996, №47, ст. 256);

- «Про засади запобігання протидії корупції»; (Відомості Верховної Ради України, (ВВР) 2004, №49, ст. 691).

- «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків»; (Відомості Верховної Ради України, (ВВР) 1994, №40, ст. 363).

- «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» від 16.01.2003р., №433-ІУ;

- «Про інноваційну діяльність»; (Відомості Верховної Ради України, (ВВР) 2002, №38, ст.266);

- «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні»; (Відомості Верховної Ради України, (ВВР) 2003, №13, ст. 93);

- «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій»; (Відомості Верховної Ради України, (ВВР) 2006, №45, ст. 434);

- «Про наукові парки»; (Відомості Верховної Ради України, (ВВР) 2009, №51, ст. 757);

- «Про наукову та науково-технічну діяльність» від 13.12.1991 р. № 1977-XII;

- «Про інформацію» від 02.10.1992 р. №2657-ХІІ;

- «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах» від 05.07.1994 р. №80/94-ВР;

- «Про Концепцію Національної програми інформатизації» від 4.02.1998 р. № 75/98-ВР;

- «Про державні нагороди України» від 16.03.2000 р. № 1549-III;

- «Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів» від 10.01.2002 р. № 2933-III;

- «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 р. №851-ІV;

- «Про телекомунікації» від 18.11.2003 р. №1280-IV;

- «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки» від 9.01.2007 р. №537-V;

- «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу»вiд 18.03.2004 р.  № 1629-IV;

- «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності, Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2006, № 12, ст.101 - Із змінами, внесеними згідно із Законами  № 1107-V від 31.05.2007, ВВР, 2007, № 35, ст.488; № 255-VI від 10.04.2008, ВВР, 2008, № 23, ст.218; № 882-VI від 15.01.2009.

- «Про стандартизацію», Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 31, ст. 145. - Із змінами, внесеними згідно із Законами  № 3164-IV ( 3164-15 ) від 01.12.2005, ВВР, 2006,  № 12, ст.101; № 2289-VI ( 2289-17 ) від 01.06.2010, ВВР, 2010, № 33, ст.471.

 

Укази Президента України:

- від 30 вересня 2010 № 926/2010 «Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні»;

- від 6 липня 2010 № 758 «Про підготовку та забезпечення здійснення заходів, пов'язаних з головуванням України в Комітеті Міністрів Ради Європи»;

- від 30 вересня 2010 №929/2010 «Про Державну премію України в галузі освіти»;

- від 12 серпня 2010 року № 806 „Про першочергові заходи щодо вдосконалення формування та реалізації державної кадрової політики ” у частині, що стосується обговорення проекту Стратегії державної кадрової політики на 2011-2020 роки;

- від 04 липня 2005 року №1013/2005„Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні;

- від 19 травня 1995 року №381 “Про заходи щодо вдосконалення роботи з кадрами в органах виконавчої влади, з керівниками підприємств, установ і організацій”;

- від 30 травня 1995 року №398 “Про систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців”;

- від 10 листопада 1995 року №1035 “Про затвердження Програми кадрового забезпечення державної служби та Програми роботи з керівниками державних підприємств, установ та організацій”;

- від 14 квітня 2000 №599 “Про Стратегію реформування системи державної служби в Україні”;

- від 9 листопада 2000 року №1212 “Про Комплексну програму підготовки державних службовців”;

- від 12 серпня 2010 року № 806 «Про першочергові заходи щодо вдосконалення формування та реалізації державної кадрової політики».

 

Постанови, розпорядження  Кабінету Міністрів України:

- Програма економічних реформ на 2010-2014рр. «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава»;

- постанова Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 № 1225 «Про утворення міжвідомчої робочої групи з питань розроблення та впровадження Національної рамки кваліфікацій»;

- постанова КМУ від 13 грудня 2006 № 1719 «Про перелік напрямів, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра»;

- постанова КМУ від 29.07.09 № 784 «Про затвердження Плану заходів щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення на 2009-2015 роки «Безбар’єрна Україна»;

- постанова КМУ від 03.09.09 № 940 «Про затвердження Державної цільової соціальної програми зменшення шкідливого впливу тютюну на здоров'я населення на період до 2012 року»;

- постанова КМУ від 27 серпня 2010 № 787 «Про затвердження переліку спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційними рівнями спеціаліста і магістра»;

- розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 № 1727-р «Деякі питання розроблення Національної рамки кваліфікацій»;

- розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 № 1727-р «Про підвищення рівня працевлаштування випускників вищих навчальних закладів»;

- розпорядження Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2010 № 1912-р «Деякі питання удосконалення роз'яснювальної роботи органами виконавчої влади»;

- план Дій Ради Європи щодо України на 2008-2011 роки;

- постанова Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2003 р. №1380 «Положення про Державну акредитаційну комісію»;

- постанова Кабінету Міністрів України від 28 липня 1995 року № 560  “Про заходи щодо підвищення кваліфікації державних службовців органів державної виконавчої влади”;

- постанова Кабінету Міністрів України від 20 вересня 1995 року №747 “Про затвердження Положення про роботу з кадрами в центральних і місцевих органах державної виконавчої влади ”;

- постанова Кабінету Міністрів України  від 28 лютого 2001 р. №199 “Про затвердження Положення про формування кадрового резерву для державних службовців ”;

- постанова Кабінету Міністрів України від 10 листопада 1995 року № 901 “Про затвердження Положення про порядок формування навчальних груп для підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів за рахунок міжнародної технічної допомоги”;

- постанова Кабінету Міністрів України 19 лютого 1996 року №224 “Про центри підвищення кваліфікації державних службовців і керівників державних підприємств, установ й  організацій”;

- постанова Кабінету Міністрів України від 4 березня 1996 року № 287 “Про затвердження Положення про умови матеріального забезпечення осіб, направлених за кордон на навчання, стажування для підвищення кваліфікації”;

- постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого № 272 “Про затвердження Порядку проведення конкурсу із зарахування до кадрового резерву на посади державних службовців першої-третьої категорій, призначення на які здійснюється Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України та Кабінетом Міністрів України ;

- постанова Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1997 року № 167 “Про затвердження Положення про систему підготовки, перепідготовки й підвищення кваліфікації державних службовців і Положення про єдиний порядок підготовки, перепідготовки й підвищення кваліфікації керівників державних підприємств, установ, організацій”;

- постанова Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 р. № 1444 “Про затвердження Програми підготовки та залучення молоді до державної служби та служби в органах місцевого самоврядування, створення умов для її професійного зростання”, а також Положенням про Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, Положенням про департамент роботи з персоналом та керівними кадрами міністерства та іншими нормативними документами.

 

Накази міністерства:

- від 27.01.2009 р. № 37 "Про затвердження Плану заходів з виконання Державної цільової програми інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2008-2011 роки";

- від 03.11.2010 р. № 1053 «Про створення робочої групи із розроблення Національного освітнього глосарію»;

- від 03.11.2010 р. № 1054 «Про створення робочих груп із розроблення Національної рамки кваліфікацій»;

- від 03.03.2011 № 62-оп «Про створення експертної робочої групи»;

- від 29.09.2011р. № 1130 «Про затвердження персонального складу міжвідомчої робочої групи з питань розроблення та впровадження Національної рамки кваліфікацій»;

- від 09.02.2011 № 118 «Про внесення змін до складу Координаційної ради для супроводу та узагальнення результатів експерименту щодо організації інтегрованого навчання осіб з особливими освітніми потребами у вищих навчальних закладах»;

- від 21.10.2010 № 969/922/216 «Про організацію та вдосконалення навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту у вищих навчальних закладах України» спільний з Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду зареєстрований в Мін'юсті 09.11.2010 за № 1057/18352;

- від 10.03.2011 N 317 «Про затвердження складу організаційного комітету з підготовки та проведення Форуму міністрів освіти європейських країн «Школа XXI століття: Київські ініціативи»;       

- від 25.11.2011 № 1364 «Про Науково-методичну раду з питань освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України»;

- від 01.12.08 № 1086 «Про затвердження комплексного плану розвитку освіти в Україні до 2011 року»;

- від 27.01.2007 № 58 «Про порядок введення в дію переліку напрямів, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра»;

- від 25.08.09 № 789 «Про затвердження Плану заходів щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення на 2009-2015 роки «Безбар’єрна Україна»;

- від 01.02.10 № 58 «Про затвердження заходів щодо виконання Державної цільової соціальної програми зменшення шкідливого впливу тютюну на здоров'я населення на період до 2012»;

- від 09.11.2010 № 1067 «Про введення в дію переліку спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційними рівнями спеціаліста і магістра, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. № 787»;

- від 21.12.2010 № 1262 «Про утворення робочої групи для розробки спільного посібника з проблем історії України та Росії»;

- від 11.09.2009 №855 «Про затвердження Плану дій щодо запровадження інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на 2009-2012 роки».

 

2.2 Перелік законодавчо-нормативних актів та їх проектів, розпорядчих документів та методичних рекомендацій, розроблених у 2011 році

 

Закони України

 

- від 6 вересня 2011 року № 3701-VI «Про внесення зміни до статті 18 Закону України "Про загальну середню освіту" щодо запобігання дискримінації при вступі до початкової школи»;

- від 7 квітня 2011 року № 3206-VI  «Про засади запобігання і протидії корупції»;

- від 20 вересня 2011 року № 3739-VI «Про протидію торгівлі людьми»;

 

Проекти законів України:

- «Про вищу освіту» (нова редакція);

- “Про внесення зміни до статті 5 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”;

- “Про внесення змін до Податкового кодексу України (у частині встановлення пільг вищим навчальним закладам з оподаткування)”;

- «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інноваційної діяльності»;

- «Про внесення змін до статті 39 Закону України «Про здійснення державних закупівель»;

- «Про внесення змін до деяких законів України з питань трансферу технологій»;

- «Про внесення змін до Податкового кодексу України»;

- «Про ратифікацію Угоди (у формі обміну нотами) про відновлення дії Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про наукове і технологічне співробітництво»;

 

Укази Президента

від 27 квітня 2011 № 504/2011 «Про Національний план дій на 2011 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014рр. «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава»;

- від 30 вересня 2011 № 960/2011 «Про присудження Державних премій України в галузі освіти 2011 року);

- від 27 квітня 2011 № 504 «Про Національний план дій на 2011 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава»;

- від 07.02.2011 №180/2011 «Про затвердження описів та зразків Диплома і Почесного знака лауреата з Державної премії України в галузі освіти»;

- від 24 травня 2011 р. № 599/2011 “Про надання Криворізькому державному університету статусу національного”;

- від 1 вересня 2011 р. № 885/2011 “Про надання Харківському державному технічному університету будівництва та архітектури статусу національного”;

- від 27 квітня 2011 року № 504/2011 «Про Національний план дій на 2011 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010 - 2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава";

- від 21 жовтня 2011 року № 1001/2011 «Про Національну антикорупційну стратегію на 2011 - 2015 роки»;

- від 19 травня 2011 року № 588/2011 «Про заходи щодо розв'язання актуальних проблем осіб з обмеженими фізичними можливостями»;

 

Постанови та розпорядження КМУ

- від 2 лютого 2011 р. № 116 «Про затвердження Порядку надання послуг з харчування дітей у дошкільних, учнів у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах, операції з надання яких звільняються від обкладення податком на додану вартість»;

- від 13 квітня 2011 р. № 494 «Про затвердження Державної цільової соціальної програми впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій «Сто відсотків» на період до 2015 року»;

- від 13 квітня 2011 р. № 561 «Про затвердження Державної цільової соціальної програми підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015»;

- від 13 квітня 2011 р. № 629 «Про затвердження Державної цільової соціальної програми розвитку дошкільної освіти на період до 2017 року»;

- «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 р. № 704»;

- «Про продовження терміну виконання Державної цільової науково-технічної програми розроблення і створення сенсорних наукоємних продуктів на 2008-2012 роки»;

- «Про внесення змін до Державної цільової науково-технічної програми впровадження і застосування грід-технологій  на 2009-2013 роки»;

- «Про призначення представника від України в Міждержавній раді зі співпраці в науково-технічній та інноваційній сферах;

- «Про затвердження Методики оптимізації (атестації) бюджетних наукових установ, які повністю або частково фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, та Плану проведення оптимізації (атестації) бюджетних наукових установ, які повністю або частково фінансуються за рахунок коштів державного бюджету»;

- «Про внесення змін до Положення про державну атестацію науково-дослідних (науково-технічних) установ»;

- «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 6 січня 2010 р. № 27 та визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2010 р. № 240»;

- «Про проведення оптимізації мережі державних бюджетних наукових установ у 2011 році»;

- «Про внесення зміни у додатки 3 і 4 до постанови Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2007 р. № 996»;

- «Про затвердження Державної цільової науково-технічної програми використання в органах державної влади програмного забезпечення з відкритим кодом на 2012 – 2015 роки»;

- «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для створення електронної інформаційної системи «Електронний Уряд»;

- «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 4 лютого 1998 р. № 121 і від 16 лютого 1998 р. № 160»;

- «Про утворення Державної інноваційної небанківської фінансово-кредитної установи «Фонд підтримки малого інноваційного бізнесу»;

- «Про створення Фонду державної підтримки патентування перспективних вітчизняних винаходів в іноземних державах»;

- «Про внесення змін до Порядку державної реєстрації інноваційних проектів і ведення Державного реєстру інноваційних проектів та до Положення про Комісію з організації діяльності технологічних парків та інноваційних структур інших типів»;

- «Про утворення Державної наукової установи «Державний інститут науково-технічної та інноваційної експертизи»;

- «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо діяльності Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації»;

- «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 14 травня 2008 р. № 447»;

- «Про відзнаку Кабінету Міністрів України «За освоєння інноваційних технологій»;

- від 20 квітня 2011 р. № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти»;

- від 23.11.2011 № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти»;

- від 10 серпня  2011 р. № 865 «Про внесення змін до Порядку ліцензування діяльності з надання освітніх послуг» (щодо зменшення терміну видачі ліцензії);

- від 15 серпня 2011 р. № 872 «Про затвердження Порядоку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах»;

- від 16 листопада 2011 р. № 1204 «Про внесення змін до Положення про дошкільний навчальний заклад»;

- від 23 листопада 2011 р. «Про заходи щодо утворення державного ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетській корпус» ім. І.Г. Харитоненка;

- від 19.01.2011 р. № 25 «Про внесення зміни до переліку позашкільних навчальних закладів та заходів з позашкільної роботи з дітьми, а також закладів та заходів у галузі освіти, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, видатки на які здійснюються з державного бюджету»;

- від 20 травня 2011 № 586 «Деякі питання фінансування заходів з оздоровлення та відпочинку дітей»;

- від 17.03.2011 р. № 267 “Про внесення змін до переліків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2006 р. № 1719 та від 27 серпня 2010 р. № 787”;

- від 21.03.2011 року № 280 “Деякі питання реорганізації вищих навчальних закладів та наукових установ”;

- від 30.03.2011 р. № 309 “Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виготовлення випускних документів про освіту”;

- від 11.05.2011 р. № 493 “Про внесення змін до Державної програми “Вчитель”;

- від 16.05.2011 р. № 546 “Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для навчання студентів та стажування аспірантів, наукових і науково-педагогічних працівників у провідних вищих навчальних закладах та наукових установах за кордоном”;

- від 01.06.2011 р. № 516 “Про внесення зміни до переліку спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційними рівнями спеціаліста і магістра”;

- від 01.06. 2011 р. № 576 “Про внесення змін до переліків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2006 р. № 1719 та від 27 серпня 2010 р. № 787”;

- від 01.06.2011р. № 516 “Про внесення зміни до переліку спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційними рівнями спеціаліста і магістра”;

- від 12.10. 2011 р. № 1040 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 березня 2011 р. № 280”;

- від 16.11.2011 р. № 1177 “Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України”;

- від 23 листопада 2011 р. № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти»;

- від 21.09.2011 р. № 1036 “Про затвердження плану заходів щодо забезпечення розвитку освіти у сфері інформаційних технологій на період до 2013 року”;

- від 21 січня 2009 № 28 «Про утворення Ради з питань професійної орієнтації населення» із змінами та доповненнями  від 10 серпня 2011 року № 858;

- від 13 липня 2011 року № 752 «Про створення Єдиної державної електронної бази з питань освіти»;

- від 9 червня 2011 року № 627 «Про внесення змін до Положення про Всеукраїнську міжвідомчу координаційно-методичну раду з правової освіти населення»;

- від 25 травня 2011 року № 572 «Про внесення змін до Положення про Міжвідомчу раду з координації фундаментальних досліджень»;

- від 30 травня 2011 року № 550 «Деякі питання надання Міністерством освіти і науки, молоді та спорту і Державною службою інтелектуальної власності платних адміністративних послуг»;

- від 27 квітня 2011 № 457 «Про затвердження складу спостережної ради Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву";

- від 5 березня № 174 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки молодіжних і дитячих громадських організацій на виконання загальнодержавних програм і проведення заходів стосовно дітей, молоді, жінок, сім'ї» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами КМУ від 21 червня 2010 року № 475, від 2 березня 2011 року № 171;

- від 2 лютого 2011 № 116 «Про затвердження Порядку надання послуг з харчування дітей у дошкільних, учнів у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах, операції з надання яких звільняються від обкладення податком на додану вартість»;

- від 1 червня 2011 р. № 575 «Про внесення зміни до переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності»;

- від 10 серпня 2011 р. № 858 «Про внесення змін до Положення про Раду з питань професійної орієнтації населення»;

- від 1 серпня 2011 р. № 885 «Про утворення Координаційної ради з питань розвитку козацтва в Україні»;

- від 31 серпня 2011 р. №924 «Питання національного інформаційного центру академічної мобільності»;

 

Проект Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки;

- від 13.04.2011 № 495 «Про затвердження Державної цільової програми розвитку професійно-технічної освіти на 2011–2015 роки»;

- розпорядження від 31.08. 2011 р. № 819 “Про передачу у 2011 році бюджетних призначень Міністерству освіти і науки, молоді та спорту”;

- розпорядження КМУ від 12.09.2011 №859р «Про проведення Форуму міністрів освіти європейських країн «Школа ХХІ століття: Київські ініціативи»;

- розпорядження КМУ «Про утворення Організаційного комітету з підготовки та відзначення 150-річчя  від дня народження академіка В. І. Вернадського»;

- розпорядження КМУ «Про затвердження плану заходів з підготовки та відзначення 150-річчя від дня народження академіка В. І. Вернадського»;

- розпорядження КМУ «Про підписання Угоди між Кабінетом Міністрів України та Європейською Організацією Ядерних Досліджень (ЦЕРН) стосовно надання статусу Асоційованого члена ЦЕРН»;

- розпорядження КМУ «Про перерозподіл деяких бюджетних призначень, передбачених Державному агентству з питань науки, інновацій та інформатизації у 2011 році»;

- розпорядження КМУ «Про затвердження Плану заходів із залучення молодих учених до роботи в наукових установах та вищих навчальних закладах»;

- розпорядження КМУ «Про керівника Національної програми інформатизації»;

- розпорядження КМУ «Про затвердження переліку завдань (проектів) Національної програми інформатизації на 2011 рік, їх державних замовників та обсягів фінансування»;

- розпорядження КМУ від 9 червня 2011 р. № 532-р «Про передачу спортивної споруди у власність територіальної громади м. Харкова»;

- розпорядження КМУ від 6 квітня 2011 р. № 271-р «Про затвердження нового складу Ради у справах інвалідів при Кабінеті Міністрів України»;

- розпорядження КМУ від 30 березня 2011 р. № 245-р «Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми "Національний план дій з реалізації Конвенції про права інвалідів та розвитку системи реабілітації інвалідів" на період до 2020 року»;

- розпорядження КМУ від 12 вересня 2011 р. № 859-р «Про проведення Форуму міністрів освіти європейських країн "Школа XXI століття: Київські ініціативи";

- розпорядження від 30 травня 2011 р. № 470-р «Про утворення Організаційного комітету з підготовки та проведення V Всесвітнього форуму українців»;

- розпорядження КМУ від 6 червня 2011 р. № 489-р «Про затвердження плану заходів з підготовки та проведення в Україні у 2011 році VI Форуму творчої та наукової інтелігенції держав - учасниць СНД»;

- розпорядження КМУ від 9 березня 2011 р. № 169-р «Про утворення Організаційного комітету з підготовки та проведення засідання Постійної комісії з європейських справ Всесвітньої федерації ветеранів війни».

від 23.11.2011 №1341 «Про затвердження національної рамки кваліфікації»;

- доручення Кабінету Міністрів України від 23.03.11. №14314/1/-11 «Про підготовку детальної інформації стосовно стану виконання окремих постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України » (до листа комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів від 17.03.11 № 04-26/11 - 940);

- від 12.09.2011 № 955 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України»;

- від 21.11.2011 № 1183 «Про затвердження зразків бланків дипломів доктора і кандидата наук та атестата старшого наукового співробітника»;

 

Накази міністерства:

- від 06.01.2011 № 6 «Про перші Всеукраїнські інтернет-збори батьків першокласників»;

- від 26.01.2011 № 58 «Про Концепцію літературної освіти»;

- від 09.03.2011 № 216 «Про делегування повноважень щодо атестації педагогічних працівників»;

- від 28.03 2011 № 286 «Про проведення Всеукраїнської естафети педагогічних інновацій «Нові горизонти української школи»;

- від 13.04.2011 № 329 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти», зареєстровано  в Міністерстві юстиції України 11.05.2011 за № 556/19304;

- від 26.04.2011 № 398  «Про затвердження Примірного положення про батьківські комітети (раду) дошкільного навчального закладу»;

- від 11.05.2011 № 430 «Про виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р. № 462»;

- від 11.05.2011 № 436  «Про підготовку до початку 2011/2012 навчального року»;

- від 10.06.2011 № 568 «Про заходи щодо розв’язання актуальних проблем осіб з обмеженими фізичними можливостями»;

- від 10.06.2011 № 572  «Про затвердження типових навчальних планів початкової школи»;

- від 23.06.2011 № 623/61 «Про внесення змін до Положення про центральну та республіканську (Автономна Республіка Крим), обласні, Київську та Севастопольську міські, районні (міські) психолого-медико-педагогічні консультації», зареєстровано в Міністерстві юстиції 06.12.2011 за № 1407/20145;

- від 30.06.2011 № 714  «Про затвердження Примірного положення про консультативний центр для батьків або осіб, які їх замінюють і дітей, які виховуються в умовах сім’ї»;

- від 07.07.2011 р. № 759 «Про функціонування загальноосвітніх шкіл соціальної реабілітації»;

- від 08.07.2011 № 765 «Про затвердження заходів щодо удосконалення діяльності інтернатних закладів на період до 2012 року»;

- від 03.08.2011 № 930 «Про затвердження Плану заходів з виконання Державної цільової соціальної програми підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015 року»;

- від 03.08. 2011 № 931 «Про затвердження Плану заходів з виконання Державної цільової соціальної програми впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій «Сто відсотків» на період до 2015 року»;

- від 17.08.2011 № 982 «Про виконання загальнодержавної програми забезпечення профілактики, ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД щодо підготовки педагогічних працівників та охоплення навчанням учнівської молоді за програмами розвитку життєвих навичок»;

- від 30.08.2011 №996 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти»;

- від 12.09.2011  № 1050  «Про навчальні програми для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів»;

- від 21.09.  2011 № 1093 «Про внесення змін до Положення про вечірню (змінну) школу», зареєстрованого в Міністерстві юстиції 09.11.11 р. за    № 1280/20018;

- від 24.10.2011 № 1211 «Про організацію функціонування загальноосвітніх шкіл соціальної реабілітації»;

- від 22.11.2011 № 1343 «Про затвердження критеріїв системи рейтингового оцінювання діяльності загальноосвітніх навчальних закладів», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.12.2011 за № 1436/20174;

- від 25.11.2011 № 1368 «Про затвердження Положення про дошкільний навчальний заклад сімейного типу», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 грудня 2011 р. за № 1447/20185; 

- від 20.12.2011 № 1473 «Про внесення змін до Типового положення про атестацію педагогічних працівників»;

від 12.03.2011 №107-К «Про присвоєння та підтвердження почесних звань “Народний художній колектив” і “Зразковий художній колектив”»;

від 17.03.2011 № 239 «Про підсумки проведення огляду музеїв при навчальних закладах, які перебувають у сфері управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України»;

від 23.03.2011 № 252/157/32 «Про проведення Всеукраїнської військово-патріотичної спортивної гри “Зірниця”»;

від 29.03.2011 № 292 «Про організацію інформаційно-профілактичної роботи щодо запобігання торгівлі, експлуатації та жорстокого поводження з дітьми у 2011 році»;

від 01.04.2011 № 301 «Про підсумки проведення Всеукраїнського конкурсу серед школярів та педагогічних працівників на кращий зразок прапора, емблеми, девізу та пісні Всеукраїнської військово-патріотичної спортивної гри “Зірниця”»;

від 01.04.2011 № 304 «Про проведення ІV-го Всеукраїнського фестивалю-конкурсу “Молодь обирає здоров’я”»;

від 08.04.2011 № 317 «Про присвоєння та підтвердження звання “Зразковий музей” при навчальному закладі, який перебуває у сфері управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України»;

- від 15.04.2011 № 339 «Про підсумки Всеукраїнського конкурсу на кращий навчально-методичний матеріал туристсько-краєзнавчої тематики 2010 року»;

від 19.04.2011 № 350 «Про організацію літнього оздоровлення та відпочинку дітей у 2011 році»;

від 27.05.2011 № 490 «Про підсумки проведення III етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України у 2011 році»;

- від 15.06.2011 р. № 587 «Про міжвідомчу координацію роботи з проведення оздоровлення та відпочинку дітей влітку 2011 року»;

- від 30.08.2011 № 999 «Про підсумки Всеукраїнського конкурсу на кращу організацію діяльності органів учнівського самоврядування»;

- від 10.10.2011 № 1167 «Про підсумки проведення  оздоровлення і відпочинку влітку 2011 року»;

від 31.10.2011 № 1243 «Про Основні орієнтири виховання  учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України»;

від 21.12.2011 № 1507 «Про проведення Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України у 2011/2012 навчальному році»;

- від 25.11.2011 № 1364 «Про Науково-методичну раду з питань освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України»;

- від 11.08.11 № 964 «Про підготовку матеріалів до засідання колегії Міністерства з питання Про підсумки роботи Міністерства за перше півріччя 2011 року» узагальнені інформаційно-аналітичні матеріали про досягнуті результати відділення науково-методичного забезпечення вищої освіти, інших відділень Інституту  та пропозиції щодо рішення колегії;

- розпорядження Міністра від 20.06.11 № 49-р «Про підготовку інформаційно-аналітичних матеріалів щодо діяльності Міністерства зі створення умов для реалізації прав людини на освіту» підготовлені інформаційно-аналітичні матеріали;

- від 31.01.2011 № 61 «Стан і розвиток професійно-технічної освіти»;

- від 22.02.2011 № 169 «Про проведення моніторингу якості підручників для 9-го класу загальноосвітніх навчальних закладів»;

- від 30.09.2011 №1134 «Про проведення моніторингового дослідження стану реалізації Концепції профільного навчання в старшій школі»;

- від 04.11.2011 №1262 «Про проведення моніторингового дослідження щодо статусу та ролі вчителя в українському суспільстві»;

- від 14.12.2011 № 1431 «Стан впровадження інформаційно–комунікаційних технологій у загальноосвітніх навчальних закладах».

- від 02.02.2011р. №87 “Про передачу Академії пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля до сфери управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту”;

- від 02.02.2011р. № 86 “Про передачу Національного університету цивільного захисту України до сфери управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту”;

- від 02.02.2011р. № 88 “Про передачу Львівського державного університету безпеки життєдіяльності до сфери управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту”;

- від 14.02.2011 № 130 “Про утворення Одеської державної академії технічного регулювання та якості”;

- від 19.04.2011 № 352 “Про затвердження нового складу Наглядової ради Волинського національного університету імені Лесі Українки”;

- від 21.04.2011 № 360 “Про затвердження складу Наглядової ради Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича”;

- від 05.08.2011 № 937 “Про утворення державного вищого навчального закладу “Київський університет управління та підприємництва”;

- від 09.09.2011 № 1047 Про реорганізацію Луганського інституту праці та соціальних технологій”;

- від 09.09.2011 № 1048 “Про ліквідацію Євпаторійського навчально-консультаційного центру Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського”;

- від 08.09.2011 № 1036 “Про затвердження регіонального інформаційно-виробничого вузла ІВС “ОСВІТА”;

- від 10.06.2011 № 564 “Про ліквідацію Алуштинського навчально-консультаційного центру Донецького національного університету”;

- від 23.06.2011 № 616 “Про заходи, пов’язані з утворенням Херсонської державної морської академії”;

- від 18.07.2011 № 821 “Про затвердження нового складу Наглядової ради Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка”;

- від 20.07.2011 №1827 “Про затвердження і введення в дію складових галузевого стандарту вищої освіти за спеціальністю 8.16010501 «Розвідувальна і контррозвідувальна діяльність”;

- від 21.07.2011 № 845 “Про затвердження складу Наглядової ради Львівського національного університету імені Івана Франка”;

- від 13.09.2011 № 1055 “Про проведення експерименту щодо реалізації спільних освітніх програм з підготовки магістрів”;

- від 14.09.2011 № 1060 Про реорганізацію Державної льотної академії України”;

- від 30.09.2011 № 1136 “Про реорганізацію Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди”;

- від 03.11.2011 № 1261 “Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту від 30.05.2011 № 501 “Про утворення Криворізького національного університету”;

- від 17.10.2011 № 1197 “Про утворення робочої групи для розроблення новітніх галузевих стандартів вищої освіти”;

- від 20.10.2011 № 1206 “Щодо виплати одноразової адресної грошової допомоги деяким категоріям випускників вищих навчальних закладів у 2011 році”;

- від 11.11.2011 № 1296 “Щодо затвердження додаткової квоти на виплату одноразової адресної грошової допомоги деяким категоріям випускників вищих навчальних закладів у 2011 році”;

- від 14.11.2011 № 1301 “Щодо забезпечення розвитку освіти у сфері інформаційних технологій на період до 2013 року”;

- від 21.11.2011 № 1331 “Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 24.12.2010 № 1284 “Про реорганізацію  Львівського державного інституту новітніх технологій та управління імені В’ячеслава Чорновола”;

- від 01.12.2011 № 1383 “Про передачу Азовського регіонального інституту управління Запорізького національного технічного університету”;

- від 08.12.2011р. № 1400 МОНмолодьспорту “Про затвердження і введення в дію складових галузевого стандарту вищої освіти освітньо-кваліфікаційного рівня магістра галузі знань 1801 “Специфічні категорії” спеціальності 8.18010026 “Охоронна діяльність та безпека”****”.

- від 09.12.2011 № 1405 “Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 20.10.2011 № 1206”;

- від 09.12.2011 № 1411 “Про впровадження системи стандартів якості у навчальних закладах, підпорядкованих Міністерству освіти і науки, молоді та спорту, що здійснюють підготовку кадрів для екіпажів морських суден”;

- від 20.12.2011 № 1475 “Про затвердження Положення про національну систему рейтингового оцінювання діяльності вищих навчальних закладів”;

- від 29.12.2011 №1569 “Про передачу вищих навчальних закладів із сфери управління Мінагрополітики до сфери управління МОНмолодьспорту”;

- від 14.09.2011 № 1057 «Про Перелік наукових спеціальностей»;

- від 14.09.2011 № 1058 «Деякі питання експертних рад з питань проведення експертизи дисертаційних робіт Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України»;

- від 14.09.2011 № 1059 «Деякі питання присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань»;

- від 09.12.2011 № 1402 «Про затвердження форм бланків дипломів доктора філософії та додатка до диплома кандидата наук»;

- від 19.12.2011 № 1447 «Про затвердження опису бланків дипломів доктора наук, кандидата наук, доктора філософії, атестата старшого наукового співробітника та обкладинки до них»;

- від 28.04.2011 «Питання щодо виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 9 березня 2011 р. № 181-р «Про схвалення Національного плану заходів з реалізації першого етапу (2009-2011 роки) Стратегії економічного розвитку співдружності Незалежних Держав на період до 2020 року»;

- від 19.10.2011 «Про затвердження плану проведення у середніх та вищих навчальних закладах інформаційно-навчальних заходів з питань безпечного використання ядерної енергії»;

- від 21.12.2011 «Про затвердження Переліку альтернативних методів та об’єктів для їх використання замість експериментальних тварин»;

- від 07.02.2011 № 104 «Щодо підсумків наукової та науково-технічної діяльності за 2010 рік»;

- від 18.04.2011 № 347 «Щодо оголошення конкурсу для визначення тематик при проведенні тендерної процедури закупівлі послуг за державною цільовою програмою»;

- від 16.05.2011 № 443 «Про затвердження складу секцій за фаховими напрямами Наукової ради Міністерства»;

- від 07.06.2011 № 535 «Щодо затвердження пріоритетних тематичних напрямів вищих навчальних закладів та наукових установ»;

- від 07.06.2011 № 536 «Про проведення конкурсного відбору проектів наукових досліджень і розробок»;

- від 07.06.2011 № 537 «Про затвердження складу Науково-координаційної ради»;

- від 18.07.2011 № 805 «Щодо виконання заходів Державної цільової науково-технічної та соціальної програми «Наука в університетах» на 2008-2012 роки»;

- від 18.11.2011 № 1327 «Щодо підсумків наукової та науково-технічної діяльності за 2011 рік»;

- від 09.02.2011 № 117 «Про надання грифа Міністерства освіти і науки, молоді та спорту збірникам завдань та білетам для проведення державної підсумкової атестації у 2010/2011 навчальному році»;

- від 14.03.2011 № 221 «Про підсумки Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості, присвяченого Шевченківським дням у номінаціях «Література», «Історія України та державотворення»;

- від 16.03.2011 № 235 «Про надання грифа навчальній літературі»;

- від 16.03.2011 № 236 «Про затвердження переліку підручників для учнів 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів, які будуть перекладатись на російську мову та мови національних меншин та можуть видаватись за державним замовленням 2011 року»;

- від 26.04.2011 № 375 «Про підсумки апробації та моніторингових досліджень підручників для загальноосвітніх навчальних закладів у 2008-2010 навчальних роках»;

- від 18.05.2011 № 460 «Про деякі питання розроблення програм для проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2012 році»;

- від 23.08.2011 № 988 «Про затвердження Положення про Всеукраїнський конкурс рукописів підручників для учнів1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.09.2011 за № 1065/19803);

- від 14.09.2011 № 1063 «Про проведення Всеукраїнського конкурсу рукописів підручників для учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів»;

- від 15.09.2011 № 1068 «Про проведення апробації та моніторингових досліджень якості навчальної літератури для загальноосвітніх навчальних закладів у 2011/2012 – 2012/2013 навчальних роках»;

- від 10.10.2011 № 1169 «Про утворення конкурсної комісії Всеукраїнського конкурсу рукописів підручників для учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів»;

- від 10.10.2011 № 1170 «Про утворення апеляційної комісії Всеукраїнського конкурсу рукописів підручників для учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів»;

- від 10.10.2011 № 1171 «Про затвердження складу Предметних експертних комісій та переліку загальноосвітніх навчальних закладів – експертних установ Всеукраїнського конкурсу рукописів підручників для учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів»;

- від 14.11.2011 № 1310 «Про форми, зміст і підготовку до проведення у 2011/2012 навчальному році державної підсумкової атестації учнів системи загальної середньої освіти»;

- від 25.11.2011 №1364 «Про Науково-методичну раду з питань освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту»;

- від 12.12.2011 № 1421 «Про затвердження програми зовнішнього незалежного оцінювання з всесвітньої історії»;

- від 20.12.2011 № 1474 «Про затвердження складу робочих груп для розроблення збірників завдань для державної підсумкової атестації учнів 11-х класів загальноосвітніх навчальних закладах».

 

Листи міністерства:

- від 09.06.2011 № 1/9-454 «Про особливості організації навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах у 2011-2012 навчальному році»;

- від 09.06.2011 № 1/9-455 «Щодо проведення Всеукраїнської акції «Дай руку, першокласнику!»;

- від 24.06.2011 № 1/9-493 «Щодо організації навчання вчителів з використання інформаційно-комунікаційних технологій»;

- від 29.06.2011 № 1/9-504  «Щодо створення координаційних рад для проведення роботи з оптимізації мережі навчальних закладів»;

- від 21.07.2011 № 1/9-556 «Щодо організації навчально-виховного процесу у 2011/2012 навчальному році»;

- від 09.08.2011 № 1/9-603 «Особливості організації навчально-реабілітаційного процесу у спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах у 2011-2012 навчального року».

- від 08.02.2011 № 1/9-84 «Про Всеукраїнський конкурс науково-методичних розробок з дослідницько-експериментального напряму позашкільної освіти»;

від 02.03.2011 № 1/9-145 «Щодо Першої всеукраїнської виставки-звіту дитячої творчості “Країна юних майстрів”»;

від 03.03.2011 №1/9-148 «Про міжнародний конкурс дитячого малюнку»;

- від 14.03.2011 № 1/9-171 «Про ІІ Всеукраїнський конкурс дитячих малюнків на тему: «Малюю планету - малюю майбутнє»;

від 28.03.2011 № 1/9-216 «Про проведення щорічної всеукраїнської акції з благоустрою “За чисте довкілля»;

від 06.04.2011 №1/9-249 щодо проведення всеукраїнського суботника;

від 08.04.2011 № 1/9-257 щодо відзначення 66-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні;

від 11.04.2011 № 1/9-259 щодо посилення боротьби проти розповсюдження та вживання психоактивних речовин;

від 12.04.2011 № 1/9-263 щодо проведення Всеукраїнської військово-патріотичної спортивної гри «Зірниця»;

від 28.04.2011 № 1/9-317 про проведення уроку, присвяченого відзначенню 66-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років;

від 06.07.2011 № 1/9-516 про проведення єдиного уроку, присвяченого відзначенню 20-ї річниці незалежності України;

від 08.07.2011 № 1/9-522 щодо відзначення 20-ї річниці незалежності України у дитячих закладах оздоровлення та відпочинку;

від 22.07.2011 № 1/9-557 про посилення контролю за умовами оздоровлення та відпочинку дітей у дитячих закладах оздоровлення;

від 22.07.2011 № 1/9-562 про стан, проблеми та основні завдання діяльності психологічної служби на 2011/2012 навчальний рік;

- від 02.08.2011 № 1/9-584 щодо гігієнічних вимог перевезення залізничним транспортом організованих груп дітей;

від 10.10.2011 № 1/9-761 про стан злочинності серед неповнолітніх у І півріччі 2011 року та основні завдання органів управління освітою щодо профілактики правопорушень серед неповнолітніх;

- від 21.06.11 № 1.4/18-1984 інформація щодо впровадження та застосування української мови в навчальних закладах України. (На виконання висновків Рахункової палати);

- від 17.02.2011 № 1/9-109 «Про особливості проведення державної підсумкової атестації у загальноосвітніх навчальних закладах в 2010/2011 навчальному році»;

- від 28.02.2011 №1/9-137 «Про білети для проведення державної підсумкової атестації у 9-х класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2010/2011 навчальному році»;

 

Науково-методичні рекомендації, програми

 

- Методичні рекомендації з оптимізації мережі загальноосвітніх навчальних закладів;

- від 09.06.11 № 1/9-454 «Про вивчення навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах у 2011-2012 навчальному році»;

- від 20.06.11 № 1/9-482 інструктивно-методичний лист «Про роботу дошкільних навчальних закладів у 2011/2012 навчальному році»;

- від 19.08.11 № 1/9-634 інструктивно-методичні рекомендації «Про забезпечення взаємодії в освітній роботі з дітьми старшого дошкільного і молодшого шкільного віку»;

- від 19.08.11 № 1/9-635 інструктивно-методичні матеріали щодо організації та проведення «Тижня безпеки дитини» в дошкільних навчальних закладах.

- Методичні рекомендації «Про особливості організації навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах у 2011\2012 навчальному році року»;

- Методичні рекомендації до проведення у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах України Першого уроку: «Україна - наш спільний дім».

- Програма з основ медіаграмотності для підвищення кваліфікацій науково-педагогічних працівників та програма «Християнська етика в українській культурі», а також психолого-педагогічна складова галузевих стандартів вищої педагогічної освіти;

- Інформаційно-аналітичні матеріали щодо навчально-методичного забезпечення освітньої діяльності курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників загальноосвітніх шкіл;

- Навчальна програма «Формування безперешкодного середовища для життєдіяльності осіб з обмеженими фізичними можливостями та універсального проектування і дизайну»;

- Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів;

- Положення про Науково-методичну раду з питань освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України;

- Методичні рекомендації до складання навчальних планів ВНЗ П, Ш-IY рівнів акредитації;

 

 

3. Розвиток галузі у 2011 році

 

3.1 Дошкільна освіта

 

Сучасну європейську та  світову освіту характеризує пошук оптимальних моделей  розвитку дітей. Дошкільна освіта стає найважливішою сферою реалізації  прав  людини.  Саме тому, практично у всіх країнах, освітні реформи розпочинаються з дошкілля.

У 2011 році у Києві пройшов Форум міністрів освіти європейських країн «Школа XXI століття: Київські ініціативи».

На Форумі визначено сім напрямів євроінтеграції середньої освіти і проекти практичних дій за кожним з них. Перший напрям розвитку освіти — дошкільна.

Питання розвитку дошкільної освіти стало пріоритетним в діяльності нинішнього Уряду України. Президент України Віктор Федорович Янукович поставив чітке завдання — кардинально змінити ситуацію саме в дошкільній освіті. Глава держави назвав дошкілля «фундаментом сучасної безперервної освіти» і закликав зробити його міцним. Різні засідання, наради органів державної влади та органів місцевого самоврядування починаються, як правило, з розгляду питання розвитку дошкільної освіти.

Головне завдання сьогодні  -  забезпечити рівні стартові умови для всіх дітей, саме тому вперше за роки незалежності України було розроблено Державну цільову соціальну програму розвитку дошкільної освіти на період до 2017 року, яку затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 629.

На виконання Програми передбачено фінансування у розмірі 5 млрд. 26 млн. 440 тис. грн.

В цілому Програма сприятиме:

  •    розвитку мережі дошкільних навчальних закладів за рахунок будівництва   нових, відкриття закладів у пристосованих приміщеннях,  відкритті груп для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку;
  •    проведенню капітальних ремонтів будівель дошкільних навчальних закладів;
  •    модернізації матеріально-технічної бази дошкільних навчальних закладів;
  • забезпеченню дошкільних навчальних закладів: дидактичними та навчально-наочними посібниками, ігровими посібниками «ЛЕГО», універсальними навчально-комп’ютерними комплексами; підключенням до мережі Інтернет;
  • створенню: циклу передач для батьків з питань дошкільної освіти, сайту «Форум сім’ї – телефон довіри з питань дошкільної освіти», інформаційної програми «Електронна пошта для батьків»;
  •  співпраці в галузі дошкільної освіти з міжнародними організаціями, фондами, програмами, проектами.

Завершено перехід до обов’язкової дошкільної освіти дітей старшого дошкільного віку. Завдяки організації різних форм здобуття дошкільної освіти (дошкільні навчальні заклади, центри розвитку, соціально-педагогічний патронаж) охоплення 5-річних дітей становить  99,8  відсотків, а у 18 регіонах він досяг 100 відсотків.

        

Рис. 3.1.1 Відсоток охоплення дітей п’ятирічного віку дошкільною освітою (за оперативними  даними)

 

   Рис. 3.1.2 Відсоток охоплення дітей п’ятирічного віку дошкільною освітою у розрізі регіонів за оперативними  даними у 2011 році.

 

У 2011 році почала активно впроваджуватись в практику освітньої діяльності навчальних закладів, розроблена Міністерством програма розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт».

Програма відображає запити практиків та, з урахуванням кращих на даний період теоретичних і методичних рекомендацій, пропонує орієнтири змістового наповнення освітньої роботи з дітьми, націлює педагогів і батьків  на  особистісний розвиток дітей за основними напрямами.

30 червня 2011 року Міністерством проведено  Всеукраїнський семінар з питань впровадження в роботу педагогів програми «Впевнений старт».

 Програма схвалена не тільки педагогами, що працюють з дітьми старшого дошкільного віку, але отримала позитивні відгуки від батьків майбутніх першокласників.

 

 

З метою підняття суспільного рейтингу професії педагога, повернення її престижності, створено Всеукраїнську громадську організацію «Асоціація працівників дошкільної освіти», яка 25 жовтня 2011 року набула офіційного статусу, об’єднала людей, що найгостріше усвідомлюють проблеми українського дошкілля.

З метою надання організаційної допомоги керівникам дошкільних  навчальних закладів, місцевим органам управління освітою та впровадження державно-громадського управління освітою щодоврегулювання діяльності  батьківських комітетів, Міністерством розроблено та  затверджено наказом від 26.04.2011 № 398 «Примірне положення про батьківські комітети (раду) дошкільного навчального закладу».

 Для покращення роботи з батьківською громадськістю з метою забезпечення єдиних вимог і наступності сімейного і суспільного виховання,  надання психолого-педагогічної допомоги батькам або особам, які їх замінюють, підтримки різнобічного розвитку дітей, які виховуються в умовах сім’ї,  Міністерством розроблено і затверджено наказом від 30.06.2011 № 714 «Примірне  положення про консультативний центр для батьків або осіб, які їх замінюють, і дітей, які виховуються в умовах сім’ї».

З метою вирішення проблемних питань у сфері дошкільної освіти, розширенню мережі закладів відповідно до вимог сьогодення, збільшенню відсотка охоплення дітей дошкільною освітою, у тому числі  дітей старшого дошкільного віку, забезпечення належних умов функціонування і розвитку системи дошкільної освіти Міністерством було підготовлено проект змін до Положення про дошкільний навчальний заклад.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2011 р. № 1204  «Про внесення змін до Положення про дошкільний навчальний заклад», затверджено зміни, якими врегульовано питання щодо оформлення в поліклініці медичної довідки про стан здоров’я дитини, при  прийомі  до дошкільного  навчального закладу. Довідка має   містити  висновок лікаря, що дитина може відвідувати дошкільний навчальний заклад.

Також визначено, що  переведення  дітей  з  однієї  вікової  групи  до  іншої,  формування  новостворених груп здійснюється наприкінці оздоровчого періоду (серпень). 

З метою реалізації державної політики щодо забезпечення конституційних прав і державних гарантій дітям дошкільного віку, забезпечення їх різнобічного розвитку з урахуванням здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей, культурних потреб в умовах, наближених до сімейних, Міністерством розроблено та затверджено  наказом від 25.11.2011 № 1368, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 15 грудня 2011 р.                         за № 1447/20185 «Положення про дошкільний навчальний заклад сімейного типу».

За ініціативою заступника Міністра Бориса Михайловича Жебровського   протягом 2011 року у Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту України проведено низку ділових зустрічей з різними категоріями працівників системи дошкільної освіти(керівниками центрів розвитку дитини, редакторами фахових та дитячих видань,медичними працівниками, практичними психологами, кухарями, музичними керівниками і т.д.). На всіх зустрічах приділяли особливу увагу збереженню фізичного і психічного здоров’я дітей дошкільного віку.

Здоров'я дитини - це показник цивілізованості держави, її соціально-економічного становища. Зміцнення фізичного та психічного здоров’я дитини є пріоритетним завданням фахівців, освітян, батьків, організація роботи з якими є нагальною потребою суспільства в цілому.

У грудні 2011 року в Міністерстві відбулося засідання круглого столу з питань збереження здоров’я дітей, які відвідують дошкільні навчальні заклади.

Всі учасники засідання відмітили важливість та актуальність питання щодо збереження здоров’я дітей та виявлення у ранньому віці дітей з особливими потребами,  необхідності  тісної співпраці педагогів та медиків  з питань пренатальної  педагогіки. Адже, про здоров’я дитини необхідно дбати ще до її народження, а це,  в першу чергу, є також  завдання  майбутніх батьків  і, звичайно,  медиків, педагогів та психологів,  які  можуть надати кваліфіковану  консультацію з цих питань.

Як зазначав видатний педагог Василь Сухомлинський необхідно «вчити батьків мистецтв виховання». Адже  важливим фактором у формуванні особистості є прищеплення змалечку навиків здорового способу життя та формування здоров’язберігаючих мотивацій. 

16 вересня представники дошкільної освіти з усіх регіонів України взяли активну участь у Днях освіти і науки в Російській Федерації (Центральний округ Москви).

Делегати презентували досвід роботи з розвитку дошкільної освіти в Україні та ознайомилися з досвідом роботи Росії в галузі дошкільної освіти для подальшого спрямування діяльності на підвищення якості освіти і відповідності її світовим вимогам. 

Захід проводився з метою опрацювання підходів до нових форм  дошкільної освіти, зокрема, особливостей впровадження та організації інклюзивної дошкільної освіти в Україні та Росії, функціонування центрів ігрової підтримки дитини. 

        Вперше започатковано Міністерством та проведено Всеукраїнський фестиваль «Колискова  пісня». У фіналі Фестивалю взяли участь 48  педагогів, батьків,  бабусь  з різних куточків України. Всі вони отримали  Дипломи   Лауреатів Фестивалю «Колискова  пісня», а десять учасників стали переможцями у номінаціях:за  яскраве виконання

 -    української  народної колискової пісні

-    колискової пісні  українського  композитора

                     -    колискової пісні  народів світу

                     -    колискової пісні  зарубіжного композитора              

                -    авторської  колискової  пісні.

 

Переможці Фестивалю:

- Синиця  Людмила, головний  спеціаліст   відділу  культури  і  туризму Томашпільської райдержадміністраці  Вінницької області

-  Кривонос Алла,  художній керівник ансамблю  «Інтерколо» Запорізької  області, методист управління освіти  

-  Герескул Наталія музичний керівник Пирятинського дошкільниого навчального закладу «Ромашка» Полтавської області 

- Яцун  Світлана   та  Устинова  Лариса музичні керівникиБуринського дошкільного навчального закладу № 2 Сумської  області 

- Русин  Ірина, музичний керівник дошкільного навчального закладу  «Золота рибка» Рожнятівської селищної ради  Івано-Франківської  області 

- Ніколишина Віталіната її  донечка   Діана,  музичний керівник Маківського дитячого садка «Сонечко»Дунаєвецького району Хмельницької області

- Полозова Олеся, музичний  керівник дошкільного навчального закладу № 54 міста Кіровограда.

- Ільків Вікторія,  вихователь дошкільного навчального закладу «Веселка» села Отинійськ Івано-Франківської  області

- Рибка Олена, домогосподарка, мама вихованців  ДНЗ №228 м. Києва.

Вперше Міністерством проведено Всеукраїнські Інтернет - збори батьків майбутніх першокласників. Інтернет - збори пройшли з метою вдосконалення розвитку всіх форм дошкільної освіти, забезпечення наступності дошкільної та початкової освіти, вивчення проблем, з якими стикаються батьки майбутніх першокласників. Було отримано більше 10 тис.  індивідуальних повідомлень від респондентів.

    Зокрема, на запитання «Якою формою дошкільної освіти  охоплена Ваша дитина? (відвідує дитячий садок, центр розвитку, групу короткотривалого перебування в садку або загальноосвітньому закладі, соціально – педагогічний патронат тощо)?»  75% респондентів повідомили, що їхні діти відвідують дитячий садок, 6% -  центр розвитку, 4% - групу короткотривалого перебування в садку, 10% -  в  загальноосвітньому закладі,  2% - охоплені соціально – педагогічним патронатом, інші форми – 3%. При цьому, більшість дописувачів висловили думку про необхідність підготовки дитини до школи і всі  впевнені, що найкраща форма підготовки - саме в дошкільному навчальному закладі.

     Вперше Міністерством проведено Всеукраїнський фотоконкурс «Чому усміхаються діти»,який було організовано з метою  сприяння  професійній самореалізації освітян, висвітлення  у фахових виданнях ролі сім’ї та педагогічних працівників як режисерів організації життєдіяльності дітей у дошкільному навчальному закладі та родині. На фотоконкурс  надійшло  понад  200 фотографій, які було розміщено на порталі ІА «Світ освіт» Єдине освітнє інформаційне вікно України.  Фотоконкурс  проводився  у номінаціях:

  1. «Стартуємо в майбутнє з дитячого садка» (конкурс на краще фото організації життєдіяльності дітей в дошкільному навчальному закладі);
  2. «Моя сім'я - моя фортеця» ( конкурс на краще родинне фото);
  3. «Гармонія краси і руху»(конкурс на краще фото щодо впровадження здоров'язберігаючих технологій в дошкільному навчальному закладі).

      Надіслані роботи відобразили творчий підхід педагогів до організації життєдіяльності дітей у дошкільному навчальному закладі та забезпечення психологічного комфорту дитини в сім’ї. Тематика конкурсних робіт не обмежувалась, тому  фотороботи висвітлили,  як цілісну систему організації життєдіяльності дітей у дошкільному навчальному закладі чи сім’ї, так і окремі її складові. 

Фото  переможців  у номінаціях:

«Стартуємо в майбутнє з дитячого садка»

 

 

 

«Гармонія краси і руху»

 

 

         Слід відмітити позитивний досвід стрімкого розвитку мережі дошкільних навчальних закладів України.

 

 

Рис. 3.1.3 Зміни у мережі дошкільних навчальних закладів (за оперативними даними)

 

За оперативними даними у 2011 році мережа склала 15 тисяч 934 дошкільних навчальних закладів різних типів та форм власності.

Триває  «Хрестовий похід»  за  повернення  приміщень дитячих садків  для їх використання  за призначенням. 

Звичайно,  важко  вирішити  одночасно  всі проблеми,  але завдяки скоординованим діям місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у  2011 році вдалося додатково відкрити 472 заклади. У тому числі:

-  відновити діяльність  136 дошкільних навчальних закладів;

-  відкрити у   пристосованих приміщеннях – 316 закладів;

-  ввести в дію 20 новобудов,  у т.ч. 10 -  у сільській місцевості.

 Рис. 3.1.4 Зміни у мережі дошкільних навчальних закладів за оперативними  даними  2011 року

 

         Також, у функціонуючих дошкільних навчальних закладах у вільних приміщеннях (за рахунок виведення орендарів, проведення капітальних ремонтів  тощо) додатково відкрито 1126 груп.

 

Всього у дошкільних навчальних закладах  здобувають дошкільну освіту 1 млн. 333 тис. 850 дітей, що на 61 тисячу дітей   більше,  у 2010 році.

 

 

 

 

Рис. 3.1.5 Кількість дітей (за оперативними даними 2011 року) у дошкільних навчальних закладах

 

Рис. 3.1.6 Відсоток охоплення дітей дошкільними навчальними закладами (за оперативними даними 2011 року)

 

Як показано на діаграмі у 2011 році 75,9 відсотків дітей від загальної кількості з 3 до 6 років  здобувають дошкільну освіту у дошкільних навчальних закладах (2009 р. – 61%, 2010 р. – 61,3 % ).

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 3.1.7 Відсоток охоплення дітей дошкільними навчальними закладами у розрізі регіонів  (за оперативними даними 2011 року)

 

 

За рекомендаціями  Міністерства освіти і науки в регіонах  запроваджуються різні форми залучення малюків до здобуття дошкільної освіти.

         Для задоволення потреб населення дошкільні навчальні заклади функціонують протягом року чи сезонно з різним режимом роботи. За бажанням батьків, або осіб, які їх замінюють, у дошкільному навчальному закладі дитина може перебувати цілодобово, протягом дня або короткотривало.

Завдяки  організації різних форм здобуття   дошкільної освіти відсоток охоплення дітей  від 3 до 6 років  у 2011 році   становить  81,4 відсотки.

 

 

Рис. 3.1.8 Відсоток охоплення дітей всіма формами дошкільної освіти

 

Вимоги сьогодення потребують педагога-новатора, здатного вносити у власну діяльність прогресивні ідеї, запроваджувати нововведення, вміло поєднувати традиційне з новим.

Останніми роками відмічається зростання якісного показника кадрового забезпечення у дошкільних навчальних закладах. На сьогодні освітній процес здійснює 141,2 тис. педагогічних працівників, з них закінчили вищі навчальні заклади І-ІІ рівнів акредитації 70,6 тис.(50 %), ІІІ-ІV рівнів акредитації 69,7 тис. (49,4 %). Відсоток працівників, які закінчили вищі навчальні заклади ІІІ-ІV рівнів акредитації щорічно зростає (діаграма 9).

 

 

Рис. 3.1.9 Кількість та освітній рівень педагогічних працівників дошкільних навчальних закладів (в одиницях)

 

 

     Визначено пріоритети подальшого розвитку  дошкільної освіти України:

 

      -  індивідуалізація освітнього процесу за рахунок збереження і розвитку багатофункціональної мережі дошкільних навчальних закладів;

      -   запровадження нових форм організації дошкільної освіти;

      - формування адаптованої здоров’язбережної  системи в дошкільних навчальних закладах;

      -  оновлення змісту і запровадження новітніх технологій в дошкільній освіті;

      -   сприяння  впровадженню   в   роботу дошкільних   навчальних  закладів  експериментальної  та  інноваційної  діяльності,  у  тому числі інклюзивної освіти,  враховуючи досвід інших країн та кращих надбань вітчизняної педагогіки та психології.

 

3.2 Загальна середня освіта

 

Сучасний світ постійно змінюється. Зміст освіти, створення нових державних стандартів початкової та базової і повної загальної середньої освіти – це тест на відповідність часу. Саме він визначає суть реформи в освіті.

Створення нової редакції Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти – надзвичайно  важливий крок у реформуванні вітчизняної освіти. Від цього кроку залежить те, чи зможуть наші учні увійти в сучасний світ із належними знаннями, необхідними для успішного спілкування і професійної діяльності, для взаєморозуміння і взаємодії між людьми, а також чи повернеться імідж грамотної та компетентної людини в коло пізнавальних інтересів і нагальних потреб юного покоління. Від цього залежить збереження пріоритетів українського суспільства, культурних цінностей, що сприяє духовному розвитку народу в цілому і особистості зокрема, її мислення і креативних якостей, формування якостей громадянина України, котрий усвідомлює себе невід'ємною часткою держави, рідної культури й світової спільноти.

Перш за все в центрі уваги – творча особистість учня, яку треба сформувати через засвоєння багатьох навчальних предметів. Особистісно зорієнтований підхід є одним із ключових для всіх галузей. Засобами різних навчальних предметів ми формуємо не абстрактну особистість, а таку, що має усвідомити своє місце і роль в Україні, національну ідентичність, любити свою країну і водночас поважати інші культури, традиції, народи, служити розбудові нашої держави. Формування духовного світу особистості, її гуманістичного світогляду, національної свідомості, моралі, громадянських якостей поставлено на першому місці в Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти.

Проте, новий зміст освіти без нових технологій навчання – як літак без двигуну. Перед середньою школою у 2011 році стояло важливе завдання – забезпечення виконання Державної цільової програми впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій «Сто відсотків» на період до 2015 року.

Програма забезпечила підключення ста відсотків шкіл до глобальних інформаційних ресурсів; підготовку вчителів з питань використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі та подолання комп’ютерної безграмотності серед вчителів, а також сприяла створенню умов для отримання повноцінної освіти, соціальної адаптації та реабілітації дітей з обмеженими можливостями.

Серед головних напрямів державної політики в Україні є забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям та особам з особливими освітніми потребами, що є важливою формою їх соціального захисту, підготовки до подальшого самостійного життя.

Набуває поширення впровадження інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами,  починаючи з дошкільного віку. У 2011 році постановою Кабінету Міністрів України затверджено Порядок організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах. У новій редакції розроблено Положення про центральну та республіканську (Автономна Республіка Крим), обласні, Київську та Севастопольську міські, районні (міські) психолого-медико-педагогічні консультації.

Удосконалення нормативно-правової бази видання навчальної літератури та забезпечення МОНмолодьспорт чіткої організації планування необхідних заходів для прискорення її видання стали запорукою виконання доручення Кабінету Міністрів України щодо забезпечення підручниками учнів 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів до 10 вересня 2011 року.

Окрім зазначеного вище у 2011 році на виконання Указу Президента України від 30 вересня 2010 р. № 926 «Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні», постанов Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. № 781 «Деякі питання забезпечення підручниками та навчальними посібниками студентів вищих навчальних закладів, учнів загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладів та вихованців дошкільних навчальних закладів», від 20 квітня 2011 р. № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» від 11 березня 2009 р. № 181 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на видання, придбання, зберігання та доставку підручників і посібників для забезпечення студентів вищих навчальних закладів, учнів загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладів та вихованців дошкільних навчальних закладів», інших нормативно-правових документів МОНмолодьспорт здійснено систему заходів з питань створення нового покоління вітчизняних підручників для учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів.

Одним із пріоритетних напрямів удосконалення якості навчальної книги є її відбір на конкурсній основі. Положення про Всеукраїнський конкурс рукописів підручників для учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів затверджено наказом МОНмолодьспорту від 23 серпня 2011 р. № 988 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08 вересня 2011 р. за №1065/19803.

Всеукраїнський конкурс рукописів підручників для учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів було оголошено наказом МОНмолодьспорту від 14.09.2011 № 1063 та проведено відповідно до цього наказу та Положення про конкурс.

Конкурс проводився з метою відбору рукописів підручників з навчальних предметів інваріантної складової Типових навчальних планів початкової школи з навчанням українською, російською чи іншою мовою національної меншини (крім перекладних) та спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов, предметів художньо-естетичного циклу для учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів, і в результаті - створення нового покоління підручників для початкової школи та якісного здобуття учнями повної загальної середньої освіти.

Конкурс було оголошено із 40 навчальних предметів на 59 назв підручників (в тому числі на 40 назв підручників для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою та мовами національних меншин).

На підставі висновків конкурсної комісії Всеукраїнського конкурсу рукописів підручників для учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів та рішення апеляційної комісії рішенням колегії МОНмолодьспорту України від 23.12.2011 (протокол № 5/8-19) затверджено перелік із 101 назви підручників для учнів 1-3 класів загальноосвітніх навчальних закладів, які визнані переможцями Всеукраїнського конкурсу рукописів підручників для учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів, надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України» та включено до Переліку навчальної літератури, що може видаватися за державним замовленням 2012 року.

Здійснювалась координація Всеукраїнських експериментів за темами: "Художньо-естетична освіта і виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів у процесі впровадження інтегрованих курсів" (наказ МОН від 31.10.2007  № 958 (ІІ етап) та "Формування інтелектуальної культури особистості у межах навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу" (наказ МОН України від 02.11.2007 № 960 (ІІ етап); вивчення та популяризація інноваційних педагогічних технологій (Вальдорфська педагогіка в Україні, розвивальне навчання, інтегративні художньо-педагогічні технології).

За дорученням Прем’єр-міністра України від 27.05.2011 № 21121/2/1-11 на виконання Протокольного рішення від 12 травня 2011 року за результатами засідання Керуючої ради Комітету економічних реформ з питань реформування освіти, медицини та житлово-комунального господарства підготовлено методичні рекомендації з оптимізації мережі загальноосвітніх навчальних закладах у сільських районах.

На виконання постанови Верховної Ради України від 21.04.2011 № 3284-VІ розроблено проект Концепції Державної програми популяризації історичного знання на 2012-2017 роки.

Порівнюючи з 2010 роком удосконалено програми зовнішнього незалежного оцінювання Типових навчальних планів, а також зміст збірників завдань учнів для державної підсумкової атестації учнів 9-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів.

 

3.2.1. Початкова загальна освіта

 

Наступною сходинкою безперервної освіти є початкова школа. Після затвердження Урядом нового Державного стандарту початкової загальної освіти починається відлік її нової історії.

Державний стандарт початкової загальної освіти, розроблений із урахуванням кращого вітчизняного і зарубіжного досвіду, забезпечує:

  1. Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій. Він визначає необхідність навчити кожну дитину, починаючи з 2 класу, освоювати і використовувати в практичній діяльності інформаційно-комунікаційні технології.
  2. Підвищення рівня знань  іноземних  мов, вивчення яких усі школярі України з 2012 року розпочинатимуть з 1 класу.
  3. Використання здоров’язбережувальних технологій та екологічної спрямованості освіти, що не лише сприятиме формуванню навичок збереження здоров’я, а й навчить дитину жити в злагоді з природою.

Крім того, документ максимально розвантажений, доступний, отримав схвальні оцінки педагогічної та батьківської громадськості. Авторському колективу на чолі з академіком Савченко О.Я. присуджена Державна премія України в галузі освіти 2011 року за розроблення Державного стандарту початкової загальної освіти.

Саме до початкової освіти була прикута увага органів управління освітою у 2011 році, завданням яких  стало: підготовка вчителів до роботи в нових умовах початкової школи, активна просвітницька робота з батьками першокласників, створення матеріальної і навчально-методичної бази в залежності від регіональних потреб.

Міністерство цього року зініціювало проведення Всеукраїнської акції «Дай руку, першокласнику!», бо цілком зрозуміло: як переступить дитина вперше шкільний поріг – так і проляже її шкільна дорога.

Розвиток початкової загальної освіти є одним з пріоритетів діяльності Міністерства освіти і науки, молоді та спорту  України.

Набуття загальнонавчальних та цільових компетентностей діяльності є фундаментом наступного успішного навчання школяра в основній школі.

Основною метою початкової загальної освіти є всебічний розвиток та виховання особистості через формування в учнів бажання і вміння вчитися; повноцінних мовленнєвих, читацьких, обчислювальних умінь і навичок, умінь і навичок здорового способу життя. За роки навчання у початковій школі учні мають набути достатній  особистий досвід культури спілкування і співпраці у різних видах навчальної діяльності; самовираження у творчих видах завдань.

Демографічний  спад спричинив зменшення загальної кількості учнів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів з 2001-2002 навчального року по 2010-2011 навчальний рік. Кількість учнів початкових класів  зменшилась за цей період на 505 тис. Хоча з 2008-2009 навчального року спостерігається позитивна тенденція щодо кількості учнів початкових класів (рис. 3.2.1).

 

Рис. 3.2.1 Динаміка кількості учнів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів

 

Разом з тим, з кожним роком зростає кількість дітей 6-річного віку, охоплених навчанням. Лише за останні 4 роки їх кількість зросла  майже на 47 тис. Це свідчить про те, що батьківська громадськість  усвідомила доцільність та ефективність раннього системного навчання дітей, яким забезпечується всебічний розвиток та рання соціалізація дитини. Тому значно більшої уваги потребує створення належних умов для організації навчально-виховного процесу першокласників.

 

 

Рис. 3.2.2 Динаміка прийому учнів до 1-х класів денних загальноосвітніх навчальних закладів системи МОНмолодьспорту

 

 

Зменшується можливість організації навчання шестирічних дітей на базі дошкільних навчальних закладів, оскільки збільшується кількість дітей дошкільного віку. Так з 2005-2006 навчального року кількість першокласників, які розпочинають навчання у приміщеннях дошкільних навчальних закладів, зменшилася майже в 4 рази: з 93,7 до 23,3 тисяч у 2010-2011 начальному році.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 3.2.3 Динаміка кількості учнів 1 класів, які навчаються

на базі дошкільних навчальних закладів

 

Рис. 3.2.4 Розподіл кількості загальноосвітніх навчальних закладів за наявністю груп продовженого дня у 2010-2011 навчальному році

 

Позитивним чинником є зростання кількості учнів початкових класів, які відвідують групи продовженого дня, як у містах, так і в сільській місцевості, у переважній більшості областей.

Наприкінці 2010-2011 навчального року у 10819 загальноосвітніх навчальних закладах функціонували групи продовженого дня, що становило 54 відсотки від загальної кількості ЗНЗ (рис 3.2.4).

 


Рис. 3.2.5 Динаміка охоплення учнів початкових класів групами продовженого дня порівняно із загальною кількістю учнів у ГПД (тис. осіб)

 

За останні 5 років кількість учнів, які відвідують групи продовженого дня, зросла майже на 55 тисяч.

Переважна більшість дітей, які відвідують групи продовженого дня, становлять учні початкових класів. Наприкінці 2010-2011 навчального року їх кількість становила близько 93 відсотки від загальної кількості учнів, які відвідують групи продовженого дня.

 

 


Рис. 3.2.6 Динаміка охоплення учнів початкових класів

групами продовженого дня (тис. осіб)

Рис. 3.2.7 Відсоток охоплення учнів початкових класів
  

групами продовженого дня

 

Актуальність організації роботи груп продовженого дня у початковій школі  на сьогодні зумовлена більш раннім початком навчання дитини у школі, постійною зайнятістю батьків, неучастю їх у вихованні власних дітей через тривале перебування за межами України.

 

 

3.2.2. Базова та повна середня освіта

 

Визначною подією став Форум міністрів освіти європейських країн «Школа ХХІ століття: Київські ініціативи», що відбувся 22-23 вересня 2011 року у м. Києві.

На Форумі були обговорені перспективи та пріоритетні напрямки розвитку освіти, питання запровадження в освітній простір України інноваційних змін, спрямованих на наближення до європейських освітніх стандартів.

За наслідками Форуму поліпшилась співпраця між різними підрозділами Ради Європи, міжнародними організаціями та громадянським суспільством у сфері середньої освіти.

Визначено, що основним завданням систем освіти європейських країн є створення умов для забезпечення рівного доступу всіх членів суспільства до якісної освіти, яка здійснюється на засадах демократичного та гуманістичного навчання.

 

C:\Users\a_marchenko\Desktop\Звіт ДЗСДО 1\IMG_2577.JPG

Ключовим аспектом Форуму стало прийняття «Київського Комюніке».  Основні напрямки якого:

  • створення Міжнародної асоціації працівників дошкільних навчальних закладів;
  • проведення міжнародних прес-турів по дошкільних навчальних закладах Європи з метою обміну досвіду роботи;
  • встановлення єдиного для європейських країн Міжнародного дня дошкілля;
  • розширення обміну не лише студентами, учнями, але і провідними спеціалістами та науковцями; 
  •    створення міжнародної on-line школи для учнів з розміщенням веб-ресурсів з національних історій та історії Європи;
  • створення  спеціальної комісії з метою аналізу програм і підручників на предмет наявності в них пропаганди насилля, расової дискримінації, нацизму, нерівності, ксенофобії тощо;
  •    розроблення проекту «Сторінки історії, написані європейськими школярами»;
  • проведення єдиних уроків толерантності в Міжнародний день толерантності в країнах-членах Ради Європи;
  • співробітництво міжнародних таборів для дітей та юнацтва; 
  • створення міжнародних волонтерських груп з метою відновлення  пам’ятників культури;
  • проведення щорічних всеукраїнських турнірів юних правознавців на всеєвропейському рівні;
  • сприяння мобільності педагогів, у тому числі створення віртуальних програм для вчителів іноземних мов та вчителів-предметників з метою  вивчення кількох мов і користування ними;
  • розширення мережі європейських класів (European sections), де учні матимуть можливість вивчати більше іноземних мов;
  • проведення європейського конкурсу «Школа без кордонів», учасники якого конструюватимуть свій образ ідеальної  школи;
  •  створення загальноєвропейської відкритої Інформаційно-комунікаційної Академії розвитку («ICAR» – information-communication akademi research) для обдарованих дітей;
  • створення  європейської Інтернет-мережі шкіл-партнерів (назва проекту «HAND TO HAND» – «Рукостискання»); 
  • започаткування проекту дистанційного навчання для інклюзивної освіти («COME TOGETHER» – «Йдемо разом») для дітей з особливими потребами за участю спеціалізованих шкіл та старшокласників звичайних шкіл (спілкування, інтеграція у загальне освітнє середовище);
  • проведення  щорічного загальноєвропейського конкурсу «Творчий вчитель» («CREATOR») для вчителів інформатики;
  • поширення проектів співпраці шкіл-партнерів; підтримка міжнародної діяльність шкіл; пошук нових форм роботи;
  • відкриття дистанційних та віртуальних міжнародних класів в on-line режимі;
  • створення європейського інформаційного ресурсного банку шкіл-партнерів.

У 2011 році забезпечено реформування змісту шкільної освіти.

Вперше в історії української освіти відбулося розроблення двох освітніх стандартів.

Державний стандарт початкової загальної освіти, який розроблено із урахуванням кращого вітчизняного і зарубіжного досвідів, забезпечує:

- впровадження інформаційно-комунікаційних технологій. Визначає необхідність навчити кожну дитину, починаючи з 2 класу, освоювати і використовувати в практичній діяльності інформаційно-комунікаційні технології;

підвищення рівня знань  іноземних  мов,  вивчення яких усі школярі України розпочинатимуть з 1 класу;

- використання здоров’язбережувальних технологій та екологічну спрямованість освіти, що не лише сприятиме формуванню навичок збереження здоров’я, а й навчить дитину жити в злагоді з природою.

Крім того, документ максимально розвантажений, доступний, отримав схвальні оцінки педагогічної та батьківської громадськості.

На основі стандарту розроблено навчальні програми для початкової школи.

Наступним кроком по реалізації Державного стандарту, поступове впровадження якого розпочнеться з 1 вересня 2012 року, є підготовка підручників. Проведено Всеукраїнський конкурс підручників для початкової школи. Підготовлено нове покоління українських підручників, як  за формою, так і за змістом.

Логічним продовженням стандарту початкової освіти став Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти.

Державний стандарт будується на засадах особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів, що зумовлює чітке визначення результативної складової засвоєння змісту.

Акцент зроблено на співвідношенні змісту, форм і методів роботи з учнями  до вимог сучасного життя.

Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти орієнтує педагогів на перехід від декларування переваг особистісної моделі до її практичного впровадження.

У результативній складовій кожної освітньої галузі Державного стандарту визначено державні вимоги до навчальних досягнень учнів, які відповідають змісту і структурі предметних компетентностей (учень знає, розуміє, застосовує, аналізує, виявляє ставлення, оцінює тощо).

У стандарті виокремлено сім освітніх галузей: мови і літератури, суспільствознавство, культура і мистецтво, математика, природознавство, технології, здоров’я і фізична культура. Опис освітніх галузей здійснюється послідовно за ступенями школи – основна школа і старша школа.

Зміст освіти і вимоги до його засвоєння диференціюються за двома рівнями: базовим і профільним. Базовий рівень освіти з обов’язковим вивченням всіх базових дисциплін закінчується у дев’ятому класі. Крім того, в основній школі розширено обсяг варіативної складової навчального плану, зокрема, для здійснення допрофільної підготовки учнів.

Старша школа функціонує як профільна (передбачається функціонування й універсального профілю).

Попередній досвід організації профільного навчання засвідчив надмірний обсяг обов’язкового для всіх учнів (інваріантного) освітнього компонента, що веде до навчального перевантаження школярів, і не дає змоги ефективно задовольнити їхні освітні потреби. Тому стандарт унормовує співвідношення між навчальними предметами таким чином:

- загальноосвітні (обов’язкові для всіх профілів), до якого входять українська мова, іноземна мова, математика, практична екологія, фізична культура;

 цикл профільних предметів, який обирає учень і предмети якого є для нього обов’язковими. Профіль може бути одно- (наприклад, економічний) або багатопредметним (наприклад, економіко-правовий). Передбачена можливість отримання не лише допрофесійної, а й професійної підготовки (фінансовий профіль, туризм тощо). Предмети можуть об’єднуватися за галузями, наприклад, математика і економіка, природничі дисципліни і технології, суспільні дисципліни і економіка, література і мистецтво;

- обов’язково-вибіркові предмети;

- предмети/курси за вибором (наприклад, країнознавство, основи підприємництва,  громадянська освіта тощо).

28 жовтня 2011 року новий Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти розглянуто на ІІІ-му Всеукраїнському з’їзді працівників освіти, а 4 листопада його погоджено колегією МОНмолодьспорту та затверджено 23 листопада постановою Кабінету Міністрів України за № 1392.

У 2011 році Міністерством вперше розроблено та затверджено Концепцію літературної освіти (наказ МОН від 26.01.2011 № 58), яка об’єднала різні наукові і методичні погляди, визначивши основні пріоритети у подальшому розвитку шкільної  літературної освіти.

Як зазначено в Концепції літературної освіти, під літературною освітою розуміємо навчально-виховну систему вивчення літератури в загальноосвітніх закладах України, яку забезпечують такі навчальні дисципліни: українська література, світова література, інтегрований курс «література (рідна і світова)» для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин, курси за вибором і факультативи. 

Розроблення єдиної концепції зумовлено:

- необхідністю узгодити програми й підручники, що забезпечують літературну освіту. Деякі з них є перевантаженими або містять матеріал, що не відповідає віковим особливостям дітей, інтенсивності розвитку науки, техніки та комп’ютерних технологій;

- потребою в осягненні вітчизняного культурного багатства, усвідомленні учнями себе як громадян України, вироблення в них широкого світогляду, що ґрунтується на національних традиціях і повазі до духовних здобутків усіх народів.

Основними завданнями Концепції літературної освіти є: вироблення спільних методологічних засад для предметів, що забезпечують літературну освіту в школі, – таких, які найбільш повно дозволять розкрити духовно-естетичний потенціал художньої словесності та забезпечити виховну функцію літератури; виокремлення та узгодження складових літературної освіти, а також змістового їх забезпечення; визначення структури, етапів і стратегічних завдань літературної освіти на кожному етапі; забезпечення наступності і взаємозв’язку етапів літературної освіти учнів протягом періоду навчання.

Оптимальним у викладанні літератури для старшокласників буде комплексний принцип, згідно з яким до вивчення в школі будуть запропоновані вершинні твори морально-філософського, соціально-філософського, психологічного, історичного змісту від давнини до сучасності, до яких учні вже стали готові за рівнем свого психологічного й культурного розвитку.

З метою розвитку природничо-математичної освіти розроблено і затверджено Державну цільову соціальну програму підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015 року. Реалізація програми дасть змогу забезпечити єдині підходи та вимоги до рівня надання освітніх послуг природничо-математичного напряму шляхом оновлення змісту освіти, удосконалення навчально-методичного забезпечення, модернізації системи підготовки майбутніх вчителів природничо-математичних предметів та системи післядипломної педагогічної освіти.

З метою покращення функціонування та інноваційного розвитку освіти, підвищення її якості і доступності, інтеграції в європейський освітній простір Указом Президента України № 926 від 30 вересня 2010 р. 2011 рік оголошено Роком освіти та інформаційного суспільства в Україні.

Важливість розвитку і впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у систему освіти визнається всіма державами. Це підтверджує Програма Ради Європи на 2010–2014 рр. «Освіта для міжкультурного взаєморозуміння, права людини і демократична культура», а також Стратегія розвитку країн Європейського Союзу «ЄС – 2020».

Значну роль у розвитку взаємодії і взаєморозуміння в галузі інформатизації освіти зіграв  Освітній Всесвітній Форум (Education World Forum) «Освіта задля економічного зростання»,  відбувся в Лондоні 10–12 січня 2011р, учасниками якого стали представники 78 країн,  38 міністрів освіти, керівники провідних вищих навчальних закладів з різних держав та представники відомих ІТ-компаній – CISCO, Іntel, Microsoft, hp та інших. Участь делегації України на чолі з Міністром освіти  і науки, молоді та спорту Дмитром Табачником у форумі  дала можливість опрацювати основні проблеми в галузі інформатизації освіти, обмінятися досвідом і створити основу для подальшої співпраці з країнами Європи в напрямах розвитку ІКТ.

 Досвід країн, які розвивають економіку, побудовану на знаннях, свідчить, що інвестиції в освіту стають визначальними. Саме за рахунок підвищення рівня освіти розвинені країни отримують майже 50% національного продукту. 

Одним із показників стану ІКТ в країні є індекс її мережевої готовності. Він складається з багатьох чинників. Скажімо, до рейтингу 2010 р. увійшли 138 країн. На жаль, Україна в цьому рейтингу займала 90-е місце.

Але сьогодні ситуація в Україні змінюється. Використання ІКТ швидко зростає. Згідно дослідження, проведеного компанією InMind, за кількістю Інтернет-користувачів Україна посідає друге місце серед країн Центральної і Східної Європи.

У квітні 2011 року затверджено Державну цільову програму впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій «Сто відсотків» на період до 2015 року

Виконання Програми дасть змогу:

- поліпшити якість шкільної освіти, створити механізм її стійкого інноваційного розвитку, варіативності та індивідуалізації навчання;

- забезпечити загальноосвітні  навчальні заклади доступом до глобальних інформаційних ресурсів з використанням високошвидкісних каналів;

- сприяти доступу учнів і вчителів загальноосвітніх навчальних закладів до високоякісних локальних і мережних освітніх інформаційних ресурсів;

- створити та  використати у навчальному процесі сучасні електронні  навчальні  матеріали та організувати ефективний доступ до них через Інтернет;

- створити умови для здобуття повноцінної освіти,  соціальної адаптації та реабілітації дітей з обмеженими можливостями та дітей, які перебувають на довготривалому лікуванні;

- сформувати дистанційну систему виявлення обдарованих учнів, налагодити їх ефективний електронний зв'язок з провідними фахівцями та вченими;

- забезпечити розвиток інформаційної взаємодії та інтеграцію загальноосвітніх навчальних закладів у світовий інформаційний освітній простір.

Сьогодні в Україні підтримані освітні ініціативи відомих світових компаній – лідерів на ринку ІКТ. Головна увага у рамках співробітництва з провідними компаніями у 2011 році приділялась питанню навчання педагогів основам ІКТ. У результаті спільної роботи Міністерства, закладів післядипломної педагогічної освіти, вищих навчальних закладів та компаній-партнерів на кінець 2011 року можна говорити про успішне подолання «комп’ютерної неграмотності вчителів».

Так, програма «Партнерство у навчанні» корпорації Microsoft має на меті допомогти кожному вчителю реалізувати свій творчий потенціал шляхом доступу до найсучасніших інформаційних технологій.

2011 року Міністерство спільно з компанією «Майкрософт Україна» в рамках програми «Партнерство у навчанні» провели друге щорічне онлайн-дослідження «Інновації в навчанні» (Innovative Teaching and Learning, ITL), метою якого був вимір ступеня проникнення інновацій в українську систему освіти та рівня використання сучасних технологій учителями та учнями.

У рамках розвитку програми «Партнерство в навчанні» була розширена діяльність і популяризація Восьмого всеукраїнського конкурсу «Вчитель-новатор», цього року більше 900 учасників з усіх регіонів України подали свої роботи на розгляд жури. Найбільш активними стали представники з Донецької (222 роботи), Харківської (77 робіт), Херсонської (77 робіт) областей.  Серед ста робіт лауреатів Конкурсу найбільше, 24 роботи, представників Донецької області.

Важливим показником стало те, що 165 робіт надійшло від вчителів з сільської місцевості. Це означає, що ІКТ вже не є прерогативою великих міст.

За 2011 рік проведено1484 тренінги «Основи безпеки дітей в Інтернеті» для різних категорій (директорів, методистів, вчителів, учнів, батьків) , на яких було навчено правилам безпечного користування мережею Internet 76420 осіб. 

Курс «Основи безпечної роботи з ІКТ в навчальному закладі» за період  з вересня по грудень 2011 року прослухали 2 750 вчителів.

Успішно реалізуються освітні програми корпорації Intel. Програма Intel «Навчання для майбутнього» передбачає навчання педагогів основам ІКТ. За 6 років підготовлено понад 180 000 вчителів.

В 2011 році за програмою Intel «Навчання для майбутнього» в системі післядипломної педагогічної освіти навчено 15 661 педагогів. Крім того за очно-дистанційною версією курсу навчено 262 викладачі, 2080 осіб пройшли міні-тренінги «Метод проектів» із серії «Елементи»

Найбільш активно і ефективно на сьогодні програма впроваджується у Полтавській (86%), Херсонській (78%), Дніпропетровській (78%), Запорізькій (68%), Миколаївській (65%), Кіровоградській (57%), м. Севастополь(50%), Сумській (45%), Луганській(44%), Волинській (42%); Львівській областях (40%) та Київській області (38%).

Звичайно, кращий результат мають ті області, де органи місцевого самоврядування зацікавлені у підготовці нового покоління сучасних працівників свого регіону, які володіють навичками ХХІ століття, інформаційними технологіями тощо. Так, керівництво Дніпропетровської, Полтавської, Луганської та деяких інших областей надало цільове фінансування для оплати роботи тренерів при проведенні підготовки вчителів за цією Програмою, що створило умови для швидкого та якісного підвищення кваліфікації освітян в своїх регіонах та забезпечило системний підхід до втілення в життя процесів інформатизації освіти. Подібний досвід заслуговує на увагу, вивчення і поширення в інших регіонах України.

 

 

Рис. 3.2.8 Процентне співвідношення кількості вчителів ЗНЗ, які пройшли підготовку за програмою Intel у 2004-2011 р.р., до загальної кількості вчителів у кожній області (станом на 01.08.2011р.)

 

Завершується узагальнюючий етап експерименту (січень 2011 – грудень 2011 року). Станом на 1.09.2011 року у дослідно-експериментальній роботі беруть участь 151 клас  у 51 загальноосвітньому навчальному закладі. За моделлю навчання «1 учень –  1 комп’ютер»  навчаються 3701 учнів (1-4 класів та 5-7 класів), працюють 231 вчителів. Проект «1 учень – 1 комп’ютер» передбачає забезпечення загального доступу учнів до електронних освітніх ресурсів шляхом використання персональних нетбуків.

Порівняння результатів дослідження щодо цільових пріоритетів використання ІКТ, яке було проведено з учителями експериментальної групи на початку роботи в проекті та через рік дозволяє виявити певні тенденції.

 

Таблиця 3.2.1 - Цільові пріоритети використання ІКТ (дані в процентах до кількості досліджуваних)

 

Цілі використання ІКТ

2010 рік

2011 рік

Підготовка та зберігання документів в електронному вигляді

37,8%

28,6%

Демонстрація та наочність

43,2%

46,4%

Організація роботи учнів в класі

48,5%

89,1%

Проведення позашкільних закладів

32,3%

41,5%

Пошук та отримання необхідної інформації через мережу Інтернет при підготовці до уроку

45,4%

81,6%

 

 

Вже декілька років компанія Samsung Electronics проводить конкурс освітніх ІКТ проектів «Назустріч знанням» серед учнів і вчителів.

Саме в рік освіти та інформаційного суспільства Міністерство визначило завдання забезпечення стовідсоткового оволодіння вчителями навичками застосування інформаційно-комунікаційних технологій. Станом на 30 грудня 2011 року у середньому по країні 92,4 відсотка  вчителів володіють комп’ютером.

 

 

 

Рис. 3.2.9 Показники стану володіння вчителів комп’ютером

 

В Україні також успішно реалізується міжнародний проект «Щоденник».

Платформа, на якій функціонує освітній портал «Щоденник.ua» (http://shodennik.ua/) має безліч опцій і додатків для максимальної підтримки освітнього процесу в Україні. Портал закритий для доступу сторонніх і безперервно модерується, що виключає можливість появи на ньому небажаної або небезпечної інформації.

Можливості порталу досить різноманітні: і вчитель, і учень, і батьки зможуть знайти для себе багато корисних ресурсів. За допомогою програм електронного документообігу: розклад, журнал, щоденник, календарне планування – вчитель зможе менше часу витрачати на паперову роботу і більше уваги приділяти учням і підготовці до уроку. Крім того, «Щоденник.ua» надає широкий спектр можливостей для підвищення кваліфікації педагогів: на базі сайтів регулярно проводяться різні конференції, семінари і тренінги, у вчителів є можливість обмінюватися досвідом, розміщувати свої творчі напрацювання, використовувати для роботи матеріали медіатеки.

 

 

 
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Рис. 3.2.10 Динаміка кількості учнів на один комп'ютер

 

 

Для дітей громадян України, які проживають за кордоном, з 2007 року працює «Міжнародна українська школа». Навчальний процес у школі здійснюється  переважно у формі дистанційного навчання з використанням IKT.

Завдячуючи Міжнародній українській школі – кожній дитині, яка тимчасово або постійно проживає за кордоном, надано можливість реалізувати своє конституційне право на повну загальну середню освіту.

Учителі школи організовують і координують навчання більше як 2 тисяч учнів, серед яких понад 300  навчаються дистанційно і майже 1800 учнів – у складі закордонних українських навчальних закладах.

Дистанційне навчання організовано з учнями 60 країн світу (Португалія, Канада, США, Нова Зеландія, Польща, Бразилія, Сінгапур, ПАР, Китай, Бельгія, Англія, Іспанія, Швейцарія, Італія, Німеччина, Чехія, Словаччини, Росія, Нідерланди та ін.). Серед учнів діти працівників закордонних представництв МЗС, лікарів та представників інших професій – громадян України, що легально працюють за межами України,  діти, що виїхали тимчасово на навчання чи лікування за кордон, та діти української діаспори.

У 2010/2011 навчальному році школу закінчили 223 учні, кожен з них змінив не одну школу і не одну країну. 27 травня 2011 року   Міністр освіти і науки, молоді та спорту України Дмитро  Табачник вручив восьми випускникам Міжнародної української школи, які прибули із різних країн світу,  атестати про повну загальну середню освіту.

У церемонії взяли участь заступник Міністра Борис Жебровський, директор школи Людмила Іванова, батьки, вчителі.

 

2

На церемонії вручення атестатів

 

У 2011 році Україна офіційно підтвердила готовність долучитися до програми Європейського Союзу E-Twinning, що стала доступною для країн-учасниць ініціативи ЄС «Східне партнерство». Програма надасть можливість загальноосвітнім навчальним закладам України будувати партнерські зв’язки з навчальними закладами європейських країн, спільно розробляти та впроваджувати дослідницькі, освітні та соціальні проекти.

Прикладом широкого використання ІКТ в освіті дітей з обмеженими можливостями є спеціальна школа «Надія» м. Києва. На сайті закладу розміщено електронну бібліотеку, відеоматеріали, електронні ВЕБ-посібники. За допомогою сайту забезпечується зв'язок з учнями, обмін інформацією з педагогічними працівниками школи, партнерами в Україні та за кордоном.

Міністерством налагоджено співпрацю з провідними зарубіжними та вітчизняними ІТ-корпораціями, іншими структурами, які допомагають українській школі набувати сучасне обличчя.

Так у 2011 році започатковано:

  1. Інноваційний проект «Aльфанетшкола» у співпраці з дочірньою компанією всесвітньовідомої Google, метою якого є впровадження у навчальний процес  проведення відео-уроків  найкращих учителів, у тому числі, в on-line режимі. У межах проекту 100 шкіл м. Києва та Київської області забезпечуються необхідним обладнанням.
  2. Проект по створенню єдиного інформаційного простору спільно з компанією MZ Systems, який пройшов апробацію в навчальних закладах Запорізької області і окремих районах інших регіонів,  планується  поширити на всі школи Дніпропетровської та інших областей.
  3. Підписано Меморандум про співпрацю з компанією «Київстар» щодо забезпечення учнів та вчителів шкіл доступом до інформаційних ресурсів Інтернет, які направлені на виховання та навчання. Меморандумом передбачено безкоштовне підключення до Мережі 100 шкіл України.

Окрім того, широко використовуються інформаційно-комунікаційні технології в організації освітньої діяльності.

У 2011 році Міністерством проведено:

  • Інтернет-збори для батьків майбутніх першокласників;
  • Інтернет-олімпіади з восьми шкільних дисциплін;
  •  моніторингове дослідження рівня практичного володіння випускниками шкіл комп’ютерними технологіями тощо.

 

У 2011 році здійснено заходи щодо формування оптимальної мережі навчальних закладів, які відповідають сучасним потребам населення, зміцнення їх матеріальної бази та  подальшого створення освітніх округів.

Створення кожного освітнього округу є окремим самостійним проектом. Модель освітнього округу не може  бути єдиною й розповсюджуватися на усі території, оскільки враховує  освітні запити населення, наявну мережу навчальних закладів та перспективи комплексного розвитку конкретної територіально-адміністративної одиниці.

У  2011  році в країні  почали функціонувати понад 1900 освітніх округів, до складу яких увійшли  більше ніж 8 тисяч навчальних закладів і здобувають освіту понад мільйон учнів.

Наявність розгалуженої мережі навчальних закладів забезпечує доступність до якісної освіти, підвищує економічну ефективність функціонування навчальних закладів та урізноманітнює освітні послуги. 

Навчаючись у школі за місцем проживання, дитина за особистим розкладом може відвідувати заняття з поглибленого вивчення окремих предметів в опорному навчальному закладі. Крім цього, брати участь в освітніх, спортивних, культурних програмах інших установ, що входять до складу освітнього округу. Це й музична, спортивна школи, бібліотека, позашкільний заклад, що знаходяться, як правило, у сільській місцевості лише у районних центрах. У межах освітнього округу забезпечується організація  безкоштовного підвезення учнів та педагогічних працівників до місць навчання і додому. Для цього розробляються спеціальні маршрути шкільних автобусів.

 

 

 
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Рис. 3.2.11 Кількість автобусів, придбаних за кошти Державного бюджету України

Рис. 3.2.12 Кількість учнів, забезпечених організованим підвезенням у сільській місцевості (у % до загальної кількості учнів, які потребують підвезення)

 

Рис. 3.2.13 Кількість учнів, забезпечених підвезенням за програмою «Шкільний автобус» (у % до загальної кількості учнів, які потребують підвезення)

 

На виконання Державної програми «Шкільний автобус» у 2011 році Уряд виділив 75 млн. грн.

Саме за таких умов дитина, незалежно від місця проживання, може отримувати якісну освіту і розвивати свої природні здібності.

У 2011 році продовжено роботу по удосконаленню системи підготовки та підвищення кваліфікації  педагогічних працівників відповідно до потреб сучасної школи.

У зв’язку з цим доречним є створення пан’європейської мережі методистів, щорічне проведення європейських модулів з формування інструкторських кадрів та семінарів з підготовки вчителів.

Спільно з Радою Європи завершено  підготовку документу «Мовна освітня політика України. Аналіз та рекомендації».

У 2010-2011 навчальному році в Україні експертами Ради Європи у рамках проекту «Аналіз мовної освітньої політики (Language Education Policy Profile)» було проведено:

- аналіз і узгодження нормативно-правової бази та навчально-методичного забезпечення загальної середньої освіти України в галузі мовної освіти із загальноєвропейськими стандартами, вимогами та критеріями;

- систематизацію, узагальнення та вдосконалення підходів до змісту загальної середньої освіти України у сфері мовної освіти на законодавчому та концептуальному рівнях.

Розроблено рекомендації щодо шляхів удосконалення професійної компетентності вчителя, поліпшенні умов організації навчально-виховного процесу з мовної освіти, впровадженні ефективних навчальних та тестових методик, інноваційних освітніх технологій.

Експерти зазначили, що Україна має широкий спектр моделей двомовної освіти. Оцінка таких моделей, вимірювання їх ефективності досягнення заявлених цілей – це питання, яке заслуговує подальшої уваги.

У 2011 році продовжувалась співпраця з Радою Європи у галузі вивчення предметів суспільно-гуманітарного циклу, зокрема історії та громадянської освіти. Було проведено три семінари, що стали черговим успішним кроком в активному співробітництві між Україною і Радою Європи, сприяли підготовці учнівської молоді до життя в демократичному суспільстві, формуванню нової генерації молоді, яка поважає культуру, релігію та світосприйняття інших народів.

Учасниками семінарів напрацьовані рекомендації щодо удосконалення Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти (освітня галузь «Суспільствознавство»); розвитку ефективних методів мотивації навчальної діяльності учнів, формуванню національної самосвідомості в полікультурному суспільстві. Підготовлено посібник щодо висвітлення історії, культури, побуту України в підручниках і засобах масової інформації іноземних держав, а також про досвід міжнародної співпраці країн в галузі загальної середньої освіти та їх зацікавленості у співпраці із загальноосвітніми середніми навчальними закладами України.

Створення здоров'язбережного середовища у навчальних закладах, навчання основам безпеки життєдіяльності в дошкільних, позашкільних, загальноосвітніх навчальних закладах, проведення інструктажів з безпеки життєдіяльності дозволило зменшити травматизм серед учасників навчально-виховного процесу, в тому числі на пожежах.

У 2011 році здійснено заходи з профілактики травматизму невиробничого характеру. Проблеми безпеки учасників навчально-виховного процесу, покращення санітарно-гігієнічних умов, профілактики травматизму систематично розглядалися на колегіях, нарадах органів управління освітою, навчальних закладів спільно із службами, відповідальними за безпечну життєдіяльність населення на місцях.

Міністерством здійснюється навчання і перевірка знань з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності керівників обласних управлінь освіти і науки.

Система навчання і перевірки знань з безпеки життєдіяльності в галузі освіти – це 10,5 мільйона тих, хто навчається і навчає, а також ознайомлення батьківської громадськості (близько 15 млн. чол.) з проблемами безпеки дітей, підлітків і їх оточення. Введення курсу «Основи безпеки життєдіяльності», інші види профілактики побутового травматизму за останні 10 років дозволили зменшити побутовий травматизм з смертельним наслідком. Так за 9 місяців 2008 року від нещасних випадків у побуті загинуло 688 учнів та вихованців навчальних закладів, 2009 року – 630, 2010 року – 573, 2011 року – 447.

З метою створення безпечних і здорових умов праці, поліпшення контролю за функціонуванням системи управління охороною праці щорічно проводиться Всеукраїнський громадський огляд-конкурс з охорони праці в установах та закладах освіти.

Питання щодо охорони праці, безпеки життєдіяльності та формування в учнів здоров’язбережної компетенції належить до пріоритетних завдань системи загальної середньої школи. Вивчення зазначених питань передбачено навчальними програмами предметів інваріантної складової Типових навчальних планів «Основи здоров’я» (1-9 класи), «Захист Вітчизни» (10 – 11 класи).

Важливим аспектом діяльності Міністерства є реалізація державної політики у сфері формування здорового способу життя, профілактики ВІЛ-інфекції та інших соціально небезпечних хвороб.

Досягнення України у впровадженні профілактичних програм, зокрема запровадження в початковій і основній школі обов’язкового навчального предмету «Основи здоров’я», його якісне навчально-методичне забезпечення отримали високу оцінку на Регіональній конференції «Підвищення ефективності профілактичних програм для підлітків та молоді в країнах Центральної Азії та Східної Європи», яка проходила в Республіці Казахстан 19 – 21 квітня 2011 року.

Важливою частиною національної відповіді на епідемію ВІЛ-інфекції/СНІДу є зниження стигми та дискримінації у зв’язку з ВІЛ,  сприяння формуванню толерантного ставлення суспільства до людей, які живуть з ВІЛ/СНІД. У співробітництві з Всеукраїнською благодійною організацією «Всеукраїнська Мережа ЛЖВ» здійснюється цілеспрямована робота з формування толерантного ставлення до ВІЛ-позитивних дітей у системі шкільної та дошкільної освіти. Розроблено програму і видано посібник для проведення  тренінгу «Формування толерантного ставлення до ВІЛ+ дітей у системі шкільної та дошкільної освіти». З метою підготовки тренерів з питань впровадження програми «Формування толерантного ставлення до ВІЛ-позитивних дітей у системі шкільної та дошкільної освіти» проведено навчальні семінари-тренінги для методистів інститутів післядипломної педагогічної освіти. У 2009 – 2010 роках таким навчанням були охоплені педагогічні працівники лише 10 областей в рамках реалізації проекту «Покращення життя ВІЛ-позитивних дітей та їх сімей».  Досягненням 2011 року є проведення таких навчальних семінарів – тренінгів для представників інститутів післядипломної педагогічної освіти з інших 17 регіонів, в яких не впроваджується зазначений проект. У результаті системної роботи щодо кадрового і методичного забезпечення Міністерством упродовж 2009-2011 років створено умови для впровадження тренінгу «Формування толерантного ставлення до ВІЛ-позитивних дітей у системі шкільної та дошкільної освіти» у  навчальні плани підвищення кваліфікації педагогічних працівників дошкільних і середніх загальноосвітніх навчальних закладів, керівних кадрів освіти відповідно до Плану заходів з виконання Загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009-2013 роки.

Спільно з Бюро ЮНЕСКО в Москві проведено круглий стіл з питань профілактичної освіти та політики, щодо питань, пов’язаних з ВІЛ у системі освіти. В ньому взяли участь представники міжнародних організацій і агентств ООН в Україні (ЮНФПА, ЮНІСЕФ, ЮНЕЙДС, ПРООН, МОП, ВОЗ, GIZ), міністерств освіти країн Центральної Азії та Східної Європи, освітніх установ, неурядових, громадських та релігійних  організацій України. Були представлені заходи України та країн-учасниць у відповідь на епідемію ВІЛ-інфекції, приклади реалізації ефективних освітніх та міжсекторальних програм і проектів, спрямованих на профілактику ВІЛ-інфекції, захворювань, що передаються статевим шляхом, вживання наркотиків, формування у молоді культури здорового способу життя через формування навичок відповідальної поведінки. Крім того, обговорено проблеми стигматизації та дискримінації людей, яких торкнулась епідемія ВІЛ/СНІДу та визначено ресурси і нові можливості міжвідомчої взаємодії і координації зусиль в сфері профілактики ВІЛ-інфекції. Також розглядалися питання кадрового і методичного забезпечення профілактичної освіти, міжнародного співробітництва, участі молоді, ролі церкви і релігійних організацій, використання інтернет- та медіа-технологій в профілактичній освіті.

 

 

 

 

 

 

 

 


Рис. 3.2.14 Відсоток загальноосвітніх навчальних закладів, в яких предмет «Основи здоров’я»  та факультативний курс з профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу викладається педагогом, який має документ про проходження навчання за методикою розвитку життєвих навичок

 

Світовий економічний форум в Давосі оприлюднив у цьому році звіт щодо конкурентоспроможності держав 140 країн проаналізовано за багатьма критеріями. Якість освітньої системи України посідає в ньому 56 місце (Польща – 62 місце, Росія – 78, Грузія – 119).

Найбільш виграшно Україна виглядає стосовно коефіцієнту охоплення населення вищою освітою – 8 місце, а також коефіцієнту охоплення населення загальною середньою освітою – 44 та стосовно якості природничо-математичної освіти – 42 місце. В питаннях управління освітою, менеджменту освіти та підготовки керівників навчальних закладів Україна знаходиться на 109 місці у загальному рейтингу.

З метою удосконалення управлінської діяльності та набуття практичного досвіду роботи вперше запроваджено стажування працівників Міністерства у місцевих органах управління освітою. Відновлено роботу дискусійного клубу, де проведено понад 20 засідань з різними категоріями педагогічних працівників з питань загальної середньої освіти.

Проведено семінар начальників управлінь освітою у Черняхівському районі Житомирської області, підготовлено та розіслано управлінням методичні рекомендації із проведення оптимізації шкільної мережі.

За ініціативи Міністерства вперше проведено Всеукраїнську естафету педагогічних інновацій «Нові горизонти української школи», у якій взяли участь понад 300 педагогічних працівників з усіх регіонів країни. За наслідками її проведення буде забезпечено вивчення та узагальнення інноваційних форм роботи, спрямованих на розвиток освітньої галузі.

23-24 грудня на Дніпропетровщині відбувся Всеукраїнський семінар з питань формування єдиного регіонального інформаційно-освітнього простору, за участю начальників обласних управлінь освіти. Провідними спеціалістами та науковцями області презентовано регіональний проект «Новій Дніпропетровщині – новий стандарт освіти» та єдиний інформаційно-освітній простір регіону.

У 2011 році відбулася Перша Всеукраїнська олімпіада з педагогіки і психології. Участь у ній взяли 24 учні спеціалізованих шкіл з 21 області України, а також команди Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя. П’ятеро з переможців вступили до вищих навчальних закладів на факультети психолого-педагогічного спрямування, для яких олімпіада відкрила шлях до майбутньої професії.

 

 

Рис. 3.2.15 Загальна чисельність педагогічних працівників ЗНЗ

 

Головною проблемою управління освітою залишається підбір сучасних і готових до змін керівників навчальних закладів. Вертикаль влади занадто часто міняє свою конструкцію, не набуваючи стабільності. Керівники навчальних закладів проходять складний шлях становлення від учителя до директора.

Стратегічне завдання Міністерства – підтримувати, стимулювати і оберігати талановитих і відданих справі керівників, продумавши систему заохочення та пошуку кадрів.

 

3.2.3 Забезпечення права на освіту дітей з особливими потребами

 

Одним з головних завдань державної  політики в Україні є забезпечення високої якості освіти та рівного доступу до неї для всіх категорій дітей, у тому числі дітей з особливими освітніми потребами. 

На сьогодні набувають поширення новітні освітні технології, в основу яких покладено принципи: врахування інтересів дитини з порушеннями психофізичного розвитку; забезпечення раннього виявлення та  ранньої діагностики відхилень в її розвитку.  Кожна дитина та її батьки мають право вибору навчального закладу і форми навчання за місцем проживання із забезпеченням усіх необхідних для цього умов.

Освіта дітей з особливими потребами повинна передбачати включення їх у загальну діяльність спільно з іншими дітьми, починаючи з дошкільного віку.

Наша стратегічна мета - формування нової філософії суспільства, державної політики щодо дітей з особливостями психофізичного розвитку.

Вперше в Україні законодавчо врегульовано питання інклюзивного навчання та розроблено Концепцію розвитку інклюзивної освіти.  Сьогодення потребує від нас упроваджувати в Україні найкращі досягнення міжнародної практики щодо збільшення кількості інклюзивних дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів, готових до надання освітніх послуг дітям з особливими освітніми потребами. На найближчу перспективу - кожний навчальний заклад має відповідати потребам дитини з різними порушеннями психофізичного розвитку.

         З метою реалізації завдань, визначених Планом дій та заходів щодо запровадження інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на 2009-2012 роки, затвердженого  Кабінетом Міністрів України,  управліннями освітою приділяється увага створенню умов для безперешкодного доступу дітей з особливими освітніми потребами до будівель і приміщень навчальних закладів та створення умов для інтегрованого та інклюзивного навчання, а саме: навчального та  програмно-методичного забезпечення, підготовки  фахівців.   

         На сьогодні в країні поряд з інклюзивною формою навчання якісну освіту дітей з особливими потребами забезпечує розширена мережа спеціальних навчальних закладів завдяки можливості спеціально організувати навчально-виховний процес у комплексному поєднанні з реабілітаційною роботою.

У зв’язку з  інтеграцією дітей з особливими освітніми потребами  у загальноосвітні навчальні заклади, їх кількість в інтернатних закладах зменшилася на  1, 0 тис.( у 2010 р. – 47, 4 тис.) (рис. 3.2.16).

 

Рис. 3.2.16 Кількість дітей у спеціальних загальноосвітніх школах (школах-інтернатах)

 

           

Рис.3.2.23 Разом з цим, порівнянні з 2010 роком кількість спеціальних інтернатних закладів  зменшилася на 5 і становить 382 (у 2010 р. – 387) (рис. 3.2.17).

 

 

 

 

Рис. 3.2.17 Кількість спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів)

 

Користуючись законодавчим правом обирати навчальний заклад для дітей, батьки надають перевагу закладам, розташованим якнайближче до місця їх проживання, бо це дає дітям з інвалідністю більші можливості для всебічного розвитку та  соціальної адаптації.

Виходячи з цього, набуває поширення мережа навчально-реабілітаційних центрів. На сьогодні у 33 таких закладах навчається понад 5 тисяч дітей з особливими потребами. Як правило ці заклади відкриваються на базі спеціальних шкіл-інтернатів, адже вони мають ресурcні можливості, облаштування, висококваліфікованих спеціалістів, що дає змогу  надавати необхідні медичні та корекційно-педагогічні послуги.

Разом з тим,  у загальноосвітніх школах  функціонують  508 спеціальних  класів  для дітей з особливими потребами,  де здобувають освіту 4845 дітей з порушеннями психофізичного розвитку. Організаційно-правові засади їх функціонування врегульовано Положенням про спеціальні класи для навчання дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах.

Поряд з отриманням якісної освіти для дітей з особливими потребами важливим є підготовка до самостійного життя після випуску з інтернатних закладів. Саме тому Міністерством визначено завдання органам управлінь освітою заключити угоди з професійно-технічними училищами про спільну діяльність щодо забезпечення допрофесійної та професійної освіти дітей з особливими потребами.

         Незважаючи на те, що інклюзивне навчання на сьогодні повною мірою не є альтернативою спеціальній освіті, воно значно розширює її можливості,  використовуючи напрацьований досвід роботи з дітьми з особливими освітніми потребами. 

         За оперативними даними органів управління освітою обласних держадміністрацій у загальноосвітні школи інтегровано понад 120 тис. дітей з особливими освітніми потребами, з яких 71, 5 тис. – це діти, які потребують корекції психофізичного розвитку, створення спеціального навчального середовища (з них - 45 відсотків дітей з інвалідністю) (рис. 3.2.18).

 

 

Рис. 3.2.18 Кількість дітей, які потребують корекції фізичного та або розумового розвитку,  інтегрованих до загальноосвітніх навчальних закладів. 

 

Щорічно збільшується кількість дітей з розладами поведінки, які потребують  постійного психолого-педагогічного супроводу. Тому з метою надання психолого-педагогічної підтримки та супроводу батьків дітей з особливими освітніми потребами Інститутом спеціальної педагогіки Національної академії педагогічних наук України розроблено та надруковано «Путівник для батьків», «Український жестівник  для батьків».

З метою усунення архітектурних бар’єрів у загальноосвітніх навчальних закладах для вільного доступу дітей з обмеженими фізичними можливостями до приміщень і будівель близько 45% навчальних закладів частково обладнано пандусами,  15 відсотків - є повністю доступними для навчання осіб з обмеженими фізичними можливостями.

З метою вирішення питання організації підвезення учнів з порушеннями опорно-рухового апарату, зору до місця навчання (проживання) спеціально обладнаними транспортними засобами у супроводі підготовленого персоналу до Типових штатних нормативів загальноосвітніх навчальних закладів уведено додаткову посаду вихователя за наявності у школі організованого підвезення учнів шкільним автобусом.

Опис : http://www.mon.gov.ua/images/files/news/12/22/4/img_8672_320x200.jpg

Розпочато роботу щодо підвезення учнів з особливими освітніми потребами до навчальних закладів у Сумській, Київській, Одеській, Полтавській, Запорізькій, Черкаській, Рівненській, Херсонській областях.

На виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» та  завдань і заходів Державної цільової соціальної програми «Шкільний автобус» на період до 2015 року передбачено кошти у розмірі 75 млн. гривень, що дало змогу закупити 209 шкільних автобусів та 14 спеціальних шкільних автобусів для перевезення дітей з обмеженими фізичними можливостями.

         Ключовим питанням щодо забезпечення якісної освіти дітей з особливими потребами є підготовка фахівців для роботи в нових умовах    Змінюється і послідовно підвищується фаховий потенціал кадрового забезпечення навчально-реабілітаційної роботи з дітьми, які мають особливості психофізичного розвитку. Зокрема, з метою удосконалення системи підготовки педагогічних кадрів інститутами  післядипломної педагогічної освіти  уведено до навчальних планів навчальні курси: «Основи інклюзивного навчання», «Педагогічні основи інтегрування школярів з особливостями психофізичного розвитку у загальноосвітні навчальні заклади».

З метою організації методичної допомоги педагогічним працівникам, навчальним закладам, які працюють в умовах інклюзії, перепідготовки фахівців для роботи з дітьми в інклюзивних класах, у 19 інститутах післядипломної педагогічної освіти створені відповідні структурні підрозділи (кафедри, лабораторії)  та уведено посаду методиста з питань інклюзивного навчання.

Поряд з цим, Інститутом корекційної педагогіки і психології Національного педагогічного університету  ім. М. Драгоманова здійснюється року підготовка студентів за спеціалізацією «Ортопедагогіка»,  за кваліфікацією «Вчитель початкових класів для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату та інклюзивного навчання, вчитель - реабілітолог реабілітаційних установ».

З метою обговорення актуальних питань впровадження інклюзивного навчання Міністерством проведено Всеукраїнський семінар-нараду «Впровадження інклюзивної освіти в Україні», серію круглих столів із зазначеного питання, наради та науково-практичні семінари для спеціалістів управлінь освітою, педагогічних працівників навчальних закладів, для представників обласних психолого-медико-педагогічних консультацій за участю громадськості.  З метою залучення більш широкого кола громадськості, засобів масової інформації до проблеми освіти дітей з інвалідністю проведено прес-конференцію у травні 2011 року  «Громадянське суспільство – за захист прав дітей з особливими освітніми потребами на рівний доступ до якісної освіти».  

 

         На жовтневій міжнародній конференції у м. Львові було представлено перші паростки напрацьованого досвіду навчальних закладів України з інклюзивного навчання дітей, починаючи з дошкільного віку.

У місті Києві проведено спільно з Всеукраїнською громадською організацією «Крок за кроком» науково-практичний семінар «Науково-організаційні засади запровадження інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах у контексті реалізації Конвенції ООН про права інвалідів» для спеціалістів управлінь освіти і науки облдержадміністрацій.

 

Питання розвитку мовлення дітей з особливими освітніми потребами як засіб підвищення ефективності навчально-реабілітаційного процесу обговорювалося з керівниками спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей з тяжкими порушеннями мовлення та для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату на  Всеукраїнському науково-практичному семінарі, який проводився за участі  представників Національної Асамблеї  інвалідів України. 

З напрацьованим досвідом роботи по формуванню соціальної компетенції учнів з особливими освітніми потребами як невід’ємної складової навчально-реабілітаційного процесу ознайомилися завідувачі лабораторіями (методистів) обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти, керівники спеціальних навчальних закладів під час Всеукраїнської науково-практичної конференції, яка проводилася в листопаді на базі Хортицького національного навчально-реабілітаційного багатопрофільного центру.

На Всеукраїнському  науково-практичному семінарі «Білінгвальне навчання нечуючих у контексті дитино центризму»,  проведеному у  м. Кривий Ріг  Дніпропетровської області  з директорами  шкіл для дітей з вадами слуху за участі Українського товариства глухих обговорювалися актуальні питання навчання дітей глухих та з порушеннями слуху. Вперше в Україні  уведено до навчальних планів  спеціальних навчальних закладів українську жестову мову.

 

 

З метою розроблення науково-методичних засад забезпечення права на освіту дітей з особливими освітніми потребами, створення умов для їх соціальної адаптації, інтеграції в суспільство в умовах інклюзивного навчання Міністерством спільно з Національною академією педагогічних наук України  продовжується науково-пошукова робота, спрямована на формування нової філософії суспільства щодо сприйняття громадян з інвалідністю як рівноправних його членів.

Напрацьовано та розповсюджується досвід роботи з даного питання в процесі реалізації науково-педагогічного експерименту «Соціальна адаптація та інтеграція в суспільство дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, шляхом запровадження їх інклюзивного навчання», у якому беруть участь 22  навчальні заклади з 10 регіонів країни.         Поряд з цим,  з  метою створення умов для раннього виявлення та надання реабілітаційної допомоги дітям з порушеннями психофізичного розвитку у  м. Львові  на базі навчально-реабілітаційного центру «Левеня» продовжується науково-експериментальне дослідження «Науково-методичні засади комплексної психолого-педагогічної, медичної, соціальної реабілітації дітей з полісенсорними порушеннями та глибокими порушеннями зору в контексті раннього втручання». Результатом напрацювань стали навчальні програми розвитку дітей з тяжкими порушеннями мови, які впроваджуються в роботі спеціальних груп у дошкільних навчальних закладах.

Опис : Click to close this window!

 

У м. Києві продовжується науково-педагогічне дослідження «Соціальна адаптація та інтеграція в суспільство дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, шляхом запровадження їх інклюзивного навчання», в якому беруть участь ШДС «Паросток», НВК «Барвінок», СЗШ № 168 та СЗШ № 231.

Водночас, інноваційна освітня діяльність щодо розроблення та апробації моделей інклюзивного навчання здійснюється у контексті українсько-канадського проекту «Інклюзивна освіта для дітей з особливостями психофізичного розвитку в Україні» (2008-2013 роки).

         Поряд з цим вивчається досвід впровадження інклюзивного навчання Росії, Білорусії.  Заключено  угоди про спільну співпрацю та обмін досвідом між загальноосвітніми навчальними закладами № 15  м. Біла Церква та №  1008 м. Москви. Налагоджено співпрацю між Львівським навчально-реабілітаційним центром „Левеня” та Інститутом корекційної педагогіки Російської академії освіти. Підписано угоду про співпрацю з Росією з питань організації роботи з наукової діяльності.      

Продовжуються науково-пошукові дослідження з розроблення науково-педагогічних основ навчання дітей з аутизмом, сліпоглухих, з синдромом Дауна.  Цій проблемі були присвячені круглий стіл та прес-конференція «Синдром Дауна – міфи та реальність», що проводилися за участі громадських організацій.

Опис : http://downsyndrome.org.ua/wp-content/uploads/2010/11/IMG_0472-300x200.jpg

 

         Важливою умовою для успішного впровадження інклюзивної моделі навчання є консолідація зусиль усіх інституцій, що опікуються долею дітей з особливими освітніми потребами. Проблеми освіти дітей з особливими потребами,  організації корекційно-реабілітаційної роботи Міністерством вирішуються  за підтримки  всеукраїнських та міжнародних громадських організацій: Дитячого Фонд ООН (ЮНІСЕФ), Національної асамблеї інвалідів України,  ВГО «Крок за кроком»,  Українського  фонду «Благополуччя дітей», Всеукраїнської Фундації  «Захист прав дітей», Центрального правління Українського товариства глухих, Всеукраїнської громадської організації «Інститут соціальної політики» та інших.

Опис : http://mon.gov.ua/images/files/news/11/18/8/img_0158.jpg

 

         Важливою проблемою, що потребує вирішення на державному рівні створення умов для забезпечення рівного доступу дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, для здобуття якісної освіти.

Державна політика у галузі захисту прав дітей в Україні спрямована на реформування системи опіки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Одним із пріоритетних завдань у виконанні поставленої мети є реалізація Державної цільової соціальної програми реформування системи закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а саме, створення рівних умов для здобуття освіти та пошуку нових форм утримання дітей, які потребують соціального захисту та державної допомоги.  З цією метою управліннями освіти і науки облдержадміністрацій проведено моніторинг діяльності кожного інтернатного закладу. Перепрофільовано 15 інтернатних закладів у загальноосвітні навчальні заклади інших типів: санаторні, навчально-реабілітаційні центри, дошкільні навчальні заклади загального типу (м. Київ, Київська, Миколаївська, Рівненська, Херсонська, Закарпатська, Харківська області) з метою соціалізації таких дітей та створення умов для інтегрування їх у загальноосвітній простір.

Разом з тим, на сьогодні інтернатна система утримання і виховання дітей-сиріт  ще продовжує займати чільне місце в системі державної опіки та захисту прав дітей-сиріт за рахунок своєї розгалуженості, чіткої регламентованості діяльності та зручності в частині процедури термінового  влаштування  дітей.

Протягом 2011 року у 113 дитячих будинках  виховувалося 4, 8 тис. дітей (у 2010 році – 114 закладів, в них - 5, 1 тис.), у 77 школах-інтернатах для сиріт – 10, 1 тис. дітей ( у 2010 р. – у 78 школах - інтернатах – 10, 2 тис. дітей) (рис. 3.2.19).

 

            Рис. 3.2.19 Кількість дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування  в інтернатних закладах.

 

Разом з тим, з метою створення умов, наближених до сімейних, з урахуванням особливостей та індивідуальних потреб кожної дитини розроблено регіональні плани, якими передбачається проведення моніторингу діяльності кожного інтернатного закладу, зменшення наповнюваності дитячих будинків вихованцями та наближення їх чисельності у відповідність до чинного законодавства, започаткування експериментальної діяльності щодо створення закладів нового типу системи освіти.

Окрім того на сьогодні в усіх інтернатних закладах упроваджуються нові форми навчання та виховання дітей, створюються сімейні малокомплектні групи за родинним та віковими принципами.

Заслуговує на увагу досвід Радомишльської та Бердичівської (Житомирська область), загальноосвітніх шкіл-інтернатів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, щодо створення родинних груп для проживання вихованців. Як заклади нового типу, що забезпечують належні умови виховання та проживання дітей у відокремлених приміщеннях, функціонують дитячі будинки «Малятко» (м. Київ), «Сонечко» та «Ромашка» (Дніпропетровська обл.),  «Теремок»  та «Радість» (Херсонська обл.). Приміщення цих закладів більше нагадує сімейний будинок, ніж традиційний інтернат, а вихователі виконують батьківські функції.

         Ураховуючи потребу сьогодення щодо виховання та навчання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в умовах закладу нового типу, продовжується дослідно-експериментальна робота всеукраїнського рівня «Соціалізація особистості дитини в умовах реформованої спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернату»  у  Волинській області. 

З метою подальшого соціального захисту дітей значна увага приділяється  посиленню превентивної роботи та підтримки сімей з дітьми, які опинилися в складних життєвих обставинах.

 

3.2.4 Задоволення освітніх потреб представників національних меншин

           Міністерство освіти і науки, молоді та спорту приділяє велику увагу задоволенню освітніх потреб національних меншин, у повному обсязі здійснює роботу щодо імплементації та виконання Хартії відповідно до Закону України «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин».

           В Україні послідовно реалізується стратегія розвитку освіти, визначена Національною доктриною розвитку освіти, що затверджена Указом Президента України від 17.04.2002 р. № 342/2002.

           За роки незалежності України сформовано законодавче поле освітянської галузі, розроблено нормативно-правову базу для розвитку національної системи освіти. Освіта в Україні ґрунтується на засадах гуманізму, демократії, національної свідомості, взаємоповаги між націями і народами.

           Національне законодавство і практика регулювання етнонаціональних процесів у галузі освіти формується нашою державою відповідно до міжнародних норм та рекомендацій, викладених у Загальній декларації прав людини, Рамковій конвенції про захист національних меншин, Європейській Хартії регіональних мов або мов меншин, Гаазьких рекомендаціях Верховного комісара ОБСЄ щодо прав національних меншин на освіту та інших документах.

Реалізація мовної стратегії відповідно до Національної доктрини розвитку освіти здійснюється шляхом комплексного і послідовного впровадження просвітницьких, нормативно-правових, науково-методичних, роз’яснювальних заходів.

В Україні забезпечується право національних меншин на задоволення освітніх потреб рідною мовою, збереження та розвиток етнокультури. Разом з тим у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин створюються умови для належного опанування державної мови.

Передбачено належні форми і засоби викладання і вивчення мов національних меншин на відповідних рівнях.

           Функції організації науково-дослідницької експериментальної роботи щодо удосконалення підготовки кадрів, підготовки до видання навчальних програм, підручників, посібників, словників, іншої довідникової літератури і дидактичних матеріалів для освітніх закладів з навчанням мовами національних меншин України виконують Інститут інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України та його філії: Дрогобицька, Закарпатська, Кримська, Одеська та Чернівецька.

           Зокрема, основними напрямами діяльності Кримської філії є проведення науково-дослідницької роботи з проблем освіти і виховання у навчально-виховних закладах регіону з навчанням мовами національних меншин; вивчення перспектив та робота над удосконаленням організації навчання,  виховання та розвитку освіти дітей етнічних спільнот регіону. Співробітники філії систематично вивчають стан навчання мовами національних меншин Криму, забезпечення підручниками, навчальними посібниками відповідних навчальних закладів. Продовжується науково-методичне супроводження спецкурсу «Культура добросусідства». Результати педагогічного, управлінського й психологічного моніторингу ефективності цього курсу, який проводився протягом п’яти років, а також експертні оцінки фахівців показали, що курс «Культура добросусідства» сприяє формуванню громадянськості, патріотизму, духовно-моральної, екологічної свідомості, розвитку комунікативних здібностей у дітей; якісно впливає на зміну ставлення учнів до навколишнього світу, людей, сприяє об’єднанню колективу, формує шанобливе ставлення до різних культур і релігій, знижує рівень агресивності дітей і зменшує ризик виникнення гострих конфліктних ситуацій. Проведено також низку заходів за межами Криму з впровадження досвіду роботи за курсом «Культура добросусідства», в тому числі презентаційні заходи (Луцьк, Рівне, Житомир), видані робочі зошити за курсом «Культура добросусідства» для 1-4 класів шкіл та класів з українською мовою навчання, а також перевидані робочі зошити для 1 класу шкіл з російською мовою навчання, проведено Всекримський конкурс фотографій і любительських відео «Кримська мозаїка: прекрасне різноманіття». Філією також проведеносемінар-практикум за проблемою «Створення умов розвитку особистості дитини в сільській полі етнічній школі» (у Скалистівській загальноосвітній школі Бахчисарайського району).

         Одеською філією були створені авторські колективи у складі працівників філії, науковців, методистів та вчителів області для роботи над укладанням програм з національних мов і літератур (болгарської, гагаузької, ромської, польської) для шкіл з українською мовою навчання, в яких національні мови вивчаються як предмет; з молдовської мови та літератури для шкіл з молдовською мовою навчання; а також для профільних класів загальноосвітніх навчальних закладів з російською мовою навчання з курсу «Література». Спільно з Південним науковим центром Національної академії педагогічних наук України здійснюється робота щодо рецензування та надання методичної допомоги в укладанні  навчальних планів та програм для навчальних закладів Одеської області, зокрема таких, як програми гурткової роботи для позашкільних навчальних закладів за віковими категоріями: 1-4 класи – «Болгарська мова. Мистецтво та народні звичаї болгар України»; 5-12 класи – «Мистецтво та народні звичаї болгар України. Розвиток болгарського мовлення».

Основним напрямом діяльності Закарпатської філії є  вдосконалення навчально-методичного забезпечення для задоволення освітніх потреб національних меншин регіону (угорці, румуни, словаки, роми тощо). Зокрема, продовжувалось співробітництво філії з педагогічним колективом Баркасівської школи з викладанням угорською і українською з питань удосконалення навчальної і методичної роботи із соціалізації молоді. Проведено регіональні науково-практичні семінари «Інноваційні проекти як шлях до вдосконалення навчально-виховного процесу з румунської мови і літератури» на базі Плаюцької ЗОШ I-III ст. Рахівського району (грудень 2010 р.), «Особливості організації навчально-виховного процесу у 1-4 класах шкіл з угорською мовою навчання» на базі школи № 7 м. Берегова, де переважну більшість учнів складають діти ромської народності.

 

Стан використання мов національних меншин в освітній галузі

 

1. Азербайджанська мова вивчається у 10 культурно-освітніх центрах, суботніх та недільних школах (210 учнів) у Дніпропетровській, Миколаївській, Харківський областях та м. Києві. Використовуються адаптовані програми та підручники з азербайджанської мови,  літератури та історії для загальноосвітніх шкіл, розроблені в Азербайджанській Республіці.

2. З 1 вересня 2011 р. у м. Запоріжжі відновила роботу недільна школа з вивчення ассирійської мови.

3. Башкирська мова вивчається в суботній школі (8 учнів) у м. Києві. Використовуються адаптовані програми та підручники з башкирської мови для загальноосвітніх шкіл, розроблені в Республіці Башкортостан (Російська Федерація).

4. При Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка в листопаді 2009 року відкрито Центр білоруської мови та культури, який організовує курси білоруської мови, сприяє організації та забезпечує участь у міждержавних культурних та освітніх програмах, створює умови для вивчення білоруської мови та літератури, забезпечує розробку програм підготовки спеціалістів зі знанням білоруської мови.

5. Міністерством створено та видруковано навчальні програми з болгарської мови і читання для 1-4 класів та з болгарської мови для 5-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів з вивченням болгарської мови, схвалено навчальну програму «Болгарська література (факультативний курс)» для 10-11 класів закладів з українською та російською мовами навчання.

У зв’язку із затвердженням у 2011 році нової редакції Державного стандарту початкової загальної розроблено навчальні програми з болгарської мови і читання для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів: з навчанням болгарською мовою (створена вперше); з навчанням українською мовою та вивченням болгарської мови (програми, як і для інших мов, затверджено у вересні 2011 р.)

У 2000-2011 рр. рекомендовано до друку підручники з болгарської мови для 3 та 5 класів, додаткові підручники, навчальні посібники та методичну літературу (загалом 9 назв). У навчально-виховному процесі частково використовуються адаптовані підручники, посібники з болгарської мови та  літератури для загальноосвітніх шкіл, розроблені в Республіці Болгарія.

Щорічно в Одеській області проводиться відкрита олімпіада з болгарської мови й літератури для учнів загальноосвітніх навчальних закладів, конкурс «Вчитель року» за номінацією «кращий учитель болгарської мови та літератури», Міжнародний фестиваль болгарської народної творчості та фольклору «Болградське літо» (м. Болград).

У Бердянському державному педагогічному університеті у 2011 році започатковано проведення Всеукраїнської студентської олімпіади з болгарської мови.

У загальноосвітніх навчальних закладах Вільшанского району Кіровоградської області традиційними стали тижні болгарської культури  та мови «Другаре». Проводилися конкурси на краще виконання болгарських віршів, пісень, танців, приготування національних страв.

В Ізмаїльському державному гуманітарному університеті викладання болгарської мови забезпечує кафедра загального мовознавства та слов’янських мов, на якій працює 6 кандидатів наук, доцентів та 1 викладач. Болгарську мову викладають один кандидат філологічних наук, доцент та один викладач.

Київським національним університетом імені Тараса Шевченка підготовлено та видано «Українсько-болгарський словник лінгвістичної термінології».

6. У 2010/2011 навчальному році в Автономній Республіці Крим в загальноосвітніх навчальних закладах відповідно до поданих батьками заяв вірменську мову факультативно або в гуртках вивчають 40 учнів.

Вірменська мова вивчається також у 15 культурно-освітніх центрах, суботніх та недільних школах (564 учні) у Дніпропетровській, Луганській, Львівській, Миколаївській, Харківський областях та м. Києві.

Міністерством створено та видруковано навчальні програми з вірменської мови і читання для 1-4 класів класів загальноосвітніх навчальних закладів.

У 2011 році розроблено нові навчальних програм з вірменської мови і читання для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів з вивченням вірменської мови.

У м. Львові працює Вірменська недільна школа, в якій навчаються 40 учнів. Керівник школи є штатним керівником гуртка  вірменської мови Центру творчості дітей та юнацтва Галичини.

В Автономній Республіці Крим функціонує Нетрадиційна вірменська школа, яка об’єднує недільні школи та групи з вивчення вірменської мови та культури в Сімферополі, Євпаторії, Ялті, с. Зибіно Білогорського району,  а також м. Севастополі.

При вивченні вірменської мови використовуються адаптовані програми та підручники з вірменської мови для загальноосвітніх шкіл, розроблені у Республіці Вірменія.

7. Міністерством створено та видруковано навчальні програми з гагаузької мови і читання для 1-4 класів та з гагаузької мови для 5-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів з вивченням гагаузької мови.

У 2011 році розроблено нові навчальні програми з гагаузької мови і читання для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів з вивченням гагаузької мови.

Науково-методичною комісією з мов національних меншин науково-методичної ради Міністерства рекомендовано до видання рукопис навчально-методичного комплексу з гагаузької мови для 1 класу. Підручник для 1 класу з гагаузької мови видано за рахунок коштів державного бюджету України (через Державний комітет у справах національностей та релігій) та Союзу гагаузів України; посібники «Тексти з розвитку зв’язного мовлення», «На допомогу вчителеві гагаузької мови та читання» видано Союзом гагаузів України. Схвалено навчальний посібник гагаузькою мовою «Відомі українські класики: Тарас Шевченко та Леся Українка». У навчальних закладах для вивчення гагаузької мови використовуються частково адаптовані підручники, створені у Республіці Молдова.

З 2012 року у зв’язку з набуттям чинності новими державними стандартами початкової та загальної середньої освіти планується поступово створити підручники з гагаузької мови для 1-11 класів.

За бажанням носіїв гагаузької мови здійснено перехід на латинську графіку; будь-яких труднощів у зв’язку з цим в організації навчально-виховного процесу не спостерігалося, оскільки латиниця краще передає звуки гагаузької мови.

В Одеський області було організовано конкурс «Вчитель року» за номінацією «кращий учитель гагаузької мови та літератури», щорічно проводиться обласний заочний літературний конкурс творчих робі гагаузькою мовою «Рідна мова! Рідна мова! Що в єдине нас злива, - перші матері слова, перша пісня колискова».

8. Міністерством створено та видруковано навчальні програми з новогрецької мови для 2-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів з вивченням новогрецької мови; програму для факультативного вивчення новогрецької мови у 5-11 класах.

Схвалено навчальні посібники «Новогрецька мова (перший рік навчання)» та «Зошит для практичних робіт» для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів. У навчально-виховному процесі частково використовуються адаптовані підручники, посібники з новогрецької мови для загальноосвітніх шкіл, розроблені у Грецькій Республіці та Республіці Кіпр. У Київському національному торговельно-економічному університеті підготовлено та видано підручник для студентів з новогрецької мови.

У Донецькій області розроблено авторські програми «Історія Стародавньої Греції та греків України», «Культура  Греції, грецькі народні танці» для використання у загальноосвітніх навчальних закладах та культурно-освітніх центрах.

Щорічно Федерацією грецьких товариств України за підтримки Міністерства, управління освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації проводиться Всеукраїнська олімпіада з новогрецької мови, історії, культури Греції та греків України для учнів загальноосвітніх навчальних закладів (беруть участь понад 500 школярів), конкурс серед вчителів новогрецької мови «Вчитель року». У цей час розглядається питання щодо надання статусу державної Всеукраїнській олімпіаді з новогрецької мови.

Комісією з педагогічної освіти Науково-методичної ради Міністерства рекомендовано до друку навчальний посібник з новогрецької мови для вищих навчальних закладів.

Маріупольський державний університет – вищий навчальний заклад, який має спеціалізований факультет грецької філології з висококваліфікованим складом викладачів, готує фахівців з новогрецької мови та перекладу, є базовим вищим навчальним закладом з проведення ІІ етапу Всеукраїнської студентської олімпіади з новогрецької мови та ІІ туру Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з природничих, технічних і гуманітарних наук (з новогрецької мови та літератури). В структурі університету – Інститут українсько-грецької дружби та елліністичних досліджень, метою діяльності якого є зміцнення дружби між народами України, Греції та Кіпру, розширення міжнародного співробітництва в галузі науки, освіти та культури, вивчення грецької діаспори України. За підтримки постійного іноземного партнера – Фонду «Анастасіос Г. Левендіс» (Республіка Кіпр) –  на базі університету відкрита унікальна серед країн СНД бібліотека елліністичних студій «Константинос Левендіс», фонд якої становить понад 15 тис. примірників наукової, художньої, довідкової літератури новогрецькою та іншими мовами.

9. Грузинська мова вивчається у 12 культурно-освітніх центрах, суботніх та недільних школах (483 учні) в Автономній Республіці Крим, Дніпропетровській, Запорізькій, Луганській, Одеській, Полтавській, Сумській, Харківській областях та м. Києві. Використовуються адаптовані програми та підручники з грузинської мови,  літератури та історії для загальноосвітніх шкіл, розроблені у Республіці Грузія.

10. Естонська мова вивчається факультативно в Олександрівській загальноосвітній школі Красногвардійського району Автономної Республіки (29 учнів) та суботній школі в м. Сімферополі (20 учнів). Використовуються адаптовані програми та підручники з естонської мови для загальноосвітніх шкіл, розроблені в Естонській Республіці.

11. Міністерством створено та видруковано навчальні програми з івриту для 5-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів з вивченням івриту, схвалено програми інтегрованого факультативного курсу «Мова іврит. Історія, культура та традиції єврейського народу» та «Єврейська дитяча література (курс за вибором для учнів 2-4 класів)» для закладів з навчанням українською мовою.

У 2011 році розроблено навчальну програму з івриту для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів з вивченням івриту.

У 2005 році рекомендовано Міністерством та видано за рахунок коштів державного бюджету України (через Державний комітет у справах національностей та релігій) навчально-методичний посібник «З радістю вчимо іврит»; у  2007 році за сприяння Держкомнацрелігій та Єврейського Фонду України – посібник з вивчення мови їдиш «Маме-лошн» для використання у культурно-освітніх центрах, суботніх та недільних школах та самоосвіти. У 2009 році посібник був перенесений на цифрові носії і виданий CD разом із друкованим посібником.

У навчально-виховному процесі використовуються також адаптовані підручники, посібники з мови іврит для загальноосвітніх шкіл, розроблені в Державі Ізраїль.

У Дніпропетровській області розроблено авторські програми з мови іврит, «Історія і традиції єврейського народу», «Художня творчість» для використання у культурно-освітніх центрах.

У Чернівецькій області розроблено авторські програми «Історія єврейського народу», «Традиції єврейського народу», «Катастрофа Європейського єврейства», «Єврейська література», з мови іврит для 1-4 та 5-11 класів.

У Маріупольському державному університеті відкрито Ізраїльський культурний центр.

Кримським гуманітарним університетом (м. Ялта) розроблено та видано комплекс навчально-методичної літератури з мови іврит «Методичні рекомендації до уроків», «Дидактичні матеріали», «Скарбниця Мідрашів».

12. Асоціацією кримських караїмів «Кримкарайлар» за сприяння органів управління освітою в Автономній Республіці Крим організовано 3 недільні школи, де караїмську мову, історію та культуру вивчають 25 учнів.

           У 2005 році за кошти державного бюджету видано рекомендовані Міністерством освіти і науки України  «Російсько-караїмський словник» та посібник «21 урок караїмської мови (кримський діалект)» (накладом 1 тис. примірників кожний). 

Наказом управління освіти Євпаторійської міської ради з 1  вересня 2011 р. організовано міжшкільний факультатив з  вивчення караїмської мови.

Підготовка вчителів караїмської мови, у разі потреби, може здійснюватися на факультеті кримськотатарської та східної філології Таврійського національного університету імені В.І.Вернадського та у Кримському інженерно-педагогічному університеті.

Для  забезпечення діяльності викладачів караїмської  мови у Республіканському  вищому навчальному закладі «Кримський інженерно-педагогічний університет»  у 2011 році відкрито штатну одиницю старшого наукового співробітника відділу культури Науково-дослідницького центру кримськотатарської мови і літератури, історії та культури

13. Корейська мова вивчається у навчально-виховному комплексу № 181 «Дьонсурі» м. Харкова (188 учнів), приватному загальноосвітньому навчальному закладі факультативно (17 учнів), у 14 культурно-освітніх центрах, суботніх та недільних школах (589 учнів) в Автономній Республіці Крим, Дніпропетровській, Миколаївській, Одеській, Харківський, Черкаській областях та м. Києві. Використовуються адаптовані програми та підручники з корейської мови для загальноосвітніх шкіл, розроблені у Республіці Корея.

14. Міністерством створено та видруковано навчальні програми з кримськотатарської мови і читання для 1-4 класів та з кримськотатарської мови і літератури для 5-11 класів, у тому числі старшої профільної школи, для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням кримськотатарською мовою.

У 2011 році розроблено нові навчальні програми з кримськотатарської мови і читання для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів: з навчанням кримськотатарською мовою; з навчанням українською мовою та вивченням кримськотатарської мови.

У 2000-2011 рр. видруковано за рахунок коштів державного бюджету підручники з кримськотатарської мови та літератури для 1-11 класів та перекладні з інших предметів для загальноосвітніх навчальних закладів, у 2008 році випущено українсько-кримськотатарський та кримськотатарсько-український шкільний термінологічний словник, у 2010 році – книгу-посібник для дітей молодшого шкільного віку «Казки великої родини» кримськотатарською мовою; рекомендовано до друку додаткові підручники, навчальні посібники та методичну літературу (загалом 33 назви).

Авторськими колективами також розроблено українсько-російсько-кримськотатарський тематичний словник «Ширше коло» та навчальну програму курсу за вибором «Кримськотатарська література» для 10 класу. Загалом у 2007-2010 роках в Автономній Республіці Крим видано близько 30 навчально-методичних посібників з кримськотатарської мови та літератури для дошкільних,  загальноосвітніх та вищих  навчальних закладів.

При Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим створена і функціонує Рада директорів шкіл з кримськотатарською мовою навчання; щорічне проводиться моніторинг розвитку мережі класів і груп із кримськотатарською мовою навчання й виховання; здійснюється моніторинг якості викладання кримськотатарської мови й літератури в загальноосвітніх навчальних закладах автономії; на засіданнях науково-методичної ради при міністерстві з питань навчально-методичної літератури кримськотатарською мовою для навчальних закладів Автономної Республіки Крим попередньо розглядаються  рукописи навчально-методичної літератури кримськотатарською мовою.          

Щорічно в Автономній Республіці Крим проводиться олімпіада з кримськотатарської мови й літератури (з 2009 року має статус відкритої для участі учнів з інших регіонів), фестиваль учнівської творчості кримськотатарською мовою «Рідна мова – безцінна, і невичерпні духовні багатства народу», конкурс творчих робіт кримськотатарською мовою імені Юнуса Кандима «Къырым - меним Ватаним» («Крим – моя Батьківщина»). У рамках фестивалю разом з Малою академією наук «Шукач» при інформаційній підтримці газети «Янъы дюнья» проводиться конкурс мультимедійних технологій «Аиле дегерликлери» («Сімейні реліквії») кримськотатарською  мовою.

У м. Севастополі щорічно проводиться конкурс читців «Анна тилим гъурурым» («Рідна мова – гордість моя»), в якій беруть участь учні загальноосвітніх навчальних закладів, де кримськотатарська мова та література вивчаються факультативно.

Міністерством освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим проводиться республіканський етап Всеукраїнського конкурсу «Учитель року» у номінації «Кримськотатарська мова й література» на базі загальноосвітніх шкіл  із кримськотатарською мовою навчання. 

Комісією з педагогічної освіти Науково-методичної ради Міністерства рекомендовано до друку 6 навчальних посібників з кримськотатарської мови для вищих навчальних закладів.

На факультеті кримськотатарської та східної філології Таврійського національного університету імені В.І.Вернадського викладання кримськотатарської мови і літератури забезпечують дві кафедри: кафедра кримськотатарського мовознавства і кафедра кримськотатарської літератури. На кафедрі кримськотатарського мовознавства працюють 5 кандидатів наук, доцентів, 1 доцент, 4 старших викладача і 1 викладач. На кафедрі кримськотатарської літератури - 3 кандидати наук, доцента, 2 старших викладача та 4 викладача.

У Кримському інженерно-педагогічному університеті вивчення кримськотатарської мови забезпечує кафедра кримськотатарського та турецького мовознавства, на якій працюють 16 викладачів, у тому числі: доктор наук, професор – 1, кандидатів наук, доцентів. Підготовлено навчально-методичний посібник для студентів «Проблеми виховання молодших школярів у сучасній кримськотатарській сім'ї і школі».

15. Кримським республіканським культурно-просвітницьким товариством кримчаків «Кримчахлар» за сприяння органів управління освітою організовано 2 недільні школи у містах Керчі та Феодосії (Автономна Республіка Крим), де кримчацьку мову, історію та культуру кримчацького народу вивчають 24 учні.

           У 2005 році за кошти державного бюджету видано рекомендований Міністерством освіти і науки України  посібник «Кримчацька мова» (накладом 1 тис. примірників).

           У 2008 році в м. Сімферополі видавництвом «Доля» тиражем 500 примірників видано 2-ге перероблене видання «Кримчацько-російського словника» і збірник «Письмова спадщина кримчаків». 

16. У м. Львові працює Литовська недільна школа, в якій навчаються 40 учнів. Керівник школи є штатним керівником гуртка  литовської мови Центру творчості дітей та юнацтва Галичини. Використовуються адаптовані програми та підручники з литовської мови,  літератури та історії для загальноосвітніх шкіл, розроблені в Литовській Республіці.

З 1 вересня 2011 р. у м. Запоріжжі відновлено роботу недільної школи з вивчення литовської мови, що працювала до 2010 року.

17. Міністерством створено та видруковано навчальні програми з молдовської мови і літератури для 5-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням молдовською мовою та її вивченням.

У 2011 році розроблено навчальні програми з молдовської мови і читання для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів (створені вперше): з навчанням молдовською мовою; з навчанням українською мовою та вивченням молдовської мови.

У 2000-2011 рр. видруковано підручники за рахунок коштів державного бюджету з молдовської мови та літератури та перекладні з інших предметів для 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, у 2008 році випущено українсько-молдовський та молдовсько-український шкільний термінологічний словник, у 2010 році – книгу-посібник для дітей молодшого шкільного віку «Казки великої родини» молдовською мовою; рекомендовано до друку додаткові підручники, навчальні посібники та методичну літературу (загалом 13 назв).

Щорічно в Одеській області проводяться олімпіада з молдовської мови й літератури, конкурс «Вчитель року» за номінацією «кращий учитель молдовської мови та літератури». Спільно зі Всеукраїнською молдовською національно-культурною асоціацією організуються обласні фестивалі молдовської мови, весняні фестивалі «Мерцишор».

           За ініціативою молдовської громадськості в цей час вивчається питання щодо можливості викладання молдовської мови в Одеському національному університеті імені І. Мечникова.

18. Міністерством створено та видруковано навчальні програми з німецької мови для 1-4 та 5-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів.

У 2011 році розроблено нові навчальні програми з німецької мови для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів.

У 2000-2011 рр. видруковано підручники за рахунок коштів державного бюджету з німецької мови для 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, рекомендовано до друку додаткові підручники, навчальні посібники та методичну літературу (загалом 62 назви).

19. Міністерством створено та видруковано навчальні програми з польської мови і читання для 1-4 класів та з польської мови і літератури для 5-11 класів, у тому числі старшої профільної школи,  для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням польською мовою та її вивченням.

У 2011 році розроблено нові навчальні програми з польської мови і читання для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів: з навчанням польською мовою; з навчанням українською мовою та вивченням польської мови.

Навчальна програма з польської мови та культури для позашкільних навчальних закладів розроблена методичним центром Дрогобицької філії Інституту інноваційних технологій та змісту освіти. Основними напрямками роботи цієї філії є розробка навчально-методичного забезпечення для дошкільних закладів з польською мовою виховання, загальноосвітніх навчальних закладів з польською мовою навчання і в яких вивчається польська мова, позашкільних навчальних закладів: культурно-освітніх центрів, суботніх та недільних шкіл. Філією організовано поетичний конкурс «Міцкевич і Україна», проведено Всеукраїнську конференцію для вчителів польської мови та культури загальноосвітніх навчальних закладів на тему: «Інноваційні методи навчання на уроках польської мови та літератури», семінари-практикуми для вчителів польської мови «Методика роботи з дитиною дошкільного та молодшого шкільного віку», студентів за спеціальністю «Польська мова і література» факультету післядипломної освіти Дрогобицького державного педагогічного університету на тему «Аналіз та інтерпретація текстів в контексті програми «Література Польщі». Співробітники філії взяли участь в організації та проведенні Міжнародної наукової конференції для вчителів польської мови та культури загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів «Діалог двох культур».

У 2000-2011 рр. видруковано підручники за рахунок коштів державного бюджету з польської мови та літератури та перекладні з інших предметів для 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, у 2008 році випущено українсько-польський та польсько-український шкільний термінологічний словник, рекомендовано до друку додаткові підручники, навчальні посібники та методичну літературу (загалом 25 назв). Посібник «Польська мова» рекомендовано для поглибленого вивчення польської мови учнями старших класів, студентами-філологами, які вивчають польську мову.

У Волинській області розроблено авторську програму з польської мови для 2-11 та 5-11 класів; вона рекомендована Міністерством для використання у загальноосвітніх навчальних закладах. Обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти спільно с консульством Республіки Польща проведено конкурс, присвячений ювілею І. Падаревського, та конкурс на кращого читця польської поезії.

Комісією з педагогічної освіти Науково-методичної ради Міністерства рекомендовано до друку навчальний посібник з польської мови для вищих навчальних закладів.

У Київському національному університеті імені Тараса Шевченка в Інституті філології функціонує кафедра полоністики. На кафедрі працюють: докторів наук – 1, кандидатів наук – 4, асистентів – 3. Викладачі забезпечують читання нормативних і спеціальних курсів з літературознавчої і лінгвістичної полоністики, методики навчання польської як іноземної, теоретичного та прикладного перекладознавства. У тісній співпраці з Консульством Республіки Польща вдалося створити при кафедрі бібліотеку польської літератури з фондом понад 15000 примірників. При кафедрі працює «Польський центр», завданням якого є популяризація польської мови і культури в Україні. Видано «Українсько-польський словник лінгвістичної термінології», «Польсько-український словник лінгвістичної термінології», навчально-методичний посібник для студентів «Перекладознавча компетенція полоніста».

У Львівському національному університеті імені Івана Франка працює кафедра польської філології.

У Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені І. Франка функціонує Полоністичний центр з бібліотекою.

У Волинському національному університеті імені Лесі Українки у 2006 році засновано кафедру польської філології, у складі якої працюють 1 доктор наук, професор, 4 кандидати наук, доценти, 1 асистент.

Щорічно, починаючи з 2007 року, в м. Івано-Франківську на базі Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника проводиться  Всеукраїнський орфографічний конкурс з польської мови, в якому беруть участь студенти з різних областей України.

У Маріупольському державному університеті відкрито Польський культурний центр.

При Львівському обласному Будинку вчителя працює народний польський театр.

20. Міністерством створено та видруковано навчальну програму з ромської мови для 5-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів з вивченням ромської мови.

У 2011 році розроблено навчальну програму з ромської мови і читання для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів з вивченням ромської мови.

Ромська мова вивчається у 3 суботніх та недільних школах (45 учнів) у Донецькій та Одеській областях. Зокрема, керівники  Донецького обласного культурно-просвітнього товариства ромських жінок «Мірікля» навчають дітей-ромів  ромській мові, історії, культурі,традиціям ромського народу, використовується навчальна література: «Абетка», «Історія циган. Новий погляд», «Самовчитель циганської мови», «Українсько-ромський розмовник».

У загальноосвітній школі І-ІІ ступенів № 14 м. Ужгорода (Закарпатська область) серед предметів варіативного компоненту викладається «Історія, культура та побут ромів», за програмою якого вчителем  Навроцькою Є. М. випущено методичний посібник для використання вчителями історії інших шкіл з метою виховання толерантного ставлення до носіїв ромської культури та книжка про історію ромського Голокосту.

Значну увагу вивченню звичаїв, побуту та національної культури ромів приділяється у загальноосвітній школі № 10м. Прилуки Чергігівської області. У поточному  навчальному році у закладі був проведений шкільний фестиваль ромської культури.

На базі Мереф'янської загальноосвітньої школи № 3 Харківського району Харківської області діє національний фольклорний ансамбль «Чорна перлина».

21. Міністерством створено та видруковано навчальні програми з російської мови і читання для 1-4 класів та з російської мови і літератури для 5-11 класів, у тому числі старшої профільної школи,  для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою та її вивченням; схвалені для використання програма «Російська мова. Факультативний курс. 5-11 класи» для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою та програма факультативного курсу «Уроки словесності» для 7 класу закладів з поглибленим вивченням російською мови та літератури.

У 2011 році розроблено нові навчальні програми з російської мови і читання для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів: з навчанням російською мовою; з навчанням українською мовою та вивченням російської мови.

У Вінницькій області розроблено авторську програму з вивчення місцевого фольклорного матеріалу (звичаї, традиції, обряди старовірів).

Для  загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою, де за бажанням дітей та їх батьків вивчається російська мова, міністерством запропоновано два варіанта типових навчальних планів. Одним з них передбачено вивчення російської мови (або інших мов національних меншин) як предмета  в інваріантній складовій у 1-11 класах по 2 години на тиждень; за другим – ці мови вивчаються за бажанням учнів та їх батьків за рахунок варіативної складової (починаючи з 1 або 5 класу і до 11-го включно). Така варіативність надала можливість урахувати регіональні особливості населення України.

У 2000-2011 рр. видруковано підручники за рахунок коштів державного бюджету з російської мови та літератури та перекладні з інших предметів для 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, у 2008 році випущено українсько-російський та російсько-український шкільний термінологічний словник, рекомендовано до друку додаткові підручники, навчальні посібники та методичну літературу (загалом 76 назв).

У 2010-2011 роках російською мовою видано 25 назв творів російської та зарубіжної літератури у серії «Шкільна бібліотека» з відповідними передмовами і коментарями, вони мають гриф Міністерства «Схвалено для використання в загальноосвітніх навчальних закладах».

Республіканськими вищими навчальними закладами I-IV рівнів акредитації Автономної Республіки Крим у 2010 році видано російською мовою 16 найменувань науково-методичної  літератури, 25 найменувань навчальних посібників.

У Донецькій області з 2009 року обласною радою ініційоване проведення конкурсу в номінації «Кращий учитель російської мови і літератури».  Щорічно проводиться обласний конкурс учнівських робіт (електронних презентацій) з російської мови й літератури «Творча юнь Донбасу». Організовано участь педагогів та учнів в акціях, присвячених дню народження О.С.Пушкіна й свята ліцеїстів «19 жовтня», на яких щорічно 15 учнів і кращих учителів нагороджуються Донецькою обласною радою міні-бібліотеками художньої літератури. Проведено низку заходів, присвячених ювілеям О.С. Пушкіна,  М.В. Гоголя, А.П.Чехова, М.А. Булгакова –  педагогічні читання, науково-практичні конференції, науково-методичні тощо.

У Дніпропетровській області розроблено посібники «Російська мова. Коментарі, вправи, тексти», «Порівняльна орфографія російської та української мов», збірник диктантів, робочий зошит з орфографії російської мови,

У Запорізькій області створено електронний посібник з російської мови «Стилістика. Культура мовлення. Риторика» для 10-11 класів, розроблено й впроваджено спецкурс: «Риторизація шкільної мовної освіти (методика викладання риторики та культури мовлення у старших класах у курсі російської мови)».

У Луганській області вчителі, викладачі російської мови та літератури, методисти методичних центрів міст та районів взяли участь у  міжнародних науково-практичних  конференціях: «Культурологічний аспект вивчення викладання літератури: сучасні теорія та практика», Міжнародних Далівських читаннях та ІІІ Чеховських читаннях, літературному форумі «Перечитуючи Чехова», обласному круглих столах «Літературна критика: вчора, сьогодні, завтра» та «Мовна культура молоді та шляхи її розвитку в системі освіти Луганщини», «Україна і Росія. Гоголь об’єднує».       У 2010 році затверджено Регіональну цільову програму розвитку і функціонування української та російської мов у Луганській області на 2011 – 2014 роки. Щороку проводяться обласні конкурси творчих робіт «Мій земляк В.І. Даль», конкурси  та  фестивалі, присвячені творчості  поета М.Л. Матусовського.

В Одеській області проводяться конкурси знавців російської мови (спільно з товариством «Русич»), «Вчитель року» за номінацією «кращий учитель російської мови та літератури».

У Черкаській області розроблено програми спецкурсу «Школа ейдетики. Російська мова: орфографія (формування орфографічних навичок конкретно-образним методом)» та курсу за вибором «Російська мова. 3-4 класи».

У Харківській області реалізується Програма розвитку і використання російської мови на 2007-2012 роки. Відповідно до заходів, передбачених Програмою, проводяться обласна учнівська олімпіада з літератури (інтегрованого курсу) для учнів 8-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів з російською мовою навчання, обласний Конкурс знавців російської мови, присвячений Дню слов’янської писемності та культури. 6 червня визнано Днем російської мови в Харківській області, вперше у 2011 році відбулися відкриті Пушкінські читання з нагоди дня народження О.С. Пушкіна.

У рамках Програми розвитку російської мови, російської культури в Севастополі на 2007-2011 роки, затвердженої рішенням  сесії Севастопольського міської Ради, за ініціативою управління освіти і науки Севастопольської міської державної адміністрації, Севастопольського міського гуманітарного університету, Інституту післядипломної освіти Севастопольського міського гуманітарного університету проводилися Міжрегіональні олімпіади з російської мови та літератури, в якій за період з 2007 по 2010 роки взяли участь 150 учнів з 15 регіонів України. Для вчителів російської мови і літератури видано навчальний посібник «Літературно-історичне краєзнавство в школі (з досвіду роботи вчителів м. Севастополя).

З цього навчального року започатковано проведення всеукраїнських олімпіад з російської мови та літератури.

Щорічно, починаючи з 2007 року, в м. Івано-Франківську на базі Прикарпатського національного університету ім.В.Стефаника проводиться  фінал Всеукраїнської студентської олімпіади з російської мови та літератури, в якому беруть участь студенти з різних областей України.

Для вчителів російської мови і літератури видаються журнали «Всесвітня література в середніх навчальних закладах України» (українською та російською мовами), «Российская словесность в школах Украины» (російською мовою), «Русское просвещение» (російською мовою). Окрім того, у кожному регіоні Інститути післядипломної педагогічної освіти  видають педагогічні журнали або газети, на сторінках яких також висвітлюються питання викладання російської мови та літератури.

Комісією з педагогічної освіти Науково-методичної ради Міністерства рекомендовано до друку 20 навчальних посібників з російської мови для вищих навчальних закладів.

Київський національним університетом імені Тараса Шевченка підготовлено та видано «Російсько-український словник термінів ринку нерухомості», посібники для студентів «Російська мова в етнолінгвістичному висвітленні», «Російська мова як діяльність: сучасні напрямки наукового опису», «Синтаксис сучасної російської мови», «Сучасна російська літературна мова. Вступ. Лексикологія. Фразеологія. Лексикографія», «Морфеміка і словотвір сучасної російської мови», у Київському національному лінгвістичному університеті - «Практичний курс російської мови для іноземних студентів-філологів», «Посібник з практичної фонетики російської мови для іноземних студентів».

22. Міністерством створено та видруковано навчальні програми з румунської мови і читання для 1-4 класів та з румунської мови і літератури для 5-11 класів, у тому числі старшої профільної школи,  для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням румунською мовою.

У 2011 році розроблено нові навчальні програми з румунської мови і читання для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням румунською мовою.

У Чернівецькій області розроблено програми курсів за вибором «Прояви семантичного процесу у художньому творі», «Редагування», факультативів «Орфографія та орфоепія румунської мови», «Журналістика».

У 2000-2011 рр. видруковано підручники за рахунок коштів державного бюджету з румунської мови та літератури та перекладні з інших предметів для 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, у 2008 році випущено українсько-румунський та румунсько-український шкільний термінологічний словник, у 2010 році – книгу-посібник для дітей молодшого шкільного віку «Казки великої родини» румунською мовою; рекомендовано до друку додаткові підручники, навчальні посібники та методичну літературу (загалом 28 назв).

У Закарпатській області з нагоди дня народження засновника румунської літературної мови Міхая Емінеску у січні проводиться конкурс на краще декламування віршів для учнів загальноосвітніх навчальних закладів з румунською мовою навчання, у квітні організується конкурс «Румунська мова – духовна скарбниця». У травні в населених пунктах Рахівського та Тячівського районів, де проживає румунська меншина, проводиться обласний фестиваль румунського народного мистецтва. З концертною програмою виступають художні колективи, самодіяльні групи загальноосвітніх навчальних закладів цих районів, представляється виставка творів декоративно-ужиткового мистецтва.

           Щорічно в Закарпатській та Чернівецькій областях проводяться олімпіади з румунської мови й літератури.

Основними напрямами роботи Чернівецької філії Інституту інноваційних технологій і змісту освіти визначено координацію методичної роботи дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів з навчанням румунською мовою, проведення експериментальної роботи, науково-практичних семінарів з упровадженням інноваційних технологій та моніторингу освіти для керівників дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладів. Філією проводилася постійна робота з авторськими колективами над удосконаленням підручникової бази з викладання румунської мов, відбір абітурієнтів з числа випускників загальноосвітніх шкіл області з румунською мовою викладання для навчання у вищих навчальних закладах Румунії.

У Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича викладання румунської мови здійснює кафедра румунської та класичної філології.      Загальна кількість викладачів цієї кафедри – 13. Кількість викладачів, які забезпечують викладання румунської філології – 7. Із них – 2 кандидати наук, доценти, 5 асистентів (із них 2 захистили докторські дисертації в Румунії).

В Ужгородському національному університеті викладання румунської мови та румунської літератури забезпечує кафедра класичної та румунської філології, на якій працюють 2 кандидати наук, доценти, 5 старших викладачів, один викладач; підготовлено та видано понад 15 навчально-методичних посібників, зокрема «Сучасна румунська мова», «Методика викладання румунської мови», «Усна народна творчість».

У Київському  національному університеті імені Тараса Шевченка підготовлено та видано підручник для вищих навчальних закладів «Румунська мова»,  навчальний посібник «Хрестоматія румунської поезії XIX-XX століть» (двомовне видання румунською й українською мовами).

В Ізмаїльському державному гуманітарному університеті викладання румунської мови забезпечує кафедра романської філології та перекладу, на якій працюють 6 кандидатів наук, доцентів та 1 викладач.

23. Міністерством створено та видруковано навчальні програми зі словацької мови та літератури для 5-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою.

У 2011 році розроблено навчальні програми зі словацької мови і читання для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням словацською мовою; з навчанням українською мовою та вивченням словацької мови.

У навчально-виховному процесі використовуються адаптовані програми та підручники зі словацької мови та  літератури для загальноосвітніх шкіл, розроблені у Словацькій Республіці.

Щорічно у квітні в м. Ужгороді проводиться обласний огляд-конкурс декламування словацької казки та поезії «Чарівність казки». У конкурсі беруть участь понад учні різних вікових категорій, які представляють райони компактного проживання словацької спільноти Закарпатської області. У вересні організовуються щорічний обласний конкурс словацької народної пісні «Золотий соловей» та обласний фестиваль словацького народного мистецтва «Словенска веселіца». У рамках фестивалю проведено виставку ужитково-прикладного мистецтва, також у ньому взяли участь самодіяльні народні колективи загальноосвітніх навчальних закладів.

В Ужгородському національному університеті викладання словацької мови     та словацької літератури забезпечує кафедра словацької філології, на якій працюють 2 доктори наук, професори, 5 кандидатів наук, доцентів та 1 асистент.

У Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара розроблено навчальні програми з курсу «Другу слов’янська (словацька) мова, видано навчально-методичні праці: «Словацька мова. Збірник текстів і вправ», «Сучасна словацька мова. Навчальний посібник», «Морфологія сучасної словацької літературної мови. Дієслово. Посібник до вивчення курсу «Друга слов’янська мова».

24. В дошкільних навчальних закладах №№ 9, 38 м. Мелітополя Запорізької області організовано роботу гуртків татарської культури.

       Татарська мова вивчається у 4 культурно-освітніх центрах, суботніх та недільних школах (120 учнів) у Донецькій, Запорізькій областях та м. Києві. Використовуються адаптовані програма і підручники з татарської мови і літератури, розроблені у Республіці Татарстан (Російська Федерація).

25. Турецька мова вивчається в суботніх школах в Миколаївській області та м. Києві (51 учень). Використовуються адаптовані програми і підручники з турецької мови, розроблені у Турецькій Республіці.

           Турецька мова вивчається також у Національному університеті «Києво-Могилянська академія», Київському національному лінгвістичному університеті, Таврійському національному університеті імені В.І. Вернадського.

У Київському національному лінгвістичному університеті у 2011 році започатковано проведення Всеукраїнської студентської олімпіади з турецької мови.

26. Міністерством створено та видруковано навчальні програми з угорської мови і читання для 1-4 класів та з угорської мови і літератури для 5-11 класів, у тому числі старшої профільної школи,  для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням угорською мовою.

У 2011 році розроблено нові навчальні програми з угорської мови і читання для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням угорською мовою.

У 2000-2011 рр. видруковано підручники за рахунок коштів державного бюджету з угорської мови та літератури та перекладні з інших предметів для 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, у 2008 році випущено українсько-угорський та угорсько-український шкільний термінологічний словник, у 2010 році – книгу-посібник для дітей молодшого шкільного віку «Казки великої родини» угорською мовою; рекомендовано до друку додаткові підручники, навчальні посібники та методичну літературу (загалом 36 назв).

Щорічно в Закарпатській області проводиться олімпіада з угорської мови. З нагоди Дня угорської культури у січні проводиться конкурс на краще виконання угорського національного гімну, що традиційно відбувається в Ужгородській ЗОШ І-ІІІ ступенів № 10 імені Дойко Габора. Щороку в лютому організовується та проводиться учнівський конкурс на краще читання художніх текстів ім. Казінці. У квітні проводиться конкурс на краще декламування віршів, присвячений «Дню угорської поезії».

В Ужгородському національному університеті у 2008 році створено гуманітарно-природничий факультет з угорською мовою навчання у складі трьох кафедр: угорської філології; історії Угорщини та євроінтеграції; математики і фізики. Професорсько-викладацький склад факультету складається з 4 професорів, 12 доцентів і 8 старших викладачів. Факультет має науковий підрозділ – Центр гунгарології.

У Київському національному університеті імені Тараса Шевченка підготовлено та видано «Українсько-російсько-угорський словник лінгвістичної термінології».

27. Чеська мова вивчається у 5 культурно-освітніх центрах, суботніх та недільних школах (112 учнів) у Вінницькій, Запорізькій, Одеській, Миколаївській та Черкаській областях. Використовуються адаптовані програми та підручники з чеської мови для загальноосвітніх шкіл, розроблені у Чеській Республіці.

Зокрема, Міністерство закордонних справ Чеської Республіки надає допомогу Миколаївській середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Козятинського району Вінницької області у забезпеченні відповідними навчальними матеріалами: підручниками, посібниками, аудіо- та відеодисками, художньою дитячою літературою тощо. Створено бібліотеку чеської літератури, основою якої є фонд художньої літератури, який передала Вінницька обласна бібліотека ім. Тімірязєва, та фонд художніх книг та літератури для дітей, що поповнюється за рахунок допомоги чеської сторони.

За допомогою чеського культурно-просвітницького товариства «Чехоград» реалізується можливість вивчення чеської мови у Новгородківській загальноосвітній школі Мелітопольського району Запорізької області. За рахунок годин варіативної складової навчальних планів у школі протягом шести років вивчається курс «Скарби чеської культури».

Київським національному університеті імені Тараса Шевченка та Львівським національним університетом імені Івана Франка підготовлено та видано «Українсько-чеський словник лінгвістичної термінології»,  навчальний посібник «Культура чеського народу: традиції і сучасність».

Чеська мова вивчається у Рівненському  інституті слов’янознавства  Київського  славістичного   університету,  Житомирському державному технологічному університеті, Національному університеті «Києво-Могилянська академія»,  Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара, Житомирському державному університеті імені Івана Франка.

В останньому університеті на базі кафедри дидактичної лінгвістики та літературознавства у 2007 році створено Чесько-український культурно-освітній центр (Центр богемістики). Основною метою діяльності центру є наукові дослідження в галузі лінгводидактики, чеської мови та літератури, історичний аналіз діяльності чеської діаспори Волині-Житомирщини, сприяння розвитку культури і співпраці народів України та Чеської Республіки.

 

 

Наукові  дослідження в галузі мов національних меншин в університетах та наукових установах

 

Міністерство сприяє здійсненню наукових досліджень в галузі мов національних меншин в університетах та наукових установах.

Зокрема, у 2007-2011 роках міністерством та Державним фондом фундаментальних досліджень профінансовано наукові дослідження, пов’язані з культурою, історією, мовою та релігією національних меншин України. Такі дослідження виконано також окремими університетами та науковими установами. Зокрема, темами досліджень були:

«Дослідження особливостей етнокультурного та географічного чинників Східної Таврії у національному розвитку України» (Мелітопольський державний педагогічний університет);

 «Сучасний ономастикон України та національна, соціальна і правова специфіка його відтворення», «Взаємовплив мов, літератур та культур в Карпатському басейні» (Ужгородський національний університет);

«Формування національної ідентичності громадянина України в умовах білінгвізму»,       «Специфіка лексичного складу мов і діалектів народів Луганщини», «Етнічні мови в регіональній правовій політиці Луганщини». «Топонімічна етносемантика у Східноукраїнському регіоні», «Лінгвокультурні інтеграції етнічних меншин у Східноукраїнському регіоні України (на матеріали німецької та польської мов)» (Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля);

«Літературні мови та діалекти українського Подунав’я» (Ізмаїльський державний гуманітарний університет. Мета цього довготривалого проекту – комплексний аналіз говірок та мовної ситуації межиріччя Дністра та Дунаю й вивчення функціонування одиниць і категорій різних рівнів української, російської, болгарської, молдовської, румунської, гагаузької мов. Його кінцевий результат – створення «Мультилінгвального атласу межиріччя Дністра та Дунаю»);

Кафедра тюркології Київського національного університету імені Тараса Шевченка щорічно проводить круглий стіл «Тюркомовні народи України» (проблеми освіти кримських татар, гагаузів, урумів, караїмів, кримчаків);

«Етнокультурні процеси на українсько-білоруському пограниччі» (Інститут мистецтвознавства, фольклору та етнології НАН України);

«Болгарська мова, історичний розвиток та діалектне членування» (Одеський національний університет імені І. Мечникова). Кафедра болгарської філології також працює над створенням лексичної картотеки болгарських говірок Півдня України; усі викладачі та аспіранти кафедри є членами Одеського наукового  товариства болгаристів, яке видає щорічник «Одеська болгаристика» та  наукову серію «Болгарські говори в Україні»;

«Етнолінгвістичні параметри етноідентифікації вірменів у м. Алчевську Луганської області» (Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля);

Київським національним університетом імені Тараса Шевченка підготовлено та видано у 2009 році науковий збірник «Література. Фольклор. Проблеми поетики: Гагаузька культура»;

«Грецьке населення Приазов’я в етнолінгвістичному аспекті», «Науково-методичний супровід навчання перекладу з новогрецької на українську мову / з української на новогрецьку мову», «Лексико-граматичні одиниці: їх зародження, функціонування та реалізація в мовлені (на матеріалі германських, романських, слов’янських та новогрецької мов)» (Маріупольський державний університет). Серед завдань діяльності Інституту українсько-грецької дружби та елліністичних досліджень університету – зіставне вивчення новогрецької та української мов, актуальних питань новогрецької діалектології і перекладознавчих студій, актуальних питань викладання новогрецької мови як іноземної. Науковцями університету створено першу Антологію кіпрської літератури (грецькою та російською мовами);

у Кримському інженерно-педагогічному університеті проводяться порівняльні дослідження кримськотатарської та караїмської мов, ці теми включено до переліку пріоритетних тематичних напрямків випускних кваліфікаційних робіт. У 2011 році підготовлені та захищені бакалаврські роботи з порівняльного дослідження морфології кримськотатарської та караїмської мов. Крім того, на кафедрі кримськотатарської літератури завершено дисертаційне дослідження з караїмського фольклору;

«Проблеми ареальної лінгвістики і системного опису кримськотатарської літературної мови», «Відродження культурної спадщини кримських татар: мова і література», «Проблеми вивчення історичної граматики та граматичної структури сучасної кримськотатарської мови», «Тематичні та ідейно-художні особливості розвитку кримськотатарської літератури ХХ - початку ХХI століть», «Жанрові особливості літератури періоду середньовіччя та фольклору», «Проблеми вивчення історії та граматичної структури сучасних турецької, арабської, персидської та кримськотатарської мов», «Особливості мовних явищ кримськотатарської мови (психолінгвістика, діалектологія, словотвір, синтаксис)», «Створення Російсько-кримськотатарського електронного словника лінгвістичних відповідників, «Класифікація одиниць різнорівневої структури кримськотатарської мови», «Кримськотатарське просте речення: його склад і типологія» (Таврійський національний університет імені В.І.Вернадського). У 2010 році  в університеті створено науково-дослідний Центр кримськотатарської мови, літератури та історії імені Бекіра Чобан-заде.

         Науково-дослідним центром кримськотатарської мови і літератури Кримського інженерно-педагогічного університету проводиться наукова робота з напрямків: «Кримськотатарська література й фольклор: історія, сучасний стан, перспективи», «Теорія й історія кримськотатарського й турецького мовознавства», «Теоретичні й практичні аспекти кримськотатарської мови». Організовано упорядкування та наукове опрацювання 10-томного зібрання творів класиків кримськотатарської літератури;

«Актуальні питання сучасної германістики та методи викладання німецької мови» (Ужгородський національний університет; у рамках теми вивчаються специфічні питання німецьких лексичних запозичень в українських говірках Закарпаття, функціонування німецьких антропонімів у мультіетнічному просторі, регіональні особливості розвитку баварсько-австрійських говірок Закарпаття тощо). Завідувач кафедри німецької  філології О.М. Гвоздяк у співавторстві з німецькими вченими видала в 2008 році у ФРН монографію «Німецькі меншини Центральної та Східної Європи»;

«Порівняльна граматика російської, польської та української мов (репрезентація категорії аспектуальності)» (Черкаський державний технологічний університет);

«Специфіка мовної діяльності польської діаспори в поліетнічному середовищі в аспекті соціолінгвістичної контактології Луганської області» (Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля);

«Специфіка лексичної конструкції польського діалекту Городка Подільського», «Стан досліджень південнопограничної діалектної польської мови», «Полонізми у складі топонімів Волині і Полісся (на матеріалі словника В.Цинкаловського «Стара Волинь і Волинське Полісся»)», «Періодизація, соціально-історичні та культурні передумови проникнення українізмів у польську мову», «Польські письменники XVI-XIX століть з етнічних українських територій і їх роль у збагаченні словникового складу польської мови за рахунок українізмів», «Національно-культурна специфіка польських, німецьких та французьких усталених виразів» (Національний університет «Острозька академія»);

кафедра полоністики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка видає збірник наукових праць «Київські полоністичні студії» (вийшло 11 томів). Кафедрою було започатковано видання серії двомовних текстів (польською та українською мовами). Вийшли збірки: «Ю. Словацький. Поезії», «Я. Івашкевич. Поезії», «Передзвони польської лютні». Кафедрою було проведено п’ять міжнародних конференцій: «А. Міцкевич і Україна», «Ю. Словацький і Україна», «Я.Івашкевич і Україна», «Українська школа в літературі та культурі українсько-польського пограниччя», «Європейський вимір української полоністики». У вересні 2010 року було проведено Міжнародну інтердисциплінарну наукову конференцію «Польсько-український бюлетень: європейська традиція діалогу культур», присвячену 10-літтю заснування кафедри.

Науковці кафедри польської філології Львівського національного університету імені Івана Франка здійснюють керівництво аспірантами, здобувачами та асистентами, які працюють над дослідженням проблем польського та слов’янського мовознавства й літературознавства. На кафедрі працює науково-методичний семінар, на засіданнях якого обговорюються актуальні проблеми польського літературознавства та мовознавства, методики викладання польської літератури, культури і польської мови як іноземної. У семінарі, крім членів кафедри, беруть участь учені, запрошені з університетів Польщі. Від 2009 року науковці кафедри працюють над темою «Стан і розвиток полоністики в сучасній Україні». У межах теми зібрано, опрацьовано й опубліковано, у співпраці зі Школою польської мови та культури Силезького університету, збірник наукових праць, присвячений сучасному стану полоністики в Україні (Postscriptum Polonistyczne: Polonistyka i język polski na Ukrainie. – 2009. – Nr 1 (3). У грудні 2009 р. кафедра провела міжнародну студентську конференцію, присвячену 200-ій річниці від дня народження Юліуша Словацького: «Юліуш Словацький: погляд з перспективи ХХІ століття».

На кафедрі загального та слов’янського мовознавства Одеського національного університету імені І. Мечникова проводяться наукові дослідження з польської мови в межах наукової теми кафедри «Сучасні проблеми лінгвістичної славістики в синхронії та діахронії». Вийшла друком монографія «Водогосподарська лексика польської мови: від давнини до сучасності».

           У Волинському національному університеті імені Лесі Українки науковою тематикою кафедри польської філології є «Слов’янський мовно-літературний простір». Основні напрями наукових досліджень: українсько-польські мовно-літературні контакти та паралелі, актуальні проблеми порівняльного літературознавства. Створено проблемні групи: «Загальнолюдські цінності у слов’янських літературах кінця ХІХ та ХХ століть», «Польсько-українські літературні паралелі», «Вертикальний контекст художнього твору». При кафедрі працює науково-дослідна лабораторія «Слов’янські літератури: проблеми, пошуки, перспективи вивчення».

У Житомирському державному університеті імені Івана Франка при кафедрі слов'янських та германських мов створено Центр полоністики, основною метою діяльності якого є проведення наукових досліджень з польської мови. Крім того, основними напрямами діяльності Центру є видання наукового журналу «Українська полоністика», організаційно-методична діяльність серед вчителів-полоністів, культурно-просвітницька діяльність серед студентської молоді та навчання польської мови;

«Російська мова: функціонування мовних одиниць в синхронії та діахронії» (Одеський національний університет імені
І. Мечникова). Кафедрою російської мови видається науковий часопис «Мова»;

«Лексико-граматичні категорії в сучасній російській мові та лінгводидактиці» (Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського);

«Соціокультурні особливості функціонування російської мови в урбанізованому середовищі України (Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка);

«Лінгвістично-стилістичні дослідження російськомовних засобів масової інформації», «Літературознавчі дослідження сучасної та класичної російської літератури», «Історична лексикологія на ареалі російської та східнослов’янських мов» (Сумський державний університет);

«Фразеологічна універбація в сучасній російській мові» (Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка);

«Російська література в Україні: проблеми навчання та викладання: розробка концепції викладання російської літератури в Україні», «Польові дослідження лексико-семантичних процесів у мовленні носіїв російської та української мов на територіях пізнього заселення» (у співробітництві з Волгоградським державним університетом (Російська Федерація), «Молодіжний мовний та соціально-політичний портрет Кузбасу і Донбасу» (здійснюється разом з Кемеровським державним університетом (Російська Федерація) (Горлівський державний педагогічний інститут іноземних мов).

«Прийоми та процедури порівняльно-історичного методу в українському і російському мовознавстві ХІХ ст. – 30-х рр. ХХ ст.» (Слов’янський державний педагогічний університет).

Київський національний університет імені Тараса Шевченка разом з іншими інституціями щорічно проводить всеукраїнську конференцію «Російська мова і література. Проблеми вивчення та викладання». На кафедрі російської мови видаються два збірники наукових праць: «Російська мова, література, культура в школі та вищому навчальному закладі» та «Русистика»;

«Сучасний стан регіональної та етнічної ідентичності в українсько-румунському пограниччі: соціополітологічний аналіз», «Румунська мова в Україні та українська мова в Румунії в контексті сучасних європейських інтеграційних процесів»  (Чернівецький національний університет імені Ю. Федьковича);

в Ужгородському національному університеті діють  кафедра словацької філології та Всеукраїнський науково-методичний центр словакістики, що вивчають проблеми контрастивної лінгвістики, лексикографії, ономастики, художнього перекладу, досліджують словацько-українські літературні взаємини,  проблеми етногенезу та етнічної історії Східних Карпат, а також міжмовні контакти Карпатського регіону. Крім того, у 2006 році вчені кафедри виконували на замовлення Інституту законодавства Верховної Ради України науковий проект «Розробка системи лексикографічних параметрів українсько-словацького словника, орієнтованого на законотворчу тематику». В результаті проведених досліджень науковцями і викладачами кафедри і Центру підготовлено ряд сучасних підручників і науково-методичних посібників, зокрема перший в Україні підручник «Словацька мова», навчальні посібники «Історія Словаччини», «Сучасна словацька юридична термінологія» та інші для студентів вищих навчальних закладів. Кафедра видає фаховий науковий збірник Studia Slovakistica (вийшло 10 випусків) та збірник студентських перекладів «Між Карпатами і Татрами» (8 випусків);

«Мова та культура: соціолінгвістичний, прагматичний і комунікативний аспекти їх взаємодії. Взаємозв’язок культур двох сусідніх народів (українці та угорці)» (Ужгородськиєй національний університет). На базі кафедри угорської філології гуманітарно-природничого факультету з угорською мовою навчання Ужгородського національного  університету діє Центр гунгарології, метою якого є підтримка і координація наукової, педагогічної роботи, а також іншої діяльності у галузі досліджень угорської мови, літератури, історії, етнографії і культури, сприяння згуртуванню і співробітництву дослідників, викладачів та спеціалістів, які працюють в цих галузях у вузах, наукових установах, школах, видавництвах та редакціях на території України, а  також пожвавлювати всебічне дослідження культури угорського населення Закарпаття. Видано три частини «Словника угорських говорів Закарпаття», «Українсько-угорський словник сталих словосполучень та виразів», словник «Угорські південнокарпатські говірки Затисся Виноградівського району», 20 томів фахового збірника наукових праць «Acta Hungarica». При Центрі гунгарології працює Закарпатське угорськомовне наукове товариство, яке видало 5 спеціалізованих Вісників наукових праць.

 

 

Заходи, що сприяють вихованню  поваги, розуміння і терпимості щодо національних меншин та їхніх мов

 

Міністерство, органи управління освітою вживають відповідних заходів для поглиблення взаєморозуміння між всіма мовними групами населення, сприяють вихованню  поваги, розуміння і терпимості щодо національних меншин та їхніх мов як одного із завдань освіти і професійної підготовки.

Робота щодо виховання в учнів толерантного ставлення до мови, культури та вірувань інших націй, національностей та народностей здійснюється педагогічними працівниками під час навчально-виховного процесу. У виховній діяльності педагоги керуються розробленою Міністерством програмою «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України», яка визначає основні напрями, принципи, завдання, тематичний зміст виховної роботи з учнями кожного класу. Зокрема, одним з основних принципів виховання визначено принцип національної спрямованості. Реалізація цього принципу під час  здійснення начально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах пов’язана з вихованням в учнів культури міжетнічних відносин, толерантного ставлення до історії, мови, культури та вірувань інших народностей, які проживають в Україні та інших державах.

На виконання основних завдань і принципів Програми та з метою виховання толерантності, в тому числі до мовного різноманіття, мультикультурності, до переліку орієнтовних тем для здійснення виховної діяльності включено наступні. Для початкової школи: «Кожному мила своя сторона», «Всі народи України живуть в злагоді та мирі». Для основної школи: «Що таке толерантність?», «Україна – полікультурна держава», «Різні люди – різні погляди», «Народження істини, а не загострення стосунків», «Взаєморозуміння. На чому воно ґрунтується?», спартакіада народних ігор «Ігри народів світу». Для старшої школи: «Толерантне ставлення до всіх націй і народностей», «Загальнолюдські цінності: осмислення вічних істин», «Мир та злагода – головна умова існування Землі і людства», «Від культури особистості до культури нації», «Загальнолюдське і національне», «Особливості національних зразків моральності», «Національні та етнокультурні традиції», «Україна і Європа», «Від рідного до чужого, від близького до планетарного», «Ми – різні, ми – рівні», «Культура міжетнічних відносин у полікультурному просторі».

У зміст методичних рекомендацій із географії, історії та етики введено питання впровадження у навчальний процес проблем міжкультурної освіти та релігійного розмаїття, в яких підкреслюється право на визнання унікальності, своєрідності кожної людини, її духовного внутрішнього світу, повагу до прав дитини на свободу, щастя і всебічний розвиток, реалізацію її здібностей.

Започатковано оновлення змісту історичної освіти, перегляд стандартів і програм, створення нового покоління підручників на засадах полікультурності. 

Міністерством проведено Всеукраїнські семінари для фахівців обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти (в Ужгороді, Києві, Луцьку, Сімферополі); учасників ознайомлено зі змістом проекту Євросоюзу «Релігійне розмаїття та міжкультурна освіта» та підходами до забезпечення полікультурної освіти в умовах України; міжнародні семінари в Чернігові та Форосі (Автономна Республіка Крим). Українські педагоги взяли участь у міжнародних семінарах «Культурна та релігійна різноманітність через освіту» (в Грузії та Франції).

Видано посібник «У кримській оселі» та методичні рекомендації з навчального курсу «Культура добросусідства».

Щорічно в Українському дитячому центрі «Молода гвардія» (м. Одеса) проводяться Міжнародні конкурси-фестивалі дитячої та юнацької творчості «Усі ми діти твої, Україно!» Метою конкурсу-фестивалю є державна підтримка обдарованих дітей та юнацтва, розвиток інтелектуальних та творчих здібностей українців та представників національних меншин України, учнівської молоді українського походження із зарубіжжя,  виховання у молодого покоління любові до Вітчизни, толерантності, шанобливого ставлення до культурних надбань українців і представників інших національностей.

Проводяться Всеукраїнські історико-літературні конкурси «Моя Батьківщина – очима дітей різних етносів України». Мета конкурсу - виявлення в Україні юних обдарувань та талантів, популяризація культурних надбань етносів, які проживають в Україні,  виховання у підростаючого покоління національної самосвідомості, шанобливого ставлення до культур і традицій народів країни та світу й формування  у молоді України відчуття гідності громадянина цивілізованої європейської держави. Учасники – представники різних етносів, що проживають на території нашої держави (росіяни, білоруси, болгари, вірмени, поляки, турки-месхетинці, грузини, греки, роми, кримські татари, гагаузи та інші) та різних конфесій.

У 2010/2011 році започатковано проведення Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка.

З метою виконання Конституції України та чинного законодавства Міністерством освіти і науки України, органами управління освітою, загальноосвітніми, позашкільними, професійно-технічними та вищими навчальними закладами всіх типів і рівнів акредитації забезпечується проведення системної роботи  щодо запобігання порушенням  рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії.

Органам управління освітою, навчальним закладам всіх типів та рівнів акредитації міністерство надіслало листи «Про профілактику поширення ксенофобських  і расистських проявів серед дітей, учнівської та студентської молоді» щодо організації профілактичної роботи  із залученням органів внутрішніх справ, юстиції, у справах сім’ї, молоді та спорту, національностей та релігій, а також місцевих та міжнародних організацій, які  опікуються питаннями протидії ксенофобії, міжетнічній та расовій нетерпимості.

З метою поліпшення інформаційно-освітньої роботи із зазначеного напряму в районних (міських) освітніх системах обласними науково-методичними Центрами практичної психології та  соціальної роботи розроблені науково-методичні рекомендації «Сутність конфліктів на основі міжнаціональної неприязні: можливості їх профілактики та вирішення» та  проведені науково-методичні семінари «Проблема профілактики поширення ксенофобських і расистських проявів серед дітей та учнівської молоді» для керівників районних (міських) психологічних служб, методистів методичних кабінетів, які відповідають за психологічну службу та методистів районних (міських) методичних кабінетів з виховної роботи.

Психологічними службами відділів, управлінь освіти проведено дослідження на виявлення рівня агресивності серед підлітків та схильності до протиправних дій, а також  виникнення причин  ксенофобії, расизму та антисемітизму в  українському суспільстві.

Активізовано діяльність педагогічних колективів з органами учнівського  та батьківського самоврядування щодо формування у дітей та молоді  духовності, моральної культури, толерантної поведінки, уміння жити в громадянському суспільстві.

З цією метою у загальноосвітніх, професійно-технічних та позашкільних  навчальних закладах  проводяться тематичні   інформаційно-просвітницькі заходи:

прес-конференції «Ми висловлюємо свою рішучість проти всіх форм  расової ненависті, ксенофобії та дискримінації», «Етносоціальні процеси в незалежній Україні», «Демократичні традиції  в  Україні»; 

диспути «Неформальні  угрупування: як до цього ставитись?», «Чому виникає расова дискримінація?», «Чи вправі я зневажати людину іншої раси?», «Мій улюблений світ без насильства», «Від неповаги до ненависті один крок. Як це подолати?»;

засідання правових центрів (клубів) «Молодь проти ксенофобії та расизму в Україні», «Комунікабельність і толерантність – основа відносин у сучасному суспільстві», «Суд над расизмом»;

конкурси ораторів «Промова на захист  прав людини», «Гуманізм – майбутнє людства», «Спілкуємось толерантно»;

виховні  години «Життя людини –  найвища цінність, її не визначає мова і колір шкіри», «Жити в дружбі з усіма людьми», «Я, ти, він, вона – разом  дружна ми сім’я», «Хочеш мати друга – навчись другом бути», «Милосердя і любов до ближнього»;

батьківські збори «Виховання національної самосвідомості учнів та правосвідомості», «Молодіжні та підліткові негативні прояви у суспільстві», «Кожна людина планети має рівні права, якої б нації вона не була», «Профілактика поширення  ксенофобських і расистських проявів серед дітей та молоді в сім’ї»;

конкурси малюнків та стіннівок «Україна – гостинна земля», «Я хочу мати друзів різних національностей», «У дружби немає кордонів», «Дружать діти на планеті»;

фестивалі культур національних меншин;

відеолекторії «Планета Земля – дім для всіх», «Планета мрій», «Людина і світ» тощо.

Щорічно у серпні у смт. Ясіня Рахівського району Закарпатської області функціонує Міжнародний міжнаціональний дитячий табір «Джерела толерантності», організований Конгресом національних громад України (віце-президент Йосиф Зісельс), за фінансової підтримки Міністерства культури і туризму України, Євразійського єврейського конгресу, Міжнародного фонду «Відродження», Данської ради у справах біженців та інших благодійних організацій, спонсорів та приватних осіб. У проекті взяли участь близько 2200 дітей з більш ніж 20 національних громад України, Білорусі,  Молдови, Вірменії та Грузії, а також діти-біженці. Оволоділи методикою проведення дитячого міжнаціонального табору «Джерела толерантності» більше 130 педагогів. Метою проекту є виховання міжнаціональної та міжконфесійної толерантності, протидія ксенофобії, формування активної громадянської позиції в дітей національних громад, поширення знань про національне розмаїття України та інших країн.

Українським державним центром позашкільної освіти традиційно проводяться культурно-мистецькі масові заходи, що пропагують культуру та традиції національних меншин,  зокрема Міжнародний художній конкурс «Таланти III тисячоліття» (номінації «образотворче та ужиткове мистецтво», «народні інструменти і вокал» та «народна хореографія»), Міжнародний дитячий молодіжний фестиваль аудіовізуальних мистецтв «Кришталеві джерела», Міжнародний фестиваль дитячих колективів народного танцю «Натхнення Хортиці», Всеукраїнський фестиваль дитячого танцю «Весняні барви», Міжнародний фестиваль дитячої творчості, присвячений Всесвітньому Дню Землі, Міжнародний фестиваль «Єдина родина», Всеукраїнський фестиваль мистецтв «Різдвяні канікули», Всеукраїнський відкритий фестиваль дитячих та юнацьких аматорських театрів «Маски Мельпомени», Всеукраїнський фестиваль дитячого танцю, Всеукраїнський відкритий фестиваль фольклорного мистецтва, Всеукраїнські змагання учнівської молоді з авто-, авіа-, ракето-, судномодельного спорту,  Всеукраїнські змагання учнівської молоді з радіозв’язку на коротких  хвилях (заочні), Міжнародний колоквіум «Космос. Людина. Духовність», Міжнародний фестиваль дитячого кіно та телебачення «Веселка» та Всеукраїнський конкурс юних фотоаматорів «Ми - діти України», Всеукраїнська виставка-конкурс «Мистецтво оригамі» та інші. Учасниками цих заходів є діти України, Росії, Білорусі, Казахстану, Молдови та інших країн, які мають можливість ознайомитись із історією, традиціями та культурою країни, що сприяє формуванню національної самосвідомості, вихованню патріотизму, поваги до народних  звичаїв, традицій, національних цінностей українського народу, а також інших націй і народів.

Вихованці національних меншин є постійними учасниками Всеукраїнських виставок «Знай і люби свій край», «Наш пошук і творчість – тобі, Україно», які пропагують  культуру та традиції своїх народів, що  їх організовує і проводить Український державний центр позашкільної освіти.

Відповідна робота проводиться в усіх адміністративно-територіальних одиницях країни. Зокрема, у навчальних закладах Автономної Республіки Крим впроваджено курс «Культура добросусідства», що направлений на здійснення системної виховної роботи з формування патріотизму, толерантності, мовної культури, дружніх відносин між дітьми різних національностей, об’єднанню учнівських колективів, та високий рівень адаптації дітей і молоді в полікультурному суспільстві у цілому. У 2010/2011 навчальному році викладання цього курсу здійснюється у  250 загальноосвітніх та 15 вищих навчальних закладах I-IV рівнів  акредитації. У  Роздольненському, Нижньогірському, Красногвардійському районах, містах Сімферополі, Судаку, Євпаторії, Керчі, Красноперекопську проведено методичні семінари-тренінги для вчителів загальноосвітніх навчальних закладів, що впроваджують курс «Культура добросусідства», а також семінар з конфліктології для вчителів шкіл на базі Центру міжкультурної освіти та толерантності. У загальноосвітніх навчальних закладах введено курси за вибором «Основи православної культури Криму» і «Основи ісламської культури Криму». На базі загальноосвітньої школи I-III ступенів № 2 м. Євпаторії проводиться дослідно-експериментальна робота за темою «Школа як центр виховання толерантної особистості на основі традицій та історичної спадщини народів Криму».

У Вінницькій області в загальноосвітніх  навчальних закладах області проводяться: години спілкування «Традиції народів світу», «Сторінками народного календаря», «Голокост – трагічна сторінка історії», «Добрі сусіди», круглі столи для учнів 10-11класів на тему «Міжетнічні конфлікти», «Завітайте до музи», «Мови різні – думка одна», «Суцвіття дум і розмаїття мов», виставка-конкурс інформаційних буклетів: «Мільйон різних «я», а разом Україна!» (про національні меншини Вінниччини). В учнівських колективах загальноосвітніх навчальних закладів відбулися перегляд та обговорення документального фільму «Нові сусіди» (про міжнаціональні відносини на території області). У травні 2010 року до Дня Європи учнівські колективи загальноосвітніх навчальних закладів презентували традиції національних меншин Вінниччини. Традиційно у лютому, до Дня рідної мови проводиться культурно-мистецька акція «Мовна палітра».

У Донецькій області управлінням освіти і науки облдержадміністрації 21 лютого 2011 року було організовано Фестиваль словесності та культури народів, що проживають у Донецькій області, телеміст з представниками мов національних меншин Запорізької (болгари), Одеської (молдавани і гагаузи), Чернівецької (румуни) областей, Криму (кримські татари).

У Дніпропетровській області чільне місце в системі роботи з утвердження ідеї національної злагоди займають бібліотеки навчальних закладів. На їх базі проводяться виставки літератури національних меншин, читацькі конференції: «Ні! – проявам расизму в Україні», «Ми бачимо красу добра у єднанні народів», «Мова кожного народу неповторна і своя». У вищих навчальних закладах постійно здійснюється виховна робота, спрямована на запобігання міжнаціональної, релігійної та расової нетерпимості, будь-яких проявів насильства по відношенню до іноземних студентів; проводяться виховні години щодо недопущення ксенофобських та расистських проявів серед студентської молоді.

У Запорізькій області проведено семінар «Організація виховної роботи та психологічного супроводу з профілактики ксенофобських настроїв у суспільстві» (м. Запоріжжя), започатковано творчі проекти «Єдина родина», «Вони знайшли спільну мову. А ви?», «Мелітополь – інтеркультурне місто»; засідання районних методичних об'єднань «Толерантність як основа розвитку творчої особистості», тематичні уроки «Мій краю, моє джерело», класні години «Пам'ятай! Ти – людина!», засідання круглого столу з теми «Ні – виникненню міжнаціональних конфліктів» (Мелітопольський район); тематичні уроки «Етнічний склад України», виставки літератури у шкільних бібліотеках «Цікаві звичаї та традиції народів України» (Веселівський район) тощо. У м. Бердянську за участю представників усіх закладів освіти міста, національних товариств, просвітницьких організацій щороку проводиться фестиваль «Мовляночка». Проведено низку заходів до Дня рідної мови (української, російської, болгарської, німецької, польської), в рамках яких відбулися інсценізації народних обрядів, літературні читання за творами письменників.

В Івано-Франківській області з метою розвитку і відродження національно-мистецьких традицій національних меншин головним управлінням освіти і науки облдержадміністрації щорічно проводиться обласне свято «Всі ми діти твої, Україно!». 

У Полтавській області до Міжнародного дня Голокосту ромів у загальноосвітніх навчальних закладах Лохвицького району, де знаходяться найбільші поселення ромів, проводяться круглі столи «Роми в Україні: учора і сьогодні».

 У Рівненській області у Мочулищенській  загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Дубровицького району проведено районний семінар  «Кришталева ніч: міф і реальність. Короткий нарис з історії страждань єврейського народу», у Лісівській - читацьку конференцію «Національний на етнічний склад населення України»,  у Сварицевицькій - тематичну конференцію «Національні меншини Рівненщини».  Проводяться виховні години «Толерантність: що це?», «Побут, звичаї, традиції Білорусії», «Традиції та побут національних меншин села», виставку-конкурс «Лялька в убранні слов’янських народів», урок дружби «Національні свята Німеччини», конкурс страв національних меншин.

У навчальних закладах Хмельницької області проводяться культурно-просвітницькі акції, спрямовані на формування толерантності, взаємоповаги між всіма національностями, «круглі столи» з проблем розвитку мов та культур національних меншин. Для учнів та студентів області було проведено науково-практичні конференції «Мови національних меншин: стан, проблеми, перспективи», «Державна етнонаціональна політика України». Проводяться дні національних культур (вірменської, єврейської, польської, російської, грузинської), культурно-мистецькі та культурологічні акції, спрямовані на гармонійний розвиток української культури та культур національних меншин,  відзначаються  знаменні події з історії, життя і творчості відомих діячів літератури, культури та мистецтва національних меншин. 

У Черкаській області проводяться щорічні заходи: культурно-мистецька акція до міжнародного Дня рідної мови «Мовна палітра», конференції та семінари до Дня слов’янської писемності і культури, різноманітні культурно-просвітницькі акції, спрямовані на формування поваги до культури, історії, мови, звичаїв та традицій представників різних національностей (виховні години, вікторини, свята-подорожі, присвячені творчості Шолом-Алейхема, М.В. Гоголя; для вчителів проведено засідання творчих груп та конференції «Шолом-Алейхем і Україна», «Гоголівськими місцями Полтавщини»).

У Чернігівській області школярі  Борзнянського, Бобровицького, Щорського районів у  квітні-травні 2011 року взяли участь у проведенні диспутів «Що таке ксенофобія», «Захист прав людини в Україні», усних журналів «Трагедія кримськотатарського народу», «Історія України. Трагічні сторінки», засіданнях круглих столів «Тюркський марш єднання», «Хвилина скорботи і єдності», приурочених до річниці депортації з Криму кримських татар та інших осіб за національною ознакою. У навчальних закладах Новгород-Сіверського району пройшли години спілкування «Мир народам України», «У кожній мові, в кожнім слові красу майбутнього шукай», «Поважай національні  традиції, звичаї, обряди інших народів», конкурси дитячих малюнків «Ми різні, але ми брати», «Карта національностей України», диспути «Україна єдина», «Особливості національної політики України». До Міжнародного дня голокосту ромів  проводяться тематичні культурно-масові заходи, виховні години, уроки, лекції, бесіди. 

           У Чернівецькій області щорічно проводиться конкурс читців творів М. Емінеску, круглі столи, науково-практичні конференції, години спілкування, позакласні заходи, тижні румунської мови, свята колядок та народних традицій, свято весни «Мерцішор». У статуті спеціалізованої школи № 41 м. Чернівці визначено вихідні дні для святкування національних єврейських свят.

           У м. Києві у 2010-2011 навчальному році проведено інформаційні години «Мова – давнє джерело спілкування і натхнення», тематичні виставки «Свято духовної єдності», «Буду я навчатись мови золотої», семінари «Відчуй смак рідної мови». У Київському Палаці дітей та юнацтва відбулись тематичні заходи за участю лідерів учнівського самоврядування загальноосвітніх навчальних закладів міста, що сприяють формуванню толерантності, відкритості у спілкуванні:  засідання дискусійного клубу «UNITIS» на тему «Толерантність чи байдужість»,   «Почуймо один одного!»; «Прояви нетолерантності у мас-медіа та шляхи їх подолання» у рамках Міжнародного фестивалю дитячо-юнацької журналістики «Прес-весна на Дніпрових схилах». До Міжнародного дня рідної мови у лютому 2011 року Київським національним університетом культури і мистецтв спільно з Головним управлінням освіти і науки підготовлено та видано збірку віршів «Рідна мово! Ти моє натхнення...». До збірки ввійшли вірші, проза учнів та студентів навчальних закладів міста різними мовами: українською, російською, грузинською, новогрецькою тощо.

           У вищих навчальних закладах постійно здійснюється виховна робота, спрямована на запобігання міжнаціональної, релігійної та расової нетерпимості, будь-яких проявів насильства по відношенню до іноземних студентів; проводяться виховні  години зі студентами щодо недопущення ксенофобських та расистських проявів серед студентської молоді.

Проведено соціологічні дослідження «Ксенофобські настрої в Україні» щодо вивчення причин і масштабів злочинності у студентському середовищі.

Виховання толерантності через систему навчально-виховних засобів надає можливість студентам глибше пізнати культури різних народів. Основу освітнього простору з полікультурного напрямку у вищих навчальних закладах складають нові навчальні дисципліни (курси) «Педагогіка толерантності», «Методика педагогіки толерантності».

Здобуті знання з толерантності педагогіки студенти вищих навчальних закладів удосконалюють у навчальних дисциплінах «Культура професійного спілкування», «Культура взаємин», «Культура мовного спілкування», «Ґендерна психологія» тощо.

Класичні університети, вищі педагогічні навчальні заклади розвивають партнерство з національно-культурними організаціями у сфері збереження мови, культури і традицій національних меншин. Це відбувається шляхом проведення різноманітних культурно-просвітницьких заходів (фестивалів, конгресів, конференцій, конкурсів на краще знання рідної мови та культури, видання літератури мовами національних меншин, навчальних посібників; вищі навчальні заклади Автономної Республіки Крим, Закарпатської, Чернігівської, Одеської областей, м. Києва).

З метою посилення роботи з упередження ксенофобських і расистських проявів серед студентської молоді на юридичних факультетах вищих навчальних закладів активізовано роботу юридичних клінік, що надають безкоштовну юридичну допомогу і консультації для студентів і громадян, оновлено зміст навчальних курсів юридичних факультетів.

За ініціативою Центру німецької культури «Відерштраль» та підтримки Федерального уряду Німеччини проведено Всеукраїнський конкурс учнівської та студентської молоді «Україна – Німеччина: міжкультурний діалог», видано збірку творів його переможців.

 

Навчання державною, мовами національних меншин України

та вивчення цих мов

Таблиця 3.2.3 - Дошкільні навчальні заклади

Мови виховання

Кількість закладів

Кількість дітей, що виховуються цією мовою

українська

12743

1093332

російська

1012

171713

угорська

70

3451

румунська

45

2444

молдовська

16

1065

кримськотатарська

1

545

польська**

-

107

німецька**

-

22

заклади з кількома мовами виховання

827

 

*   відомості станом на 1 січня 2011 р.

** окремі групи в дошкільних навчальних закладах

         У поточному році порівняно з минулим збільшилась кількість дошкільних навчальних закладів з вихованням українською мовою (на 309) та становить 86,6% від загальної кількості (у минулому році – 86,4%); російською (на 6), становить 6,9% (у минулому році – 7,0%);  румунською (на 2), становить 0,3% (у минулому році – 0,3%).

         Кількість закладів, в яких виховання здійснюється кількома мовами, збільшилась на 6 та становить 5,6% від загальної кількості (у минулому році – 5,7%).

Кількість закладів з вихованням кримськотатарською, молдовською та угорською мовами не змінилась та становить відповідно 0,01% від загальної кількості (у минулому році – 0,01%), 0,1% (у минулому році – 0,1%) і 0,5% (у минулому році – 0,5%).

         Кількість дітей, які виховуються українською мовою, збільшилась на 52160 та становить 85,9% від загальної кількості вихованців (у минулому році – 85,8%); російською – на 6284, становить 13,5% (у минулому році – 13,6%); угорською – на 129, становить 0,3% (у минулому році – 0,3%); румунською – на 305, становить 0,2% (у минулому році – 0,2%); кримськотатарською – на 26, становить 0,04% (у минулому році – 0,04%); молдовською – на 42, становить 0,08% від загальної кількості вихованців (у минулому році – 0,08%).

         Кількість дітей, які виховуються німецькою мовою, не змінилась і становить 0,002% (у минулому році – 0,002%).

         Кількість дітей, які виховуються польською мовою, зменшилась на 5 та становить 0,01% від загальної кількості вихованців (у минулому році – 0,01%).

         Виховання державною мовою у дошкільних навчальних закладах здійснюється в усіх адміністративно-територіальних одиницях країни; російською – в Автономній Республіці Крим, Дніпропетровській, Донецькій, Закарпатській, Запорізький, Київській, Кіровоградській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Сумській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Чернігівській областях та місті Севастополі; угорською – в Закарпатській області, румунською – в Закарпатській та Чернівецькій областях, молдовською – в Одеській області, кримськотатарською – в Автономній Республіці Крим, польською – у Львівській області.

 

Таблиця 3.2.4 - Загальноосвітні державні та комунальні навчальні заклади

Мови навчання або вивчення

Кількість закладів з навчанням цією мовою

Кількість учнів, що навчаються цією мовою

Кількість учнів, що вивчають цю мову як предмет

Кількість учнів, що вивчають цю мову факультативно або в гуртках

українська

16594

3407128

730807

-

російська

1149

685806

1242184

131471

румунська

82

18866

578

289

угорська

66

15126

1091

390

кримськотатарська

15

5399

14642

5097

молдовська

6

3877

2038

275

польська

5

1357

8338

3516

словацька*

-

113

214

246

болгарська*

-

65

10148

764

німецька

-

-

614729

-

новогрецька

-

-

3379

610

іврит

-

-

1915

13

гагаузька

-

-

1418

-

турецька

-

-

383

115

корейська

-

-

246

-

чеська

-

-

65

71

вірменська

-

-

-

40

румейська

-

-

-

38

естонська

-

-

-

29

урумська

-

-

-

19

заклади з кількома мовами навчання

1496

 

 

 

* окремі класи в загальноосвітніх навчальних закладах

 

         У поточному році порівняно з минулим зменшилась кількість загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою (на 83) та становить 85,5% від загальної кількості (у минулому році – 84,8%); румунською (на 6), становить 0,4% (у минулому році – 0,4%); російською (на 5), становить 5,9% (у минулому році – 5,9%).

         Кількість закладів, де навчання здійснюється кількома мовами, зменшилась на 168, становить 7,7% від загальної кількості (у минулому році – 8,5%).

         Кількість закладів з навчанням угорською, кримськотатарською, молдовською та польською мовами не змінилась та становить відповідно 66, 15, 6, 5 (0,3%, 0,07%, 0,03%; 0,03%).

Кількість учнів, які навчаються болгарською мовою, збільшилась на 21 та становить 0,002% від загальної кількості учнів (у минулому році – 0,001%), словацькою – на 11, становить 0,003% (у минулому році – 0,002%).

         Внаслідок демографічної ситуації кількість учнів, які навчаються українською мовою, зменшилась на 134062 та становить 82,3% від загальної кількості учнів (у минулому році – 81,8%); російською – на 54013, становить 16,6% (у минулому році – 17,1%); румунською – на 2226, становить 0,5% (у минулому році – 0,5%); угорською – на 470, становить 0,4% (у минулому році – 0,4%); молдовською – на 423, становить 0,1% (у минулому році – 0,1%), кримськотатарською – на 193, становить 0,1% (у минулому році – 0,1%); польською – на 44, становить 0,03% (у минулому році – 0,03%).

         Навчання державною та російською мовами у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюється в усіх адміністративно-територіальних одиницях країни; угорською та словацькою – в Закарпатській області, румунською – в Закарпатській та Чернівецькій областях, молдовською та болгарською – в Одеській області, кримськотатарською – в Автономній Республіці Крим, польською – в Івано-Франківській, Львівській та Хмельницькій областях.

Інформація про використання та вивчення української мови, мов національних меншин у загальноосвітніх закладах іншого пілпорядкування, приватних навчальних закладах, професійно-технічних навчальних закладах приведена в таблиці 3.2.5.

Таблиця 3.2.5 - Загальноосвітні навчальні заклади інших відомств

 

Кількість закладів з навчанням цією мовою

Кількість учнів, що навчаються цією мовою

 

 

українська

28

5525

464

-

російська

4

464

1169

-

німецька

-

-

1174

-

Загальноосвітні приватні навчальні заклади

 

Кількість закладів з навчанням цією мовою

Кількість учнів, що навчаються цією мовою

 

 

українська

109

8953

10161

-

російська

87

9769

2232

877

угорська

4

300

4

-

німецька

-

-

4767

-

іврит

-

-

1159

142

турецька

-

-

418

-

польська

-

-

19

13

болгарська

-

-

-

21

корейська

-

-

-

17

заклади з кількома мовами навчання

7

 

 

 

Професійно-технічні навчальні заклади

Мови навчання

Кількість закладів

Кількість учнів, що навчаються цією мовою

українська

738

332388

російська

35

16023

українська і російська

100

37599

Вищі навчальні заклади       І-ІІ рівнів акредитації

Мови навчання

Кількість студентів,

що навчаються цією мовою

українська

327826

російська

33455

румунська

85

угорська

87

          Вищі навчальні заклади ІІІ-ІV рівнів акредитації

Мови навчання

Кількість студентів,

що навчаються цією мовою

українська

1909654

російська

217659

угорська

795

У поточному році порівняно з минулим збільшилась кількість професійно-технічних навчальних закладів з навчанням українською мовою (на 18) та становить 84,5% від загальної кількості (у минулому році – 79,7%); українською та російською мовами (на 16), становить 11,5% (у минулому році – 9,3%). 

Зменшилась кількість професійно-технічних навчальних закладів з навчанням російською мовою (на 64), становить 4,0% (у минулому році – 11,0%).

         Кількість учнів, які навчаються українською мовою, збільшилась на 17569 та становить 86,1% від загальної кількості учнів (у минулому році – 82,6%), українською і російською – на 6511, становить 9,8% (у минулому році – 8,2%).

         Кількість учнів, які навчаються російською мовою, зменшилась на 19119 та становить 4,2% від загальної кількості учнів (у минулому році – 9,2%).

         Навчання державною мовою у професійно-технічних навчальних закладах здійснюється в усіх адміністративно-територіальних одиницях країни, крім Автономної Республіки Крим; російською – в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, українською і російською – в Донецькій, Запорізькій, Луганській, Одеській областях та м. Севастополі.

         Порівняно з минулим роком кількість студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, які навчаються українською мовою, збільшилась на 8514 та становить 90,7% від загальної кількості студентів (у минулому році – 90,1%); румунською – на 4 та становить 0,02% від загальної кількості студентів (у минулому році – 0,02%); угорською – на 9 та становить 0,02% від загальної кількості студентів (у минулому році – 0,02%).

Кількість студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, які навчаються російською мовою, зменшилась на 1300 та становить 9,2% від загальної кількості студентів (у минулому році – 9,8%).

         Навчання державною мовою у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації здійснюється в усіх адміністративно-територіальних одиницях країни, крім м. Севастополя; російською – в Автономній Республіці Крим, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Одеській, Харківській, Херсонській областях та м. Севастополі; румунською – у Чернівецькій області, угорською – у Закарпатській області. У 2011 році порівняно з минулим кількість студентів вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації, які навчаються українською мовою, зменшилась на 97343 та становить 89,7% від загальної кількості студентів (у минулому році – 89,4%), російською – на 17952, становить 10,2% (у минулому році – 10,5%), угорською – на 120, становить 0,04% (у минулому році – 0,04%).

         Навчання державною мовою у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації здійснюється в усіх адміністративно-територіальних одиницях країни, російською – в Автономній Республіці Крим, Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Запорізькій, Кіровоградській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Чернігівській областях і містах Києві та Севастополі; угорською – у Закарпатській області.

У вищих навчальних закладах вивчаються болгарська, кримськотатарська, молдовська, новогрецька, польська, російська, румунська, словацька, турецька, угорська мови.

Для представників національних меншин, які дисперсно проживають в Україні, працює 366 позашкільних навчальних закладів - культурно-освітніх центрів, у тому числі суботні та недільні школи, відвідування яких не обмежується віковим цензом. Їхній діяльності сприяють місцеві органи влади та органи місцевого самоврядування, органи управління освітою, національно-культурні товариства, просвітницькі організації і осередки. У центрах, суботніх та недільних школах вивчаються мови, література, історія, культура, традиції народів (таблиця 3.2.6).

Таблиця 3.2.6 - Культурно-освітні центри національних меншин

Мови, що вивчаються

Кількість культурно-освітніх центрів (у тому числі суботніх та недільних шкіл)

Кількість учнів, що вивчають цю мову

польська

105

5455

іврит

85

2398

німецька

38

953

новогрецька

26

817

корейська

14

589

вірменська

15

564

грузинська

12

483

азербайджанська

10

210

їдиш

11

200

болгарська

8

189

російська

10

178

татарська

4

120

чеська

5

112

турецька

2

51

білоруська

4

46

кримськотатарська

2

46

ромська

3

45

пушту

1

44

литовська

1

40

молдовська

2

35

караїмська

3

25

кримчацька

2

24

естонська

1

20

угорська

1

15

башкирська

1

8

 

3.2.5 Моніторингові дослідження у сфері загальної середньої освіти

У 2011 році було продовжено планомірну роботу щодо розбудови національної системи освітнього моніторингу та забезпечення моніторингового супроводу першочергових освітніх питань.

З цією метою було проведено:

- Всеукраїнське моніторингове дослідження якості підручників для 9-го класу загальноосвітніх навчальних закладів;

- соціологічне опитування вчителів історії та методистів з історії міського (районного) управління освітою щодо деяких аспектів викладання історії в загальноосвітніх навчальних закладах;

- моніторингове дослідження «Рівень рухової активності як провідна детермінанта формування здорового способу життя дітей і молоді»;

- моніторингове дослідження стану інклюзивної освіти в Україні;

- Всеукраїнське моніторингове дослідження стану й розвитку системи освіти дітей старшого дошкільного віку;

- Всеукраїнське моніторингове дослідження стану реалізації Концепції профільного навчання в старшій школі;

- Всеукраїнське моніторингове дослідження щодо статусу та ролі вчителя в українському суспільстві;

- Всеукраїнське моніторингове дослідження стану і розвитку професійно-технічної освіти.

Зведена інформація про моніторингові дослідження приведена в таблиці 3.2.7.

Таблиця 3.2.7 - Моніторингове дослідження

Назва дослідження

Загальна кількість респондентів

1.

Всеукраїнське моніторингове дослідження якості підручників для 9-го класу загальноосвітніх навчальних закладів

131 674

2.

Соціологічне опитування вчителів історії та методистів з історії міського (районного) управління освітою щодо деяких аспектів викладання історії в загальноосвітніх навчальних закладах

1 140

3.

Моніторингове дослідження (І етап) «Рівень рухової активності як провідна детермінанта формування здорового способу життя дітей і молоді»

10 274

4.

Моніторингове дослідження (ІІ етап) «Рівень рухової активності як провідна детермінанта формування здорового способу життя дітей і молоді»

10 274

5.

Моніторингове дослідження (І етап) стану інклюзивної освіти в Україні

4 837

6.

Моніторингове дослідження (ІІ етап) стану інклюзивної освіти в Україні

1 212

7

Всеукраїнське моніторингове дослідження (І етап) стану й розвитку системи освіти дітей старшого дошкільного віку

4 365

8.

Всеукраїнське моніторингове дослідження (ІІ етап) стану й розвитку системи освіти дітей старшого дошкільного віку

7 131

9.

Всеукраїнське моніторингове дослідження стану реалізації Концепції профільного навчання в старшій школі

4 102

10.

Всеукраїнське моніторингове дослідження щодо статусу та ролі вчителя в українському суспільстві

7 172

11.

Всеукраїнське моніторингове дослідження «Стан і розвиток професійно – технічної освіти»

4752

 

В опитуванні щодо якості підручників для 9-го класу загальноосвітніх навчальних закладів взяли участь 131674 респондентів, із них: учителі – 12210 особи, учні – 59738 особи, батьки учнів – 59726 осіб з АРК, 24 областей України, м. Києва та Севастополя (рис. 3.2.20).

Рис. 3.2.20.

У результаті дослідження встановлено, що узагальнена учительська оцінка якості переважної більшості підручників для 9-го класу знаходиться в межах 0,70 – 0,90 бала (при максимальній оцінці в 1 бал). Вісім навчальних книг, серед яких 6 підручників для вивчення іноземних мов, один підручник з біології та один з хімії педагоги оцінили від 0,58 до 0,69 бала (рис. 3.2.21, 3.2.22).

Рис. 3.2.21

 

 

 

Рис. 3.2.22

Результати моніторингового дослідження свідчать про те, що в цілому педагоги характеризують навчальні книги для дев’ятикласників як такі, що відповідають вимогам Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти та програмам з кожного навчального предмета. На думку вчителів, новостворені підручники повноцінно реалізують інформаційну, розвивальну, виховну та мотиваційну функції. Структура навчальних книг (навчальні тексти, апарат організації засвоєння, ілюстративний матеріал, апарат орієнтування) спрямовані на формування інтелектуальної та емоційної сфер учнів, вироблення загальнонавчальних та спеціальнопредметних умінь і навичок, впливають на розвиток пізнавальних здібностей дітей, спонукають їх до творчої діяльності. У теоретичному й практичному матеріалі навчальних книг втілено моделі, спрямовані на формування компетентного ставлення особистості до життя.

Разом з цим, учителі висловили ряд зауважень щодо якості окремих складових підручників та сформулювали конструктивні побажання відносно шляхів усунення виявлених недоліків.

В 96-ти підручниках найнижче, порівняно з іншими компонентами, респонденти оцінили саме навчальні завдання, домінуючою функцією яких є організація процесу засвоєння знань. Учителі вважають, що в підручниках для 9-го класу необхідно збільшити кількість різнорівневих та диференційованих завдань, які роблять можливим підходити індивідуально до організації засвоєння та оцінювання знань учнів; творчих завдань, що передбачають застосування знань у життєвих ситуаціях, тестових завдань для організації усіх видів контролю та самоконтролю знань учнів. Крім цього, на думку опитаних учителів, варто доповнити більшість навчальних книг вправами (завданнями) для засвоєння учнями теоретичного матеріалу, а також для систематичного закріплення понять, визначень та основних тем курсу. Близько 80% учителів вважають, що підручники повинні містити види та форми навчальних завдань, виконання яких дає змогу систематично готувати дев’ятикласників до зовнішнього незалежного оцінювання випускників.

Учасники моніторингового дослідження переконані, що якісний підручник повинен репрезентувати не лише систему знань, а й систему видів завдань, спрямованих на їх засвоєння та застосування.

У 80% підручників (особливо з природничо-математичного та суспільно-гуманітарного циклів), на думку опитаних учителів, порушено принцип доступності та оптимальності співвідношення теоретично-наукового матеріалу з основ науки з індивідуальними, розумовими, психологічними й віковими можливостями учнів. Теоретична навчальна інформація, на думку респондентів (учителі, учні, батьки учнів), подається занадто складно, що унеможливлює її самостійне сприйняття  та засвоєння дев’ятикласниками.

60% досліджуваних підручників, за словами вчителів, містять фактичні помилки, невідповідності і неточності різного роду. Це відволікає та розсіює увагу всіх учасників навчального процесу, забирає багато часу на з’ясування та уточнення правильності назв, термінів, цифр тощо.

На думку третини опитаних учителів, 25-ти відсотків учнів і батьків учнів, кожен п’ятий досліджуваний підручник потребує значного поліпшення якості поліграфічного виконання та удосконалення оформлення ілюстративних засобів, як джерела позатекстової інформації, спрямованої на збагачення пізнавального процесу.

Моніторингові дослідження – ефективна складова оцінювання якості новостворених підручників, оскільки вони дають можливість вивчити думку широкого кола вчителів та громадськості щодо позитивних і негативних сторін навчальної книги. Найбільш повне й раціональне використання інформації, одержаної в ході таких досліджень сприятиме об'єктивній оцінці дидактичних можливостей підручників, їх переваг і недоліків, перспектив видання і перевидання.

На виконання рішення IV засідання Підкомітету з питань гуманітарного співробітництва Українсько-Російської міждержавної комісії від 27 жовтня 2010 року, з метою реалізації завдань щодо реформування системи загальної середньої освіти, створення оптимальних умов для вивчення історії в загальноосвітньому навчальному закладі проведено соціологічне опитування учителів історії загальноосвітніх навчальних закладів та методистів з історії міського (районного) управління освітою щодо деяких аспектів викладання історії в загальноосвітніх навчальних закладах.

Основна мета проведеного опитування – вивчення педагогічної думки стосовно ефективності лінійної та концентричної структури викладання історії в загальноосвітніх навчальних закладах, а також ставлення вчителів та методистів до інтегрування курсів історії України та всесвітньої історії в єдиний курс.

       В опитуванні взяли участь 1140 респондентів (учителів історії ЗНЗ - 1080 осіб, методистів з історії міського (районного) управління освітою – 60 осіб) з АРК, 24 областей України, м. Києва та Севастополя (рис. 3.2.23 - 3.2.25)

Рис.3.2.23 Педагогічний стаж учителів – учасників опитування

 

Рис.3.2.24 Кваліфікаційна категорія учителів – учасників опитування

 

Рис.3.2.25  Стаж респондентів на посаді методиста

 

Результати соціологічного опитування свідчать про, те що думки респондентів розділилися з приводу ефективності лінійної та концентричної структур викладання історії (50% учителів та 51% методистів вважають, що саме концентрична структура викладання дозволяє реалізувати сучасні підходи до побудови змісту шкільної історичної освіти; 45% учителів та 49% методистів притримуються думки, що такі можливості відкриває лінійна структура викладання історії в загальноосвітніх навчальних закладах.

50% учителів і 42% методистів назвали концентричну структуру такою, що надає учням і вчителям більше можливостей розв’язати завдання історичної освіти, передбачені Державним стандартом; 47% учителів і 54% методистів такої думки про лінійну структуру викладання історії (рис.3.2.26, 3.2.27).

Рис.3.2.26 Структури викладання, що реалізують сучасні підходи до побудови змісту шкільної історичної освіти

Рис.3.2.27 Структури викладання, що надає учням і вчителям більше можливостей розв’язати завдання історичної освіти

 

Учасники соціологічного опитування висловили пропозиції, реалізація яких здатна вплинути на підвищення ефективність викладання курсів історії у загальноосвітніх навчальних закладах:

1. Ґрунтовно підняти питання лінійної та концентричної структури викладання історії у фаховій українській літературі, пресі, на курсах підвищення кваліфікації тощо.

2. Викладання історії у школі побудувати таким чином:

-     5 кл. – «Барвисті сторінки історії України» (замінити підручники, які є невдало побудованими, обтяженими зайвим фактажем, не дають загального уявлення про час та яскраві постаті вітчизняної історії. Написати підручник зрозумілою дітям мовою, гарно ілюструвати).

-     6–7 кл. – Всесвітня історія у лінійній побудові.

-     8–9 кл. – Історія України у лінійній побудові, але з елементами концентричної та спіральної. 

-     10–11 кл. – Паралельне вивчення курсу всесвітньої та історії України у порівнянні – для закріплення і поглиблення знань з попереднього вивчення курсів історії.

-     Додати факультативні курси: «Історія в особах», «Історія наукових відкриттів», «Історія мистецтва».

3. Створити якісні підручники для профільних класів.

4. Збільшити кількість годин для вивчення історії в усіх класах.

МОН України:

-       забезпечити доступність інформації про новітні освітні історичні системи для вчителів (різними засобами);

-       забезпечити доступність для дітей навчальних посібників та підручників; їх відповідність віковим особливостям дітей; зняти з програм перевантаженість історичним матеріалом, історичними поняттями та термінами.

З метою створення сприятливого здоров'язбережувального освітнього середовища, підвищення ефективності впливу фізичного виховання проводиться Всеукраїнське моніторингове дослідження „Рівень рухової активності як провідна детермінанта формування здорового способу життя дітей і молоді”.

Протягом 2010-2011 років проведено три опитування різних цільових груп у 20-ти областях України. В опитуванні взяли участь: керівники ЗНЗ, ДНЗ, учні, батьки дошкільнят та учнів, вихователі ДНЗ, учителі ЗНЗ. За результатами опитування респондентів підготовлено інформаційно-статистичний звіт.

Попередній аналіз результатів І етапу дослідження показав, що в цей час немає чітко сформованих та науково аргументованих педагогічних підходів і методичних рекомендацій відносно оптимізації системи фізичного виховання та фізкультурно-оздоровчої роботи в загальноосвітніх навчальних закладах. Дослідженням виявлена наявність суттєвого протиріччя між великим суспільним запитом щодо удосконалення системи фізичного виховання учнів засобами та методами сучасних фізкультурно-оздоровчих систем та фінансуванням матеріально-технічною бази, запровадження інноваційних підходів щодо організації уроків та системи позакласної роботи з фізичного виховання. Такий стан гальмує розв’язання проблем сучасної системи фізичного виховання. Приблизно у 65% ЗНЗ проводиться моніторинг з питань фізичної підготовки учнів, 51% навчальних закладів проводять системний моніторинг з питань фізичного виховання, 40% - не відстежують рівень ефективності свого планування та не вивчають вплив прийнятих рішень, що безумовно негативно позначається на якості знань, набути життєвих навичок щодо особливостей рухової активності та здорового способу життя з урахуванням стану свого здоров’я, рівня фізичного розвитку учнів.

Під час навчання кожен вчитель розв’язує багато проблем. Учителі відповіли, що більшість з них стосуються матеріально-технічного забезпечення предмета (рис.3.2.28). Всього 3% учителів зазначили відсутність у закладі системності в організації навчального процесу. Враховуючи те, що майже в кожній третій школі не проводиться моніторинг з питань фізичного виховання, можна зробити припущення, що шкіл, де навчально-виховний процес з фізичного виховання організовано на недостатньому рівні, значно більше. Цю позицію підтримує також аналіз кадрового забезпечення: третина уроків в сільських школах та чверть в міських проводять вчителі, які за спеціальністю не є вчителями фізичної культури (рис.3.2.29). Ситуацію, яка склалася, покращує лише той факт, що в 1-4 класах уроки фізичної культури проводять вчителі початкової школи з відповідною підготовкою (рис.3.2.30).

Таким чином, проблема кадрового забезпечення є однією з першочергових, яку потрібно вирішити на шляху вдосконалення та розвитку системи фізичного виховання з урахуванням реальних суспільних потреб, нових тенденцій щодо пропаганди здорового способу життя серед молоді.

Рис.3.2.28 Проблеми, які виникають під час проведення уроків фізкультури

 

 

 Рис.3.2.29 Розподіл навантаження з предмету фізична культура

 

 

 Рис.3.2.30 Спеціалісти, які викладають фізичну культуру в школі

 

Також негативно впливає на якість навчання відсутність в майже кожній п’ятій школі необхідної матеріально-технічної бази (рис.3.2.31). Достатнє забезпечення має тільки кожна десята школа. Краще забезпечені міські школи, ніж сільські (відповідно 17% проти 12%). Методичні посібники, таблиці та інші засоби навчання 45% учителів купують за власний рахунок, кожна п’ята школа має можливість придбати за державні кошти. Також значну допомогу в розв’язанні зазначених проблем надають батьки та різні громадські організації (рис.3.2.32).

Рис.3.2.31 Матеріально-технічне забезпечення предмета фізична культура

 

 Рис.3.2.32 Джерела поповнення матеріально-технічного та методичного забезпечення предмета фізична культура

 

Формування навичок та мотивації щодо самостійних занять фізичними вправами процес складний та довготривалий. До 60% батьків учнів відповіли, що їхній спосіб життя щодо рухової активності може бути прикладом для наслідування дитиною. Проте займаються фізичними вправами/спортом та активно відпочивають разом з дитиною лише третина батьків.

Більшість (до 70%) батьків учнів різних класів вважають, що уроки фізичної культури та різноманітні шкільні заходи є провідним фактором у формуванні бажання займатися фізичними вправами/спортом (таблиця 3.2.8). Проте результати аналізу блоку запитань щодо якості проведення уроків показали, що, на жаль, не кожен вчитель має можливість якісно провести урок через низку об’єктивних та суб’єктивних факторів. Наприклад, принцип диференційного підходу до виконання вправ учнями з урахуванням стану здоров’я враховується половиною опитаних вчителів (рис.3.2.33).

Таблиця 3.2.8 - Розподіл відповідей батьків на запитання

 

Запропоновані

 

Відносний показник, %

 

1 клас

3 клас

5 клас

8 клас

1. Уроки з фізичної культури

70

67

75

69

66

2. Заходи в школі

48

44

47

42

59

3. Заходи поза школою

31

28

27

32

35

4. Приклад батьків

23

29

22

20

21

5. Приклад друзів

27

27

27

24

27

6. Реклама, ЗМІ, телебачення

15

19

15

13

14

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.3.2.33 Диференційований підхід до виконання фізичних вправ учнями з

урахуванням стану здоров’я

 

Недостатня поінформованість батьків з питань впливу малорухомого способу життя на здоров’я, раціонального рухового режиму призводить до того, що кожна п’ята дитина обмежується тільки двома уроками з фізичної культури за розкладом у школі, не відвідує у вільний від шкільних занять час гуртків/секцій, де мала б змогу реалізовувати свої фізіологічні потреби в рухах. На жаль третина батьків (їхні діти рухаються у вільний час від шкільних занять 1-3 години на тиждень) також не правильно планують руховий режим своїх дітей. Вони не розуміють, що дитина повинна повноцінно рухатись щодня, а перенесення занять фізичними вправами на вихідні також не приносить користі дитині (рис.3.2.34).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.3.2.34 Розподіл відповідей батьків на запитання

 

Останніми роками багато батьків та дітей скаржаться на надмірне навантаження в школі. Проте аналіз показав, що сучасні учні більше часу приділяють перегляду телевізійних передач та грі на комп’ютері, ніж виконанню домашніх завдань. На жаль, учитель у школі може тільки поінформувати учня як організувати раціональний режим дня. Батькам належить роль контролю за набуттям їхньою дитиною такої життєвої навички. Проте у 70% респондентів при досягненні 14 років така навичка сформована частково. Такі діти проводять недостатньо часу на свіжому повітрі, вони ведуть малорухливий спосіб життя і, як наслідок, схильні до перевтоми (таблиця 3.2.9).

Таблиця 3.2.9 - Розподіл відповідей учнів 8-их класів на запитання

 

Запропоновані варіанти відповідей

Відносний показник, %

Загалом

Хлопчики

Дівчата

Місто

Село

1. Відсутність або недотримання режиму дня

66

67

65

68

64

2. Стан здоров’я

22

19

24

23

20

3. Недосипання, втома протягом дня

57

55

60

59

56

4. Не робить зарядку, не займатись фізкультурою

29

30

29

24

34

5. Багато часу проводите біля телевізора або комп’ютера

50

54

47

51

50

6. Недостатньо часу проводите на свіжому повітрі

40

36

44

45

34

7. У вільний час займаєтесь справами, які не пов’язані з активними рухами

56

53

59

63

49

8. Приділяєте багато часу навчанню, виконанню домашніх завдань

49

44

54

54

44

Для більшості (до 70%) учнів такі життєві цінності, як «здоров’я», «навчання», «родина» є дуже важливими. Хотілося б, щоб батьки прийшли до розуміння того, що тільки систематично організовані фізкультурно-оздоровчі заняття, активний відпочинок призведуть до формування стійких навичок та свідомого розуміння категорії «здоров’я» як особистісно-соціальної цінності.

Сучасна система фізичного виховання учнів потребує запровадження нових підходів, вона повинна задовольняти рухові, мотиваційні та гігієнічні потреби. Більшість учнів бажають використовувати в процесі фізичного виховання сучасні тренажери і фізкультурно-оздоровчі технології. Зрозуміло, що ефективне розв’язання цих проблем можливе за умови активної участі всіх учасників навчального процесу та особливо батьків.

Результати дослідження будуть використані для удосконалення існуючих та запровадження нових фізкультурно-оздоровчих програм, які б сприяли розвитку позитивної мотивації до занять фізичною культурою, формували навички самостійної оздоровчої діяльності як у системі шкільної освіти, так і у вільний від навчання час.

З метою забезпечення рівного доступу до якісної освіти в умовах загального освітнього простору було проведено І та ІІ етапи моніторингового дослідження стану інклюзивної освіти в Україні в 15 областях. Мета зазначеного моніторингу ­ оцінка наявності та рівня розвитку інклюзивних процесів в Україні.

Враховуючи світові тенденції розвитку освіти, в Україні все більшого поширення набуває спільна форма навчання та виховання дітей з особливостями розвитку та їх здоровими однолітками. Це дає кожній дитині шанс не тільки розкрити власний потенціал розвитку, але й є ефективним тренінгом взаємодії, який дозволяє з раннього дитинства оволодівати мистецтвом бути разом.

В Україні 1 020 439 дітей, які мають вади психофізичного розвитку. Це становить 11,2 відсотки від усієї кількості дитячого населення і відповідає світовим тенденціям. Близько половини з них мають статус дітей–інвалідів. Вони потребують спеціальних умов виховання, розвитку і навчання, а також суспільної і державної підтримки.

Інклюзивна форма навчання передбачає не тільки активне включення та участь дітей з обмеженими можливостями в освітньому процесі звичайної школи, але й у більшій мірі перебудову всього процесу масової освіти як системи для забезпечення рівного доступу до якісної освіти всіх дітей.

У I етапі дослідження брало участь біля п’яти тисяч респондентів з 15 областей України (в т.ч. м. Києва). Серед респондентів – безпосередні учасники інклюзивного процесу: керівники ЗНЗ, фахівці, вчителі, асистенти вчителів, батьки. Для ефективного запровадження інклюзивного (інтегрованого) навчання в освітні заклади потрібно не тільки відповідна нормативно-правова база, але й необхідні умови, сприятлива суспільна думка.

Результати опитувань підтверджують, що в умовах спільного навчання діти, педагоги, батьки вчаться сприймати кожного таким, яким він є. Це створює передумови формування нового суспільства, суспільства толерантного, здатного розуміти та сприймати кожну дитину, незалежно від її особливостей та потреб.

Якісну освіту мають отримувати всі діти, незалежно від їхніх індивідуальних якостей або проблем. Так зазначило 81% батьків, діти яких вже навчаються в інклюзивних класах разом з дітьми з порушеннями психофізичного розвитку. Більше половини опитаних батьків (53%) погодились на те, щоб у майбутньому спільно з їхньою дитиною навчались діти з особливостями психофізичного розвитку. Проте, п’ята частина опитаних батьків вважають, що такі діти повинні навчатись у спеціальних навчальних закладах.

Рівні можливості освіти передбачають створення спеціального освітнього середовища для осіб з порушеннями психофізичного розвитку (персонал супроводу, пандуси та інші пристосування, корекційно-реабілітаційне обладнання, дидактичні засоби навчання тощо). Аналіз даних моніторингового дослідження щодо забезпечення доступності інклюзивної освіти показав, що більшість навчальних закладів не готові в повній мірі забезпечити інклюзивний процес: відсутнє облаштоване середовище (освітлення, обладнання на робочому місті, посилювачі звуку тощо), спеціальні програми, що розраховані на таке навчання, організації потребує система спеціальної підготовки та перепідготовки, підвищення кваліфікації викладачів – спеціалістів інклюзивного навчання. Показово, що позиції вчителів, асистентів, керівників, батьків та фахівців в оцінці стану облаштованості середовища майже ідентичні. Показники не перевищували 10%.

Результати моніторингового дослідження допоможуть суб’єктам системи освіти в плануванні подальшої роботи, в розробленні єдиних стандартів організації навчального та реабілітаційного процесів, а також механізмів їх фінансового, матеріально-технічного, соціального, психолого-педагогічного, кадрового та реабілітаційного супроводу.

З метою реалізації завдань щодо обов’язкової дошкільної освіти, створення оптимальних моделей організації навчально-виховного процесу в умовах реалізації наступності дошкільної й початкової загальної освіти, згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 25.10.2010 № 1000,продовжено моніторингове дослідження стану й розвитку системи освіти дітей старшого дошкільного віку.

  Протягом 2010-2011р.р. проведено І, ІІ етапи дослідження в 24 регіонах України, АРК, м. Севастополі та м. Києві та було опитано 11 500 респондентів. За результатами моніторингового дослідження підготовлено інформаційно-статистичний звіт.

       Попередні результати опитування батьків показали, що вони позитивно ставляться до введення обов’язкової дошкільної освіти (99%) та розуміють значущість першої ланки освіти для всебічного розвитку маленької особистості. До70% батьків для отримання дитиною дошкільної освіти обирають державні навчальні заклади.

         Результати моніторингового дослідження засвідчили, що 6-річні діти, на думку 54% опитаних вчителів 1-х класів і вихователів старших груп, частково готові фізично, психологічно й емоційно до навчання в школі (рис.3.2.35). Тому на їхню думку навчання в школі доцільно розпочинати з 7 років (рис.3.2.36).

 

 

Рис.3.2.35 Готовність дітей до навчання в школі

Рис.3.2.36 Оптимальний вік для початку навчання в школі

 

       Узагальнені результати виявили, що на сучасному етапі реалізується принцип наступності між дошкільною та початковою освітою. Так вважають 58% респондентів (рис.3.2.37).

Рис.3.2.37 Реалізація наступності в освіті

 

       Питання наступності на сучасному етапі розвитку освіти набуло особливого значення. Дошкілля має низку власних галузевих проблем, які потребують виваженого підходу, критичного на них погляду. Особливо це стосується старших дошкільнят, що зумовлено впливовістю вимог наступної ланки – початкової освіти, прагненням забезпечити очікуваний школою результат.

З метою реалізації завдань щодо реформування системи загальної середньої освіти, створення ефективного освітнього середовища та оптимальних умов для профілізації старшої школи протягом 2011-2012 років проводиться Всеукраїнське моніторингове дослідження стану реалізації Концепції профільного навчання в старшій школі.

Моніторингове дослідження проходить у 24-х областях України, АРК,  м. Києві та м. Севастополі. В опитуванні візьмуть участь: представники обласних управлінь інститутів післядипломної педагогічної освіти – 27 осіб, керівники освітніх закладів – 710 осіб, учителі – 1077 осіб, учні 10-х класів -1144 особи та  батьки учнів – 1144 особи.

У 2011 році:

- було створено робочу групу з розроблення інструментарію для моніторингового дослідження;

- проведено нараду з питань організації та проведення моніторингового дослідження за участю обласних координаторів інститутів післядипломної педагогічної освіти та зацікавлених сторін моніторингового дослідження;

- за результатами опитування респондентів буде підготовлено інформаційно-статистичний звіт.

З метою підвищення престижу педагогічної професії та утвердження високого статусу вчителя в українському суспільстві протягом 2011-2012 років проводиться Всеукраїнське моніторингове дослідження щодо статусу та ролі вчителя в українському суспільстві.

Моніторингове дослідження проходить у 24-х областях України, АРК,  м. Києві та Севастополі. В опитуванні беруть участь: учителі – 3014 осіб, учні 10-х класів -1532 особи та батьки учнів – 2626 осіб, представники громадських організацій

Для виконання дослідження:

- створено робочу групу з розроблення інструментарію та питань проведення моніторингового дослідження;

- проведено нараду з питань організації та проведення моніторингового дослідження за участю обласних координаторів інститутів післядипломної педагогічної освіти та зацікавлених сторін моніторингового дослідження;

- результати дослідження (статистичний та аналітичний звіт) будуть презентовані громадськості у червні 2012 року.

 

 

3.2.6 Інтелектуальні змагання серед учнівської молоді

 

         З метою пошуку та підтримки обдарованих школярів вже понад півстоліття на державному рівні проводяться різноманітні інтелектуальні змагання. 

 

Всеукраїнські учнівські олімпіади

 

Щороку близько 3 млн. школярів залучаються до участі у Всеукраїнських учнівських олімпіадах з навчальних предметів.

         В олімпіадах школярі змагаються в особистій першості й демонструють, як швидко  і вміло застосовують вони  набуті знання, знаходять нестандартні підходи до розв’язання олімпіадних завдань й отримують відповідний результат.

         З року в рік удосконалюються форми і методи проведення олімпіадних змагань, застосовуються інноваційні технології. Цьогоріч започатковано 4  нові учнівські олімпіади – з російської мови та літератури, екології, астрономії, педагогіки і психології. Так, олімпіади:

         – з екології запроваджена з метою пропагування екологічних знань, розвитку у школярів соціальної активності в галузі охорони природи, розв’язування глобальних екологічних проблем та підготовки до участі у міжнародній олімпіаді з екології;

         - з астрономії  -  для формування творчого покоління науковців і практиків сучасної астрономічної науки,  для підготовки до участі у міжнародній олімпіаді;

         - з педагогіки та психології  - з метою популяризації праці педагога, виявлення та відбору молоді зі стійким бажанням працювати у педагогічній сфері, поповнення ЗНЗ педагогами нової генерації;

         - з російської мови та літератури олімпіада є могутнім засобом залучення молоді до  досягнень національної та світової культури, духовних цінностей, вироблених людством.

         Відповідно до спільного наказу Міністерства освіти і науки, молоді та  України та Національної академії педагогічних наук України від 04.03.2011 № 213/26 "Про проведення ІV етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з навчальних предметів та фінального етапу турнірів у 2010/2011 навчальному році" 21 – 26 березня 2011 року відбулися фінальні етапи учнівських олімпіад з 14-ти навчальних предметів, з географії – 20-25 березня 2011 року. Заключні етапи Всеукраїнських учнівських олімпіад з екології та  інформатики відбулися з 26 по 31 березня 2011 року; російської мови і літератури та астрономії –  з 27 березня по 1 квітня 2011 року.

         У фінальному (ІV) етапі олімпіад взяло участь 2212  найталановитіших учнів країни.  Відповідно до  Положення про Всеукраїнські учнівські олімпіади з базових і спеціальних дисциплін, турніри, конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт та конкурси фахової майстерності, затвердженого наказом Міністерства освіти України № 305  від 18 серпня 1998 року, та зареєстрованого  в Міністерстві юстиції України 24 вересня 1998 року за № 598/3038, 1094 учні  стали переможцями. 

         За результатами фінального етапу олімпіад дипломи І ступеня отримали – 164 учні; ІІ ступеня – 348 учнів; ІІІ ступеня –582 учні. Решті школярів (1118 ) було вручено дипломи учасників.

                   У заключному етапі Всеукраїнських учнівських олімпіад 2010/ 2011 навчального року взяло участь 682 учні 11 класів. Дипломи переможців отримали 337  одинадцятикласників, а саме: 53  учні нагороджено   дипломами I ступеня, 110 учнів – дипломами  II ступеня, 174 учні   –  дипломами  III ступеня.

         Ці школярі відповідно до Умов прийому до вищих навчальних закладів, затверджених наказом МОН від 19.10.2010 № 961, мають  відповідні пільги при вступі до українських вишів.

 - До вищого навчального закладу зараховуються відповідно до розділу XV цих Умов за умови подання сертифіката Українського центру оцінювання якості освіти з кількістю балів не нижче мінімального рівня для допуску до участі в конкурсному відборі учасники міжнародних олімпіад за умови, якщо вони вступають на напрями підготовки, для яких профільним є вступне випробування з предмета, з якого вони брали участь у міжнародній олімпіаді.

        -  Призерам (особам, нагородженим дипломами I - III ступенів) IV етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових предметів  до конкурсного бала при вступі на основі повної загальної середньої освіти зараховується додатковий бал за умови, якщо вони вступають на напрями підготовки, для яких профільним є вступне випробування з предмета, з якого вони є призерами,

- Величина додаткового бала встановлюється: особам,  нагородженим дипломами  I ступеня, – 50 балів; особам,  нагородженим дипломами                      IІ ступеня, – 40 балів; особам, нагородженим дипломами  IІІ ступеня, –                30 балів.

Найкращі результати у Всеукраїнських олімпіадах 2010/2011 н.р. показали команди школярів команди м. Києва,  Українського фізико-математичного ліцею Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Харківської, Львівської, Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Волинської, Івано-Франківської областей (рис. 3.2.38)

        


 

 
 

 

Рис.3.2.38 Загальний рейтинг участі учнівських команд у IV етапі Всеукраїнських олімпіад (2009-2011 рр.)

 


Запорукою успішного проведення олімпіад є високий професіоналізм журі.      В організації та проведенні олімпіад,  турнірів і конкурсів взяли активну участь учителі, методисти, викладачі, наукові працівники закладів освіти України.

         Серед вищих навчальних закладів найбільше уваги формуванню покоління майбутніх науковців і практиків для різних галузей суспільного життя приділяється вченими Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Харківського національного університету ім.В.Н.Каразіна, Львівського національного університету імені Івана Франка, Донецького національного університету, Волинського національного університету імені Лесі Українки, Запорізького національного університету.  Тому під час вступної компанії рейтинг цих вузів є найбільшим і вони користуються популярністю при виборі майбутнього місця навчання учасниками олімпіад.

         Особливої подяки заслуговують керівники обласних державних адміністра­цій, начальники управлінь освіти і науки та ректори (директори інститутів післядипломної педагогічної освіти, які приділили максимум зусиль для  належного проведення загальнонаціонального етапу Всеукраїнських  учнівських олімпіад   2010/2011 навчального  року,  цікавого і змістовного перебування   їх учасників  у відповідному регіоні під час змагань.  

Позитивним моментом в організації і проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад 2010-2011 навчального року було:

- розширення числа учасників олімпіадного руху у зв’язку з започатку­ванням 4 учнівських олімпіад, а саме з педагогіки і психології, російської мови та літератури, астрономії та екології;

- збільшення фінансування Всеукраїнських учнівських олімпіад в частині харчування і проживання дітей і керівників команд (загалом понад 800 тис. гр.), що дозволило забезпечити значно кращі відповідно до попередніх років умови проживання та якість харчування (рис. 3.2.39).

- однак потребує значної уваги проблема наукової підтримки олімпіад, тому необхідно  збільшити  фінансування відповідних статей.

 


Рис. 3.2.39 Фінансування учнівських олімпіад 2009-2011 рр

 


Міжнародні учнівські змагання

 

         Для популяризації національної освіти на світовому рівні команди школярів України беруть участь у міжнародних учнівських олімпіадах: з 1993 року  – з математики, фізики, хімії, біології,  інформатики;  з 1996 року – з екології; з 2010 року з географії.  У 2011 році  українські  школярі вперше будуть учасниками  Міжнародної олімпіади з астрономії.

         Міжнародні олімпіади – престижні інтелектуальні змагання, учасниками яких є обдаровані молоді люди з багатьох країн світу. Останні роки лідерами міжнародних учнівських змагань є команди азійських країн – Китаю, Тайваню, Індонезії, Гонконгу, Ірану, Сінгапуру, Таїланду, Південної Кореї. Також провідні позиції займають команди США, Росії, Німеччини, Казахстану, Індії, Угорщини, Румунії, Білорусії. Команди України також входить до країн - лідерів змагань, оскільки за результатами Міжнародних олімпіад вони знаходиться на 10-15 місці серед понад 70-100  команд з різних країн світу, що беруть участь у змаганнях.

         За період з 1993 по 2010 роки 480  українських школярів у міжнародних олімпіадах вибороли 395 медалей різного ґатунку, із них 69 золотих, 148 срібних, 178 бронзових; 19 учасників нагороджено Почесними грамотами (рис. 3.2.40-42).

Високі досягнення  талановитих учнів у міжнародних змаганнях сприяють зміцненню авторитету нашої держави, розширенню міжнародних зв'язків, свідчать про значний потенціал творчої молоді, підтримка якої є запорукою розвитку нашої країни.

         На сьогодні в Україні розроблено план з поліпшення та адаптації національної системи забезпечення якості вищої освіти це відповідно до стандартів та норм Європейської мережі забезпечення якості в рамках Болонського процесу.

         Наші учні мають можливість вільно обирати місце здобуття вищої освіти і в Європейському просторі (ЄПВО) і в провідних вузах інших країн, куди отримують запрошення на навчання після вдалих виступів на міжнародних олімпіадах та до співпраці та набуття досвіду  після закінчення університетів.

          Серед учасників міжнародних учнівських олімпіад є багато успішних молодих людей, які гідно представляють Україну в світовому науковому просторі, зокрема:

         Ярослав Филинчук, випускник Львівського фізико-математичного ліцею багаторазовий переможець всеукраїнських і міжнародних олімпіад. У 2005 році брав участь у міжнародної хімічної олімпіаді в Пекіні, був нагороджений срібною медаллю. Закінчив Львівський державний університет. У 2002 році блискуче  захистив дисертацію в Україні і був запрошений до Швейцарії, де працював в лабораторії кристалографії Женевського університету до 2005 року. Після цього його запросили до Франції, він працював у м. Греноблі на європейському синхротроні. Сьогодні Ярослав Филинчук штатний професор Католицького університету у м Льовені (Бельгія). У 2010 році він нагороджений міжнародною премією за видатні роботи з хімії.

 


Рис. 3.2.40 Результати участі команд школярів України у міжнародних учнівських олімпіадах 1993-2010 рр. (за предметами)

 

 

 

 

 
 

Рис. 3.2.41 Результати участі команд школярів України у міжнародних учнівських олімпіадах 1993-2010 рр. (за медалями).


 

Рис. 3.2.42 Результати участі школярів україни у  міжнародних  учнівських олімпіадах  2004-2010 рр. (за регіонами)

 

 


Михайлюк Павло, випускник школи м. Керчі АР Крим, переможець всеукраїнських олімпіад, срібний призер Менделєєвської олімпіади, бронзовий призер міжнародної хімічної олімпіади в м. Копенгагені (Данія) 2000 року. Вищу освіту здобував на хімічному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Успішно захистив дисертацію з хімії в Україні, був запрошений до роботи в Німеччині. У 2009 році повернувся в Україну і зараз працює асистентом у Київському національному університеті. Має більш 30 опублікованих наукових праць у міжнародних наукових виданнях.    

Церковняк Ярослав, випускник Українського фізико-математичного ліцею Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Золотий призер міжнародної олімпіади з фізики 1996 року в Осло (Норвегія). ”Абітурієнт року ”- так писала про нього преса. Ярослав був запрошений до навчання без іспитів на фізичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Київський медичний університет, але обрав  він університет  провін­ції „Британська Колумбія” у м. Ванкувер (Канада). Закінчив аспірантуру в Гарвардському університеті. Зараз працює професором Каліфорнійського університету в США.

Некрашевич Володимир учень школи Київської області, учасник міжнародної математичної олімпіади 1992 року в команді СРСР. Отримав срібну медаль. Закінчив Київський державний університет імені Тараса Шевченка за спеціальністю „математика”. Кандидат фізико-математичних наук,  у 2005 році захистив дисертацію та  має звання доктор фізико-математичних наук. Працює в Техаському університеті (США) як доктор фізико-математичних наук.

Санніков Юлій випускник школи м. Севастополя. Учасник міжнародних олімпіад з математики 1994, 1995. 1996 років. Одержав три золоті медалі. Закінчив Принстанський університет (США) і був запрошений на викладацьку роботу в цьому університеті. Зараз доктор PhD з математики (доктор філософії з математики).

Арінкін Дмитро випускник школи м. Харкова. В 1992 році на міжнародній олімпіаді з математики в складі команди СРСР одержав золоту медаль. Вищу освіту одержав у Масачусетському  технічному університеті. Зараз працює в цьому  університеті, доктор PhD з математики (доктор філософії з математики).

Команди­ - учасниці міжнародних олімпіад від України  формуються за підсумками ІV етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад та відбірково-тренувальних зборів.

Цього року вже відбулася міжнародна учнівська олімпіада з екології, яка проходила з 17.05 по 22.05  у Туреччині (м.Стамбул). Усі учасники з України повернулися з перемогою. Вони здобули  дві золоті та срібну медалі

У липні-вересні 2011 році школярі України візьмуть участь у міжнародних учнівських  олімпіадах з:

–  математики     (12.07 – 24.07.2011) ,   Нідерланди (м. Амстердам);

         –  фізики              (10.07 – 18.07.2011) ,   Таїланд (м. Бангкок);

         –  хімії                 (09.07 – 17.07.2011) ,   Туреччина (м. Анкара);

         –  біології             (10.07 – 17.07.2011) ,   Тайвань (м. Тайпей);

         –  інформатики    (21.07 – 29.07.2011),   Таїланд ( м. Паттайя);

­–  географії          (05.09. – 14.09.2011)  Італія ( м. Модена )

         – астрономії        (22.09 –  30.09.2011) Казахстан (м. Алмати);

         До складу команд школярів, учасників Міжнародних учнівських олімпіадах 2011 року, увійшли   талановиті  учні з різних регіонів України: шість учнів з м. Києва,   по п’ять учнів з Українського фізико-математичного ліцею Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Харківської області, три учні з Львівської області, по одному учню – з  Кіровоградської, Луганської, Хмельницької, Чернівецької областей. 

      Успішно щороку виступають юні хіміки України у міжнародній Менделєєвській олімпіаді. Результат виступу української команди у  міжнародній Менделєєвській олімпіаді  цього року  у м. Москві (Російська Федерація) –   3 срібні й 7 бронзових медалей (рис. 3.2.43).

 


Рис. 3.2.43 Результати участі команди України у Міжнародній Менделєєвській олімпіаді з хімії (2000-2011 рр.)


Всеукраїнські Інтернет-олімпіади

 

Перспективним напрямком роботи з обдарованою молоддю на загальнодержавному рівні є проведення Всеукраїнських Інтернет-олімпіад з математики фізики, хімії, біології, географії, економіки та інформатики, до участі в яких долучається широке коло учнів, зокрема з сільської місцевості. Кращі з переможців цих інтелектуальних змагань, зазвичай, стають учасниками ІV етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з навчальних предметів і підтверджують високий рівень знань.

У 2010/2011 навчальному році 51 переможець Всеукраїнських Інтернет-олімпіад взяв участь у IV етапі Всеукраїнських учнівських олімпіад з математики, хімії, фізики, географії, економіки, біології, інформатики понад рейтингову кількість учасників з відповідних областей. Учні показали високий рівень знань: 48 учасників  (94,1%) стали переможцями: 14 учнів нагороджено дипломами І ступеня, 15 учнів – дипломами ІІ ступеня, 19 учнів – дипломами  ІІІ ступеня. Досягнуті результати є свідченням  pівня підготовки учасників,  кваліфікованого і якісного проведення Всеукраїнських учнівських Інтернет-олімпіад (рис. 3.2.44-45).

 

                         

Всеукраїнські учнівські турніри

 

Останнім часом все більшої популярності набувають Всеукраїнські учнівські турніри юних математиків, фізиків, хіміків, біологів, правознавців, географів, економістів, істориків, журналістів (навчальні предмети - українська мова і українська література), інформатиків, винахідників та раціоналізаторів (навчальний предмет - фізика). Турніри формують компетентну особистість, здатну гідно презентувати свої знання та уміння. Це командні змагання і в цьому їх особливість. Школярі набувають досвіду колективної співпраці, що сприяє формуванню їх особистості, і має велике виховне значення. Участь обдарованих школярів у турнірах ефективно сприяє розвитку їх  творчих здібностей, а також успішній соціалізації у житті. У 2010/2011 н.р. проведено 11 Всеукраїнських турнірів, у фінальних етапах яких взяли участь близько тисячі учнів.(рис.3.2.46).


Рис.3.2.44 Результати участі школярів в  Інтернет-олімпіадах з  математики, фізики, хімії, біології, географії, економіки, інформатики та російської мови та літератури (2010/2011 н.р.) (за регіонами)

 

 

 

 


 

 

Рис.3.2.45 Результати участі переможців  Інтернет-олімпіад у IV етапі Всеукраїнських учнівських олімпіад 2010/2011 н.р. (за регіонами)

 

 

 

 

 

Рис.3.2.46 Результати участі учнівських команд

у всеукраїнських учнівських турнірах  2010/2011 н.р. (за регіонами)

 

 


Інтелектуальні учнівські конкурси

 

         Відповідно до Указу Президента України від 30 вересня 2010 року № 928 «Про Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка» й наказу Міністерства освіти і науки від 26.10.2010 № 1011 «Про Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка» у 2010 – 2011 навчальному році  проведено І Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка серед учнів  5 – 11 класів, ліцеїстів військових ліцеїв, учнів професійно-технічних навчальних закладів, студентів і курсантів вищих навчальних закладів І – ІV рівнів акредитації усіх форм власності. Конкурс набув широкої популярності серед учнівської та студентської молоді, у І-ІІ його етапах взяло участь понад 1 мільйон учасників.

          Фінальний  етап конкурсу відбувся 5 березня 2011 року в  Автономній Республіці Крим, усіх обласних центрах України, містах Києві та Севастополі. У ньому взяло участь 517 учнів загальноосвітніх навчальних закладів, 66 учнів професійно-технічних навчальних закладів, 254 студенти вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації усіх форм власності, 40 курсантів вищих військових навчальних закладів.

 Конкурсні роботи виконувалися переважно українською мовою. Відповідно до умов проведення змагань деякі учасники скористалися своїм  правом й виконували роботи рідною мовою – російською, молдовською, кримсько-татарською та польською.

Журі конкурсу очолював відомий український поет Борис Олійник. Творчі доробки конкурсантів відзначаються відкритістю, самобутнім індивідуальним мисленням, грамотністю, багатством стилістичних прийомів. Учасники інтелектуальних змагань  продемонстрували високий рівень знань і творчий потенціал.

Церемонія нагородження  переможців конкурсу та їх наставників проведена 22 травня 2011 року у м. Каневі Черкаської області за участю голови  Черкаської обласної державної адміністрації Тулуба С.Б., Міністра культури Кулиняка М.А., першого заступника Міністра освіти і науки, молоді та спорту  Суліми Є.М., директора Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Удода О. А. та інших посадових осіб.

Переможцям творчих конкурсів учнівської та студентської молоді та їх наставникам вручено дипломи й відомчі нагороди Міністерства, годинники від Міністра, подарункові книжкові набори, інші цінні подарунки.

         За результатами конкурсу найкращим з числа переможців буде призначено 39 стипендій Президента України.  

         П’ятнадцятий рік поспіль проводиться в Україні Міжнародний математичний конкурс-гра „Кенгуру” (у 2011 році взяло участь понад 612 тис. учасників), який в Європі координується міжнародною асоціацією „Кенгуру без кордонів”, створеною під егідою ЮНЕСКО. Найбільша кількість шанувальників цього конкурсу в України у Львівській, Харківській, Донецькій, Запорізькій, Дніпропетровській, областях,  Автономній Республіці Крим, Хмельницькій, Полтавській, Одеській, Луганській, Сумській та Івано-Франківській областях .(рис.3.2.47).


 

Рис.3.2.47 Учасники Міжнародного математичного конкурсу „Кенгуру”

за регіонами


 

У Всеукраїнському конкурсі-грі "Левеня - 2011”  взяли участь близько 120 тис. учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Найактивнішу участь у цьому конкурсі виявили  учні Львівської, Дніпропетровської, Харківської областей.

         Наказом Міністерства освіти і науки від 06.10.2006 № 688 започатковано Всеукраїнський конкурс юних дослідників та винахідників "Едісони ХХІ століття" для учнів 5-8 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Базовим закладом з організації проведення конкурсу є Чернігівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, на рахунок якого здійснюється залучення добровільних внесків учасників конкурсу. У 2011 році взяли участь у конкурсі понад півтори тисячі учнів 5-8 класів з різних регіонів України.

         Для упровадження нових форм роботи з обдарованою учнівською молоддю та розвитку творчих здібностей учнів, здійснення моніторингових досліджень якості знань школярів з історії  третій рік поспіль проводиться Всеукраїнський інтерактивний учнівський конкурс юних істориків „Лелека”

 У змаганнях цього року взяли участь понад  72 тис. українських школярів. За кількістю учнів – учасників конкурсу – попереду Харківська, Вінницька, Одеська, Сумська області.

З кожним роком зростає популярність Міжрегіональної комплексної олімпіади з математики, фізики, інформатики „Турнір чемпіонів(на базі  гімназії № 17 м. Вінниці).

Матеріальне заохочення учнівської молоді.

 

Державою здійснюється постійна підтримка талановитих школярів, які досягають високих успіхів у інтелектуальних змаганнях міжнародного і всеукраїнського рівнів.

На виконання Указів Президента щорічно учасники і переможці міжнародних учнівських олімпіад, які здобувають вищу освіту в Україні, отримують стипендії Президента України.

         Щорічно переможцям Всеукраїнських учнівських олімпіад. призначаються    стипендії Президента України (150 стипендій), за результатами Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови та літератури  її  переможці отримують  стипендії імені Тараса Шевченка  (10 стипендій)  та  Кабінету Міністрів  (27 стипендій) .

         Цього року передбачається, що стипендії Президента України будуть отримувати 39 найкращих учнів та студентів з числа переможців Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка.

 

                      Робота  навчальних закладів з обдарованою молоддю.

 

         Зросла ефективність роботи навчальних закладів, створених для розвитку здібностей обдарованої учнівської молоді.

         Серед них слід відзначити: спеціалізовану школу-інтернат „Львівський фізико-математичний ліцей при Львівському національному університеті імені Івана Франка з поглибленим вивченням природничо-математичних наук”, Український фізико-математичний ліцей Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Києво-Печерський ліцей № 171 „Лідер” м.Києва, Харківський фізико-математичний ліцей № 27, ліцей інформаційних технологій Олександрійської міської ради Кіровоградської області, Донецький загальноосвітній спеціалізований санаторний інтернатний заклад ІІ-ІІІ ступенів «Ерудит» для обдарованих дітей

В останні роки  зросла увага держави до обдарованих дітей, які проживають у сільській місцевості. У різних регіонах України з‘явилися загальноосвітні навчальні заклади інтернатного типу, у яких отримують якісну освіту, формують високоморальні та духовні якості молодого українського громадянина.

 Це волинський обласний ліцей-інтернат, Волинський обласний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою, навчально-виховний комплекс „Рівненський обласний ліцей-інтернат” Рівненської обласної ради, обласна спеціалізована школа-інтернат „Фізико-технічний ліцей при Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу”, Дніпропетровський обласний ліцей-інтернат фізико-математичного профілю, Херсонський обласний ліцей „Спеціалізована школа-інтернат з поглибленим вивченням окремих предметів”, Хмельницький обласний спеціалізований ліцей-інтернат, Славутський обласний ліцей-інтернат поглибленої підготовки учнів в галузі науки Хмельницької області, Івано-Франківський обласний ліцей для обдарованих дітей із сільської місцевості, Житомирський обласний педагогічний ліцей, Чернігівський обласний педагогічний ліцей при Ніжинському державному університеті імені М.В.Гоголя, Чернігівський обласний педагогічний ліцей для обдарованої сільської молоді тощо.

            Заслуговує на увагу діяльність літніх навчально-оздоровчих шкіл-таборів для обдарованої та здібної учнівської молоді, в основі діяльності яких лежить не лише розвиток інтелектуальних і творчих здібностей учнів, а й збереження і покращання їх життя і здоров’я.

 Засновниками та організаторами відкриття їх є обласні державні адміністрації, управління освіти і науки облдержадміністрацій, обласні інститути післядипломної педагогічної освіти. У літніх школах відпочивають і навчаються переможці обласних та Всеукраїнських учнівських олімпіад. Мета проекту – розвиток здібностей дітей, поглиблення знань та вмінь учасників школи з навчальних предметів, оздоровлення та психологічне розвантаження дітей. Щодня діти відвідують заняття з обраних предметів у формі загальних лекцій, практичних занять та лабораторних досліджень. Для роботи з ними запрошуються відомі науковці з різних вищих навчальних закладів України.

Найкращий досвід проведення таких таборів має літній навчально-оздоровчий математичний табір для переможців міжнародного математичного конкурсу „Кенгуру” на базі Лівадійської республіканської школи-інтернату, який організо­вуєть­ся і проводиться оргкомітетом конкурсу вже понад десять років поспіль.

 Водночас очевидно, що нагальною потребою є збільшення фінансування інтелектуальних учнівських змагань з боку держави та створення єдиного держав­ного центру з сучасною науково-технічною базою для підготовки школярів України до участі в міжнародних учнівських олімпіадах.

 

 

«Про всеукраїнський конкурс  «Учитель року – 2011»

 

На виконання Указу Президента України від 29 червня 1995 року № 489 «Про всеукраїнський конкурс «Учитель року», постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.95 № 638 та наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 03.11.10 № 1049 «Про проведення всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2011» заключний тур всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2011» було проведено  у номінаціях: початкові класи (м. Івано-Франківськ), світова література (м. Полтава), історія (м. Чернівці), іноземна мова, німецька (м. Львів), образотворче мистецтво (м. Кіровоград). 

Усього в заключному турі Конкурсу взяли участь 132 учасники із Автономної Республіки Крим, 24 областей України, міст Києва та Севастополя.

У цьому році успішно виступили вчителі Івано-Франківської, Харківської та Чернівецької областей, які стали переможцями та лауреатами у трьох та більше номінаціях (Івано-Франківськ: лауреати «Початкові класи», «Світова література», «Іноземна мова. Німецька», «Історія»; Харківська: переможець – «Іноземна мова. Німецька», лауреати «Світова література», «Історія», «Образотворче мистецтво»; Чернівецька: переможець «Історія», «Початкові класи», лауреат «Іноземна мова. Німецька»). У двох номінаціях здобули перемогу представники Кіровоградської, Миколаївської та Тернопільської областей. По одній перемозі здобули педагоги Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Херсонської, Хмель­ниць­кої, Черкаської областей та м. Київ.  З решти 12 регіонів жоден з представників не ввійшов до п’ятірки учасників Конкурсу, які виборювали призові місця.

Серед учасників заключного туру Конкурсу було 17 вчителів із сільських шкіл, або 12,9% (в минулому році 18,6%) та 114 - з міських. 

Про високий професійний рівень конкурсантів свідчить і те, що серед  учасників заключного туру Конкурсу був 91 вчитель вищої категорії, в тому числі 34 мали звання «вчитель-методист» (в 2010 році  - 44), 33 – «старший вчитель» (в 2010 році - 36). З учасників Конкурсу 79 вчителів, або 59,8% (минулого року – 61,1 %)  працюють у загальноосвітніх школах, решта 53 вчителя - у гімназіях, ліцеях, колегіумах, спеціалізованих школах з поглибленим вивченням окремих предметів.

Переважна більшість учасників заключного туру Конкурсу (77 із 132) має педагогічний стаж від 10 до 20 років;  25  вчителів, стаж роботи яких не перевищує 10 років; решта  30 -  вчителі зі стажем понад 20 років.

         За підсумками заключного туру всеукраїнського конкурсу «Учитель    року – 2011» стали  його переможцями:

         Косован Оксана Корніївна, вчитель початкових класів Чернівецької спеціалізованої школи І ст. № 23, Чернівецька область;

          Майданик Олена Геннадіївна, вчитель історії Чернівецького ліцею № 1 математичного та економічного профілів, Чернівецька область;                

          Невмержицька Ольга Федорівна, вчитель світової літератури гімназії № 143 Оболонського р-ну м. Києва;

         Шепель Світлана Юріївна, вчитель німецької мови Харківської гімназії № 23,  Харківська область;

          Шлєєнкова Тетяна Миколаївна, вчитель образотворчого мистецтва      КЗ «НВО «Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. № 24 – Центр дитячої та юнацької творчості «Оберіг» Кіровоградської міської ради.

лауреатами:

в номінації  «Історія»

         Бахматюк Ярослав Дмитрович, вчитель історії Калуської гімназії,  Івано-Франківська область;

        Карнацевич Владислав Леонідович, вчитель історії Харківського приватного НВК «Вересень», Харківська область;

        Міщанчук Наталія Георгіївна, вчитель історії Комунального закладу освіти «НВК № 111 «Спеціалізована  природничо-математична  школа  –  дошкільний навчальний     заклад», Дніпропетровської міської ради;

         Ващук Дмитро Петрович, вчитель історії Кам`янець-Подільського НВК № 16 у складі загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. та колегіуму, Хмельницька область.

в номінації «Образотворче мистецтво»

           Климова Лариса Віталіївна,  вчитель образотворчого мистецтва Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 154, Харківська область;

          Осокіна Людмила Владиславівна, вчитель образотворчого мистецтва Маріупольської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 68, Донецька область;

Прокопів Наталія Анатоліївна, вчитель образотворчого мистецтва загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 1 м. Ковеля, Волинська область;

Архіпова Аліна Євгеніївна, вчитель образотворчого мистецтва Миколаївської гімназії № 4, Миколаївська область.

в номінації   «Іноземна мова. Німецька»

          Ковальчук Олена Віталіївна, вчитель німецької мови Житомирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 16, Житомирська область;

          Гаврилюк Галина Іванівна, вчитель німецької мови Івано-Франківської спеціалізованої школи І-ІІІ ст. № 5 з поглибленим вивченням німецької мови, Івано-Франківська область;

          Кожущенко Олена Петрівна, вчитель німецької мови Миколаївської гімназії № 2, Миколаївська область;

          Фисюк Романа Флоріанівна, вчитель німецької мови Чернівецької гімназії № 1, Чернівецька область.

в номінації «Початкові класи»

         Тофан Руслана Володимирівна, вчитель початкових класів Вільхівської загальноосвітньої школи І-ІІ ст. Рожнятівської районної ради, Івано-Франківська область;

        Кравчук Олена Федорівна, вчитель початкових класів Херсонської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 1, Херсонська область;

        Савченко Ольга Володимирівна, вчитель початкових класів Уманської міської гімназії, Черкаська область;

        Кріль Олена Павлівна, вчитель початкових класів Тернопільської спеціалізованої школи І-ІІІ ст. № 3 з поглибленим вивченням іноземних мов, Тернопільська область.

в номінації «Світова література»

         Бак Світлана Костянтинівна, вчитель світової літератури  Троянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. Голованівського р-ну Кіровоградської області;

         Щолок Галина Василівна, вчитель світової літератури Барвінківської гімназії № 1 Барвінківської районної ради, Харківська область;

         Дячок Світлана Олександрівна, вчитель світової літератури Колиндянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. Чортківського р-ну, Тернопільська область;

          Григор`єва Ірина Григорівна, вчитель світової літератури Івано-Франківської спеціалізованої школи І-ІІІ ст. № 1 з поглибленим вивченням англійсь­кої мови, Івано-Франківська область.

         Відповідно до Указу Президента України та чинного Положення про всеук­раїнсь­кий конкурс «Учитель року»  кожному з переможців присвоюється почесне звання «Заслужений вчитель України».

З метою презентації педагогічного досвіду вчителів-переможців всеукраїнсь­кого конкурсу «Учитель року – 2011» 10 - 11 листопада 2011 р. на базі Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К.Д. Ушинського проведено Всеукраїнську школу педагогічної майстерності  «Конкурс «Учитель року» - грані педагогічної творчості». У роботі Школи взяли участь проректори 27 обласних закладів післядипломної педагогічної освіти, методисти-організатори І та ІІ турів всеукраїнського конкурсу «Учитель року», переможці всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2011» та представники видавництв «Шкільний світ», «Освіта», «Педагогічна преса».

Затверджено

Додаток 4

до рішення колегії

від “___”_______2011р.

протокол №______

 

графік проведення всеукраїнського конкурсу «Учитель року» на  2012 - 2014 роки (рішення колегії Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 05.07.2011 № 1/4-19 пункт 4.4.).

 

 

 

 

3.3 Професійно-технічна освіта

Головні напрями розвитку професійно-технічної освіти передбачені Державною цільовою програмою розвитку професійно-технічної освіти на 2011–2015 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 495.

Обсяг фінансування Програми становить 3,5 млрд. гривень.

Виконання Програми дасть змогу:

- утворити ефективну та гнучку систему підготовки робітничих кадрів;

- впровадити 300 державних стандартів з конкретних професій нового покоління;

- модернізувати матеріально-технічну базу 200 державних професійно-технічних навчальних закладів, на базі яких будуть утворені центри із впровадження інноваційних технологій;

- запровадити новий порядок формування та розміщення державного замовлення на підготовку кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах;

- впровадити у навчально-виробничий процес державних професійно-технічних навчальних закладів інформаційно-комунікаційні технології шляхом утворення 327 електронних бібліотек, оснащення 600 комп’ютерними комплексами;

- посилити роль місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, роботодавців щодо визначення напрямів та обсягів підготовки кваліфікованих робітників;

- підвищити престижність робітничих професій.

 

 

Мережа, контингент професійно-технічних навчальних закладів

У цілому підготовку робітничих кадрів для всіх галузей економіки здійснюють 992 державних навчальних заклади різних типів, з них 871 державний професійно-технічний навчальний заклад, 75 навчальних центрів при установах виконання покарань, 46 професійно-технічних училищ, що є структурними підрозділами вищих навчальних закладів.

Рис.3.3.1 Мережа навчальних закладів професійно-технічної освіти станом на 01.09.2011 р.

Для оптимального використання фінансових, кадрових, навчальних і методичних ресурсів у 2011 році вживалися заходи щодо приведення мережі навчальних закладів у відповідність до структури економіки регіонів країни.

Рис. 3.3.2 Мережа професійно-технічних навчальних закладів

 за галузевим спрямуванням

 

З 2007 року кількість професійно-технічних навчальних закладів зменшилась, як показано на графіку, у зв’язку зміною контингенту учнів в умовах демографічної кризи, проведенням оптимізації мережі за рахунок укрупнення закладів освіти.

 

Рис. 3.3.3 Мережа професійно-технічних навчальних закладів

 

Залежно від потреб ринку праці змінюються й напрями підготовки робітничих кадрів. На графіку, наведеному нижче, показано тенденції зміни кількості професійно-технічних навчальних закладів за галузевим спрямуванням за 2007-2011 роки.

 

Рис. 3.3.4 Мережа професійно-технічних навчальних закладів

за галузевим спрямуванням

 

Головним завданням професійно-технічної освіти України є забезпечення конституційного права громадян на здобуття професійно-технічної освіти відповідно до їх покликань, інтересів і здібностей; забезпечення потреб економіки країни у кваліфікованих і конкурентоспроможних на ринку праці робітниках.

Контингент учнів і слухачів  871 ПТНЗ становить понад 381 тис. осіб. Кожний другий учень за час навчання отримає дві та більше професій, що підвищує мобільність випускників на ринку праці. Важливим завданням залишається збалансування обсягів підготовки, зайнятості та їх попиту в розрізі кожного регіону.  

Державне замовлення на підготовку робітничих кадрів у професійно-технічних навчальних закладах у 2011 році становило 199296 осіб, у тому числі для галузей:

-                     промисловості  - 63838 осіб;

-                     будівництва - 35040 осіб;

-                     транспорту та зв’язку  - 22611 осіб;

-                     легкої промисловості - 14118 осіб;

-                     харчування і торгівлі - 35177 осіб;

-                     сфери обслуговування - 12482 осіб;

-                     сільського господарства - 16030 осіб.

Динаміка працевлаштування випускників державних професійно-технічних навчальних закладів за останні роки залишається стабільною та становить більш як 84 відсотки за професією. Інші випускники продовжують навчання у вищих навчальних закладах, призвані до лав Збройних Сил України або працевлаштувалися самостійно за професіями, що характеризуються самозайнятістю. Випуск кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах у 2011 році становив 239,1 тис. осіб, з яких 83,2 відсотки працевлаштовані за професією згідно з договорами та замовленнями на підготовку робітничих кадрів. Половина випускників поряд з професією отримала повну загальну середню освіту.

 

Рис. 3.3.5 Працевлаштування випускників ПТНЗ

Поряд з основною функцією професійно-технічна освіта виконує важливі функції соціального захисту підлітків, оскільки забезпечує умови для навчання осіб з обмеженими фізичними можливостями, дітей-сиріт та тих, які залишилися без батьківського  піклування.

У ПТНЗ  навчаються та утримуються понад 16 тис. дітей-сиріт, майже 60 відсотків учнів – це діти з багатодітних та малозабезпечених сімей.

Для осіб з обмеженими фізичними можливостями шлях до професійного успіху ускладнений не лише вадами здоров'я, але й соціальними та психологічними проблемами, які завжди супроводжують хворобу чи травму, що породжують інвалідність. Професійне навчання для осіб з обмеженими фізичними  можливостями - це підвищення їхнього соціального статусу та можливість підвищення рівня доходів. Для суспільства - це зниження напруженості на ринку праці, підвищення суспільної продуктивності, розв'язання соціальних проблем інвалідів. Основна мета професійного навчання осіб з обмеженими фізичними  можливостями - інтеграція їх у суспільство.

Станом на 01.09.2011 року в професійно-технічних навчальних закладах навчається 4,6 тис. осіб з обмеженими можливостями, що становить 1,2 відсотка від загального контингенту учнів та слухачів.

 

Педагогічні працівники професійно-технічної освіти

Навчальний процес у професійно-технічних навчальних закладах забезпечують майже 46 тисяч педагогічних працівників.

Майже кожний другий директор та кожний третій його заступник, більше половини викладачів професійно-теоретичного циклу мають відповідну робітничу кваліфікацію. Більшість майстрів виробничого навчання володіють двома і більше робітничими професіями та мають відповідну психолого-педагогічну підготовку.

Рис. 3.3.6 Педагогічні працівники ПТНЗ

 

Рис. 3.3.7 Стаж роботи директорів ПТНЗ

Стаж роботи від 6 до 10 років мають 23 % педагогічних працівників, від 11 до 20 років – 29 %, більше 20 років – 35 %. І лише незначна частина (а саме 13 %) має стаж педагогічної роботи до 5 років.

Рис. 3.3.8 Педагогічний стаж викладачів та майстрів виробничого навчанням ПТНЗ

Більшість педагогічних працівників ПТНЗ – це особи середнього та похилого віку (від 30 до 60 років), 10% – від 60 років і більше. Молодь віком до 30 років становить 12 %.

 

Рис. 3.3.9 Вік педагогічних працівників ПТНЗ

83 % педагогічних працівників мають вищу освіту, 11 % – базову вищу, 4 % – середню спеціальну і 2 % – незакінчену вищу. Це говорить про те, що рівень професійної підготовки та кваліфікація викладачів досить високі.

 

Навчання, у наш час, є необхідним і безперервним процесом. Викладач повинен навчити як навчатися, так і мислити, застосовувати знання для розв’язання життєвих і виробничих проблем. Сучасна модель навчання має базуватися на принципах пізнавальної психології: навчання через самостійні відкриття, осмислення понять, активна участь у процесі навчання й адекватна оцінка власних досягнень. На сьогодні 90% викладачів володіють комп’ютером, що полегшує роботу під час викладання матеріалу.  Під час використання інформаційно-комунікаційних технологій з’являється можливість істотно збільшити кількість і вид завдань, які можуть засвоїти учні під час практичних і лабораторних занять. Це дає змогу забезпечити групову взаємодію між учнями і викладачем, а також якісно підвищити рівень підготовки дітей до сучасного інформаційного суспільства.

 

Фінансування професійно-технічної освіти

 

Видатки на професійну-технічну освіту розподіляються між регіонами залежно від фінансового нормативу бюджетної забезпеченості одного учня професійно-технічного навчального закладу та приведених контингентів учнів. Тому, з метою єдиного підходу під час розподілу видатків по професійно-технічним навчальним закладам, запроваджено чотири корегуючі коефіцієнти, які дають можливість усунути диспропорцію в питаннях фінансування.

Розмір стипендій для учнів професійно-технічних навчальних закладів виплачується за двома категоріями. Так, у 2011 році стипендія становить:

- для учнів професійно-технічних навчальних закладів - 200 грн.;

- для учнів з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, що знаходяться на повному державному утриманні, та учнів з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування - 550 грн.

Нижче у таблиці наведено розмір посадових окладів працівників професійно-технічних навчальних закладів у 2011 році.

Таблиця 3.3.1 - Розмір посадових окладів працівників професійно-технічних навчальних закладів

Посада

Тарифний розряд

Посадовий оклад, грн.

Директор ПТНЗ

(з кількістю учнів від 301 до 800 осіб)

14-15

1703

Заступник директора ПТНЗ

Посадовий

оклад на 5-15 % менше ніж у директора

1465

Майстер виробничого навчання

9-12

1399

Вчитель (викладач) без категорії

8-9

1142

Вчитель (викладач) II категорії

10

1201

Вчитель (викладач) І категорії

11

1300

Вчитель (викладач) вищої категорії

12

1399

Вихователь

8-12

1300

 

 

Однак, у зв’язку з дефіцитом бюджетних асигнувань Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» не передбачені видатки на капітальні та поточні ремонти, а також видатки на розвиток професійно-технічних навчальних закладів. У зв’язку з цим не ремонтувалися належним чином навчальні та виробничі приміщення, котельні, дахи тощо. Виникла проблема у розрахунках з енергопостачальними організаціями, яка пов’язана з підвищенням тарифів.

 

Науково-методичне забезпечення змісту

професійно-технічної освіти

 

Реалізація державної стратегії та політики в галузі професійно-технічної освіти щодо науково-методичного забезпечення її змісту у 2011 році була зосереджена на:

-                      оновленні змісту професійно-технічної освіти шляхом розроблення та впровадження державних стандартів професійно-технічної освіти з конкретних професій;

-                     розробленні робочих навчальних планів та навчально-плануючої документації для соціальних партнерів;

-                     інформаційному та методичному забезпеченні навчально-виробничого процесу;

-                     координації діяльності методичних та навчальних установ незалежно від підпорядкування та форм власності з питань підготовки робітничих кадрів;

-                     впровадженні інноваційних освітніх технологій, нових форм і методів професійної підготовки учнів професійно-технічних навчальних закладів;

-                     поширенні передового педагогічного і виробничого досвіду;

-                     сприянні покращенню результативності реалізації міжнародних проектів і міжнародної співпраці;

-                     консультативно-методичній роботі.

З метою забезпечення якісної підготовки робітничих кадрів, дотримання єдиних вимог у процесі оновлення змісту професійної освіти розроблено, затверджено та впроваджено 199 державних стандартів професійно-технічної освіти з конкретних робітничих професій, у тому числі у 2011 році – 34 стандарти для дев’яти галузей економіки країни.

Рис. 3.3.10 Розробка Державних стандартів у 2006-2011 роках

 

Підготовка кваліфікованих робітничих кадрів за державними стандартами здійснювалась в усіх професійно-технічних навчальних закладах України. Охоплено майже 80 відсотків учнів та слухачів ПТНЗ.

Рис. 3.3.11 Державні стандарти 2011 року

 

Під час розроблення державних стандартів професійно-технічної освіти пріоритетну роль відіграє співпраця з Міністерством соціальної політики України, Національною Радою роботодавців та Конфедерацією роботодавців, іншими галузевими міністерствами. Це забезпечує високий рівень підготовки кваліфікованих робітників з урахуванням сучасних технологій, новітнього устаткування та матеріалів, умов виробництва та потреб ринку праці. Прикладом такої співпраці стало розроблення спільно з Інститутом електрогазозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України державного стандарту нового покоління з професії «Зварник», що встановлює три кваліфікаційні рівні по кожній із чотирьох спеціалізацій.

16 листопада 2011 року Кабінет Міністрів України схвалив постанову «Про утворення міжвідомчої робочої групи з питань розроблення та впровадження державних стандартів професійно-технічної освіти», яка стане допоміжним органом реалізації державної політики у галузі освіти, зокрема, у частині забезпечення відповідності змісту професійно-технічної освіти сучасним вимогам економіки.

Разом з розробленням державних стандартів з конкретних професій активно ведеться робота щодо розроблення стандартів за інтегрованими укрупненими професіями.

Для здійснення професійно-технічного навчання (у тому числі перепідготовки та підвищення кваліфікації) за професіями, з яких не розроблені державні стандарти професійно-технічної освіти чи типові навчальні плани, розроблена та затверджена наказом МОНмолодьспорту від 22.07.2011 № 862 Типова базисна структура навчальних планів.

Продовжується поповнення інформаційного банку робочих навчальних планів (у тому числі інтегрованих) для підготовки кваліфікованих робітників у ПТНЗ ІІ-ІІІ атестаційних рівнів. Оновлено електронний банк даних розроблених типових навчальних планів і програм, який станом на 01.12. 2011 року налічує 492 комплекти.

 

Рис. 3.3.12 Типові навчальні плани і програми для ПТНЗ

 

Протягом 2011 року основна увага зосереджувалася на підготовці якісних, сучасних рукописів підручників для професійно-технічних навчальних закладів, передбачених Галузевою цільовою програмою «Підручник для професійно-технічних навчальних закладів», у першу чергу, з пріоритетних професій машинобудування, металообробки, приладобудування, видобувної промисловості, транспорту і зв’язку, агропромислового комплексу.

 

Рис. 3.3.13 Перелік навчальної літератури, запланованої до видання

 

Підвищено вимоги до наукового, навчально-методичного та поліграфічного рівня навчальної літератури для професійно-технічних навчальних закладів. Внесено зміни до складу науково-методичних комісій з професійно-технічної освіти Науково-методичної ради з питань освіти МОНмолодьспорту.

Впровадження новітніх освітніх технологій, сучасних та ефективних методів викладання, засвоєння та контролю навчальних досягнень учнів – головні напрями дослідно-експериментальної роботи  професійно-технічних навчальних закладів. Науково-педагогічні експерименти всеукраїнського рівня проводяться на базі 17 професійно-технічних навчальних закладів за напрямами: «Менеджмент освіти», «Модульне навчання», «Інформаційні технології», «Підвищення кваліфікації», «Соціальне партнерство», «Соціальна адаптація», «Державні стандарти професійно-технічної освіти».

Робота експериментальних навчальних закладів забезпечена постійним методичним супроводом. Результати діяльності цих закладів презентуються на всеукраїнських семінарах і конференціях, кращі доробки висвітлюються на шпальтах педагогічної преси, зокрема на сайті Інституту інноваційних технологій і змісту освіти та на  порталі професійно-технічної освіти у щомісячних веб-журналах: «Інноваційні технології у професійно-технічній освіті», «Бібліотеки ПТНЗ», «Професійна освіта інвалідів».

Рис. 3.3.14 Всеукраїнські експериментальні ПТНЗ

 

Підготовка конкурентоспроможних на ринку праці робітників залежить від володіння ними прогресивними виробничими технологіями, уміння виконувати роботи з використанням новітніх матеріалів, інструментів, обладнання та пристроїв. З цією метою створена мережа навчально-практичних центрів.

Протягом останніх 6 років в Україні створено та функціонує на базі ПТНЗ 70 навчально-практичних центрів з впровадження інноваційних технологій, у тому числі за галузевим спрямуванням: 47 – будівництво, 8 – агропромисловий комплекс, 7 – сфера послуг, 5 - промисловість, 3 – машинобудування.

У 2011 році відкрито три навчально-практичні центри на базі:

- Черкаського професійного автодорожнього ліцею – НПЦ «Сучасні будівельні технології»;

- Вищого професійного училища № 22 м.Сарни Рівненської області;

- Чернігівського професійного ліцею залізничного транспорту.

Рис. 3.3.15 Навчально-практичні центри

 

Дедалі більше уваги приділяється проведенню конкурсів фахової майстерності серед учнів професійно-технічних навчальних закладів, що сприяє розширенню співпраці педагогічних колективів ПТНЗ з роботодавцями, центрами зайнятості, іншими соціальними партнерами в системі підготовки кваліфікованих робітників. Для забезпечення якісної підготовки та проведення Всеукраїнських конкурсів фахової майстерності було організовано засідання робочих груп експертів-консультантів з розроблення завдань теоретичного і практичного турів з відповідних професій, що відповідають державним стандартам.

У 2011 році проведено 5 всеукраїнських конкурсів фахової майстерності з робітничих професій:

- кондитер - на базі Львівського вищого професійного училища ресторанного сервісу та туризму;

- електрозварник ручного зварювання - на базі Вищого професійного училища № 23 м. Запоріжжя;

- верстатник широкого профілю - на базі Вищого професійного училища № 7 м. Кременчука Полтавської області;

- штукатур - на базі Дніпродзержинського центру підготовки та перепідготовки робітничих кадрів будівництва та автосервісу Дніпропетровської області;

- слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування - на базі Кривоозерського професійного аграрного ліцею Миколаївської області.

 

 

Рішенням колегії МОНмолодьспорту від 05.07.2011 року (протокол
№ 1/1-19) та наказом Міністерства від 25.07.2011 року № 867 «Про призначення стипендій Президента України переможцям всеукраїнських конкурсів фахової майстерності серед учнів професійно-технічних навчальних закладів у 2011 році» 30 призерів (І-VI місця) конкурсів відзначено стипендією Президента України та нагороджено цінними призами.

 

 

Важливою складовою оновлення змісту професійно-технічної освіти, впровадження в навчальний процес інноваційних освітніх технологій є забезпечення професійно-технічних навчальних закладів сучасними засобами навчання, їх інформатизації та комп'ютеризації. У навчальних закладах професійно-технічної освіти налічується 28 тис. одиниць комп’ютерної техніки нового покоління (співвідношення становить 13 учнів на один комп’ютер).

Станом на 01.12.2011 р. до мережі Інтернет підключено 868 професійно-технічних навчальних закладів, що становить 99 відсотків від загальної кількості ПТНЗ.

 

           

Рис. 3.3.16 Підключення до мережі Інтернет

 

80 відсотків професійно-технічних навчальних закладів мають власні веб-сайти.

Рис. 3.3.17 Веб-сайти ПТНЗ

 

45 відсотків профтехучилищ активно використовують локальні мережі як у навчально-виробничому, так і у адміністративно-управлінському процесі.

У зв’язку з забезпеченням професійно-технічних навчальних закладів комп’ютерним і мультимедійним устаткуванням постає питання ефективного використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі.

У січні 2006 року в Україні впроваджено освітню програму «Intel® Навчання для майбутнього». Ця освітня програма ефективно використовується у 39 країнах світу. У системі професійно-технічної освіти вона вперше впроваджена саме в Україні. На сьогодні понад 9 тисяч педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів пройшли підготовку за цією освітньою програмою, зокрема у 2011 році – 1315 осіб.

Продовжується робота щодо розвитку та наповнення національного веб-порталу професійно-технічної освіти www.proftechosvita.org.ua, який сприяє популяризації професійного навчання. Веб-портал містить систему інтерактивних багаторівневих баз даних, що дозволяє покращити збір та розповсюдження інформації про роботу ПТНЗ, а також надає нові можливості управлінцям різних рівнів щодо аналізу та планування розвитку профтехосвіти.

Проведено інформаційну та методично-роз’яснювальну роботу щодо організації участі випускників ПТНЗ у зовнішньому незалежному оцінюванні навчальних досягнень. Серед учнів професійно-технічних навчальних закладів, які взяли участь у зовнішньому незалежному оцінюванні (18041 осіб), до вищих навчальних закладів у 2011 році зараховано 8280 учнів, з них за фахом – 5116.

Рис. 3.3.18 Участь випускників у ЗНО

 

Соціальне партнерство

 

Сучасні умови розвитку економіки обумовлюють необхідність посилення взаємодії центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, об’єднань роботодавців та профспілок, наукових установ, навчальних закладів у вирішенні питань функціонування та розвитку професійно-технічної освіти.

Так, у травні 2011 року укладено меморандум про співробітництво та взаєморозуміння між Міністерством, Конфедерацією роботодавців та групою роботодавців в особі Закритого акціонерного товариства «Систем Кепітал Менеджмент» (СКМ) щодо підвищення якості освіти та переорієнтації її на потреби сучасного ринку праці.

Розпочато співробітництво між МОНмолодьспорту та групою роботодавців хімічної галузі GROUP DF, до якої входять такі гіганти хімічної індустрії як Відкрите акціонерне товариство «Рівнеазот», Приватне акціонерне товариство «Сєвєродонецьке об’єднання АЗОТ», Відкрите акціонерне товариство «Азот»  м. Черкаси, Публічне акціонерне товариство «КОНЦЕРН СТИРОЛ» та інш.

Активне залучення соціальних партнерів до усіх складових діяльності системи професійно-технічної освіти – від управління до розробки навчальних програм та практичного навчання, стає одним з безсумнівних пріоритетів роботи МОНмолодьспорту. Саме налагодження конструктивного, взаємовигідного партнерства між навчальними закладами, роботодавцями та органами влади дозволяє не тільки залучити додаткові ресурси для розвитку системи професійної освіти, але й робити її більш відкритою, ефективною та адекватно реагуючою на виклики сьогодення.

            Підтвердженням цьому є співпраця професійно-технічних училищ будівельного спрямування з компаніями – виробниками «Хенкель Баутехнік Україна», «Кнауф Маркетинг Україна»; навчальних закладів машинобудівної галузі - з концерном «Мотор Січ» Запорізької області, заводом «Кременчуцький колісний завод» Полтавської області. Особливої уваги в питаннях партнерства ПТОЗ з бізнесом заслуговує досвід Львівського професійно-технічного училища ресторанного сервісу та туризму. Завдяки такій співпраці забезпечується практично стовідсоткове працевлаштування випускників, а училище має значні позабюджетні доходи для зміцнення навчально-матеріальної бази.

Отже, співпраця з роботодавцями дає можливість активно використовувати виробничі потужності підприємств, організовувати виробничу практику, запроваджувати нові технології навчання. Також підприємства – потенційні роботодавці залучаються до придбання та оновлення сучасного обладнання для майстерень, таким чином створюються полігони на підприємствах для здобуття навичок практичної роботи.

 

Міжнародне співробітництво

 

Розвиток освіти неможливий без міжнародного співробітництва та її інтеграції в європейський освітній простір.

У 2011 році продовжувалася співпраця з Європейським Фондом Освіти. У рамках реалізації «Туринського процесу» підготовлено національну доповідь на тему: «Аналіз системи професійної освіти і навчання в Україні», а також інформаційно-аналітичні матеріали «Освіта і бізнес», що готуються до видання.

На підтримку реформування системи освіти у відповідності до європейської політики навчання впродовж життя започатковано проект Твіннінг. Проект передбачає: огляд українського законодавства у галузі професійно-технічної освіти та розроблення рекомендацій щодо його вдосконалення на основі досвіду Європейського Союзу, підтримку стратегії щодо впровадження Національної рамки кваліфікацій, розроблення та застосування системи і критеріїв забезпечення якості професійно-технічної освіти.

Починаючи з 2005 року департамент професійно-технічної освіти співпрацює з українсько-канадським проектом «Децентралізація управління професійним навчанням в Україні». Метою проекту є надання допомоги щодо впровадження пріоритетних напрямів розвитку професійно-технічної освіти, а саме:

-       модернізація системи управління професійно-технічною освітою;

-       розроблення концептуально нових підходів у формуванні системи забезпечення якості професійно-технічної освіти;

-       оновлення існуючої нормативно-правової бази.

Проектом товариства міжнародного співробітництва (GIZ) щодо профілактики ВІЛ/СНІД серед учнівської молоді протягом 2011 року здійснювалась наступна робота:

-                     надруковано та розповсюджено по всій Україні 12 тисяч посібників «Захисти себе від ВІЛ»;

-                     проведено тренінги для представників регіональних навчально-методичних центрів професійно-технічної освіти та викладачів ПТНЗ Чернівецької, Хмельницької та Тернопільської областей за навчальною програмою «Школа проти СНІДу» за посібником «Захисти себе від ВІЛ».

Сьогодні 57 ПТНЗ у 15 регіонах співпрацюють з навчальними закладами, фондами, установами з 14 країн світу, зокрема: Канадою, Австрією, Туреччиною, Італією, Німеччиною, Польщею, Росією, Естонією та іншими.

Рис. 3.3.19 Міжнародна діяльність ПТНЗ

 

Моніторингове дослідження стану і розвитку професійно-технічної освіти

 

З метою виявлення і впровадження інноваційних технологій у  закладах та установах професійно-технічної освіти, формування організаційних, ресурсних, методичних умов та кадрового потенціалу, що забезпечують успішну діяльність професійно-технічних навчальних закладів, створення системи управління професійно-технічною освітою, спрямованої на організацію та забезпечення оптимальних умов функціонування ПТНЗ проводиться Всеукраїнське моніторингове дослідження стану і розвитку професійно-технічної освіти.

Завданням цього моніторингового дослідження є:

-         вивчити ступінь задоволеності освітніми послугами в галузях: промисловій, будівельній, сільськогосподарській, торговій, транспортній та в сфері зв’язку;

-         з’ясувати організаційні, ресурсні, методичні умови та кадровий потенціал, що забезпечують успішну діяльність ПТНЗ;

-         визначити рівень управлінської культури керівників ПТНЗ;

-         дослідити ефективність управління персоналом ПТНЗ;

-         вивчити стан науково-методичного забезпечення навчально-виховного процесу;

-         вивчити стан використання ІКТ у професійно-технічних навчальних закладах;

-         дослідити стан роботи із забезпечення професійної підготовки;

-         дослідити стан роботи із забезпечення загальноосвітньої підготовки;

-         вивчити розвиток творчо обдарованої особистості серед учнів ПТНЗ.

Моніторингове дослідження розраховане на  4 роки.

На І етапі дослідження в опитуванні взяли участь: учні І курсу,       учні ІІІ курсу, батьки учнів І курсу, батьки учнів ІІІ курсу, педагогічні працівники, адміністрація закладів. Всього було охоплено 4752 респонденти.

З розвитком технічного прогресу відбулася докорінна перебудова нашого суспільства на основі принципово нових економічних, соціальних і політичних факторів. У зв’язку з цим висуваються підвищені вимоги до підготовки робітничих кадрів, їх освітнього рівня

та професійної майстерності. Вони мають здійснювати важливу функцію

задоволення поточних і перспективних потреб виробництва у кваліфікованих робітниках.

Аналіз результатів дослідження показав, що досить високим попитом на вітчизняному ринку праці користуються такі спеціальності як «кухар», «кухар-бармен», «кухар-кондитер», «бармен офіціант». Випускники, які здобули професії:  «муляр-штукатур», «маляр», «столяр», «облицювальник плитки», «електрогазозварник» та «електрозварник» також мають добрі умови щодо працевлаштування практично у всіх областях, оскільки перераховані спеціальності продовжують бути затребуваними на ринку праці.

  Дослідження виявило, що випускники ряду спеціальностей,  а саме «обліковець з реєстрації бухгалтерських даних», «конторський службовець», «секретар», а в окремих регіонах і «оператор комп’ютерного набору» мало затребувані та мають низький шанс щодо працевлаштування.

 

         В умовах змін соціальних відносин між працівниками, роботодавцями та  державою, підвищення вимог до якості робочої сили постає необхідність перегляду механізмів партнерства у сфері професійно-технічної освіти.

         Розподіл відповідей респондентів на питання «Ваше ставлення до укладання тристоронньої угоди (випускник, ПТНЗ, підприємство) щодо працевлаштування випускників, підготовлених за держзамовленням?» (рис. 3.3.20)

 

Рис. 3.3.20 Ставлення батьків до укладання тристоронньої угоди.

            Наявність психолого-педагогічної служби є невід’ємною складовою у навчально-виховному процесі закладів ПТНЗ.

 

 

 

 

 

Розподіл відповідей респондентів на питання «Чи є у Вашому навчальному закладі психолог?» (рис. 3.3.21):

         Рис. 3.3.21 Забезпеченість психологами

         Організація позаурочної роботи, її зміст та обсяг сприяють підвищенню освітнього рівня учнів, розвитку їх здібностей, побудові толерантних взаємовідносин між учителями та членами педагогічного колективу.

Розподіл відповідей респондентів на питання «Чи організовуються у Вашому навчальному закладі наступні заходи для учнів?» (рис.3.3.22).        

Рис. 3.3.22 Урочна та позаурочна робота

         Дослідження показало, що  учні ПТНЗ надають перевагу заняттям спортивно-оздоровчого спрямування. Половина респондентів обирає заходи, які сприяють розвитку творчих здібностей.

Створення потужної конкурентоспроможної вітчизняної системи професійно-технічної освіти потребує принципових кардинальних змін у кадровій політиці з точки зору формування високопрофесійного корпусу педагогічних і науково-педагогічних працівників.

Розподіл відповідей респондентів на питання «Якою науково- методичною діяльністю Ви займаєтеся?» (рис. 3.3.23)

Рис. 3.3.23 Науково-методична діяльність

 

В розділі «інше» респонденти зазначили такі види науково-методичної діяльності: написання навчально-методичних посібників, розробку електронних навчально-методичних комплексів, участь у роботі методичних комісій та творчих груп.

Застосування мультимедійного обладнання має широкі можливості щодо підвищення рівня підготовки  учнів ПТНЗ.

Розподіл відповідей респондентів на питання «Як часто Ви застосовуєте мультимедійне обладнання під час навчального процесу?» (рис. 3.3.24).

Рис. 3.3.24 Використання мультимедійного обладнання

Аналіз результатів опитування показав, що 34% педагогічних працівників використовують мультимедійне обладнання під час навчально-виховного процесу. В той же час існує проблема вільного     доступу викладачів до даного обладнання. На це вказали 23% респондентів. Викликає занепокоєння той факт, що навчальні заклади не мають мультимедійного обладнання. Про це зазначили 36% опитаних викладачів ПТНЗ.

 

Результати моніторингового дослідження показали, що професійно-технічна освіта потребує вирішення таких першочергових завдань:

- поліпшення матеріально-технічної бази;

- впровадження інформаційно-комунікаційних технологій;

- оплата виробничої практики за фактичний обсяг виконаних робіт та за віковими показниками учнів;

- укомплектування навчального закладу висококваліфікованими працівниками;

- підвищення зарплати педпрацівників;

- розширення форм взаємодії з роботодавцями;

- розширення спектру професій;

- працевлаштування випускників;

- заохочення учнів, які успішно виконують навчальний план і мають високий рівень навчальних досягнень;

- організація безкоштовного харчування учнів.

 

3.4 Позашкільна освіта

 

Протягом року Міністерство продовжувало цілеспрямовану діяльність щодо реалізації Закону України “Про позашкільну освіту”, зокрема в частині створення належних умов для розвитку позашкільної освіти, збереження мережі закладів, залучення більшої кількості дітей до різних форм позашкільної освіти, створення ефективної системи виявлення і підтримки талановитої та обдарованої молоді, забезпечення змістовного дозвілля дітей, удосконалення виховної роботи  засобами позашкільної освіти.

Провідна роль в організації позашкільної освіти та виконання поставлених державою завдань належить позашкільним навчальним закладам, які сьогодні функціонують як центри, комплекси, палаци, будинки, клуби, станції, кімнати, студії, початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади, спортивні школи тощо.

 

Характеристика мережі позашкільних закладів

На сьогодні в системі освіти діють 1496 державних та комунальних позашкільних навчальних закладів. Працюють більше 80,3 тис. гуртків та творчих об'єднань художньо-естетичного, науково-технічного, еколого-натуралістичного, туристсько-краєзнавчого, фізкультурно-спортивного та інших напрямів, в яких  займаються 1,3 млн. учнів, що складає 37,5% від загальної кількості дітей шкільного віку.

Рис. 3.4.1 Кількість позашкільних навчальних закладів (2006-2011 р.р.)

 

Необхідно відзначити, що за минулий рік відновили діяльність 3 позашкільні заклади, на 1 тисячу збільшилась кількість гуртків та на 28 тис. кількість дітей, які їх відвідують.

 

Таблиця 3.4.1 - Розподіл позашкільних навчальних закладів за типами у 2011 році (у розрізі областей)

 

 Назва
республіки,
області, міста

Всього

у тому числі:

Центри, будинки,клуби,наук-техн творч., станц. юних технiкiв

Центри,будинки,клуби еколого-натуралістичного напряму, станц.юних натуралістів

Центри, будинки, клуби туристсько-краезнавчоi творчостi

Центри, палаци, будинки,клуби художньо-естетичноi творчостi

Центри вiйськово-патрiотичного напряму

Малi академii наук учнiвськоi молодi

Малi академii мистецтв

Клуби фізичної підготовки

Дитячi флотилii морякiв i рiчковикiв

Дитячi стадіони

Дитячi парки

Інші заклади

1

АР Крим

54

7

8

2

31

1

1

0

2

1

0

0

1

2

Вінницька

49

8

6

1

32

0

0

0

1

0

0

0

1

3

Волинська

43

6

5

8

23

0

1

0

0

0

0

0

0

4

Дніпропетровська

117

19

15

9

62

1

0

0

2

3

0

0

6

5

Донецька

111

22

12

5

71

0

0

0

1

0

0

0

0

6

Житомирська

54

9

5

1

33

2

0

1

3

0

0

0

0

7

Закарпатська

33

6

6

4

16

0

0

0

0

0

0

0

1

8

Запорізька

59

5

3

4

37

2

1

0

2

2

0

1

2

9

Ів.-Франківська

48

7

6

4

26

1

1

1

0

0

0

0

2

10

Київська

60

7

7

3

40

0

1

0

1

1

0

0

0

11

Кіровоградська

47

7

3

1

35

1

0

0

0

0

0

0

0

12

Луганська

70

12

8

6

42

0

1

0

0

0

0

1

0

13

Львівська

85

11

7

6

47

0

7

2

1

0

0

0

4

14

Миколаївська

42

8

4

1

26

0

0

0

0

1

0

0

2

15

Одеська

74

12

8

1

45

1

0

0

1

1

1

0

4

16

Полтавська

66

13

10

7

34

0

0

0

0

1

0

0

1

17

Рівненська

35

5

2

3

23

0

1

0

0

0

0

0

1

18

Сумська

48

7

6

3

29

1

0

0

1

0

0

0

1

19

Тернопільська

47

11

4

2

26

0

1

0

0

0

0

2

1

20

Харківська

70

7

6

4

49

0

0

1

1

1

0

0

1

21

Херсонська

55

12

8

3

26

0

0

0

3

1

0

0

2

22

Хмельницька

48

6

5

8

27

0

0

0

2

0

0

0

0

23

Черкаська

57

14

5

6

24

0

0

0

3

1

0

1

3

24

Чернівецька

28

4

3

3

17

0

1

0

0

0

0

0

0

25

Чернігівська

44

9

2

5

28

0

0

0

0

0

0

0

0

26

м.Київ

44

5

2

4

20

2

2

0

0

1

0

0

9

27

м.Севастополь

8

2

1

1

3

0

0

0

0

0

0

0

0

Усього

1496

241

157

105

872

12

18

5

24

14

1

5

42

 

 

Зокрема, на сьогодні функціонують 241 позашкільний заклад науково-технічної творчості учнівської молоді. Заняття у 11 тис. гуртках центрів, будинків, клубів  науково-технічного спрямування, станцій юних техніків, які стимулюють конструкторську, експериментальну та винахідницьку діяльність дітей шляхом розвитку вмінь, навичок технічного моделювання, конструювання, основ інформатики та комп’ютеризації відвідують 156,6 тис. дітей або 18,7 % від загальної кількості  охоплених позашкільною освітою.

Найбільш поширеним напрямом позашкільної освіти є художньо-естетичний.  За цим напрямом  працює 872 центри, палаци, будинки, клуби художньої творчості, художньо-естетичної творчості, естетичного виховання, в яких діє 54,5 тис. гуртків, творчих об’єднань і займається  861,5 тис. дітей, що складає 43,2 % від загальної кількості  охоплених позашкільною освітою.

  Невід’ємною частиною системи позашкільної освіти є позашкільні навчальні заклади еколого-натуралістичного спрямування (еколого-натуралістичні центри, станції юних натуралістів, дитячі ботанічні сади, профільні відділення палаців та будинків творчості дітей та юнацтва). Сьогодні  діє  157 таких закладів. На базі обласних, районних та міських еколого-натуралістичних центрів, клубів, станцій юних натуралістів працюють 6,2 тис. гуртків та інших творчих об’єднань. Еколого-натуралістичним напрямом позашкільної освіти охоплено 95,4 тис. дітей або       10,8 % від загальної кількості охоплених позашкільною освітою. Координацію організаційно-методичної діяльності закладів цього напряму здійснює  Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді.

Одним з ефективних напрямів позашкільної освіти є туристсько-краєзнавчий, який спрямовується на залучення вихованців до активної діяльності з вивчення історії та культури рідного краю, довкілля, географічних, етнографічних, історичних об’єктів і явищ соціального життя, оволодіння практичними уміннями і навичками з туризму та краєзнавства. На сьогодні в Україні  працюють 105 центрів (станцій) туризму і краєзнавства, в яких 3,6 тис. гуртків, які відвідують 57,6 тис. дітей або 8,8 % від загальної кількості охоплених позашкільною освітою. Координацію організаційно-методичної діяльності закладів цього напряму здійснює Український державний центр туризму і краєзнавства.

Дослідницько-експериментальним напрямом позашкільної освіти займаються 18 територіальних відділень  Малої академії наук України, діяльність яких спрямована на забезпечення багаторівневої системи виявлення та відбору обдарованих дітей, формування майбутньої наукової еліти. В системі МАН щорічно працюють близько 7 тис. наукових гуртків, секцій різних напрямів, в яких до науково-дослідницької роботи залучаються понад 200 тис. старшокласників. Територіальні відділення Малої академії наук України проводять системну роботу з науково обдарованими дітьми середнього та старшого шкільного віку за 10 науковими напрямами.

Крім того, діють 12 центрів військово-патріотичного напряму (9 тис. вихованців), 24 клуби фізичної підготовки (13,5 тис. учнів), 14 дитячих флотилій моряків і річковиків (6,2 тис. дітей).

Найбільшим попитом у дітей користуються гуртки, творчі об'єднання художньо-естетичного напрямку (43,2% від охоплених позашкільною освітою).           Гуртки науково-технічного напряму відвідують 18,7% вихованців, еколого-натуралістичного – 10,8%, туристсько-краєзнавчого – 8,8%, фізкультурно-спортивного – 6%. Причини різні: від зручності у розташуванні установи до переваги  та уподобань батьків.

 

 

Таблиця 3.4.2 - Кількість гуртків (об’єднань, секцій) у позашкільних навчальних закладах і чисельність дітей у них в 2011 р.

 Назва
республіки,
області, міста

Усього

в тому числі

число об‘єднань

в них учасників

науково-технічний

еколого-натуралістичний

туристсько-краєзнавчий

спортивний

художньо-естетичний

інші

число об‘єднань

в них учасників

число об‘єднань

в них учасників

число об‘єднань

в них учасників

число об‘єднань

в них учасників

число об‘єднань

в них учасників

число об‘єднань

в них учасників

1

АР Крим

3327

47806

544

7508

353

5466

244

3657

297

4109

1326

19423

563

7643

2

Вінницька

2018

32514

642

9387

308

5446

192

2817

116

1807

675

10842

85

2215

3

Волинська

2128

33548

603

8832

284

4388

243

4240

13

198

814

13382

171

2508

4

Дніпропетровська

5562

82422

1083

14837

546

8110

346

5795

400

5951

2571

38524

616

9205

5

Донецька

6294

95402

786

11215

416

6373

362

5519

454

7712

3309

50832

967

13751

6

Житомирська

1877

47334

654

14122

219

6560

95

1729

184

3719

609

11811

116

9393

7

Закарпатська

2737

44472

354

5839

496

7675

241

4285

139

2204

785

14128

722

10341

8

Запорізька

3299

46620

611

8778

252

3574

332

4701

272

3875

1365

19529

467

6163

9

Ів.-Франківська

2622

42001

497

7514

348

5316

361

6381

50

742

1062

15869

304

6179

10

Київська

4183

61535

566

7735

360

5670

297

4647

170

2632

2033

30136

757

10715

11

Кіровоградська

2927

47724

621

9666

198

3293

162

2726

116

1946

1430

23321

400

6772

12

Луганська

3176

55429

415

6372

291

4859

212

3389

174

3436

1659

29176

425

8197

13

Львівська

4078

61860

602

7664

381

5295

227

3203

192

2841

2004

30219

672

12638

14

Миколаївська

2399

35047

505

7098

299

4605

312

4336

14

219

1047

15303

222

3486

15

Одеська

4384

63119

820

11341

545

7570

305

4191

163

2558

1962

29018

589

8441

16

Полтавська

2185

33805

532

7770

331

4720

225

3739

66

1138

866

14591

165

1847

17

Рівненська

2295

33262

667

9308

189

2773

177

2995

89

1264

919

13812

254

3110

18

Сумська

2962

45308

833

11001

551

7937

236

3683

138

2091

909

13886

295

6710

19

Тернопільська

2184

30637

625

8126

234

3434

269

3837

54

853

868

12514

134

1873

20

Харківська

4216

70932

703

11544

296

5164

518

8582

247

5246

1983

33244

469

7152

21

Херсонська

2105

30864

491

6667

275

4067

310

4600

173

2620

692

10546

164

2364

22

Хмельницька

2292

38673

450

7375

257

4035

267

5076

196

2403

925

15732

197

4052

23

Черкаська

2295

35663

463

6417

273

4147

195

3342

178

2814

1042

16625

144

2318

24

Чернівецька

1443

23691

296

4410

260

4528

183

2979

42

772

586

9704

76

1298

25

Чернігівська

2063

31509

664

9874

116

1746

246

3625

58

891

777

12241

202

3132

26

м.Київ

4576

75808

645

8856

189

3048

303

5051

604

11272

2087

32622

748

14959

27

м.Севастополь

643

10302

125

1742

79

1220

28

380

49

943

302

4862

60

1155

Всього

80270

1257287

15797

230998

8346

131019

6888

109505

4648

76256

34607

541892

9984

167617


Рис. 3.4.2 Охоплення дітей позашкільною освітою (2006-2011 р.р.)

 

Найбільше дітей охоплено позашкільною освітою в Сумській (58,1 відсотків від загальної кількості дітей шкільного віку), Кіровоградській (53,4 відс.), Київській (45,2 відс.), Луганській (41,7 відс.), Харківській (47,2 відс.), Чернігівській (40,9 відс.) областях та м.м. Києві (42,8 відс.) і Севастополі (44,3 відс.).

 

Рис. 3.4.3 Охоплення дітей позашкільною освітою в 2011 році (у розрізі регіонів)

Завдяки удосконаленню роботи з позашкільної освіти значно збільшилось в останні роки охоплення дітей в Житомирській, Сумській, Івано-Франківській, Полтавській областях.

 

Кадрове забезпечення позашкільної освіти

 

У зв’язку із підвищеними вимогами до якості позашкільної освіти багато уваги приділяється питанню підготовки кадрів для роботи у позашкільних закладах.

Зараз в Україні працює понад 25,5 тис. педагогічних працівників, які мають основну роботу в позашкільних навчальних закладах, 74,5 відсотків з них – жінки. В останні роки спостерігається нерівномірна динаміка їх кількості.  Аналіз вікового складу педагогічних працівників показує, що серед них за останні роки постійно скорочується кількість молодих педагогів у віці до 30 і від 31 до 40 років, одночасно збільшується кількість педагогів пенсійного віку. На початок 2011 р. в позашкільних навчальних закладах працювало педагогічних працівників у віці до 30 років - 17%, до 40 - 24%, до 50 - 25%, до 55 - 11%, понад 55 років - 23%.

Рис. 3.4.4 Динаміка кількості педагогів у позашкільних навчальних закладах

(2006-2011 р.р.)

 

Актуальним залишається питання здобуття повної вищої освіти педагогічними працівниками позашкільних навчальних закладів. Так, на сьогодні  68%  педагогів у системі позашкільної освіти  мають вищу освіту (у минулі роки ця цифра досягала 90 відсотків).

Разом з тим, 96,7 % керівників ПНЗ мають вищу освіту. Найвищі показники у Волинській, Чернівецькій областях і м.Севастополі.

 

 

 

Рис. 3.4.5 Освітній рівень працівників позашкільних навчальних закладів у 2011 р.

 

2011 рік характеризувався системною роботою у напрямі удосконалення підготовки педагогічних кадрів для позашкілля. Така цілеспрямована професійна підготовка кадрів для з урахуванням сучасних вимог розпочата Національним педагогічним університетом імені М. П. Драгоманова. Зокрема, в університеті запроваджено цільовий прийом за спеціалізацією "позашкільна освіта", розроблена програма і введена нова навчальна дисципліна "Основи позашкільної освіти", створена і функціонує науково-дослідна лабораторія теорії та методики позашкільної освіти під керівництвом доктора педагогічних наук, професора університету О.В. Биковської,  яка є науково-методичним центром професійної підготовки педагогів для системи позашкільної освіти, проведення наукових досліджень. За результатами наукового дослідження “Розроблення змісту підготовки педагогічних працівників для позашкільної освіти в Україні”, виконаного за грантом Президента України, розроблено зміст професійної підготовки педагогічних працівників для позашкільної освіти, підготовлено навчальну програму “Теорія і методика позашкільної освіти” та навчальний посібник “Основи позашкільної освіти”, розроблено національний сайт “Позашкільна освіта” (www.pou.org.ua).

Крім того, з метою виявлення і пропаганди кращого педагогічного досвіду, підвищення авторитету педагогів позашкільних навчальних закладів, підтримки творчої педагогічної діяльності  працівників позашкільних навчальних закладів, популяризації педагогічних здобутків, підвищення майстерності педагогів та їх ролі у виконанні  основних завдань позашкільної освіти” щорічно міністерством проводиться Всеукраїнський конкурс педагогічної майстерності працівників позашкільних навчальних закладів «Джерело творчості» за різними номінаціями. Останній конкурс було проведено за номінацією «Заступник директора ».

На розгляд журі було представлено 74 роботи заступників директорів з навчальної, виховної, методичної роботи різних типів позашкільних навчальних закладів із 24-х регіонів України. Найбільш активними були позашкільники Дніпропетровської, Донецької, Тернопільської, Хмельницької областей. Зокрема, цікавим був досвід роботи заступника директора  Рівненського міського Палацу дітей та молоді Кушевої Наталії Олександрівни (функціонування Ресурсних центрів у позашкільному закладі); заступника директора з методичної роботи Миколаївського обласного центру туризму, краєзнавства і екскурсій учнівської молоді Риженкова Анатолія Володимировича (діяльність наукового товариства учнів «Промінь»); заступника директора з навчально-виховної роботи Дитячого оздоровчо-екологічного центру Оболонського району м. Києва Маринич Вікторії Леонідівни (комплексні оздоровчі програми «Літня школа здоров’я і радості» та «Соціалізація молоді з обмеженими можливостями»); заступника директора з навчально-виховної роботи Донецького міського палацу дитячої та юнацької творчості Світлани Володимирівни Гур’янової (система роботи з художньо-естетичного та спортивного виховання дітей дошкільного віку); заступника директора Івано-Франківського обласного державного центру науково-технічної творчості учнівської молоді Ікалюка Михайла Йосиповича (відродження та розвиток народних ремесел, підвищення інтересу до народних джерел у дітей та молоді). Загалом переможцями Всеукраїнського конкурсу майстерності педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів «Джерело творчості» стали 37 творчих заступників директорів позашкільних навчальних закладів, нагородження яких відбулося 18 березня 2011 р. у Міністерстві за участю заступника міністра Б.М.Жебровського.

Державна підтримка позашкільної освіти та сприяння її розвитку

На виконання Державної цільової соціальної програми розвитку позашкільної освіти на період до 2014 року, затвердженої постановою КМУ від 27 серпня 2010 року № 785, Міністерством спільно з місцевими органами управління освітою вживались системні заходи, спрямовані на розвиток позашкільної освіти, створення додаткових умов  для розвитку творчих здібностей дітей, підтримки творчого, інтелектуального та культурного потенціалу особистості, підвищення ефективності заходів превентивного виховання, організацію змістовного дозвілля.

Більшість регіонів України затвердили свої регіональні програми розвитку позашкільної освіти, що надзвичайно важливо для збереження системи позашкільної освіти, оскільки відповідно до  чинного законодавства саме з місцевих бюджетів здійснюється фінансування  позашкільних закладів. Зокрема, окрема програма діє у Волинській, Закарпатській, Житомирській Київській, Рівненській, Сумській, Херсонській та Чернігівській областях; як підпрограми, що включені до загальних цільових програм, – в Івано-Франківській, Луганській, Полтавській, Миколаївській, Харківській областях та  м.Києві.

Завдяки такому програмно-цільовому підходу виникла можливість розвивати різні форми охоплення позашкільною освітою дітей шкільного віку, особливо в сільській місцевості, шляхом розвитку мережі філій позашкільних навчальних закладів обласного та районного підпорядкування або відкриття гуртків таких закладів на базі загальноосвітніх навчальних закладів сільської місцевості,  для запровадженню інноваційних проектів тощо.

Так, з метою створення умов для доступності позашкільної освіти в сільській місцевості в Сумській області вже четвертий рік в структурі обласного Центру позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю успішно  працює пересувний позашкільний навчальний заклад. За цей період різними формами навчально-виховної діяльності охоплено понад 7 тис. школярів із сільської місцевості. Навчальні програми, орієнтовані на роботу з учнями середнього та старшого шкільного віку. Крім програмних занять, з вихованцями пересувного закладу протягом навчального року ведеться дистанційне навчання через мережу Інтернет, проводяться практичні заняття, екскурсії, змагання, майстер-класи на базі обласного центру позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю. У 2011 році розроблено модель організації роботи психологічної служби такого пересувного позашкільного закладу.

Результатом спільної діяльності педагогів пересувного ПНЗ, учителів, учнів є створення нових кімнат-музеїв, куточків, присвячених видатним землякам, розроблення освітньо-культурних проектів, екологічних стежок тощо.

У Житомирській області завдяки спільним зусиллям органів освіти та органів виконавчої влади вдалося зберегти мережу та видове розмаїття позашкільних закладів. Розширено мережу різнопрофільних гуртків, клубів, творчих об»єднань на базі загальноосвітніх навчальних закладів.   У результаті чого зросли показники охоплення позашкільною освітою у Новоград-Волинському, Коростишівському, Любарському, Баранівському, Володарсько-Волинському, Червоноармійському, Чуднівському, Бердичівському, Житомирському, Радомишльському районах.

В Одеській області протягом року відкрито 3 позашкільні навчальні заклади: «Одеський валеологічний центр» та «Центр вивчення англійської мови» приватної форми власності, Гвоздавський будинок позашкільної освіти і виховання Любашівського району комунальної форми власності. Активно проводилась робота  щодо створення умов для здобуття позашкільної освіти дітьми сільської місцевості шляхом розвитку мережі гуртків на базі шкіл сільської місцевості. Найбільше дітей сільської місцевості охоплено у Білгород-Дністровському, Болградському, Кілійському, Котовському, Арцизькому районах. Майже на 2 відсотки зріс відсоток охоплення дітей позашкільною освітою в області.

У Чернігівській області вжито заходів для розширення мережі гуртків на базі загальноосвітніх закладів сільської місцевості. До гуртків залучено майже 7 тис. учнів. У ЗНЗ працює 3820 гуртків, клубів за інтересами, якими охоплено 52875 учнів, що становить 55,7% від загальної кількості дітей шкільного віку.

В ряді областей запроваджена система заохочень та підтримки переможців ІІІ етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАНН (Сумська, Миколаївська області).

Міністерство постійно здійснює моніторинг стану позашкільної освіти в регіонах та оперативно реагує на постійні намагання місцевої влади окремих областей оптимізувати мережу. Міністерством направлено ряд звернень до Генеральної прокуратури, судових органів для перевірки  законності дій місцевої влади. Зокрема, такі приклади є у Черкаській, Львівській, Кіровоградській областях.

Для підвищення статусу позашкільної освіти, популяризації творчих здобутків дітей, прилучення їх до суспільно-громадського життя країни   міністерством вперше була організована у лютому 2011 року Всеукраїнська виставка-звіт дитячої творчості «Країна юних майстрів», на якій були представлені творчі роботи дітей - лауреатів і переможців міжнародних і всеукраїнських конкурсів, фестивалів. У «Місті мистецтв і народних ремесел» були представлені  дитячі роботи декоративно-прикладного та образотворчого мистецтва; у «Місті фантазерів, конструкторів  та винахідників» - рухомі технічні моделі: космічна техніка, моделі суден, ракет, автомобілів, авіамоделі, зразки оригінальних саморобних ігор, робототехніка; у «Місті креативних ідей» - у формі стендових, відео- та медіапрезентацій  демонструвалися винаходи юних науковців – членів Малої академії наук України; у «Місті юннатів та екологів» презентувалися результати діяльності юних натуралістів, демонструються відеофільми про наукові дослідження і винаходи нових сортів рослин, фотовиставка “В об’єктиві натураліста”, проходили майстер-класи з флористики, фітодизайну, лозоплетіння, гончарства; у «Місті кіномистецтва» – творчий доробок дитячих кіно- та мультиплікаційних студій. В рамках виставки відбувся концерт-звіт дитячих художніх колективів позашкільних навчальних закладів художньо-естетичного напряму – переможців всеукраїнських і міжнародних конкурсів і фестивалів.

Усього у виставці взяли участь більш як 500 юних майстрів та  218   їх керівників. Виставку  відвідали понад 5 тисяч відвідувачів та Президент України В.Ф.Янукович. Майстерність юних талантів була високо оцінена Президентом України. Прийнято рішення щодо щорічного проведення цього заходу.

Незважаючи на значні зусилля, які докладаються міністерством та місцевими органами управління освітою для розвитку позашкільної освіти,  основною проблемою позашкільної освіти залишається недосконалий механізм її фінансування, що суттєво впливає на збереження мережі закладів, якість освітніх послуг та кадрове забезпечення. Для врегулювання цієї ситуації Міністерством розроблено проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України», який в установленому порядку буде внесено  на розгляд Парламенту.

Діяльність державних позашкільних навчальних закладів, підпорядкованих МОНмолодьспорт, які виконують загальнодержавні функції.

Велика робота проводиться державними позашкільними навчальними закладами, які підпорядковані МОН.  Вони є координаторами проведення всіх організаційно-масових заходів всеукраїнського рівня, плідно працюють на ниві підвищення кваліфікації різних категорій педагогічних працівників закладів та являються своєрідними методичними центрами для позашкільних закладів певного напряму. 

На виконання Указу Президента України № 927/2010 від 30 вересня 2010 року «Про заходи щодо розвитку системи виявлення та підтримки обдарованих і талановитих дітей та молоді» і відповідного наказу Міністерства від 1 листопада 2010 р. № 1033  активну діяльність щодо створення системи пошуку підтримки обдарованої молоді та розвитку дослідницько-експериментального напряму позашкільної освіти у 2011 році здійснював Національний центр «Мала академія наук України», який є провідною структурою, що опікується дітьми, які мають здібності до наукової діяльності.

Швидке реагування на потреби учасників навчально-виховного процесу, широкий демократизм, доступність, відкритість є основними принципами сучасної освіти, що активно впроваджує Мала академія наук України.

Одним зі стратегічних завдань діяльності Малої академії наук України на сьогодні є розширення мережі регіональних малих академій наук учнівської молоді як окремих юридичних осіб. У 2011 році створені регіональні малі академії наук учнівської молоді як юридичні особи у Дніпропетровській (Комунальний позашкільний навчальний заклад «Мала академія наук учнівської молоді» Дніпропетровської обласної ради»), Херсонській (Комунальний заклад «Мала академія наук учнівської молоді» Херсонської обласної ради) областях та м. Севастополі (Комунальний позашкільний навчальний заклад «Мала академія наук учнівської молоді» Севастопольської міської ради).

Зросла чисельність обдарованих дітей, залучених до науково-дослідницької діяльності. Значно розширились і вікові межі учнів, які цікавляться пошуково-дослідницькою роботою. У 2011 році у пропедевтичних заходах МАН окрім старшокласників брали участь діти молодшого та середнього шкільного віку.

На сьогодні до дослідницької діяльності щорічно залучається близько 250 тис. обдарованих дітей України. Це свідчить про посилення зацікавленості учнівської молоді до навчання в Малій академії наук України, яка пропонує юному досліднику сприятливі умови для розвитку його інтелектуального потенціалу.

Науково-дослідницька робота в Малій академії наук організована за науковими відділеннями та секціями відповідно до структури, затвердженої Президією МАН України. Для задоволення інтересів і потреб дітей у дослідницькій діяльності в різних галузях науки й техніки щороку в системі роботи МАН запроваджуються нові секції та наукові відділення.

Наприклад, у 2009–2010 н. р. діяльність Малої академії наук була організована у 53 секціях 9 наукових відділень, а в 2010–2011 н. р. – вже у 56 секціях 10 наукових відділень. На 2012 р. у Малій академії наук заплановано роботу 60 секцій в 11 наукових відділеннях.

Аналіз кількісних показників свідчить, що здебільшого обдаровані діти України ‑ учні МАН надають перевагу науково-дослідницькій діяльності у галузях філології та мистецтвознавства (25 %), хімії та біології, екології й аграрних наук (23 %), історії та географії (20 %). Дещо менше дітей навчається у секціях наукових відділень математики (10 %), комп’ютерних наук (7 %), фізики і астрономії (6 %), технічних наук (4 %).

Рис. 3.4.6 Розподіл учнів МАН України за відділеннями

 

Результати своїх досліджень учні – члени Малої академії наук України представляють під час учнівських наукових конференцій, конкурсів, колоквіумів, семінарів, презентацій. У 2011 році Національним центром «Мала академія наук України» було проведено 34 масових заходів з обдарованою учнівською молоддю. Юні науковці також стали учасниками багатьох інших обласних, всеукраїнських, міжнародних інтелектуальних конкурсів, турнірів, олімпіад, виявляючи високий рівень підготовки та творчі здібності.

Ключова роль у забезпеченні якісної освіти, зокрема дослідницько-експериментального напряму позашкільної освіти, належить педагогічним і науково-педагогічним працівникам Малої академії наук України. На сьогодні загальна кількість осіб, що працюють з юними науковцями, становить близько 7 тис. педагогічних та науково-педагогічних працівників, серед яких приблизно 1,5 тис. викладачів – кандидати наук, 300 – доктори наук. До науково-педагогічного складу МАН входять педагоги позашкільних навчальних закладів – 11 %, загальноосвітніх навчальних закладів – 47%, викладачі вищих навчальних закладів – 42 % .

 

Рис. 3.4.7 Розподіл кадрів МАН України за типами навчальних закладів

 

Успішна організація процесу виховання і навчання творчої особистості залежить від професіоналізму та професійної компетентності педагогічних колективів навчальних закладів Малої академії наук. У 2011 році Національним центром «Мала академія наук України» проведено 28 всеукраїнських заходів кадрово-методичного й науково-методичного напрямків, до участі в яких залучено понад 3000 педагогів. Серед них:

- всеукраїнські та обласні науково-практичні конференції;

- всеукраїнські семінари керівників територіальних відділень МАН;

- педагогічні семінари-практикуми, тренінги, круглі столи;

- засідання робочих груп з питань нормативно-правового забезпечення та інших нагальних питань діяльності МАН України.

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 08.02.2011 р. № 116 «Про проведення Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України у 2010/2011 навчальному році» протягом березня-травня Національним центром «Мала академія наук України» було проведено ІІІ етап Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України. У фінальному етапі конкурсу-захисту взяли участь делегації з усіх регіонів України: юні дослідники – переможці ІІ етапів конкурсу-захисту, наукові керівники, керівники делегацій, всього – понад 1300 осіб.

Найбільшу кількість учасників забезпечили команди Харківського
(58 учасників), м. Києва (55), Рівненського (54), Донецького (52), Запорізького, Черкаського (по 51), Хмельницького, Волинського (по 50), Полтавського, Кримського республіканського (по 49) обласних територіальних відділень МАН.

56,2% від загальної кількості учасників ІІІ етапу конкурсу-захисту
(642 учасники) становили мешканці міст Києва, Севастополя, Сімферополя та обласних центрів, 32,8% (374 учасники) – міст, районних центрів, 11%
(126 учасників) – сіл та селищ міського типу.

Найбільша кількість учнів із сільської місцевості була представлена у таких відділеннях: філології та мистецтвознавства – 32 учасники, екології та аграрних наук – 26, хімії та біології – 21, історико-географічному – 19, найменша – у відділеннях економіки (3 учасники), комп’ютерних наук, фізики й астрономії (по 4 учасники).

У конкурсі-захисті взяли участь учні 9–11-х класів. Переважну кількість учасників становили учні 11-х класів – 666 (58,3% від загальної кількості учасників), значно менше робіт було представлено від учнів 10-х і 9-х класів – 32,7% (373) і 9% (103) відповідно.

На розгляд журі було подано 1142 науково-дослідницькі роботи учнів-членів Малої академії наук України: у відділенні комп’ютерних наук – 106 робіт, технічних наук – 105, математики – 70, фізики й астрономії – 76, економіки – 62, історико-географічному – 142, філології та мистецтвознавства – 236, біології та хімії – 152, екології та аграрних наук – 123 роботи.

За підсумками конкурсу і відповідно до формули розрахунку рейтингу областей за балами найбільшу кількість балів отримали: Харківська (79 балів), м. Київ (61), Тернопільська (55), Волинська (54), Запорізька (48), Рівненська (48), Львівська (47) та Івано-Франківська (43) області.

Важливим показником участі команд територіальних відділень МАН у конкурсі-захисті є відсоткове співвідношення кількості переможців та кількості учасників. За такою системою визначення рейтингу найкращі результати – у Харківської (78%), Волинської (68%), м. Києва (67%), Тернопільської (64%), Запорізької (63%), Івано-Франківської (60%) та Рівненської областей (57%).

Одним із пріоритетних напрямів діяльності Національного центру «Мала академія наук України» є робота з оновлення змісту дослідницько-експериментального напряму позашкільної освіти.

З метою підвищення професійної майстерності педагогів навчальних закладів щодо роботи з обдарованими дітьми та молоддю, стимулювання їх творчої активності та педагогічної ініціативи, вивчення, узагальнення та поширення кращого педагогічного досвіду роботи з обдарованими дітьми та молоддю, задоволення їх потреб у професійному самовизначенні та творчій самореалізації НЦ «МАНУ» щорічно проводяться всеукраїнські конкурси науково-методичних розробок з дослідницько-експериментального напряму позашкільної освіти.

У 2011 році організовано і проведено Всеукраїнський конкурс на кращі науково-методичні розробки з дослідницько-експериментального напряму позашкільної освіти суспільно-гуманітарного профілю (наукові відділення філософії та суспільствознавства, філології та мистецтвознавства). На конкурс було представлено 82 роботи із різних регіонів України.

З метою посилення результативності роботи щодо виховання наукової зміни та відповідно до Постанови № 1 від 12 січня 2011 року «Про піднесення ролі НАН України у вихованні обдарованої молоді та забезпеченні діяльності Малої академії наук України» здійснено заходи щодо поглиблення взаємодії установ НАН України та МАН України.

До процесу формування інформаційно-методичної бази матеріалів для здійснення наукових досліджень учнями МАН України, їх професійної орієнтації, ознайомлення з основами наукової діяльності долучилися науковці 25 провідних науково-дослідних інститутів НАН України. Було розроблено тематику наукових досліджень для учнів МАН і методичні рекомендації за науковими відділеннями та секціями МАН відповідно до пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки в Україні.

Першим результатом такої співпраці є збірник методичних матеріалів, в якому подано рекомендації щодо організації науково-дослідницької діяльності учнів у відділенні філології та мистецтвознавства Малої академії наук України від наукових співробітників Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України та Інституту мовознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського.

З метою підвищення зацікавленості учнів у наукових дослідженнях з мистецтвознавства, поліпшення якості мистецтвознавчих досліджень у системі Малої академії наук НЦ «МАНУ» укладено угоду про науково-методичне співробітництво з Інститутом проблем виховання НАПН України за проблемою: «Мистецька освіта в Україні: стан, проблеми, перспективи». Угода спрямована спільну діяльність у підготовці науково-методичних розробок у галузі педагогіки мистецтва з метою удосконалення художньої освіти та розвитку учнів і студентів у різних типах мистецьких навчальних закладів.

Співробітництво НЦ «МАНУ» та Інституту проблем виховання НАПН України реалізовуватиметься шляхом проведення спільних науково-практичних конференцій та семінарів, організації та здійснення науково-методичних проектів, надання Інститутом науково-консультативної допомоги НЦ «МАНУ» щодо підготовки методичних матеріалів тощо.

Важливим напрямом діяльності Національного центру «Мала академія наук України» є здійснення інформаційно-методичного забезпечення діяльності обласних малих академій наук учнівської молоді. За 2011 рік видано такі матеріали:

-   Плахотник В. В. 100 контрольних завдань з математики. Всеукраїнський конкурс-захист науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України;

-   Видавнича діяльність територіальних відділень МАН 2009-2010 рр.;

-   Територіальні відділення Малої академії наук України у цифрах і фактах;

-   Довідник Малої академії наук України;

-   Ландар Ю. В. Наукові дослідження учнів Малої академії наук України у галузі лінгвістики;

-   Методичні рекомендації щодо організації науково-дослідницької діяльності учнів у відділенні філології та мистецтвознавства Малої академії наук України: збірник методичних матеріалів;

-   Плющ М., Гальона Н., Дудко І. Як підготувати і захистити наукову роботу: методичні поради з виконання та оформлення навчально-дослідницьких робіт.

Підготовлено до друку:

-    Азаренкова А. І. Математична освіта слухачів наукових секцій Малої академії наук України;

-   Дзезинський О. І. Виконуй та захищай науково-дослідницьку роботу у відділенні технічних наук : навч.-метод. посіб.;

-   Шац Н. В., Кичижиєва М. В. Організація літньої астрономічної школи для учнів Малої академії наук України : навч.-метод. посіб.;

-   Кичижиєва М. В. Основи метеорної астрономії;

-   Савич О. Організація науково-дослідницької роботи в сільській школі : навчально-методичний посібник;

-   аналітичний звіт за підсумками ІІІ етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України 2011 р.;

-   тези наукових робіт учнів-членів МАНУ 2011 р.;

-   збірники контрольних завдань із базових навчальних предметів Всеукраїнського конкурсу-захисту;

-   збірник «Мій Тичина. Творчість юних літераторів та дослідників».

За підсумками проведення Всеукраїнських літніх профільних шкіл Малої академії наук України було підготовлено збірник «Літо інтелекту – 2011».

Невід’ємним компонентом ефективної діяльності Малої академії наук України є співпраця з вищими навчальними закладами, науковими установами та громадськими організаціями. Мала академія наук об’єднує зусилля й ресурси державних і громадських інститутів, бізнес-структур, що сприяє успішному виконанню її головної функції – формування інтелектуального потенціалу української нації.

Так результатом тристоронньої Угоди про співробітництво між Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, Національним технічним університетом України «КПІ» та Малою академією наук України є впровадження та реалізація заходів з учнівською молоддю в рамках Програми «Майбутнє України».

На базі зазначених університетів п’ятий рік поспіль проводиться проект «Очно-заочні профільні школи Малої академії наук України», який спрямований на інтеграцію освітнього простору «загальноосвітньої, позашкільної, вищої освіти та науки». Загальною метою проекту є реалізація потреб та розширення освітніх можливостей здібних, талановитих учнів у здобутті та систематизації поглиблених знань в галузі точних та технічних наук. До навчально-виховного процесу залучені педагогічні, науково-педагогічні працівники ВНЗ та надана необхідна матеріально-технічна база, а саме:

- заочна Фізико-технічна школа (секція «Фізика та астрономія») та математична організована на базі фізичного та механіко-математичного факультетів Київського національного університету імені Тараса Шевченка;

- заочна Фізико-технічна школа (секція «Технічні науки») та хімічна – на базі інженерно-фізичного, хіміко-технологічного та фізико-математичного факультетів Національного технічного університету України «КПІ»;

- заочна школа інформаційно-телекомунікаційних технологій – на базі головного учбового комплексу «Центр післядипломної освіти» ПАТ «Укртелеком».

В 2010/2011 навчальному році взяли участь у заочних профільних школах понад 800 школярів з різних регіонів України.

З червня по серпень Національним центром «Мала академія наук України» спільно з територіальними відділеннями Малої академії наук України було продовжено освітній проект «Літо інтелекту - 2011». Метою проекту є створення інтелектуального середовища  для активної науково-дослідницької діяльності обдарованих дітей – вихованців Малої академії наук України, формування їх свідомого ставлення до заняття наукою шляхом створення освітньо-розвивального середовища та інтенсивного інтелектуального спілкування. До участі в літніх профільних школах були запрошені учні 9 – 10 класів загальноосвітніх навчальних закладів, які продемонстрували найвищі результати у всеукраїнських та міжнародних конкурсах, турнірах, олімпіадах (по 1 учаснику від регіону). Упродовж трьох місяців талановиті школярі здобували знання з профільних дисциплін у 14 літніх школах та 2 всеукраїнських пошукових експедиціях. До вже випробуваних у 2010 році  науково-технічної, фізико-математичної,  астрономічної,  філологічної.  хіміко-біологічної,  робототехніки,  журналістики цього року додалися нові школи -  історико-культурологічна,  геології,  лісознавства, природозбереження та біотехнологій рослин,  науково-популярної кінематографії, інформаційно-комунікаційних технологій, інноваційних проектів, пошукова історико-краєзнавча експедиція, пошукова фольклорно-етнографічна експедиція.

Рис. 3.4.8 Наукові школи МАН

 

В 2011 році Національним центром «Мала академія наук України» було започатковано Всеукраїнський науково-освітній проект «Наука XXI століття: перспективні напрями розвитку». Мета полягає в популяризації наукових знань серед педагогів загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів та обдарованої учнівської молоді, ознайомленні з пріоритетними напрямами розвитку науки, техніки і технологій та сучасними методами та методикою вивчення предметів природничо-наукового циклу. Програма освітнього проекту передбачає проведення науково-популярних лекторіїв, методико-консультативні заняття, презентації експозицій на науково-популярну тематику тощо. На сьогодні в проект включилися загальноосвітні та спеціалізовані навчальні заклади Київщини, Чернігівщини, Донеччини, Івано-Франківщини. Учасниками заходу стали близько тисячі учнів та педагогів загальноосвітніх навчальних закладів, ліцеїв, гімназій...

4-6 травня ц.р. в м. Львові було проведено Всеукраїнську науково-практичну конференцію учнів-членів Малої академії наук «Україна – очима молодих». Тематика конференції включала екологічні проблеми енергозбереження, природокористування та охорони навколишнього середовища в Україні; проблеми модернізації економіки; українська державність: історія та сучасність.

З метою підтримки обдарованості у нашій країні, розвитку талантів та вирішення соціальних питань Інститутом обдарованої дитини АПН України спільно із Академією педагогічних наук України, Малою академією наук України кожного року проводиться Всеукраїнська виставка-фестиваль «Обдаровані діти України». І цього року понад 800 дітей з усіх куточків нашої країни презентували свої здібності й досягнення на ІV Всеукраїнській виставці-фестивалі «Обдаровані діти України», де представлялися досягнення дітей і молоді у сфері науково-технічної, дослідницько-експериментальної, художньо-естетичної, гуманітарної творчості, еколого-натуралістичної та фізкультурно-спортивної діяльності.

22-24 травня 2011 року в м. Києві відбувся другий (очний) етап Всеукраїнської виставки-конкурсу пошуково-дослідницьких та конструкторських робіт учнів МАН України з енергозбереження. Метою заходу було виявлення й підтримка обдарованих дітей, пропагування науково-дослідницької та експериментальної роботи серед учнівської молоді. Свої роботи презентували призери та автори кращих проектів за підсумками першого туру. Учнівські дослідження зосередилися на двох основних напрямах: пошук альтернативних джерел енергії та шляхи її економного використання в побуті й на виробництві.

Всеукраїнський літературний конкурс «Моя країна – Україна» був оголошений до 120-річчя від дня народження Павла Тичини і проводився з метою популяризації творчої спадщини письменника серед учнівської молоді, формуванні умінь і навичок літературної та науково-дослідницької діяльності, підтримки талановитої молоді та творчої праці педагогів. Для участі в конкурсі було подано 258 оригінальних робіт з 15 областей України. З 6 по 8 жовтня у    м. Києві проходив очний етап літературного конкурсу. За результатами заочного оцінювання учасниками заходу стали переможці та призери конкурсу – автори кращих науково-дослідницьких та творчих робіт.

22-24 листопада 2011 року було проведено другу Всеукраїнську науково-технічну виставку молодіжних інновацій та творчих проектів «Майбутнє України». Організаторами виставки були Національний технічний університет України «КПІ» спільно з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка за участю Федерації роботодавців України, Української спілки промисловців і підприємців та Державного департаменту інтелектуальної власності України. Метою виставки було виявлення і підтримка обдарованих дітей, пропагування науково-дослідницької та експериментальної роботи серед учнівської молоді. На виставці було представлено більше 100 учнівських робіт з Автономної Республіки Крим, 20 областей України та міст Києва і Севастополя. Відвідувачі виставки мали можливість ознайомитись з роботами за такими тематичними розділами: електроніка та приладобудування; матеріалознавство і перспективні технології; машинобудування; інформаційно-телекомунікаційні системи та технології; екологія та ресурсозбереження; технічна творчість та винахідництво; робототехніка та робототехнічні системи.

Серед заходів, які проводяться дистанційно для школярів, слід відзначити Всеукраїнську Інтернет-олімпіаду МАН України «Відкрита природнича демонстрація» (2712 учнів) та Всеукраїнський інтерактивний конкурс «МАН – Юніор» (17037 учнів). Ці заходи є пропедевтичними щодо діяльності учнів у Малій академії наук України, підвищують зацікавленість школярів до поглибленого вивчення окремих дисциплін; залучають учнів середнього та старшого шкільного віку до дослідницької діяльності у гуртках і секціях наукових відділень МАН; активізують навчально-дослідницьку, винахідницьку, конструкторську, пошукову діяльність школярів.

З 13 до 15 грудня 2011 року проходив Всеукраїнський форум учнів-членів Малої академії наук. До участі запрошувалися учасники всеукраїнських літніх профільних шкіл та експедицій, переможці та призери Всеукраїнського літературного конкурсу «Моя країна - Україна», другої Всеукраїнської науково-технічної виставки молодіжних інновацій та творчих проектів «Майбутнє України», Всеукраїнського конкурсу-захисту Малої академії наук, всього понад 350 осіб. В рамках заходу було проведено очний тур другої Всеукраїнської Інтернет-олімпіади Малої академії наук України «Відкрита природнича демонстрація».

20 жовтня цього року відбулося урочисте вручення стипендій Президента України 270 переможцям Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України та Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових предметів.

Слід відзначити, що в 2011 році Мала академія наук отримала право представляти своїх вихованців на міжнародній арені, отримавши статус Національного Організатора в Конкурсі молодих вчених Європейського Союзу.

В рамках V Всеукраїнського фестивалю науки Національним центром «Мала академія наук України» спільно з Посольством Франції, Французьким культурним центром, французькими підприємцями в Україні, науковцями та музейниками з Франції, було організовано проект «Наука – це цікаво!» за участі видатних лекторів Франції, які відвідали Одесу, Львів, Рівне, Донецьк та Київ з виїзними лекціями. Окрім цього, протягом місяця в Києві, Рівному, Львові, Одесі, Дніпропетровську та Донецьку було проведено дві виставки – плакатна виставка «Марі Кюрі» та інтерактивна виставка «Усе це хімія!» у супроводі методистів НЦ «МАНУ. Основною метою цього проекту було збільшити зацікавлення молоді та школярів до науки. Проект отримав суспільне схвалення та досить широкий розголос у пресі. З 23 по 28 вересня 2011 року за ініціативою Європейської комісії був проведений Конкурс молодих вчених Європейського Союзу, який визначив найкращі наукові таланти Європи. Малу академію наук України представляли переможці ІІІ етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН.

3 10 по 15 жовтня 2011 року Національним центром «Мала академія наук України» спільно з мерією міста Тулузи та організацією «Ярославна» було організовано візит учнів-членів Малої академії наук з поглибленим знанням французької мови до Наукового фестивалю «Ла Новела», що проходив у м. Тулуза. Під час заходу учасники відвідали семінари, лекції, наукові майстерні, виставки та інтерактивні експозиції.

3 27 по 30 вересня Малою академією наук України спільно з Об’єднаним інститутом ядерних досліджень (ОІЯД) була проведена наукова школа для вчителів фізики, де програмою школи були передбачені лекції провідних учених, екскурсії та демонстрації, знайомство зі структурою і діяльністю Об’єднаного інституту ядерних досліджень. До участі були запрошені 16 науково-педагогічних працівників Малої академії наук України – викладачів вищих навчальних закладів, вчителів загальноосвітніх навчальних закладів, керівників наукових секцій, гуртків позашкільних навчальних закладів, по одній особі з регіону.

З 13 по 19 листопада 2011 року спільно з Європейською організацією ядерних досліджень (ЦЕРН) була проведена Наукова школа для вчителів фізики, де окрім наукових лекцій від провідних фахівців ЦЕРН, до програми школи входило відвідування основних науково-дослідних об’єктів CERN. До участі у Науковій школі були запрошені 30 науково-педагогічних працівників Малої академії наук України, рекомендованих територіальними відділеннями.

Сьогодні Мала академія наук виховує професійно зорієнтованих, озброєних відповідним науковим, дослідницьким інструментарієм молодих людей, які вже в школі знають своє призначення, спрямування, наукове покликання і йдуть до вищих навчальних закладів, чітко розуміючи, в якій науковій галузі вони хочуть працювати. Це дуже важливі чинники для зміцнення системи виявлення та підтримки обдарованих дітей і молоді, створення реального ґрунту для формування успішної української науки, нової інтелектуальної еліти держави.

Український державний центр позашкільної освіти, виконуючи функції та повноваження, покладені на нього Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України, у 2011 році спрямував свою роботу на координацію навчально-виховної, інформаційно-методичної і організаційно-масової діяльності регіональних позашкільних навчальних закладів науково-технічного, художньо-естетичного та інших напрямів творчості учнівської та студентської молоді, підвищення ефективності навчально-виховного процесу, а також проведення міжнародних і всеукраїнських очно-заочних оздоровчо-масових заходів.

Реалізуючи завдання створення системи ефективної діяльності Українського державного центру позашкільної освіти як координатора діяльності регіональних позашкільних навчальних закладів художньо-естетичного та науково-технічного напрямів,  інструктивно-методичний відділ Українського державного центру позашкільної освіти спрямував свою діяльність на удосконалення професійної майстерності педагогів позашкільних закладів в умовах оновлення змісту освіти.

З метою підвищення кваліфікації педагогічних кадрів позашкільних навчальних закладів України в 2011 році Українським державним центром позашкільної освіти було проведено 19 семінарів-практикумів з науково-технічного напряму науково-технічного (13) і художньо-естетичного напрямів (6), у яких взяли участь більше 440 педагогів різних категорій.

Український державний центр позашкільної освіти проводить значну роботу з пошуку та підтримки обдарованої молоді через систему Всеукраїнських масових заходів.  У 2011 році  їх було проведено 63. А саме: 34 заходи з науково-технічного напряму, якими, тільки у фінальній частині, охоплено 2898 дітей та молоді, та 29 заходів художньо-естетичного напряму, у яких взяли участь понад 8 500 учасників. Окрім того Центр брав участь у проведенні 33 заходів, що організовувались іншими установами чи організаціями (ТСОУ, Федерації України з напрямків спортивно – технічних видів спорту, тощо).

У 2011 році якісно оновлений зміст постійно діючих Всеукраїнських виставок дитячої та юнацької творчості, які проводяться з метою пропаганди досягнень учнівської молоді у науково-технічній та художній  творчості. Зокрема, на виставку «Знай і люби свій край»  представлено 1669 творчих робіт. На виставку “Наш пошук і творчість тобі, Україно!” представлено 442 роботи. На Всеукраїнській виставці початкового технічного моделювання експонується 538 робіт з усіх регіонів України. Виставки виконують просвітницьку функцію, щорічно їх відвідує близько 1000 учнів загальноосвітніх шкіл міста Києва і України.

З метою створення та розширення єдиного освітньо-виховного простору Український державний центр позашкільної освіти традиційно співпрацює  з Представництвом ООН в Україні, Представництвом ЮНІСЕФ в Україні, Федераціями авто-, авіа-, судномодельного спорту та картингу України, Європейською федерацією радіокерованих моделей. Громадські організації сприяють участі вихованців у міжнародних змаганнях, конкурсах, фестивалях.  Значну допомогу для проведення масових заходів надає  Київська міська організація ТСО України, Авіаційний науково-технічний комплекс ім. Антонова, Всеукраїнський благодійний фонд «Серце до серця», «Одеська обласна асоціація «Партнерство заради розвитку», приватний позашкільний навчальний заклад «Одеський валеологічний центр».

Традиційно вихованці позашкільних навчальних закладів беруть участь у реалізації програм розвитку ООН «Сприяння просвітницькій роботі «рівний-рівному» серед молоді України щодо здорового способу життя», «Лідерство – запорука успіху.

Координуючи діяльність позашкільних навчальних закладів художньо-естетичного напряму, Український державний центр позашкільної освіти забезпечує реалізацію завдань, зазначених у Концепції художньо-естетичного виховання учнів. Зміст виховної роботи спрямований на відродження національної культури, розвиток і підтримку юних талантів, організацію змістовного дозвілля, задоволення інтересів талановитих дітей та розвиток творчої особистості вихованців.

Всеукраїнські масові заходи художньо-естетичного напряму сприяють збереженню цілісності системи позашкільної освіти; удосконаленню  науково-методичного та організаційного керівництва процесом художньої творчості; залученню митців професійних виконавських колективів до творчої співпраці з юними аматорами, надання їм фахової допомоги; підвищенню професійного рівня та фахової майстерності керівників дитячих та молодіжних колективів; залученню вихованців до різних видів національного  та світового мистецтва.

У 2011 році було підтверджено та присвоєно звання “Зразковий художній колектив” і “Народний художній колектив”  близько 500 художнім колективам.

Центром започатковано щорічний Новорічний святковий благодійний концерту для вихованців шкіл – інтернатів та дітей працівників правоохоронних органів, за участю дитячих художніх колективів з різних регіонів України, серед них юні артисти з числа тих, які в 2011 році отримали та підтвердили почесне звання «Народний художній колектив». Такий концерт відбувся 22 грудня 2011 року.

Зміцнюється міжнародне співробітництво, активізується участь у Міжнародних фестивалях, таких як Всесвітній День Землі, “Таланти третього тисячоліття”, «Золота рибка», у яких взяли участь більше 1300 вихованців позашкільних начальних закладів.

У 2011 році отримали статус «всеукраїнських» нові масові заходи, серед яких Всеукраїнський фестиваль шкіл раннього естетичного розвитку «Дитинства чарівна стежинка» у місті Донецьку (травень), Всеукраїнський фестиваль оркестрів народних інструментів у Севастополі (травень), Всеукраїнський фестиваль-конкурс ігрових програм «Адреса дитинства – Гра» в Запоріжжі (жовтень), Всеукраїнський конкурс народної патріотичної пісні «Україно - зоре моя!» у  Донецьку (жовтень).

У рамках заходів Державної цільової програми інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції  України на 2008-2011 роки Українським державним центром позашкільної освіти у грудні 2011 року було проведено Всеукраїнський конкурс дитячого малюнка «Безпека та мир в Україні», на завершальний етап якого було представлено більше 1000 малюнків, підготовлених учнями, вихованцями позашкільних, загальноосвітніх і професійно-технічних закладів з різних регіонів України.

У 2011 році продовжено проведення Всеукраїнської благодійної акції «Серце до серця», яка проводилась у травні  в усіх регіонах України. На кошти, зібрані під час  акції, закуплено медичне обладнання для обласних неонатальних центрів для недоношених дітей.

Продовжується міжнародна співпраця та обмін досвідом роботи щодо питань організації змістовного дозвілля учнівської молоді з колегами  Російської Федерації, Республік Молдови, Білорусі, Польщі, Литви, Латвії та Естонії.

В Українському державному центрі позашкільної освіти створено умови для навчання та виховання дітей та шкільної молоді У Центрі працюють такі гуртки та творчі об’єднання науково-технічного та художньо-естетичного напрямів: авіамоделювання, автомоделювання, історичної реконструкції, комп’ютерного дизайну, стендового моделювання, судномоделювання, технічного конструювання, юних фотоаматорів, столярів, студії радіоведучих та звукозапису, музичні студія «Глорія», «Соломрія», хореографічний колектив «Буратіно», а також групи бального та спортивного танцю. У центрі працює творче об’єднання «Школа раннього розвитку дитини «Дари навчання», де здійснюється підготовка до школи дітей, яку з різних причин не відвідують дошкільний навчальний заклад. В цілому в Центрі гуртковою роботою охоплено понад 600 учнів. Окрім того, щомісяця близько 900 вихованців позашкільних закладів України беруть участь у фінальних етапах Всеукраїнських фестивалів, конкурсів, виставок тощо.

Вихованці гуртків Центру стають переможцями та призерами чемпіонатів України, чемпіонатів Світу, кубкових змагань, виконують нормативи кандидатів у майстри спорту (гуртки авто-, авіа- та судномоделювання).

У 2011 році юні автомоделісти Центру взяли участь в 10 Всеукраїнських та 1-х Міжнародних змаганнях з радіокерованих моделей.

Команда автомоделістів Українського державного центру позашкільної освіти стала переможцем у змаганнях на Кубок України у класі «Баггі», що пройшли в м. Одесі та 1-му етапу Зимового Кубку України, що відбувся в м. Нікополі. Неодноразовими переможцями та призерами Всеукраїнських змагань з автомодельного спорту у різних класах моделей з автомодельного спорту стали Гордіяш Максим, Костенко Віталій, Бедін Микола, Литвиненко Віктор, Щуцький Микита, а вихованець гуртка Качур Антон посів 2 місце у міжнародних змаганнях з автомодельного спорту на Кубок «Дюрасел».

Команда юних судномоделістів Українського державного центру позашкільної освіти (молодша вікова група) посіла 1 місце у Київських міських змаганнях з судномодельного спорту у березні 2011року. 

Команда старшої вікової групи судно моделістів посіла 3 місце у квітні 2011 року у Київських міських змаганнях з судномодельного спорту.

Вихованка судномодельного гуртка Новик Олеся стала переможцем у Міських змаганнях з судномодельного спорту (молодша та старша вікові групи), та призером у Відкритих всеукраїнських змаганнях на  "Кубок Севастополя 2011"  серед юніорів, моделі секції «М», у Відкритому Чемпіонаті України серед моделей секції «М», у класі ЕСО-mini серед юніорів, у Відкритих міжнародних змаганнях «ЕКО – Майстер 2011» серед моделей секції «М» в особистому заліку.

Юний судномоделіст Мовчан Олександр став переможцем та призером Відкритого чемпіонату України серед моделей секції «М» серед юніорів у трьох різних класах моделей

Вихованець авіамодельного гуртка Яременко Денис став чемпіоном Всеукраїнських змагань учнівської молоді з авіамодельного спорту у класі вільно літаючих моделей.

З метою всебічного висвітлення творчості талановитих дітей та юнацтва, відзначення кращих дитячих та юнацьких колективів, навчальних установ та їх керівників, пошуку, підтримки та сприяння творчому розвитку обдарованих учнів, висвітлення багатогранної, клопіткої праці педагогів позашкільних навчальних закладів, які створюють надійні підвалини підготовки фахівців, забезпечують умови вільного розвитку особистості, максимального використання інтелектуального потенціалу народу, відродження національних і загальнолюдських духовних цінностей, Український державний центр позашкільної освіти взяв активну участь у виданні  «Енциклопедії дитячої творчості. Юні таланти України». Ця книга була подарована Президенту України В.Ф.Януковичу під час Першої всеукраїнської виставки-звіту дитячої творчості «Країна юних майстрів» у лютому 2011 року.

Підготовлено до друку збірник програм з позашкільної освіти у 2-х частинах, до якого увійшло 9 програм з художньо-естетичного (хореографічний та декоративно-ужитковий види мистецтва) та 9 програм з науково-технічного напряму (інформаційно-технічний профіль).

Значну увагу Український державний центр позашкільної приділяє висвітленню своєї діяльності, творчих надбань юних вихованців та їхніх наставників, педагогічних колективів позашкільних навчальних закладів України. Значні події висвітлюються на сторінках періодичних та спеціалізованих видань (“Початкова школа”, “Освіта України”, “Демократична Україна”, „Світ”, “Метро Освіта”, «Kids.ua», «Photographer», «Селянська правда», «Пані»), Українському радіо та телебаченні («5 канал», «Інтер», «Сіті», «Київська регіональна державна телерадіокомпанія»).

Український державний центр позашкільної освіти є співзасновником журналу “Юний технік України” в якому систематично розміщують матеріали працівники Центру та педагоги регіональних позашкільних навчальних закладів науково-технічного напряму.

Принципово новою системою  координації організаційно-масової і науково-методичної роботи, пропаганди кращого педагогічного досвіду, співробітництва і взаємодії з регіональними позашкільними навчальними закладами є створення єдиного інформаційного простору, який є однією з обов’язкових умов функціонування і розвитку навчальних закладів позашкільної освіти науково-технічного та художньо-естетичного напрямів. Успішно функціонує офіційний сайт Українського державного центру позашкільної освіти. Обмін інформацією з регіональними Центрами здійснюється електронною поштою.

Невід’ємною частиною системи позашкільної освіти є позашкільні навчальні заклади еколого-натуралістичного спрямування. В 2011 році профільна еколого-натуралістична позашкільна освіта здійснювалася у 246  позашкільних навчальних закладах (еколого-натуралістичні центри, станції юних натуралістів, дитячі ботанічні сади, профільні відділення палаців та будинків творчості дітей та юнацтва). Провідним профільним закладом в галузі позашкільної еколого-натуралістичної освіти є Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді.

Протягом 2011 року діяльність Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді, спрямовувалася на вирішення таких завдань:

- координацію науково-методичної, організаційно-масової та навчально-виховної діяльності обласних, районних, міських позашкільних еколого-натуралістичних навчальних закладів України;

- впровадження сучасних педагогічних технологій у практику позашкільного навчального закладу, методичного супроводу інноваційної діяльності;

- підвищення професійного фаху педагогічних працівників позашкільних еколого-натуралістичних навчальних закладів;

- аналіз та прогнозування діяльності профільних позашкільних навчальних закладів, вивчення та поширення перспективного досвіду роботи профільних позашкільних навчальних закладів.

У 2011 році профільна еколого-біологічна позашкільна освіта здійснювалася у 157 позашкільних навчальних закладах еколого-натуралістичного профілю. У поточному році методична служба Центру спрямувала свою діяльність на залучення закладів освіти до участі в реалізації державних цільових програм еколого-натуралістичного напряму :

- Державної цільової програми “Ліси України” на 2010 – 2015 роки;

-  Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки;

          - Державної цільової екологічної програми проведення моніторингу навколишнього природного середовища.

Протягом 2011 року на базі обласних, районних та міських еколого-натуралістичних центрів (станцій юних натуралістів) працювало понад 8,5 тис. творчих учнівських об’єднань з 69 профілів; охоплення дітей та учнівської молоді склало понад - 131 тисяч.  На базі Центру працювали 120 творчих учнівських об’єднань природоохоронного, біологічного, сільськогосподарського та декоративно-ужиткового напряму. Загалом охоплення учнівської молоді  гуртковою роботою близько 1500 учнів.

З метою підтримки обдарованої учнівської молоді розроблена ефективна система роботи з талановитими учнями, яка проводиться за напрямами: наукові товариства учнів, позашкільний природничий ліцей, Всеукраїнська заочна біологічна школа, Всеукраїнський інститут біологічних стажувань,  Всеукраїнська школа флористики та фітодизайну, Всеукраїнська школа народних ремесел, ІТО – банк. 

Протягом 2011 року проведено 27 масових заходів очного типу, в яких взяли участь понад 5 тис учнів (вихованців, слухачів). Серед цих заходів варто зазначити:

Тиждень всеукраїнських і міжнародних науково-освітніх проектів «Україна-Європа-Світ- 2011» .У рамках тижня проведені: X Всеукраїнський чемпіонат з інформаційних технологій «Екософт- 2011»; Всеукраїнський конкурс юних раціоналізаторів і винахідників «Природа – людина – виробництво – екологія»; Всеукраїнський конкурс-виставка досягнень юних зоологів і тваринників.

На високому організаційному рівні також проведено Національний тур «Інтел - ЕкоУкраїна» Міжнародного конкурсу «Intel ISEF»; Міжнародний конкурс молодіжних проектів з енергоефективності «Енергія і середовище»; участь у Першій всеукраїнській виставці-звіту дитячої творчості «Країна юних майстрів»; Всеукраїнський конкурс «Юний селекціонер»; ІІІ етап Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України (відділення екології та аграрних наук, відділення хімії та біології); V Всеукраїнський зліт команд учнівських лісництв; VI Всеукраїнський конкурс експериментально-дослідницьких робіт з природознавства «Юний дослідник»; ІІ Всеукраїнський конкурс науково-дослідницького проектування та винахідництва для учнівської молоді віком 12-15 років; Всеукраїнський дитячий фестиваль «Україна-сад»; Всеукраїнський біологічний форум учнівської та студентської молоді “Дотик природи”; Всеукраїнський юнацький фестиваль "В об'єктиві натураліста"; Всеукраїнський збір учасників екологічних експедицій, походів, польових практик (Асканія Нова, Херсонська область); Трудова акція по закладанню Всеукраїнського саду лікарських рослин, присвяченої Міжнародному Дню Землі, Дню Довкілля в Україні та 25-річчя аварії на Чорнобильській АЕС; Декада пам'ятно-меморіальних заходів «Дзвони Чорнобиля кличуть»; Всеукраїнська природоохоронна акція «Збережемо українські степи» тощо.

В рамках реалізації Державної цільової програми “Ліси України” на 2010 – 2015 роки на відзначення Міжнародного року лісів Центр спільно з Державним агентством лісових ресурсів України та Кіровоградським еколого-натуралістичним центром учнівської молоді з метою формування професійної спрямованості учнівської молоді на сфері сучасного лісового господарства, посилення природоохоронного потенціалу лісів, залучення молоді до продуктивної праці провели V Всеукраїнський зліт учнівських лісництв.

Педагогічний колектив Центру провів значну організаційно-методичну роботу з підготовки та проведення заходів, пов'язаних з 25-ми роковинами Чорнобильської катастрофи, а також у зв'язку із проголошенням 26 квітня Міжнародним днем пам'яті жертв радіаційних аварій і катастроф. Декада пам'ятно-меморіальних заходів включала проведення науково-практичної конференції «Чорнобиль-25 років потому», просвітницькі заходи з обговорення  екологічних наслідків Чорнобильської катастрофи, радіаційної безпеки та проблем збереження біорізноманіття, радіаційного захисту населення й довкілля, радіоекологічного моніторингу; правового забезпечення ядерної та радіаційної безпеки, екологічно безпечного розвитку України, зокрема:

- проведення Чорнобильських читань за участю вчених, представників громадських екологічних організацій, творчих спілок;

- влаштування тематичних експозицій в бібліотеці Центру "Під полиновою зорею", "Чорнобиль - сповідь очевидців", "Чорнобиль: треба вижити", "Чорнобиля уроків людству не забути", "Чорнобиль: трагедія XX століття";

- проведення екскурсій до Національного музею «Чорнобиль»;

- здійснення пам'ятних посадок на познаку 25-их роковин Чорнобильської катастрофи;

- покладання квітів до Меморіального кургану Героям Чорнобиля, пам'ятних дощок, вшанування Хвилиною мовчання пам'ять жертв Чорнобильської катастрофи;

- видання тематичного випуску науково-художнього журналу «Паросток»;

- проведення художньої виставки «Образ Чорнобиля. Безпека майбутнього. Погляд молодих» спільно з викладачами та студентами Київського інституту декоративно-прикладного мистецтва ім. Михайла Бойчука.

Основні досягнення у міжнародних заходах дітей, які охоплені позашкільною освітою еколого-натуралістичного напряму в 2011 році:

- учень 10 класу Міжводненської ЗОШ I-III ступенів АР Крим Умеров Еннан посів четверте місце в категорії «Екологія і транспорт»  у Міжнародному конкурсі науково-технічної творчості школярів старших класів Intel ISEF (International Science and Engineering Fair) (США);

- золоту медаль здобула учениця 11 класу Харківської ЗОШ І-ІІІ ступенів №106 Харківської міської ради Харківської області Рубаненко Марія  на Міжнародному конкурсі комп’ютерних проектів серед учнівської та студентської молоді «INFOMATRIX -2011»,  (Румунія);

- срібну медаль здобув Бойчук Григорій, учень 11 класу Коломийської гімназії ім. М.Грушевського Івано-Франківської області,  на Міжнародному конкурсі комп’ютерних проектів серед учнівської та студентської молоді «INFOMATRIX -2011»,  (Румунія);

- бронзову медаль здобув Івашин Денис, учень 11 класу спеціалізованої загальноосвітньої школи І - ІІІ ст. №12 з поглибленим вивченням інформаційних технологій м. Білої Церкви Київської області, на Міжнародному конкурсі комп’ютерних проектів серед учнівської та студентської молоді «INFOMATRIX -2011»,  (Румунія);

- бронзову медаль здобула Ходоровська Віолетта, учениця 10 класу Кам'янського еколого-економічного ліцею Кам'янської районної ради Черкаської області,  на Міжнародному конкурсі комп’ютерних проектів серед учнівської та студентської молоді «INFOMATRIX -2011»,  (Румунія);

- бронзову медаль здобула Міськевич Ганна, учениця 10 класу Банилово-Підгірнівської гімназії Сторожинецького району Чернівецької області, на Міжнародному конкурсі комп’ютерних проектів серед учнівської та студентської молоді «INFOMATRIX -2011»,  (Румунія);

- бронзову медаль здобула Кольцова Евеліна, учениця 10 класу Хіміко-екологічного ліцею м. Дніпропетровська, на  Міжнародному конкурсі наукових та мистецьких робіт учнів “GENIUSOLIMPIAD”, (штат Нью-Йорк, США) в університеті SUNYOSWEGO;

- бронзову медаль здобула Шамахова Анастасія, учениця 10 класу Хіміко-екологічного ліцею м. Дніпропетровська, на  Міжнародному конкурсі наукових та мистецьких робіт учнів “GENIUSOLIMPIAD”, (штат Нью-Йорк, США) в університеті SUNYOSWEGO;

- учні Хіміко-екологічного ліцею м. Дніпропетровська  Попович Андрій, Руда Анастасія, Леонова Марія отримали дипломи другого ступеня в секції «Хімія» на  Балтійському науково-інженерному конкурсі (Санкт-Петербург, Росія);

- вихованці Школи народних ремесел Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді – посіли перше місце у Міжнародному конкурсі дитячої та юнацької професійної творчості «Справжні емоції-2011»;

- Михайлик Іван, учень 11 класу Комсомольського навчально-виховного комплексу ім. Л.І. Бугаєвської „Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 5 - Ліцей” Комсомольської міської ради Полтавської області. Нагороджено дипломом другого ступеня (ХV Білоруська конференція).

- Сютик Олег, учень 10 класу Крукеницького ліцею при Національному лісотехнічному університеті України Львівської області. Нагороджено дипломом третього ступеня (ХV Білоруська конференція).

- Ревук Владислав, учень 9 класу та Черпак Олександр, учень 11 класу Дубровицького навчально-виховного комплексу „Ліцей – загальноосвітня школа І-ІІ ступенів” Рівненської області. Командний проект. Нагороджено дипломом третього ступеня (ХV Білоруська конференція).

Назагал очно-заочними заходами з учнівською  та студентською молоддю (конкурси, зльоти, трудові акції, школа передового досвіду тощо) було охоплено  близько 10000 учнів та студентів.

Значна увага приділялась підвищенню кваліфікації педагогічних працівників позашкільних  закладів. Організовано роботу школи молодого педагога, Всеукраїнського методичного об’єднання вчителів природничих дисциплін, навчального курсу “Культура педагогічного менеджменту”, «Університету екологічних знань», курсів підвищення кваліфікації, низки науково-практичних конференцій та профільних семінарів, тренінгів, майстер-класів, зокрема проведено: профільних семінарів – 18; всеукраїнські науково-практичні конференції, семінари - практикуми –12; курси підвищення кваліфікації –  1 заїзд (29 учасників); семінари – практикуми в рамках роботи Всеукраїнського методичного об’єднання - 15. Всього методичними заходами з педагогічними працівниками позашкільних та загальноосвітніх навчальних закладів охоплено – біля 2000 чоловік.

Вперше проведено курси підвищення кваліфікації завідуючих відділами і методистів центрів еколого-натуралістичної творчості за дистанційною формою навчання.

Семінари, науково-практичні конференції Всеукраїнського та Міжнародного рівня:

-   в рамках  Року освіти та інформаційного суспільства 24-26 травня 2011 року на базі закладів освіти Хмельницької області проведена    Міжнародна науково-практична конференція ,,Інформаційно-комунікаційні технології в освіті: територія партнерства” (м. Хмельницький);

-   VII Міжнародна конференція координаторів програми GLOBE з Європи та Азії;

-   Всеукраїнська науково-практична конференція «Чорнобильська катастрофа. 25 років потому»;

-   Всеукраїнська заочна науково-практична конференція «Оздоровлення та відпочинок учнівської та студентської молоді в сучасних умовах»;

-   Всеукраїнський семінар-практикум з тваринництва (м. Полтава);

-   Семінар-практикум по закритому ґрунту (Луганська обл.)

-   Педагогічні читання «Розвиток творчих здібностей учнів у контексті гуманістичної педагогіки В.О. Сухомлинського»;

-   Макаренковські читання “Стратегія трудового виховання молоді в умовах реформи освіти в Україні”;

-   Симиренківські читання «Сучасний стан на перспективи садівництва в Україні».        

         З метою вивчення та поширення  педагогічного досвіду  організовано та проведено Всеукраїнський педагогічний практикум “Світ творчості” на тему “Створення освітнього середовища для реалізації нахилів та здібностей дитини в умовах позашкільного навчального закладу еколого-натуралістичного напряму; узагальнено досвід роботи Ізмаїльської міської станції юних натуралістів, Добропільського районного центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді, Кіровоградського обласного центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді, Івано-Франківського державного центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді, Львівського міського центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді; організовано та проведено  Відкритий рейтинг якості позашкільної освіти «Золота когорта позашкільників-2011».

На базі Всеукраїнського профільного оздоровчого табору «Юннат» проведено літнє та зимове оздоровлення переможців Всеукраїнських масових заходів (конкурсів, фестивалів, акцій тощо). Метою перебування дітей в таборі є: оздоровлення та створення культурно - інтелектуального середовища для розкриття талантів та розвитку творчих здібностей юннатів. Так, з нагоди 75-річчя Всеукраїнського профільного табору «Юннат» з 22 червня по 1 липня ц.р. проведено Міжнародну табірну зміну «З природою у серці» за участю учнівських делегацій із 26 регіонів України, Республіки Білорусь, Республіки Молдови та Російської Федерації. З метою розширення міжнародного співробітництва з питань позашкільної освіти та створення дієвої системи обміну досвідом роботи між Національним еколого-натуралістичним центром учнівської молоді,  та позашкільними закладами ближнього зарубіжжя для педагогічних керівників учнівських делегацій працювала Школа Міжнародного обміну досвідом роботи. Програма роботи включала проведення практичних занять, тренінгів, майстер-класів, самостійну роботу над розробкою творчих проектів, проведення круглого столу з обміну досвідом роботи. Загалом протягом року у  таборі «Юннат» оздоровилися  1357 учнів загальноосвітніх та вихованців позашкільних навчальних закладів – переможців всеукраїнських конкурсів, акцій.

Одним з ефективних напрямів позашкільної освіти є туристсько-краєзнавчий, який координує Український державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді. Саме туризм та краєзнавство дають виняткову можливість на власні очі побачити красу рідної землі, познайомитись з історією, культурою, традиціями свого народу, загартуватись як фізично, так і морально. 

Нині в Україні діє 105 центрів туризму і краєзнавства учнівської молоді, станцій юних туристів, завдяки яким дитячо-юнацький туризм і краєзнавство залишаються одним із найбільш популярних видів діяльності  дітей і підлітків у позаурочний час.   

   Головними завданнями центрів туризму і краєзнавства учнівської молоді, станцій юних туристів України є реалізація державної політики в галузі освіти засобами туризму, краєзнавства, спорту та екскурсій, створення умов для задоволення потреб учнів в організації їх оздоровлення, змістовного дозвілля і відпочинку, надання  методичної і практичної допомоги навчальним закладам з питань впровадження форм і методів туристсько-краєзнавчої роботи з учнями в практику навчально-виховної роботи.

У 2011 році відбулися незначні зміни у мережі закладів туристсько-краєзнавчого напряму: у Чернівецькій області відкрито Новоселицький районний центр спортивного туризму, краєзнавства та екскурсій учнівської молоді, а Смілянський міський центр туризму і краєзнавства учнівської молоді Черкаської області реорганізовано у відділ Будинку дитячої творчості м.Сміла.

Найбільшу кількість центрів туризму мають такі області: Дніпропетровська 9, Хмельницька, Волинська - по 8,  Полтавська - 7, Луганська, Львівська, Черкаська – по 6. Найбільш розгалужену мережу філій – Івано-Франківський обласний державний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді, заклад є ініціатором створення цих структурних підрозділів: 6 дитячих туристичних баз, спортивно-оздоровчий туристичний центр міжнародного співробітництва дітей та юнацтва, видавничо-інформаційний центр.   

Нині філії створені в Донецькому (4), Запорізькому (3) та Львівському (1) обласних центрах туризму і краєзнавства учнівської молоді.

Одним з показників розвитку дитячо-юнацького туризму і краєзнавства є робота дитячих гуртків та охоплення дітей гуртковою роботою. Відповідно до даних державної статистики загальна кількість  вихованців, що навчаються у 6,9 тис. туристсько-краєзнавчих гуртках у всіх типах позашкільних навчальних закладах становить 109,5 тис. чоловік (8,7 % від загальної кількості дітей, які  навчаються у позашкільних навчальних закладах):

  Найбільш масовими видами спортивного туризму в Україні в дитячому середовищі є пішохідний туризм та спортивне орієнтування. Крім того, діють гуртки велосипедного, гірського, водного, лижного, спелеотуризму.

У 2011 році продовжувалась послідовна робота з розвитку системи всеукраїнських масових заходів, що проводились з метою популяризації здорового способу життя, зміцнення дружніх зв’язків юних туристів, виховання у них почуття любові до рідної землі та свого народу, організації змістовного активного відпочинку дітей, визначення найсильніших спортсменів та туристських спортивних команд.

Так, протягом року Українським державним центром туризму і краєзнавства учнівської молоді проведені Всеукраїнські масові заходи, що присвячувались     20-річчю Незалежності України:

II-й Чемпіонат України серед юніорів з  велосипедного туризму (Вінницька область);

40-й Чемпіонату України серед юніорів з пішохідного туризму (Вінницька область);

I-й Чемпіонат України серед вихованців позашкільних навчальних закладів зі спортивного орієнтування (Черкаська область) – (проведено вперше);

II-й Чемпіонат України серед юніорів з   гірського  туризму (Автономна Республіка Крим).

Понад 100 команд зібрав Чемпіонат України зі спортивних туристських походів серед учнівської та студентської молоді (м.Київ).

Набуло популярності проведення Кубків, відкритих обласних та міжнародних заходів туристсько-спортивного напряму, що проводились за підтримки Українського державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді. Так, у 2011 році проведені:

Кубок України серед юніорів з пішохідного туризму в закритих приміщеннях (Донецька область);

Кубок України серед юніорів з лижного туризму (Івано-Франківська область);

Чемпіонат Закарпатської області з пішохідного туризму серед  учнівської молоді „ЄвроКарпати – 2011” та серед юніорів „Осінні старти – 2011” (Закарпатська область); 

відкриті змагання серед юнаків та юніорів з пішохідного туризму „Кубок Бугу” (Миколаївська область) ;

міжнародні змагання зі спортивного туризму серед юнаків „Волинь-2011” (Волинська область).

У ряді областей України проводились  змагання, присвячені пам'яті відомих туристів, альпіністів, орієнтувальників. Так, в Сумській області проводяться змагання „Пам'яті загиблих друзів”, в Івано-Франківській – „Пам'яті ветеранів туризму”, в Автономній Республіці Крим – „Пам'яті товариша”.  Ця практика заслуговує на підтримку, розвиток та поширення, вона сприяє збереженню традицій, пам'яті про людей, які зробили значний внесок у розвиток туризму. Такі заходи сприяють формуванню у вихованців поваги до старших поколінь туристів та до історії туризму в цілому.

Традиційними стали масові сходження на вершини, що присвячуються історичним подіям. Такі заходи проведені в Івано-Франківській, Закарпатській, Львівській, Рівненській областях. У Севастополі традиційно проводяться масові „Походи пам'яті” рубежами оборони міста.

Стрижнем краєзнавчої роботи серед учнівської молоді є Рух за збереження й примноження звичаїв, традицій і обрядів українського народу «Моя земля – земля моїх батьків». Великою популярністю серед юних туристів-краєзнавців користується  Всеукраїнський зліт юних туристів-краєзнавців – активістів руху учнівської молоді „Моя земля – земля моїх батьків”, що проводиться з метою розвитку творчих інтересів учнівської молоді з різних напрямів краєзнавства, науково-дослідницької і природоохоронної роботи, підвищення рівня краєзнавчої та туристсько-спортивної підготовки  юних туристів-краєзнавців та виявлення найсильніших команд. У 2011 році Українським державним центром туризму і краєзнавства учнівської молоді був проведений вже VIII такий зліт. Юні дослідники змагалися під час проходження туристсько-краєзнавчого експедиційного маршруту та у конкурсній програмі, ділилися досвідом роботи та здобутками пошуково-дослідницьких досліджень під час роботи творчих майстерень.

Широкого розмаху набула Всеукраїнської історико-географічної експедиції учнівської молоді „Історія міст і сіл України”,  мета якої - виховання в учнівської та студентської молоді любові до рідного краю, ша